Постанова № 34445116, 23.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2013 р. Справа№ 910/13708/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Суліма В.В.

Тарасенко К.В.

розглянув апеляційну скаргу ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» на рішення господарського суду м. Києва від 14.08.2013 року 910/13708/13 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

до Приватного акціонерного товариства «Українська

міжбанківська валютна біржа»

про розірвання угоди

дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва № 910/13708/13 від 14.08.2013р. задоволений позов Міністерства економічного розвітку України, розірвано угоду від 10.05.2000р. укладену між Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» про організаційне забезпечення проведення аукціонів з продажу нафти та газового конденсату.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі, вважає рішення таким, що підлягає скасуванню.

Представники позивача проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просивзалишити їх без задоволення, рішення суду без змін.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, Постановою Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2000р. № 599 "Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля" (далі - Постанова) установлено, що аукціони з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля проводяться на базі бірж, визначених за результатами спеціалізованого конкурсу, який організовує і проводить Міністерство економіки України .

Пунктом 3 Постанови, Міністерству економіки доручено організовувати спеціалізовані конкурси з визначення бірж, на базі яких проводитимуться аукціони з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля, і укладати угоди з біржами - переможцями конкурсів.

Відповідно до вимог пунктів 2 та 3 Постанови, Міністерством економіки України 05.05.2000р. був організований конкурс з визначення бірж, на базі яких проводитимуться аукціони, переможцем якого було визначено ЗАТ "Українська міжбанківська валютна біржа".

10.05.2000р. Міністерством економіки України з переможцем конкурсу укладена Угода "Про організаційне забезпечення проведення аукціонів з продажу нафти та газового конденсату на базі Української міжбанківської валютної біржі", за умовами якої за дорученням Мінекономіки Біржа бере на себе зобов'язання щодо організації та проведення аукціонів відповідно до вимог, визначених Положенням про організацію та проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля, правил та положень Біржі та Угоди.

Пунктом 4.1 Угоди передбачено, що дана угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами та вважається укладеною на невизначений строк.

Відповідно до укладених доповнень від 01.07.2008р. та від 06.11.2009р.до Угоди сторони дійшли згоди щодо наступних змін: розділ "Обов'язки сторін" доповнений підпунктами 2.3.6 та 2.3.7, якими передбачено, що з метою вдосконалення технології проведення аукціонних торгів, Біржа зобов'язується забезпечити розробку та впровадження до кінця першого півріччя 2010 року біржової електронної торговельної системи для проведення аукціонів та проведення аукціонів в біржовій електронній торговельній системі в режимі он-лайн торгівлі до кінця 2011 року; здійснювати безперервний облік та аналіз інформації щодо попиту та пропозиції, а також динаміки цін на нафтопродукти, отриманої за результатами проведення аукціонів, та надавати цю інформацію у систематизованому вигляді Мінекономіки для забезпечення створення прозорого механізму ціноутворення, розвитку конкурентних засад та підвищення платіжної дисципліни на ринку енергоресурсів.

Відповідно до п. 2.2 Доповнення № 2, пункт 2.2 розділу 2 "Обов'язки сторін" доповнений пунктом 2.2.4, яким встановлено, що для забезпечення виконання Біржою вимог підпунктів 2.3.6 та 2.3.7 п. 2.3 Угоди, Мінекономіки зобов'язується протягом не менше як 5 років організовувати проведення аукціонів виключно на УМВБ не рідше одного разу на місяць.

Згідно з п. 2.5 Доповнення № 2 пункт 4.2 розділу 4 Угоди "Інші положення" викладено в наступній редакції: сторони домовилися, що Угода може бути розірвана лише за взаємною домовленістю сторін за умови повідомлення однією з сторін іншої сторони за один місяць, але не раніше спливу п'яти років з моменту підписання цього доповнення.

Враховуючи викладені положення Доповнення № 2 від 06.11.2009р. до Угоди, зобов'язання Мінекономіки щомісяця проводити аукціони на базі ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа" повинно виконуватися щонайменше до 06.11.2014р.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про розірвання укладеної угоди мотивуючи вимоги тим, що у відповідності до положень постанови КМУ від 03.10.2011р. № 1064, від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до Міністерства енергетики та вугільної промисловості переані повноваження щодо організації і проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля. Зазначені обставини не могли передбачити сторони під час укладання Угоди від 10.05.2000р. "Про організаційне забезпечення проведення аукціонів з продажу нафти та газового конденсату на базі Української міжбанківської валютної біржі", тому наявні правові підстави для розірвання вказаної Угоди на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України. Оскільки, відповідач ухиляється від розірвання Угоди у добровільному порядку, просить розірвати її за рішенням суду.

Задовольняючи позовні вимоги господарський суд виходив з того, що факт відсутності згоди між сторонами щодо розірвання Угоди підтверджується тим, що відповідач листом від 11.06.2013р. за № 8/154 звернувся до Першого віце-прем'єр-міністра України, Міністра економічного розвитку і торгівлі України та Міністра енергетики та вугільної промисловості України, в якому зазначив, що Мінекономрозвитку та Міненерговугілля порушують інтереси ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа", а Угода є чинною та підлягає виконанню.

Укладаючи спірну угоду, Міністерство економіки України діяло не як суб'єкт господарювання, що здійснює господарську діяльність у розумінні ст. ст. 3, 55 Господарського кодексу України, а лише реалізовувало владні повноваження, делеговані постановою КМУ від 04.04.2000 р. № 599 "Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля", про що свідчить п. 1.1. Угоди. Отже, виходячи з умов Угоди, наявність повноважень щодо організації і проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля у позивача, який відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституцій України зобов'язаний діяти виключно на підставі та в межах повноважень, наданих Конституією та законами України, є істотною обставиною. Таким чином, в момент укладення Угоди та доповнень до неї сторони виходили з того, що повноваження щодо організації і проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля будуть зберігатися за Мінекономрозвитку щонайменше до 2014 року. При цьому, позивач не може усунути причини істотної зміни обставин, оскільки його повноваження припинилися з втратою чинності постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2000р. № 599 "Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля"; подальше виконання спірної Угоди суперечитиме положенням постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2011р. № 1064 "Деякі питання організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу".

Заперечуючи проти рішення відповідач вказує на те, що позивач не звертався до нього з пропозицією про розірвання договору що є порушенням, а лист на який посилається позивач не отримував, доказів зворотнього не надано. Крім того, позивач не дотримався процедури розірвання договору як того вимагає ст. 188 ГК України. Проте, задовольняючи позовні вимоги судом не досліджено наявність всіх необхідних умов відповідно до приписів ст. 652 ЦК України, що призвело до прийняття незаконного рішення.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Частиною 1 ст. 652 ЦК України, на підставі якої пред'явлено даний позов, передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Частиною 2 ст. 652 ЦК України встановлено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Як зазначено в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

За таких обставин недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору (постанова Верховного Суду України від 01.12.2009 N 50/101-08).

Між тим, доводи відповідача щодо недотримання позивачем ст.188 ГК України не знайшли свого підтвердження так як у матеріалах справи є відмітка відділення поштового зв'язку про прийняття до відправлення листа Мінекономрозвитку про розірвання угоди (а.с. 16).

Оскільки відповідач у двадцятиденний термін, як того вимагає ч.3 ст.188 ГК України (з урахуванням поштового обігу) не надав відповіді, звернення позивача до суду з відповідним позовом правомірне.

Безпідставними є доводи відповідача про те, що судом не приведено чотирьох умов, необхідних для розірвання договору, оскільки судом зазначено по,-перше- наявність повноважень щодо організації і проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля у позивача, який відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституцій України зобов'язаний діяти виключно на підставі та в межах повноважень, наданих Конституцією та законами України, є істотною обставиною; по,-друге-в момент укладення Угоди та доповнень до неї сторони виходили з того, що повноваження щодо організації і проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля будуть зберігатися за Мінекономрозвитку щонайменше до 2014 року; трете- позивач не може усунути причини істотної зміни обставин, оскільки його повноваження припинилися з втратою чинності постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2000р. № 599 "Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля",а подальше виконання спірної Угоди суперечитиме положенням постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2011р. № 1064 "Деякі питання організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу"; четверте - ні позивач, ані відповідач не відповідають за обставину, пов'язану з переданням повноважень щодо організації і проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа" залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва № 910/13708/13 від 14.08.2013р. - без змін.

Матеріали справи повернути господарському суду м.Києва .

Головуючий суддя Рєпіна Л.О.

Судді Сулім В.В.

Тарасенко К.В.