Постанова № 34445006, 23.10.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2013 р. Справа № 5010/1134/2012-22/51

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Галушко Н.А.

суддів Гриців В.М.

Орищин Г.В.

розглянув апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "АТП 13060", м.Київ б/н від 27.11.2012р.,

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2012 року

в справі за №5010/1134/2012-22/51

за позовом: публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Транс - ВМ Тrans", м. Івано-Франківськ;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація", м. Дніпропетровськ;

3. Публічного акціонерного товариства "АТП 13060", м. Київ;

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ.СОМ", м. Запоріжжя;

5. Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ - Сервіс", м. Запоріжжя;

6. Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ - 2000", м. Запоріжжя;

про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором №151407К27 від 20.06.2007р. в сумі 16 621 136,06 доларів США та 92 605,54 грн., в тому числі:

- 13900 000,00 доларів США - заборгованість за кредитом;

- 1 500 630,76 доларів США - заборгованість за процентами;

- 65 758,40 грн. - плата за управління кредитом;

- 6 638,02 грн. - пеня за прострочення терміну сплати процентів;

- 1 092 955,78 доларів США - 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту;

- 127 549,52 доларів США - 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням процентів за користування кредитом;

- 7 148,78 грн. - 3% річних у зв'язку з несвоєчасним здійсненням плати за управління кредитом;

- 13 060,34 грн. - втрати від інфляції у зв'язку з несвоєчасним погашенням плати за управління кредитом,

за участю представників:

від позивача - Єзерський Д.Р.,

від відповідача-3 - Коваленко Г.О.,

від відповідачів-1,2,4,5,6 - не з'явились.

Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, роз'яснено.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2012р. у справі №5010/1134/2012-22/51 (суддя Малєєва О.В.) позовні вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ задоволено в повному обсязі. Стягнено солідарно з ТОВ "БМ Транс - BM Trans" та ТОВ "БМ Будмеханізація", ПАТ "АТП 13060", ТОВ "ВМ.СОМ", ТОВ "БМ-Сервіс", ТОВ "ВМ-2000" на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" заборгованість за кредитним договором №151407К27 від 20.06.2007р. в сумі 16 621 136,06 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день винесення рішення (100 доларів США -799,30грн.) становить 132 852 740,50 грн. та 92 605,54 грн.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що заборгованість відповідача-2 за кредитним договором №151407К27 від 20.06.2007р. належним чином обґрунтована матеріалами справи. Зокрема, вбачається, що у зв'язку із невиконанням відповідачем-2 своїх зобов'язань по сплаті кредиту, процентів та плати за управління кредитом, у позивача виникло право вимагати дострокового повернення кредиту. Оскільки виконання зобов'язань за кредитним договором було забезпечене договорами поруки, укладеними між позивачем та відповідачами, а вимоги до поручителів були вчасно пред'явлені, то позов про солідарне стягнення заборгованості підлягає до задоволення.

ПАТ "АТП 13060" подано апеляційну скаргу б/н від 27.11.2012р., в якій просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2012 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у частині стягнення з ПАТ "АТП 13060" , м. Київ, посилаючись на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Також, скаржник зазначив, зокрема, що протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання він не отримував від позивача вимоги про погашення заборгованості, а наявні в матеріалах справи докази про надіслання позивачем та отримання відповідачем-3 такої вимоги не можуть вважатись належними, що відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України виключає можливість стягнення з нього заборгованості. Крім того, підставою часткового скасування оскаржуваного рішення назвав наявність між тими ж сторонами справи про той же предмет і з тих же підстав (справа №25/629 господарського суду м.Києва), навів також інші підстави, викладені ним, зокрема, в додаткових поясненнях.

Не погоджуючись із апеляційною скаргою, ПАТ "Укрексімбанк" подало до суду відзив на апеляційну скаргу від 28.01.2013р. б/н (а.с.98-102, том 4), в якому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У відзиві позивач зазначив, зокрема, що до спірних відносин не може застосовуватись ч.4 ст. 559 ЦК України, а твердження скаржника про неналежність доказів направлення йому вимоги не відповідають дійсності. Також, вважає помилковою позицію ПАТ "АТ 13060" про те, що справа №25/629 господарського суду м.Києва є спором між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; інші аргументи скаржника не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Крім того, свої заперечення позивачем викладено у поясненні від 02.07.2013р. б/н (а.с. 153-155, том 4).

Відповідачі-1,-2,-4,-5,-6 не забезпечили явку повноважних представників в судове засідання, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи за їх місцезнаходженням, що підтверджується повідомленням про вручення ухвали від 14.12.2012р. та поштовими конвертами із довідкою відділення поштового зв'язку про причини повернення (а.с. 48-50 , том 4).

Оскільки явка повноважних представників сторін ухвалою від 14.12..2012р. не визнавалась обов'язковою, за відсутності клопотань про відкладення розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутністю представників відповідачів-1,-2,-4,-5,-6.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

10.11.2005р. між ВАТ "Укрексімбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Укрексімбанк") та ТОВ "БМ Будмеханізація", ТОВ "БМ Транс - BM Trans" (позичальники) укладено генеральну угоду №18105N3/2114 (далі - генеральна угода, а.с. 22-32, том 1), яка регулює загальні засади співпраці між банком та позичальниками. Відповідно до цієї угоди сторони досягли згоди щодо визначення загальних умов фінансування інвестиційної, виробничої та іншої діяльності позичальників, шляхом укладення договорів про надання кредитних операцій; кожний кредитний договір є окремим додатком та є її невід'ємною частиною (розділ 1 генеральної угоди).

Згодом, шляхом укладення додаткових угод, сторонами неодноразово вносились зміни до генеральної угоди. Зокрема, згідно додаткової угоди №18105N3-2/2114 від 07.06.2006р. сторонами генеральної угоди стали ВАТ "Укрексімбанк" та ТОВ "БМ Будмеханізація", ТОВ "БМ Транс - BM Trans", ТОВ "ВМ.СОМ", ПАТ "АТП 13060", ТОВ "БМ Сервіс", ТОВ "ВМ-2000". В додатковій угоді №18105№3-9/2114 від 18.09.2007р. визначено, що в рамках генеральної угоди діє, в тому числі, кредитний договір №151407К27 від 20.06.2007р. Додатковою угодою №18105N3-14/2114 від 25.09.2008р. встановлено термін користування кредитом до 30.06.2012р., загальну суму ліміту заборгованості 13 900 000,00 доларів США, 12 760 000,00 євро та 26 890 000,00 гривень.

20.06.2007р. ВАТ "Укрексімбанк" (банк) та ТОВ "БМ Транс - BM Trans " (позичальник) уклали в межах генеральної угоди кредитний договір №151407К27 (надалі - кредитний договір, а.с. 62-74, том 1), відповідно до якого банк відкриває позичальникові невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання з лімітом 13 900 000,00 доларів США, кінцевим терміном погашення кредиту 20.06.2012р. та процентною ставкою 10,5% річних (стаття 3). Сторонами на підставі додаткових угод неодноразово вносились зміни до вказаного договору, в тому числі до графіку надання та погашення кредиту, порядку сплати процентів за користування кредитом, зміни до процентної ставки (з 01.12.2009р. - 0,1% річних).

06.11.2006р. між ВАТ "Укрексімбанк" (кредитор) і ТОВ "БМ Будмеханізація" (поручитель) було укладено договір поруки №18106Р21, відповідно до якого поручитель зобов'язувався перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання зобов'язань позичальниками за генеральною угодою, а також відшкодовувати понесені кредитором витрати внаслідок невиконання або несвоєчасного (неповного) виконання ними основного зобов'язання (а.с. 84-88, том 1).

Аналогічні договори поруки були укладені між кредитором та поручителями - №18106Р24 від 08.11.2006 - з ТОВ "ВМ.СОМ", №18106Р25 від 06.11.2006 - з ЗАТ "АТП 13060", №18106Р23 від 06.11.2006 - з ТОВ "БМ - Сервіс", №18106Р22 від 09.11.2006 - з ТОВ "ВМ - 2000".

На виконання зобов'язань за кредитним договором, банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 13 900 000 доларів США, проте останній належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором не виконав. Вказане стало підставою для звернення банку до боржника та поручителів (відповідачів у даній справі) із повідомленнями від 21.08.2009р. про порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором та з вимогою протягом 10 банківських днів з дати отримання цих повідомлень здійснити дострокове погашення основного боргу та всіх нарахованих процентів/комісій за кредитними договорами згідно генеральної угоди, в т.ч. за кредитним договором №151407К27 від 20.06.2007р. (а.с. 119-130, том 1).

Несплата поручителями заборгованості стала підставою для звернення банку із позовом у даній справі. В той же час, твердження скаржника про неотримання ним вищевказаного повідомлення банку стало однією з підстав для оскарження рішення суду першої інстанції.

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, вважає, що рішення суду слід частково скасувати, виходячи з наступного:

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому, відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Положеннями пунктів 11.1 та 11.2 генеральної угоди передбачено можливість звернення банку до позичальника із вимогою про дострокове погашення ним непогашеної частини кредиту, процентів, а також інших платежів протягом 10 днів з дати отримання повідомлення банку, зокрема, у разі несплати позичальником у строк, визначений договором, будь-якої суми, належної до сплати. Такі ж положення містять пункти 6.1 та 6.2 кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Як вбачається із ст.1 договору поруки №18106Р25 від 06.11.2006р., укладеного між ВАТ "Укрексімбанк" і ЗАТ "АТП 13060" (надалі - договір поруки) із врахуванням змін, внесених додатковими угодами від 23.02.2007р. №18106Р25-1, від 19.02.2008р. №18106Р25-2 та від 25.09.2008р. №18106Р25-3, кредитна угода за цим договором - це генеральна угода від 10.11.2005р. №18105N3/2114 з усіма чинними кредитними договорами, які укладені та будуть укладені в рамках генеральної угоди, в період дії останньої, їй підпорядковуються та є додатками до генеральної угоди, є невід'ємними її частинами та складають єдиний документ, відповідно до якого кредитор проводить кредитні операції шляхом укладення відповідних кредитних договорів, в межах ліміту заборгованості, встановленого у розмірі, що не перевищуватиме загальну суму, еквівалентну 13 900 000,00 доларів США, 12 760 000 євро та 26 890 000 гривень, терміном користування до 30.06.2012р.

Пунктом 3.1. договору поруки передбачено, що поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання, а також відшкодовувати понесені кредитором витрати внаслідок невиконання або несвоєчасного (неповного) виконання основного зобов'язання.

Відповідно до п.3.2. договору поруки, у випадку невиконання позичальником основного зобов'язання, кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у поручителя та/або позичальника, як у солідарних боржників.

Відповідно до п. 4.1.2. договору поруки, кредитор має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання поручителем у випадку, якщо позичальник та/або поручитель не змогли виконати будь-яке із зобов'язань (в т.ч. в частині) по цьому договору чи кредитній угоді.

Згідно з п.3.5.1 кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 30.06.2009р. №151407К27-12), проценти за користування кредитом нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за кредитом з розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. Проценти за останній період нарахування процентів підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом. Проценти за користування кредитом, нараховані за листопад 2008р., підлягають сплаті у строк до 25.12.2008р. (включно); за грудень 2008 - серпень 2009 - наступним чином:

- частина нарахованих процентів у сумі 10000 доларів США підлягає сплаті до 17.08.2009 (включно);

- частина нарахованих процентів у сумі 30000 доларів США підлягає сплаті до 31.08.2009 (включно);

- решта нарахованих процентів підлягає сплаті до 30.09.2009 (включно).

Як вбачається зі змісту повідомлення про порушення зобов'язання від 21.08.2009р. №158-04/6121, адресованого позичальнику за кредитним договором (ТОВ "БМ Транс - BM Trans") та зі змісту повідомлень від 21.08.2009р., адресованого поручителям за генеральною угодою, підставою для звернення банку до позичальника та поручителів з цими повідомленнями стало порушення ТОВ "БМ Транс - BM Trans" терміну сплати процентів, нарахованих за період грудень 2008 року - березень 2009 року.

Вищевказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи виписками по банківському рахунку відповідача-2 (знаходяться в матеріалах справи) та розрахунком заборгованості до позовної заяви.

Позивачем в якості доказів направлення та отримання відповідачем-3 вимоги про порушення зобов'язання надано копію реєстру № 1 рекомендованих поштових відправлень від 26.08.2009р., копію фіскального чеку УДППЗ "Укрпошта" №7988 від 26.08.2009р., копію повідомлення про вручення поштового відправлення від 26.08.2009р. (а.с. 39, 42, том 2).

Дослідивши зазначені письмові докази, судом встановлено, що документи, подані позивачем в якості доказів пред'явлення вимоги до відповідача-3, як поручителя, не можуть вважатись допустимими та не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Належними доказами на підтвердження відправлення документу стороні є опис вкладення у цінний лист та документ, що підтверджує надання послуг відділення зв'язку (чек, квитанція), що оформлені відповідно до встановлених вимог.

Згідно пунктів 66-68 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270, у разі відправляння згрупованих поштових відправлень, поштових переказів відправник складає їх список. Форма такого списку (№103, "Список згрупованих рекомендованих відправлень") затверджена наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 12.07.2002р. №139 "Про затвердження спеціалізованих форм бланків, книг, ярликів, що застосовуються у поштовому зв'язку, та технічних умов щодо їх виготовлення".

Реєстр №1 рекомендованих поштових відправлень, наданий позивачем, не є списком, встановленим формою 103 чи описом вкладення, не містить номеру поштового відправлення чи адреси отримувача. У зв'язку з цим, неможливо встановити зміст документів, зазначених у вказаному реєстрі, а також адресу відповідача-3, на яку направлялась кореспонденція.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що фіскальний чек від 26.08.2009р. не місить жодного зв'язку з наданим реєстром №1, а повідомлення про вручення не містить зв'язку з реєстром № 1 та вищеназваним фіскальним чеком. Зазначені документи мають відмінні між собою посилання на номери, а саме: фіскальний чек має №7988, повідомлення про вручення поштового відправлення ПАТ "АТП 13060" має посилання на номер касового чека (квитанції) №14340387, а в реєстрі № 1 взагалі не зазначено номерів ні чеку, ні поштових відправлень.

Окрім того, у фіскальному чеку від 26.08.2009р. міститься посилання на список № 117 та відсутня вказівка на адресатів. Наданому суду реєстру рекомендованих поштових відправлень присвоєно номер №1 та в ньому відсутні будь-які покликання на список № 117.

Пунктом 96 Правил надання послуг поштового зв'язку передбачено, що реєстровані поштові відправлення, адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об'єкті поштового зв'язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об'єкті поштового зв'язку.

Згідно з пунктом 3.5.2.3. Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом УДППЗ "Укрпошта" від 12.05.2006р. №211 встановлено, що у разі вручення уповноваженому юридичної особи реєстрованого поштового відправлення з повідомленням про вручення, працівник поштового зв'язку на бланку повідомлення робить позначку "Уповноваженому" і зазначає його прізвище. На бланку повідомлення зазначається прізвище працівника поштового зв'язку, який здійснював оформлення повідомлення в місці видачі. На лицьовому боці рекомендованого повідомлення проставляється штамп, передбачений для рекомендованих відправлень або наклеюється ярлик, на якому вказується номер, за яким прийняте поштове відправлення.

Із повідомлення про вручення поштового відправлення ПАТ "АТП 13060" вбачається, що зазначений у ньому номер касового чеку (14340387) не співпадає із номером наданого касового чеку до реєстру №1 поштових відправлень. Крім того, в касовому чеку міститься інформація про діапазон номерів листів з 1467 по 1475, однак, з даними у повідомленні про вручення, зазначені номери не співпадають.

Таким чином, суд дійшов до висновку про відсутність доказів направлення позивачем на адресу відповідача-3 вимоги про дострокове погашення основного боргу та всіх нарахованих процентів/комісій за кредитним договором.

Така позиція суду узгоджується із висновком господарського суду м.Києва, викладеному у рішенні від 04.06.2013р. у справі №5011-33/12768-2012 за позовом ПАТ "АТП 13060" про визнання правовідносин за договором поруки №18106Р25 від 06.11.2006р. припиненими (а.с.165-174, том 4), яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2013р. (а.с. 18-29, том 5) та постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2013р.

Щодо інших відповідачів, то у зв'язку із відсутністю заперечень останніх щодо неотримання ними повідомлення про порушення позичальником умов кредитного договору із вимогою про дострокове погашення боргу, суд не має підстав вважати, що їх було неналежним чином повідомлено про вказані обставини.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно п.п. 7.1., 7.4 договору поруки, вони набувають чинності з моменту їх підписання та припиняють свою дію після повного виконання основного зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Разом з тим, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст. 251 та ч. 2 ст. 252 ЦК України).

Оскільки, в договорі поруки не зазначено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки в розумінні ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України, то колегія суддів вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду України, що викладена у постанові від 23.05.2012р. у справі №6-33цс12 та, в силу ст. 111-28 ГПК України, є обов'язковою для застосування судами нижчих інстанцій.

Виходячи з наведеного, оскільки в матеріалах справи відсутні докази пред'явлення позивачем вимоги до відповідача-3, договір поруки вважається припиненим, у зв'язку з чим позовні вимоги про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з ПАТ "АТП 13060" не підлягають до задоволення.

Твердження скаржника про наявність рішення господарського суду м.Києва у справі №25/629 між тими ж сторонами, щодо того самого предмету і з тих же підстав, спростовується висновками суду першої інстанції про те, що підстави та предмет позову у вищеназваній справі є іншими, ніж у даній справі. Аргументи скаржника про неможливість солідарного стягнення заборгованості відповідно до ст.554 ЦК України та про незаконність стягнення інфляційних та 3% річних згідно ч.2 ст.625 ЦК України відхиляються судом, як необґрунтовані.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на наведене, вимоги апеляційної скарги визнані судовою колегією підставними та такими, що підлягають до задоволення, а рішення суду першої інстанції - таким, що прийняте із неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "АТП 13060", м.Київ задоволити.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2012р. у справі №5010/1134/2012-22/51 скасувати в частині задоволення позовних вимог до публічного акціонерного товариства "АТП 13060". В цій частині в позові відмовити.

В решті рішення про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №151407К27 від 20.06.2007р. - залишити без змін.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м.Київ, вул.Горького,127,ідентифікаційний код 00032112) на користь публічного акціонерного товариства "АТП 13060" (03148, м.Київ, вул.Жмеринська, 26, ідентифікаційний код 03117085) 32 190,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Івано-Франківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складений 25.10.2013р.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Гриців В.М.

суддя Орищин Г.В.