Рішення № 34444820, 22.10.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2013 р.Справа № 922/4128/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Френдій Н.А.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 57/59, код 03359552; до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України, 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код 07923280; про стягнення 5877,11грн. за участю представників:

позивача - Зубрич Д.О., довіреність №06/17 від 03.01.2013р.;

відповідача - не з"явився.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України про стягнення 5877,11грн. основного боргу.

Свої вимоги мотивує неналежним виконанням відповідачем зобов"язань за договором про №2918грп на технічне обслуговування (ТО) газопроводу та ГРП, ГРУ, ШРП, ДРП від 01.02.2010р. в частині повної та своєчасної оплати послуг з технічного обслуговування системи газопостачання, наданих позивачем.

Ухвалою суду від 30.09.2013р. за позовною заявою порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні 22.10.2013р.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просить суд позов задовольнити, посилаючись на те, що відповідач, в порушення п.5.1. договору, яким установлено, що оплата вартості технічного обслуговування проводиться не пізніше 10 днів після отримання рахунку на сплату або на підставі акту виконаних робіт, підписаного представниками сторін, за період з січня 2011 року по грудень 2011 року в повному обсязі послуги, надані йому позивачем, не оплатив.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, але у відзиві на позовну заяву (відповідно до ст. 59 ГПК України) №4036 від 18.10.2013р. за вх.№38887 від 21.10.2013р. визнав наявність заборгованості перед позивачем за договором №2918грп від 01.02.2010р. у розмірі 5877,11грн., зазначаючи при цьому, що вказана заборгованість утворилася не з вини відповідача, оскільки останній утримується за рахунок державного бюджету. Разом із відзивом відповідач надав документи для долучення до матеріалів справи. Також відповідач звернувся до суду із клопотанням про розгляд даної справи без його участі.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається відповідно до норм ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Між публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз" (виконавець) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова Міністерства оборони України (замовник) укладено договір №2918грп на технічне обслуговування (ТО) газопроводу та ГРП, ГРУ, ШРП, ДРП від 01.02.2010р., відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов"язується проводити роботи з технічного обслуговування систем газопостачання у строки обумовлені даним договором. Замовник зобов"язується прийняти та оплатити ці роботи. Обумовлені даним договором роботи виконуються на об"єкті замовника, який знаходиться за адресою: вул. Шаумяна, 129. Сторонами погоджено порядок виконання та вартість робіт (розділ 2 договору) - всього 5644,98грн., ПДВ 20% - 1129,00грн., разом 6773,98грн.

Цей договір діє з 01.02.2010р. до 31.01.2011р. (п.8.1. договору).

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, за юридичною природою вказаний договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто.

Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконував свої обов'язки за вищевказаним договором та в період дії вказаного договору позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 5877,11грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме актами здачі-прийняття робіт за №2918грп від 31.01.2011р., від 28.02.2011р., від 31.03.2011р., від 29.04.2011р., від 31.05.2011р., від 30.06.2011р., від 29.07.2011р., від 31.08.2011р., від 30.09.2011р., від 31.10.2011р., від 30.11.2011р. та від 30.12.2011р. (а.с. 11-22), підписаними сторонами та скріпленими печатками сторін, складеними у відповідності до п.3.2.8. договору.

За змістом п.5.1. договору оплата вартості технічного обслуговування проводиться не пізніше 10 днів після отримання рахунку на сплату або на підставі акту виконаних робіт, підписаного представниками сторін.

В порушення умов договору, вартість послуг, наданих позивачем за період з січня 2011 року по грудень 2011 року у розмірі 5877,11грн., не оплачена відповідачем, що визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву №4036 від 18.10.2013р.

На момент розгляду справи вказана сума заборгованості не погашена, визнана відповідачем, доказів сплати заборгованості до суду не надано.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про повне задоволення відповідного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

При цьому, суд бере до уваги, що в п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12. 2011 року, зазначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, в тому числі і про погашення заборгованості згідно вищезазначеного договору про №2918грп на технічне обслуговування (ТО) газопроводу та ГРП, ГРУ, ШРП, ДРП від 01.02.2010р. не надав, у відзиві на позовну заяву №4036 від 18.10.2013р. визнав наявність заборгованості перед позивачем за вказаним договором у розмірі 5877,11грн., тому згідно вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України, позовні вимоги про стягнення 5877,11грн. заборгованості підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати повністю покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, р/р 35217001000219 УДКСУ Харківської області, ЗКПО: 07923280, МФО 851011) на користь публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 57/59, п/р 26004942838000 в ПАТ "КБ "Надра" м. Київ, МФО 380764, код 03359552) 5877,11грн. основного боргу та судовий збір в сумі 1720,50грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 22.10.2013 р.

Суддя Френдій Н.А.