Ухвала суду № 34442431, 14.10.2013, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 683/567/13-ц

Провадження № 22-ц/792/2125/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2013 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Харчука В.М.,

суддів - Спірідонової Т.В., Переверзєвої Н.І.,

при секретарі - Гриньовії А.М.,

за участю: представника позивача - Москалюк С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 05 вересня 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановила:

У лютому 2013 року позивач звернувся до суду, просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 59027грн.86коп. за кредитним договором №DNH4KP37770135 від 06.08.2006 року та судовий збір. В обґрунтування позовних вимог вказав, що відповідно до укладеного договору №DNH4KP37770135 від 06.08.2006 року відповідач отримав кредит у розмірі 6743грн.10коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 08.02.2010 року. Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав та станом на 22.01.2013 року заборгованість за кредитним договором становить 59027грн.86коп., а саме: 6743грн.10коп. - заборгованість за кредитом; 21852грн.26коп. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 27145грн.46коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, 500 грн. - штраф (фіксована частина); 2787грн.04коп. - штраф (процентна складова).

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 05 вересня 2013 року позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором у сумі 59027грн.86коп., з яких: заборгованість по кредиту - 6743грн.10коп., заборгованість по відсотках - 21852грн.26коп., пеня - 27145грн.46коп., штраф - 3287грн.04коп. та судовий збір в розмірі 590 грн.28 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм

_______________

Головуюча в першій інстанції - Сагайдак І.М.

Доповідач - Спірідонова Т.В. Категорія 27

матеріального та процесуального права. Апелянт у своїй скарзі посилається на те, що відносини з приводу перерахування ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» грошових коштів в сумі 5187грн. на поточний рахунок підприємства торгівельно-сервісної мережі не мають такої підстави виникнення як кредитний договір та не можуть створювати правових наслідків, передбачених законодавством для відносин, оформлених кредитним договором. В порушення Закону України «Про захист прав споживачів» ні у заяві позичальника, ні в інформаційному листі не визначена сукупна вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, не вказана річна відсоткова ставка за користування кредитом, відсутній графік погашення кредиту, не визначено в разі порушення зобов'язання по сплаті кредиту розмір пені, штрафів, порядок їх нарахування. Несправедливими є, зокрема умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання зобов'язань за договором. Судом не взято до уваги те, що вартість придбаного ним товару є меншою ніж сума отриманого кредиту. Крім того зазначає, що дана справа повинна розглядатись в порядку господарського судочинства, оскільки спір виник між суб'єктами господарювання, так як на момент оформлення заявки позичальника відповідач був приватним підприємцем.

ОСОБА_2 повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, представник ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» Москалюк С.А. зазначила, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Заслухавши учасника процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом правильно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Встановлено, що 6 серпня 2006 року між закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», і ОСОБА_2 укладено кредитний договір №DNH4KP37770135, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав у кредит кошти у сумі 6743грн.10коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,09% на місяць (25,08% на рік) на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту 08.02.2010 року.

ОСОБА_2 зобов'язався повернути позивачеві кредит щомісячними платежами в розмірі 244грн.04коп. Сторони обумовили строк внесення відповідачем щомісячних платежів - з 21 по 28 число кожного місяця.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Сторони домовились, що при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 6 % на місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом. При порушенні позичальником порядку і строків погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу. При порушенні позичальником строків платежів за кредитним договором більш ніж на 30 днів, ОСОБА_2 зобов'язаний сплатити ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову. Термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки- пені, штрафів за даним договором сторони встановили тривалістю 5 років (п.5.1, 5.3, 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка) (Стандарт).

Свої зобов'язання відповідно до кредитного договору відповідач не виконував: не вносив платежі на погашення кредиту, не сплачував нараховані відсотки за користування кредитом.

Станом на 22 січня 2013 року заборгованість відповідача за кредитним договором становила 59027грн.86коп., з яких заборгованість по кредиту - 6743грн.10коп., заборгованість по відсотках- 21852грн.26коп., пеня - 27145грн.46коп., штраф- 3287грн.04коп.

Зазначені обставини підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 546 цього Кодексу встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В силу ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_2 не виконав грошового зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого банк вправі стягнути з нього неповернутий кредит, проценти та штраф. При цьому суд правильно визначив розмір стягуваних з відповідача коштів.

Твердження ОСОБА_2 про неналежну оцінку судом досліджених доказів є необґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги, що кредитний договір не був укладений сторонами у зв'язку з недодержанням ними вимог закону щодо письмової форми правочину, не заслуговують на увагу.

Так, згідно до ч. 1 ст. 626, ст. 627 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних відносин) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як передбачено ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний опис загальної вартості кредиту для споживача; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) інші вимоги визначені законодавством (абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року в редакції на час виникнення спірних відносин).

Сторони визначили, що заява позичальника №DNH4KP37770135 від 06.08.2006 року (а.с. 15), Умови та правила надання банківських послуг (а.с.7-14) і тарифи (а.с.45) складають укладений між ними кредитний договір.

Подавши ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заяву позичальника від 6 серпня 2006 року, ОСОБА_2 приєднався до запропонованих банком умов кредитування, які встановлені останнім у стандартних формах - Умовах та правилах надання банківських послуг і тарифах. Сторони підписали названі документи, які містять усі істотні умови кредитного договору, встановлені ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів». При цьому відповідач своїм підписом підтвердив, що він ознайомився та погоджується із запропонованими банком умовами кредитування.

Безпідставними є посилання ОСОБА_2 на те, що вартість придбаного ним товару є меншою, ніж сума отриманого кредиту. Так, зі змісту підписаної ОСОБА_2 заяви позичальника №DNH4KP37770135 від 06.08.2006 року вбачається, що він отримав кредит у сумі 6743грн.10коп. для повного розрахунку за товар і сплати комісії Банку та ТОВ «Приват Кредит» за консультативні послуги. Своїм підписом у заяві позичальника від 06.08.2006 року відповідач підтвердив отримання інформаційно-консультативної послуги від ТОВ «Приват Кредит» у повному обсязі до отримання кредиту від ПриватБанку. Згідно тарифів видачі кредиту «Просто Кредит», які є складовою частиною кредитного договору, розмір комісії складає 8,25% від суми кредиту на придбання товару, а загальна сума кредиту складається із суми кредиту на оплату товару та суми комісії.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 уклав кредитний договір з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» як фізична особа, а тому посилання позивача на те, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства є необґрунтованими.

Не спростовують висновків суду першої інстанції й інші доводи апеляційної скарги.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 5 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:/підпис/ Судді:/підписи/

Згідно з оригіналом:

суддя апеляційного суду Т.В.Спірідонова