Рішення № 34442222, 17.10.2013, Жданівський міський суд Донецької області

ЄУН 231/1915/13-ц

Провадження № 2/231/309/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року Жданівський міський суд Донецької області

в складі:

головуючого судді: Шеїної Л.Д.

при секретарі: Безкоровайній Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жданівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Рассвет-1» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,

встановив:

27.08.2013 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Шахта «Рассвет-1» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.

В обґрунтування позову посилається на те, що знаходилась у трудових правовідносинах з відповідачем з 02.02.2011 року по 14.05.2013 року, виконуючи роботу в якості інженера з охорони навколишнього середовища.

На день звільнення утворилася заборгованість по заробітній платі в сумі 6457,72 грн., яку і в день звільнення відповідач їй не виплатив.

Оскільки фактичний розрахунок в день звільнення з нею не проведено, просила суд стягнути з відповідача по справі на її користь заборгованість по заробітній платі на суму 6457,72 грн. (шість тисяч чотириста п*ятдесят сім гривень 72 копійки), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період часу з 14.05.2013 року по 20.08.2013 року на суму 4021,57 грн. ( чотири тисячі двадцять одна гривня 57 копійок ) та моральну шкоду на суму 1000,00 грн ( одна тисяча гривень ) , оскільки невиплата заробітної плати привела її до пригніченого стану, виникненню скандалів у сім`ї, неможливості використати гроші за призначенням.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, хоча про день та час розгляду справи була належно сповіщена, надала до суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутності, позовні вимоги, викладені у позовній заяві підтримала і просила їх задовольнити ( а.с. 30).

Представник відповідача - ТОВ «Шахта «Рассвет-1» в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про день та час розгляду справи належним чином , про причини неявки суд не повідомив (а.с. 17, 32, 33).

Суд, вивчив матеріали цивільної справи, встановив, що ОСОБА_1 перебувала у трудових правовідносинах з ТОВ «Шахта «Рассвет-1» з 02 лютого 2011 р. по 14 травня 2013 року, виконуючи роботу в якості інженера з охорони навколишнього середовища і була звільнена за ст..38 КЗпП України (а.с. 8, 28).

На день звільнення у неї утворилася заборгованість по заробітній платі в розмірі 6457,72 грн., яку в день звільнення їй не було видано (а.с. 10).

Відповідно до вимог ст..116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівники в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Як вбачається з матеріалів справи - сума заборгованості по заробітній платі за період з січня 2013 року по травень 2013 року виключно, становить 6457,72 грн. (а.с. 10).

Між тим, заробітна плата до тепер не виплачена.

Тому, з відповідача по справі на користь ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість по заробітній платі у сумі 6457,72 грн. (шість тисяч чотириста п'ятдесят сім гривень 72 копійки).

Так, згідно із ст.ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, та якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до роз'яснень, викладених в ч. 5 п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а при наявності спору про розмір належних сум - спір вирішується органом, який і визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку.

Саме з цих вимог закону та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України суд приходить до висновку, що позивачка має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.

Разом о тим, у разі непроведения розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи /п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці".

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами щодо розміру належних позивачу сум при звільнені відсутній, а тому підстави для зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку з врахуванням істотності цього розміру порівняно із середнім заробітком, відсутні.

Згідно з п.п. 2. п. 4 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995р. №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється, якщо працівник не мав заробітку не з вини працівника, виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної славки, посадового (місячного) окладу. При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці не враховується допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Згідно з п. 8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати» нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.

З довідки ТОВ «Шахта «Рассвет-1 вбачається, що середньоденний заробіток ОСОБА_1 складає 55,09 грн. (а.с. 9), який розрахункова ний у відповідності до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995р. №100.

Виходячи із середньоденної заробітної плати у 55 грн. 09 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку складає 3911,39 грн. (три тисячи дев*ятьсот одинадцять гривень 39 копійок), виходячи із розрахунку (55.09 грн. х 71 робочий день = 3911,39 грн.), який слід стягнути з відповідача на користь позивачки.

Згідно ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у тримісячний строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно ст. 2371 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних справ привели до моральних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно з роз'ясненнями, даними в п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зі змінами до неї, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Судом встановлено, що відповідач допустив порушення трудових прав ОСОБА_1 тим, що позивачці у визначені законом строки не була виплачена заробітна плата та не було у визначені законом строки проведено розрахунку при її звільненні з роботи, що привело до моральних страждань та прийняття додаткових зусиль для організації її життя.

Тому суд вважає доведеною наявність моральної шкоди, завданої невиплатою заробітної плати, і приходить до висновку, що сума в 500 грн. компенсує моральні страждання позивачки.

Відповідно до вимог ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 57 ЦПК України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, що мають істотне значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до вимог ст. 61 ч. 1 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Тому, з відповідача ТОВ «шахта «Рассвет - 1» слід стягнути судові витрати у сумі 126,83 грн. (сто двадцять шість гривень 83 копійки).

Однак позивачка ОСОБА_1 не надала суду документів на підтвердження оплати правової допомоги на суму 350,00 грн, тому в цій частині позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 212-215 ЦПК України, на підставі ст..ст.116-117, 2371 КЗпП України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Рассвет-1» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 6457,72 (шість тисяч чотириста п'ятдесят сім гривень 72 копійки), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 3911,39 грн. ( три тисячи дев*ятьсот одинадцять гривень 39 копійок ) та грошову компенсацію у відшкодування моральної шкоди у сумі 500,00 грн. (п'ятсот гривень).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Рассвет-1» на користь держави судовий збір у сумі 126,83 грн. (сто двадцять шість гривень 83 копійки) на р/р 31213206700050, код класифікації і доходів бюджету 22030001, ЕДРПОУ 37980638, МФО 834016 банк отримувача: ГУДКСУ у Донецькій області, отримувач Кіровське УК (м. Жданівка), код ЄДРПОУ (суду) 23599672.

В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення ,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.Д. Шеїна