Ухвала суду № 34440282, 29.10.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: № 22-ц/790/6702/13 Головуючий: 1 інстанції

Справа № 621/2089/13-ц Вельможна І.В.

Категорія: на дії Доповідач: Малінська С.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2013 року м. Харків

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого: судді - Малінської С.М.

суддів: Даниленка В.М., Піддубного Р.М.

при секретарі: Лотох І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 16 вересня 2013 року по справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області Нагорної Олени Олександрівни , -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на постанову державного виконавця від 11 квітня 2012 року про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно боржника ОСОБА_2, в якій просила визнати дії державного виконавця незаконними, зобов'язати державного виконавця Нагорну О.О. скасувати вказану постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.04.2012 року про арешт майна належного боржнику.

В обґрунтування доводів своєї скарги ОСОБА_2 посилалася на те що, 02 листопада 2011 року Зміївським районним судом Харківської області було постановлено рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суми боргу в розмірі 44514 грн.14 коп., судові витрати та витрати на правову допомогу, що складає в сумі 47 495 грн. 84 коп. На виконання вказаного рішення судом було видано виконавчий лист за № 2-1223/11 від 02.11.2011 року, на підставі якого 11 квітня 2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Зміївського управління юстиції Харківської області було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 боргу в розмірі 47495 грн. 84 коп. та цією ж постановою було накладено арешт на все майно боржника з забороною здійснювати відчуження будь-якого належного ОСОБА_2 майна в межах суми звернення стягнення : 47495 грн. 84 коп.

ОСОБА_2 вважає, що вказані дії державного виконавця Нагорної О.О. є неправомірними та такими, що не відповідають вимогам закону, оскільки арешт було накладено все майно боржника, що не відповідає принципу співмірності, оскільки вартість належного їй майна значно перевищує суму стягнення за виконавчим документом.

Державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області Нагорна О.О. заперечувала проти задоволення скарги, посилаючись на те, що вона діяла відповідно діючого законодавства.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 16 вересня 2013 року в задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області Нагорної О.О. - відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_2 звернулася на неї з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказану ухвалу та постановити по справі нову ухвалу, якою задовольнити її скаргу та визнати дії державного виконавця незаконними, зобов'язати державного виконавця Нагорну О.О. скасувати вказану постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.04.2012 року про арешт майна належного боржнику.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Відмовляючи у задоволені скарги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова була прийнята державним виконавцем ВДВС Зміївського районного управління юстиції Харківської області Нагорною О.О. відповідно до закону та в межах своє компетенції, і права чи свободи скаржника ОСОБА_2 вказаною постановою порушено не було.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 02 листопада 2011 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 42484 грн., три проценти річних від простроченої суми боргу у розмірі 2030 грн. 14 коп., а всього 44514 грн.14 коп., судові витрати на правову допомогу у розмірі 2439,00 грн., а також сплачених ОСОБА_4: 445 грн. 14 коп. - судового збору та 97 грн. 56 коп. - на інформаційно-технічне забезпечення розгляду.

На підставі вказаного судового рішення 02.02.2012 року року був виданий виконавчий лист, який пред'явлений стягувачем 10.04.2012 року до примусового виконання (а.с.27).

Постановою головного державного виконавця ВДВС Зміївського районного управління юстиції Харківської області Нагорною О.О. від 11 квітня 2012 року було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню за виконавчим листом № 2-1223/11 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суми боргу у розмірі 47495,84грн. (а.с.30).

За заявою ОСОБА_5, вказаною постановою головного державного виконавця ВДВС Зміївського районного управління юстиції Харківської області Нагорною О.О. від 11 квітня 2012 року було накладено арешт на майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення: 47495,84 грн., а також заборонено боржнику здійснювати відчуження належного йому майна лише в межах суми звернення стягнення. (а.с.30).

Відповідно ч.1 та 3 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження напідставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. У заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 25 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Вимогами ст. 57; ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

За таких обставин, встановивши, що вищезазначена постанова про відкриття виконавчого провадження винесена головним державним виконавцем ВДВС Зміївського районного управління юстиції Харківської області у відповідності до вимог, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги боржника ОСОБА_2 за її безпідставністю,оскільки арешт на майно ,що належить боржнику , накладено в межах суми звернення стягнення.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги представників ОСОБА_2, наведених на її обгрунтування, то ці доводи апелянтів у даному випадку є несуттєвими, судове рішення, прийняте по суті розглянутої скарги не спростовують, і не дають підстав для висновку| про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи| процесуального| права, які призвели| або| могли призвести| до неправильного вирішення справи.

Таким чином, на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 16 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня її проголошення.

Головуючий: Судді :