Постанова № 34437438, 16.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 жовтня 2013 року 09:12 № 826/13800/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Паньківі В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком"

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та

інформатизації

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача: Мельник О.О.,

від відповідача: Бугайцова М.В.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" з адміністративним позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації "Про розгляд заяв ТОВ "Голден Телеком" від 26.07.2013 року №1348-Л, №1349-Л" від 13 серпня 2013 року №519, зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (ідентифікаційний код - 37994258, місцезнаходження - 01001, с. київ, вул. Хрещатик, 22) прийняти рішення про продовження (продовжити) Товариству з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" (ідентифікаційний код - 19028202, місцезнаходження - 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 19-А) строку дії: ліцензії серії АА №223393 від 06.12.2002 року на строк, не менший ніж п'ять років, на бланку ліцензії із зазначенням видів діяльності у відповідності до частини 7 статті 42 Закону України "Про телекомунікації", а саме: надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів зв'язку: міжміського та міжнародного на території міста Києва, міста Одеси та Одеської області, міста Донецька та Донецької області, міста Харкова та Харківської області, міста Львова та Львівської області, міста Дніпропетровська та Дніпропетровської області та Ліцензії серії АА №223394 від 06.12.2002 року на строк не менший ніж п'ять років, на бланку ліцензії із зазначенням видів діяльності у відповідності до частини 7 статті 42 Закону України "Про телекомунікації", а саме: надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів зв'язку: міжміського на території України (крім міста Києва, міста Одеси та Одеської області, міста Донецька та Донецької області, міста Харкова та Харківської області, міста Дніпропетровська та Дніпропетровської області, міста Львова та Львівської області, оформивши вказане рішення на бланку ліцензії та видати належним чином оформлене рішення Товариству з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком", судові витрати у справі покласти на відповідача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (ідентифікаційний код 37994258, місцезнаходження - 01001, с. київ, вул. Хрещатик, 22).

Обґрунтування позовних вимог базується на тому, що позивачем виконано умови ліцензійних умов та особливих умов, зазначених в ліцензіях серії АА №223393, серії АА №223394 у відповідності до частини 2 статті 49 Закону України "Про телекомунікації", а тому відмова відповідача у продовженні строку дії ліцензії серії АА №223393, серії АА №223394 є неправомірною, а відтак, рішення №519 прийняте відповідачем 13.08.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В наданих суду запереченнях представник Відповідача проти заявлених позовних вимог заперечує з огляду на те, що при здійсненні діяльності та прийнятті рішення від 13.08.2013 року №519 "Про розгляд заяв ТОВ "Голден Телеком" від 26.07.2013 року №1348-Л, №1349-Л" НКРІ діяла у повній відповідності до законів України, на підставі і в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Представник відповідача в судовому засіданні проти суті заявлених позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивачів, відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" 06.12.2012 року отримало ліцензію серії АА №223393 на вид господарської діяльності: надання послуг телефонного зв'язку (крім відомчих об'єктів) на території міста Києва, міста Одеси та Одеської області, міста Донецька та Донецької області, міста Харкова та Харківської області, міста Львова та Львівської області, міста Дніпропетровська та Дніпропетровської області, що була переоформлена з ліцензії №001915 від 31.12.1998 року (строк дії ліцензії серії АА №223394 до 31.12.2013 року); ліцензію серії АА №223394 на вид господарської діяльності: надання послуг телефонного зв'язку (крім відомчих об'єктів) на території України (крім міста Києва, міста Одеси та Одеської області, міста Донецька та Донецької області, міста Харкова та Харківської області, міста Дніпропетровська та Дніпропетровської області, міста Львова та Львівської області), що була переоформлена з ліцензії №001954 від 28.01.1999 року (строк дії ліцензії серії АА №223394 до 28.01.2014 року).

З метою продовження строку дії ліцензій серії АА №223393 та серії АА №223394 позивач звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації із заявами від 26.07.2013 року (вих. №1286 від 29.07.2013 року).

У відповідь на звернення відповідач прийняв рішення №519 від 13.08.2013 року, яким позивачу рекомендовано для подальшого здійснення відповідної діяльності у сфері телекомунікацій звернутись до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації у порядку встановленому статтею 45 Закону України "Про телекомунікацій" із заявами про отримання ліцензій на здійснення таких видів діяльності у сфері телекомунікацій: надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку: міжміського; надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку: міжнародного.

Мотивуючи свою відмову відповідач посилався на пункт 1 частини 7 статті 42 Закону України "Про телекомунікації", Ліцензійні умови здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг фіксованого зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку: місцевого, міжміського, міжнародного, затверджених рішенням НКРЗ від 10.12.2009 року №1789 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.01.2010 року за №19/17314 із зазначенням того, що надання послуг міжміського фіксованого телефонного зв'язку та надання послуг міжнародного фіксованого телефонного зв'язку є окремими видами господарської діяльності, а ліцензії про продовження строку, як того просить позивач, були видані до набрання чинності Закону України "Про телекомунікації" та зберігають чинність протягом визначеного в них терміну.

Вважаючи рішення відповідача про відмову в продовженні строку дії ліцензії протиправним позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав як господарюючого суб'єкта - оператора телекомунікацій.

Повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами врегульовано Законом України "Про телекомунікації" від 18.11.2003 року №1280-IV (далі - Закон №1280-IV).

Відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року 1067/2011 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) є органом державного регулювання у сфері телекомунікацій, інформатизації, користування радіочастотним ресурсом та надання послуг поштового зв'язку. У визначеній сфері НКРЗІ здійснює повноваження органу ліцензування, дозвільного органу, регуляторного органу та органу державного нагляду (контролю).

Відповідно до статті 18 Закону України №1280-IV Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, зокрема, здійснює ліцензування та реєстрацію у сфері надання телекомунікаційних послуг.

Згідно частини 1 статті 42 Закону України №1280-IV діяльність у сфері телекомунікацій здійснюється за умови включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, а у визначених законом випадках також за наявності відповідних ліцензій та/або дозволів.

Основні принципи ліцензування у сфері телекомунікацій визначені статтею 43 Закону України №1280-IV.

Частиною 1 статті 49 Закону України №1280-IV визначено, що у разі якщо суб'єкт господарювання має намір здійснювати зазначений у ліцензії вид діяльності у сфері телекомунікацій після закінчення строку її дії, він повинен не пізніше ніж за чотири місяці до закінчення строку дії ліцензії звернутися до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, із заявою про продовження строку її дії в порядку, визначеному частиною першою статті 45.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, не має права відмовити в продовженні строку дії ліцензії, якщо оператором, провайдером телекомунікацій виконуються всі ліцензійні умови та особливі умови, зазначені в ліцензії, або ці умови не виконані з поважних причин, які не залежали від оператора, провайдера телекомунікацій.

Як вбачається з рішення відповідача №519 від 13.08.2013 року, відмова у продовженні строку дії ліцензії серії АА №223393 та серії АА №223394 мотивована неможливістю застосування процедури продовження строку дії ліцензій з посиланням на те, що вказані у ліцензіях види господарської діяльності не відповідають видам діяльності, визначеним у статті 45 Закону України "Про телекомунікації" та відсутні у переліку видів діяльності, що ліцензуються відповідно до цього закону.

Водночас, відповідно до ліцензії серії АА №223393, серії АА №223394 вид діяльності, що ліцензується - надання послуг телефонного зв'язку (крім відомчих об'єктів), при цьому в особливих умовах ліцензії серії АА №223393 зазначено про дозвіл надання послуг міжнародного та міжміського комутованого телефонного зв'язку в мережах загального користування, з правом надання послуг зв'язку абонентам місцевих телефонних мереж, а в особливих умовах ліцензії серії АА №223394 визначено про дозвіл надання послуг міжміського комутованого телефонного зв'язку в мережах зв'язку загального користування, з правом надання послуг зв'язку абонентам місцевих телефонних мереж при наявності технічної можливості.

На момент видачі ліцензії серії АА №223393, серії АА №223394 діяльність щодо надання послуг зв'язку регулювалась Законом України "Про зв'язок", у відповідності до вимог якого були сформульовані види діяльності, які зазначені в ліцензії.

З 01.01.2004 року вступив у дію Закон України "Про телекомунікації".

Відповідно до частини сьомої статті 42 Закону України "Про телекомунікації", ліцензуванню підлягають такі види діяльності у сфері телекомунікацій: надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку; надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку; надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку; надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Таким чином, Законом України "Про телекомунікації" розмежовано телефонний зв'язок за видами на фіксований та рухомий (мобільний).

Відповідно до статті 1 зазначеного Закону фіксований зв'язок - телекомунікації, що здійснюються із застосуванням стаціонарного (нерухомого) кінцевого обладнання.

Згідно з пунктом 6.4 розділу 6 та пункту 7.5 розділу 7 Ліцензійними умовами здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг фіксованого зв'язку із правом технічного обслуговування та експлуатації мереж і надання в користування каналів електрозв'язку: місцевого, міжміського, міжнародного, затверджених рішенням Державного комітету зв'язку та інформатизації України №1789 від 10.12.2009 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13.01.2010 за № 19/17314, обов'язковою умовою діяльності з надання послуг міжміського фіксованого телефонного зв'язку є наявність у ліцензіата автоматичної міжміської телефонної станції (далі - АМТС) та наявність каналів зв'язку (власних або орендованих) до не менше ніж двох АМТС інших операторів. Обов'язковою умовою діяльності з надання послуг міжнародного фіксованого телефонного зв'язку є наявність у ліцензіата міжнародного центру комутації (далі - МЦК) та наявність каналів зв'язку (власних або орендованих) до МЦК не менше ніж трьох закордонних операторів.

Наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 14 лютого 2001 року N 19 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2001 р. за N 372/5563) затверджено Положення про діяльність операторів міжміського, міжнародного зв'язку телефонної мережі загального користування України та їх взаємодію між собою.

Відповідно до п.1.3 даного Положення його дія поширюється на діяльність операторів міжміського, міжнародного зв'язку всіх форм власності, інших суб'єктів господарської діяльності, що беруть участь у технологічному процесі з надання послуг міжміського та міжнародного телефонного зв'язку.

Зважаючи, що дане положення не містить поняття "комутований зв'язок", однак керуючись ним позивачу були видані ліцензії, строк дії яких необхідно продовжити, очевидним є висновок, що здійснення позивачем діяльності з надання послуг комутованого зв'язку із застосуванням стаціонарного обладнання відповідає такому виду діяльності як надання послуг фіксованого зв'язку, що передбачено Законом України №1280-IV.

Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з надання послуг телефонного зв'язку (крім відомчих об'єктів), затверджених Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 13 лютого 2001 року N 33/16 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 березня 2001 р. за N 194/5385), на підставі яких позивачу видавались ліцензії серії АА №223393, серії АА №223394, зокрема п. 1.5 суб'єкти господарської діяльності наділені правом надавати такі послуги телефонного зв'язку: міжнародного (ліцензія видається тільки на діяльність на території України), міжміського за такими напрямами: без надання в користування ліній передачі, мережевих трактів, каналів зв'язку; надання в користування тільки ліній передачі, мережевих трактів, каналів зв'язку.

Оскільки наявні у позивача ліцензії серії АА №223393, серії АА №223394 не містять жодних обмежень стосовно права позивача надавати в користування лінії передачі, мережеві тракти, канали зв'язку, то у суду наявні всі підстави вважати, що до обсягу прав позивача включено також і право надання в користування каналів електрозв'язку, як це передбачено статтею 42 Закону України №1280-IV.

Крім того, позивач не змінив виду господарської діяльності, яку здійснює в межах прав, наданих йому ліцензіями серії АА №223393 та серії АА №223394.

Зважаючи на наведене, можна зробити висновок, що види діяльності, зазначені у ліцензіях серії АА №223393, серії АА №223394 є такими, що відповідають виду діяльності, передбаченому пунктом 1 частини 7 статті 42 Закону України №1280-IV, а саме: надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного каналів зв'язку: надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів зв'язку: міжміського та міжнародного. Позивач здійснює діяльність у сфері телекомунікацій (надає послуги телефонного зв'язку), який підлягав ліцензуванню відповідно до Закону України "Про зв'язок" та підлягає ліцензуванню відповідно до вимог Закону України "Про телекомунікації".

Відповідно до частини 6 Глави XIV Закону України "Про телекомунікації" ліцензії на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій та дозволи на використання номерного ресурсу, які були видані до набрання чинності цим Законом, зберігають чинність протягом визначеного в них терміну.

Отже, ліцензії серії АА №223393, серії АА №223394 видані позивачу є чинними протягом строку їх дії, а саме до 31.12.2013 року та 28.01.2014 року відповідно, з огляду на що відповідно до Закону України "Про телекомунікації" до неї застосовується процедура продовження терміну її дії.

Крім того, суд звертає увагу, що положеннями частини 5 статті 49 Закону України "Про телекомунікації" встановлено право відповідача при продовженні строку дії ліцензій внести зміни до особливих умов зазначеної ліцензії.

За таких умов, відсутність у чинному законодавстві терміну "комутований зв'язок" не може бути підставою для відмови у продовженні строку дії ліцензії, адже може бути усунена шляхом внесення змін до особливих умов ліцензії та за умови здійснення діяльності, яка за своїм характером відповідає суті поняття комутованого зв'язку.

Доводи відповідача щодо необхідності наявності у позивача двох окремих ліцензій на надання послуг міжміського телефонного зв'язку та міжнародного телефонного зв'язку, про що зазначено в рішенні №519 від 13.08.2013 року про відмову у продовженні терміну строку дії ліцензій спростовуються наступним.

Як уже зазначалось, ліцензії серії АА №22393 та серії АА №223394 повністю відповідають положенням Закону України "Про зв'язок" та Ліцензійним умовам провадження господарської діяльності з надання послуг телефонного зв'язку (крім відомчих об'єктів), затверджених Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 13 лютого 2001 року N 33/16, якими передбачено розмежування видів телефонного зв'язку на міжнародний та міжміський. Відтак твердження відповідача про необхідність отримання двох нових ліцензій є необґрунтованим та не може бути підставою для відмови у продовженні строку дії ліцензії.

Висновки щодо неможливість визначення розміру плати, яку необхідно сплатити позивачу за продовження строку дії ліцензії є необґрунтованими з огляду на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2004 р. N 773 "Про розміри та порядок зарахування плати за видачу, переоформлення, видачу дублікатів, копії ліцензії на провадження діяльності у сфері телекомунікацій і продовження строку її дії", чітко визначено вартість ліцензії на право здійснення кожного з видів діяльності у сфері телекомунікацій, яку здійснює позивач. Та обставина, що право позивача на здійснення кожного окремого (згідно Закону України "Про телекомунікації") виду діяльності в одній ліцензії, а не декількох, не впливає на розмір плати за продовження строку дії ліцензії.

Суд звертає увагу, що держава, здійснюючи державне регулювання господарської діяльності, має сприяти суб'єктам господарювання, що сумлінно дотримуються правил здійснення господарської діяльності, зважаючи на вимоги ст. 6 Господарського кодексу України.

В матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано жодних доказів порушення позивачем ліцензійних умов та особливих умов, зазначених в ліцензії, а відтак на підставі частини 2 статті 49 Закону України "Про телекомунікації" у відповідача були відсутні правові підстави для відмови позивачу у продовженні строку дії ліцензії.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до частини 4 статті 49 Закону України №1280-IV рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, про продовження строку дії ліцензії оформляється на бланку ліцензії.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновком що необхідним способом захисту порушених прав позивача з боку відповідача у вигляді відмови в продовженні строку дії ліцензії, є зобов'язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації прийняти рішення про продовження Товариству з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" строку дії: ліцензії серії АА №223393, серії АА №223394, оформивши вказане рішення на бланку ліцензії та видати належним чином оформлене рішення позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно вимог статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації "Про розгляд заяв ТОВ "Голден Телеком" від 26.07.2013 року №1348-Л, №1349-Л" від 13 серпня 2013 року №519.

3. Зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (ідентифікаційний код - 37994258, місцезнаходження - 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22) прийняти рішення про продовження (продовжити) Товариству з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" (ідентифікаційний код - 19028202, місцезнаходження - 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 19-А) строку дії: ліцензії серії АА №223393 від 06.12.2002 року на строк, не менший ніж п'ять років, на бланку ліцензії із зазначенням видів діяльності у відповідності до частини 7 статті 42 Закону України "Про телекомунікації", а саме: надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів зв'язку: міжміського та міжнародного на території міста Києва, міста Одеси та Одеської області, міста Донецька та Донецької області, міста Харкова та Харківської області, міста Львова та Львівської області, міста Дніпропетровська та Дніпропетровської області та Ліцензії серії АА №223394 від 06.12.2002 року на строк не менший ніж п'ять років, на бланку ліцензії із зазначенням видів діяльності у відповідності до частини 7 статті 42 Закону України "Про телекомунікації", а саме: надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів зв'язку: міжміського на території України (крім міста Києва, міста Одеси та Одеської області, міста Донецька та Донецької області, міста Харкова та Харківської області, міста Дніпропетровська та Дніпропетровської області, міста Львова та Львівської області, оформивши вказане рішення на бланку ліцензії та видати належним чином оформлене рішення Товариству з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком".

4. Судові витрати в сумі 172 грн. 05 коп. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" (ідентифікаційний код - 19028202, місцезнаходження - 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 19-А) за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук