Постанова № 34437395, 29.10.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/3818/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді - Д'якова В.І.,

при секретарі - Дурицькій К.М.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Пасеки В.Є.,

представника третьої особи - Лотоцького А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Територіального Північно-Східного управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального Північно-Східного управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України (далі - Територіальне Північно-Східне управління внутрішнього аудиту та контролю), за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Чернігівського обласного військового комісаріату (даті - Чернігівський ОВК) в якому просить суд: визнати незаконними дії начальника Територіального Північно-Східного управління внутрішнього аудиту та контрою щодо виплати ОСОБА_4 вихідної допомоги, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889; зобов'язати начальника Територіального Північно-Східного управління внутрішнього аудиту та контрою внести зміни в наказ від 13.09.2013 року №194 (по стройовій частині), в частині включення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 до складу грошової допомоги при звільненні.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що він проходив військову службу на посаді інспектора відділу аудиту у сфері ресурсного забезпечення Територіального Північно-Східного управління внутрішнього аудиту та контрою. Відповідно до наказу начальника Територіального Північно-Східного управління внутрішнього аудиту та контрою від 13 вересня 2013 року №194 з 13 вересня 2013 року він був виключений зі списків вказаного управління. За вказаним наказом позивачу була виплачена грошова допомога при звільненні, передбачена наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з розрахунку 24 (двадцять чотири) роки. Проте, позивач вважає неправомірним виплату йому вихідної допомоги, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889. Тому, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовним вимог, посилаючись на те, що відповідно до наказу начальника Територіального Північно-Східного управління внутрішнього аудиту та контрою від 13 вересня 2013 року №194 позивачу підлягала виплата грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з розрахунку 24 (двадцять чотири) роки, в порядку вимог Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, яка затверджена наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260. Розрахунок же розміру грошової допомоги при звільненні, яка належить позивачу та її виплата здійснена Чернігівським ОВК.

Представник третьої особи - Чернігівського ОВК в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовним вимог та вказав, що на виконання п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 Міністром оборони України було видано наказ від 15 листопада 2010 року № 595 «Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України». Відповідно до п. 8 вказаної Інструкції винагорода не включається до складу грошового забезпечення з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Тому, при визначенні розміру та виплати грошової допомоги при звільненні, щомісячна грошова винагорода не повинна включатись до складу грошового забезпечення, для виплати грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, проходив військову службу на посаді інспектора відділу аудиту у сфері ресурсного забезпечення Територіального Північно-Східного управління внутрішнього аудиту та контрою.

Відповідно до наказу Першого заступника Міністра оборони України (по особовому складу) від 22.08.2013 року №139 ОСОБА_4 був звільнений з військової служби у запас відповідно до пункту «б» (за станом здоров'я) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України.

Згідно наказу начальника Територіального Північно-Східного управління внутрішнього аудиту та контрою від 13 вересня 2013 року №194 з 13 вересня 2013 року позивач виключений зі списків вказаного управління. Відповідно до наказу від 13 вересня 2013 року №194 ОСОБА_4 була виплачена грошова допомога при звільненні, передбачена наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з розрахунку 24 (двадцять чотири) роки.

Проте, в розмір грошової допомоги при звільненні позивача не була включена щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», зі змінами, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №161.

Відповідно до п. 2 ст.15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Виплата військовослужбовцям зазначеної в цьому пункті одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України.

Відповідно до п. 38.1 наказу Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260 встановлено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно з пунктом 2 статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (пункт 4 статті 9 Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», зі змінами, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №161 військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) встановлена щомісячна додаткова грошова винагорода: з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про незаконність дій начальника Територіального Північного-Східного управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України щодо виплати ОСОБА_4, вихідної допомоги, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В той же час, згідно з частиною 2 статті 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 правомірні та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити повністю.

Визнати незаконними дії начальника Територіального Північно-Східного управління внутрішнього аудиту та контрою Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролюю Міністерства оборони України щодо виплати майору запасу, ОСОБА_4, вихідної допомоги, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889.

Зобов'язати начальника Територіального Північно-Східного управління внутрішнього аудиту та контрою Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролюю Міністерства оборони України внести зміни в наказ від 13.09.2013 року №194 (по стройовій частині), в частині включення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 до складу грошової допомоги при звільненні

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Д'яков