Постанова № 34437127, 16.09.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/2613/13-a

категорія 8.2.1

16 вересня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Шимоновича Р.М.,

за участю секретаря судового засідання - Талько А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр-телемережа" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр-телемережа" звернулось до суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, в якому просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 29 березня 2013 р. №000084222, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 208375,00 грн., з яких 166700,00 грн. - основний платіж та 41675,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; та №000085222, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 366936,00 грн., з яких 293549,00 грн. - основний платіж та 73387,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції. В обґрунтування своїх вимог посилається на відповідність дій підприємства вимогам Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до вимог Законів України "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України, а тому скасуванню не підлягають.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 12 лютого 2013 р. по 04 березня 2013 р. посадовими особами відповідача проведено виїзну планову документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр-телемережа" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2010 р. по по 31 грудня 2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 р. по по 31 грудня 2012 р., за наслідками якої складено акт № 1223/22-2/30853721/0110 від 12 березня 2013 р. (том 1 а.с. 19-93).

В акті перевірки стосовно питань, що оскаржуються позивачем, зафіксовано порушення:

- пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.97 р. (зі змінами та доповненнями), ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями) занижено податок на прибуток на загальну суму 166700,00 грн., в т.ч.: І квартал 2010 р. - 51156,00 грн.; піріччя (2 кв. 2010 р. - 47949,00 грн.) - 99105,00 грн.; 9 міс. (3 кв. - 27659,00 грн.) - 126764,00 грн.; рік (4 кв. - 39936,00 грн.) - 166700,00 грн.;

- пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 та п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. за № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), п.198.1, п.198.3, п.198.6 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 293549,00 грн., в т.ч.: січень 2010 р. - 43344,00 грн., лютий 2010 р. - 37132,00 грн., березень 2010 р. - 34184,00 грн., квітень 2010 р. - 33477,00 грн., травень 2010 р. - 38726,00 грн., червень 2010 р. - 36289,00 грн., липень 2010 р. - 13519,00 грн., серпень 2010 р. - 12860,00 грн., вересень 2010 р. - 7675,00 грн., жовтень 2010 р. - 7488,00 грн., листопад 2010 р. - 7382,00 грн., грудень 2010 р. - 5150,00 грн., січень 2012 р. - 16323,00 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 29 березня 2013 р. №000084222 та №000085222 (том 1, а.с. 113, 117).

Перевіривши оскаржувані рішення на відповідність їх вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати їх такими, що узгоджуються з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.

Встановлено, що підставою для донарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток, стало порушення товариством вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та невизнання податковим ограном на цій підставі у складі валових витрат за 2010 рік вартості отриманих послуг в сумі 666799 грн., в тому числі: юридично - консультаційних, отриманих від ТОВ "Аметт", ТОВ "Фордінвестплюс", ТОВ "Модуль-Концепт", ТОВ "Скап Холдингс", ТОВ "Контекст-сервіс" та послуг з інформатизації бази даних абонентів кабельного телебачення (обробки інформації по особових рахунках абонентів), отриманих від ТОВ "Зетта-Фін", ТОВ "Весткомплектсервіс".

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств"), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За своїм змістом наведені норми Закону передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

Стосовно відносин позивача з товариством з обмеженою відповідальністю "Аметт".

Встановлено, що 18 червня 2009 р. між ТОВ "Житомирський міський інформаційний центр "Телемережа" (Клієнт) та ТОВ "Аметт" (Компанія) укладено договір про надання юридичних послуг № 0906-01 (том 3, а.с. 57- 62).

Відповідно до умов даного Договору, Клієнт доручає, а Компанія зобов'язується надавати юридичні послуги в галузі господарського, цивільного, фінансового та інших галузей права, а також здійснювати представництво інтересів Клієнта у судах, інших органах та по відношенню до третіх осіб (п. 2.1. Договору), Компанія приймає на себе зобов'язання надавати юридичні послуги , пов'язані з проведенням заходів, спрямованих на стягнення заборгованості зі споживачів послуг Клієнта (п. 2.2. Договору).

На сторінці 10 акту перевірки зазначено, що в актах здачі-прийняття робіт № 7 від 22 січня 2010 р., № 8 від 23 лютого 2010 р., № 9 від 23 березня 2010 р. відсутні прізвища партнера, старшого партнера, юриста та помічника юриста. Акт здачі-прийняття робіт № 8 від 23 лютого 2010 р. дублюється актом здачі-прийняття робіт № 9 від 23 березня 2010 р.

Дані висновки податкового органу спростовуються наступним.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа, дату і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначені вище акти здачі-прийняття робіт, окрім інших обов'язкових реквізитів, містять прізвище та особисті підписи керівників підприємств-виконавців, що дає змогу їх ідентифікувати як осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій, відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

У звіті про виконання договору від 23 лютого 2010 р. зазначено перелік послуг, який був наданий за період з 23 січня 2010 р. по 23 лютого 2010 р.

Перелік послуг, який був наданий у період з 24 лютого 2010 р. по 23 березня 2010 р. зазначений у звіті про виконання договору від 23 березня 2010 р.

Таким чином, висновки перевіряючих про задвоєння послуг за лютий 2010 року, спростовані.

Факт виконання умов договору № 0906-01 від 18 червня 2009 р. підтверджується актами здачі-прийняття робіт № 7 від 22 січня 2010 р., № 8 від 23 лютого 2010 р., № 9 від 23 березня 2010 р., звітами на виконання договору від 22 січня 2010 р., від 23 лютого 2010 р., 23 березня 2010 р., податковими накладними № 624 від 22 січня 2010 р., № 1305 від 23 лютого 2010 р., № 1811 від 23 березня 2010 р., платіжними дорученнями № 64 від 22 січня 2010 р., № 165 від 23 лютого 2010 р., № 251 від 23 березня 2010 р., копії яких містяться в матеріалах справи і є підставою для формування позивачем валових витрат (том 3 а.с. 67-78).

Стосовно відносин позивача з товариством з обмеженою відповідальністю "Скап Холдінгс".

Встановлено, що 01 квітня 2010 р. між ТОВ "Житомирський міський інформаційний центр "Телемережа" (Клієнт) та ТОВ "Скап Холдінгс" (Компанія) укладено договір про надання юридичних послуг № 0410-02 (том 3, а.с. 111-116).

Відповідно до умов даного Договору, Клієнт доручає, а Компанія зобов'язується надавати юридичні послуги в галузі господарського, цивільного, фінансового та інших галузей права, а також здійснювати представництво інтересів Клієнта у судах, інших органах та по відношенню до третіх осіб (п. 2.1. Договору), Компанія приймає на себе зобов'язання надавати юридичні послуги , пов'язані з проведенням заходів, спрямованих на стягнення заборгованості зі споживачів послуг Клієнта (п. 2.2. Договору).

На сторінці 11 акту перевірки зазначено, що в актах здачі-прийняття робіт № 1 від 26 квітня 2010 р. та № 2 від 26 травня 2010 р. відсутні прізвища партнера, старшого партнера, юриста та помічника юриста. Акт здачі-прийняття робіт № 1 від 26 квітня 2010 р. дублюється актом здачі-прийняття робіт № 1 від 26 квітня 2010 р.

Зазначені вище акти здачі-прийняття робіт, окрім інших обов'язкових реквізитів, містять прізвище та особисті підписи керівників підприємств-виконавців, що дає змогу їх ідентифікувати як осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій, відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

У звіті про виконання договору від 26 квітня 2010 р. зазначено перелік послуг, який був наданий за період з 01 квтня 2010 р. по 26 квітня 2010 р.

Перелік послуг, який був наданий у період з 27 квітня 2010 р. по 26 травня 2010 р. зазначений у звіті про виконання договору від 26 травня 2010 р.

Таким чином, висновки перевіряючих про задвоєння послуг за квітень 2010 року, спростовані.

Факт виконання умов договору № 0410-02 від 01 квітня 2010 р. підтверджується атами здачі-прийняття робіт № 1 від 26 квітня 2010 р., № 2 від 26 травня 2010 р., звітами на виконання договору від 26 квітня 2010 р., від 26 травня 2010 р., податковими накладними № 1474 від 26 квітня 2010 р., № 2124 від 26 травня 2010 р., платіжними дорученнями № 351 від 26 квітня 2010 р., № 459 від 26 травня 2010 р., копії яких містяться в матеріалах справи і є підставою для формування позивачем валових витрат (том 3 а.с. 121-128).

Стосовно відносин позивача з товариством з обмеженою відповідальністю "Фордінвестплюс".

Встановлено, що 25 жовтня 2010 р. між ТОВ "Житомирський міський інформаційний центр "Телемережа" (Клієнт) та ТОВ "Фордінвестплюс" (Компанія) укладено договір про надання юридично-консультаційних послуг № 102010-01-lowserv (том 3, а.с. 79-83).

Відповідно до умов даного Договору, Клієнт доручає, а Компанія зобов'язується надавати юридичні послуги в галузі господарського, цивільного, фінансового та інших галузей права, а також здійснювати представництво інтересів Клієнта у судах, інших органах та по відношенню до третіх осіб (п. 2.1. Договору), Компанія приймає на себе зобов'язання надавати юридичні послуги , пов'язані з проведенням заходів, спрямованих на стягнення заборгованості зі споживачів послуг Клієнта (п. 2.2. Договору).

На сторінці 11 акту перевірки зазначено, що в актах здачі-прийняття робіт № 1 від 22 листопада 2010 р. та № 2 від 22 грудня 2010 р. відсутні прізвище спеціаліста. Акт здачі-прийняття робіт № 1 від 22 листопада 2010 р. дублюється актом здачі-прийняття робіт № 2 від 22 грудня 2010 р.

Дані висновки податкового органу спростовуються наступним.

Зазначені вище акти здачі-прийняття робіт, окрім інших обов'язкових реквізитів, містять прізвище та особисті підписи керівників підприємств-виконавців, що дає змогу їх ідентифікувати як осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій, відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

У звіті про виконання договору від 22 листопада 2010 р. зазначено перелік послуг, який був наданий за період з 25 жовтня 2010 р. по 22 листопада 2010 р.

Перелік послуг, який був наданий у період з 23 листопада 2010 р. по 22 грудня 2010 р. зазначений у звіті про виконання договору від 22 грудня 2010 р.

Таким чином, висновки перевіряючих про задвоєння послуг за листопад 2010 року, спростовані.

Факт виконання умов договору № 102010-01-lowserv від 25 жовтня 2010 р. підтверджується атами здачі-прийняття робіт № 1 від 22 листопада 2010 р., № 2 від 22 грудня 2010 р., звітами на виконання договору від 22 листопада 2010 р., від 22 грудня 2010 р., податковими накладними № 221103 від 22 листопада 2010 р., № 221203 від 22 грудня 2010 р., платіжними дорученнями № 993 від 22 листопада 2010 р., № 1097 від 27 грудня 2010 р., копії яких містяться в матеріалах справи і є підставою для формування позивачем валових витрат (том 3 а.с. 83-92).

Стосовно відносин позивача з товариством з обмеженою відповідальністю "Модуль-Концепт".

Встановлено, що 26 серпня 2010 р. між ТОВ "Житомирський міський інформаційний центр "Телемережа" (Клієнт) та ТОВ "Модуль-Концепт" (Компанія) укладено договір про надання юридично-консультаційних послуг № 082010-mk-01 (том 3, а.с. 93-98).

Відповідно до умов даного Договору, Клієнт доручає, а Компанія зобов'язується надавати юридичні послуги в галузі господарського, цивільного, фінансового та інших галузей права, а також здійснювати представництво інтересів Клієнта у судах, інших органах та по відношенню до третіх осіб (п. 2.1. Договору), Компанія приймає на себе зобов'язання надавати юридичні послуги , пов'язані з проведенням заходів, спрямованих на стягнення заборгованості зі споживачів послуг Клієнта (п. 2.2. Договору).

На сторінці 12 акту перевірки зазначено, що в актах здачі-прийняття робіт № 1 від 24 вересня 2010 р. та № 2 від 21 жовтня 2010 р. відсутні прізвище спеціаліста. Акт здачі-прийняття робіт № 1 від 24 вересня 2010 р. дублюється актом здачі-прийняття робіт № 2 від 21 жовтня 2010 р.

Дані висновки податкового органу спростовуються наступним.

Зазначені вище акти здачі-прийняття робіт, окрім інших обов'язкових реквізитів, містять прізвище та особисті підписи керівників підприємств-виконавців, що дає змогу їх ідентифікувати як осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій, відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

У звіті про виконання договору від 24 вересня 2010 р. зазначено перелік послуг, який був наданий за період з 26 серпня 2010 р. по 24 вересня 2010 р.

Перелік послуг, який був наданий у період з 25 вересня 2010 р. по 21 жовтня 2010 р. зазначений у звіті про виконання договору від 21 жовтня 2010 р.

Таким чином, висновки перевіряючих про задвоєння послуг за вересень 2010 року, спростовані.

Факт виконання умов договору № 082010-mk-01 від 26 серпня 2010 р. підтверджується атами здачі-прийняття робіт № 1 від 24 вересня 2010 р., № 2 від 21 жовтня 2010 р., звітами на виконання договору від 24 вересня 2010 р., від 21 жовтня 2010 р., податковими накладними № 917 від 24 вересня 2010 р., № 1118 від 21 жовтня 2010 р., платіжними дорученнями № 813 від 27 вересня 2010 р., № 895 від 21 жовтня 2010 р., копії яких містяться в матеріалах справи і є підставою для формування позивачем валових витрат (том 3 а.с. 103-110).

Стосовно відносин позивача з товариством з обмеженою відповідальністю "Контекст-сервіс".

Встановлено, що 01 червня 2010 р. між ТОВ "Житомирський міський інформаційний центр "Телемережа" (Клієнт) та ТОВ "Контекст-сервіс" (Компанія) укладено договір про надання юридично-консультаційних послуг № 06-01-кс (том 2, а.с. 242-247).

Відповідно до умов даного Договору, Клієнт доручає, а Компанія зобов'язується надавати юридичні послуги в галузі господарського, цивільного, фінансового та інших галузей права, а також здійснювати представництво інтересів Клієнта у судах, інших органах та по відношенню до третіх осіб (п. 2.1. Договору), Компанія приймає на себе зобов'язання надавати юридичні послуги , пов'язані з проведенням заходів, спрямованих на стягнення заборгованості зі споживачів послуг Клієнта (п. 2.2. Договору).

На сторінці 13 акту перевірки зазначено, що в актах здачі-прийняття робіт № 1 від 25 червня 2010 р. та № 2 від 23 липня 2010 р. відсутнє прізвище спеціаліста. Акт здачі-прийняття робіт № 1 від 25 червня 2010 р. дублюється актом здачі-прийняття робіт № 2 від 23 липня 2010 р., тобото задвоєно послуги за червень 2010 р., акт здачі-прийняття робіт № 3 від 25 серпня 2010 р., тобто задвоєно послуги за липень 2010 року.

Дані висновки податкового органу спростовуються наступним.

Зазначені вище акти здачі-прийняття робіт, окрім інших обов'язкових реквізитів, містять прізвище та особисті підписи керівників підприємств-виконавців, що дає змогу їх ідентифікувати як осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій, відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

У звіті про виконання договору від 25 червня 2010 р. зазначено перелік послуг, який був наданий за період з 01 червня 2010 р. по 25 червня 2010 р.

Перелік послуг, який був наданий у період з 26 червня 2010 р. по 23 липня 2010 р. зазначений у звіті про виконання договору від 23 липня 2010 р.

У звіті про виконання договору від 25 серпня 2010 р. зазначено перелік послуг, який був наданий за період з 24 липня 2010 р. по 25 серпня 2010 р.

Таким чином, висновки перевіряючих про задвоєння послуг за червень та липень 2010 року, спростовані.

Факт виконання умов договору № 06-01-кс від 01 червня 2010 р. підтверджується актами здачі-прийняття робіт № 1 від 25 червня 2010 р., № 2 від 23 липня 2010 р., № 3 від 25 серпня 2010 р., звітами на виконання договору від 25 червня 2010 р., 23 липня 2010 р., від 25 серпня 2010 р., податковими накладними № 250607 від 25 червня 2010 р., № 230701 від 23 липня 2010 р., № 250803 від 25 серпня 2010 р., платіжними дорученнями № 543 від 25 червня 2010 р., № 628 від 23 липня 2010 р., № 706 від 26 серпня 2010 р., копії яких містяться в матеріалах справи і є підставою для формування позивачем валових витрат (том 3 а.с. 1-12).

Стосовно відносин позивача з товариством з обмеженою відповідальністю "Зетта-Фін".

Встановлено, що 01 березня 2009 р. між ТОВ "Житомирський міський інформаційний центр "Телемережа" (Замовник) та ТОВ "Зетта-Фін" (Виконавець) укладено договір про надання послуг з інфоматизації бази даних абонентів кабельного телебачення № 3т-010309/4 (том 3, а.с. 13-14).

Відповідно до умов даного Договору, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надавати послуги з інфоматизації бази даних абонентів кабельного телебачення Замовника з метою ефективного виконання договірних зобов'язань "Замовник-Абонент" у відповідності до умов даного договору.

На сторінці 15 акту перевірки зазначено, що в актах здачі-прийняття робіт та справках відсутні пізвища виконавців робіт.

Дані висновки податкового органу спростовуються наступним.

Зазначені вище акти здачі-прийняття робіт, окрім інших обов'язкових реквізитів, містять прізвище та особисті підписи керівників підприємств-виконавців, що дає змогу їх ідентифікувати як осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій, відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Факт виконання умов договору № 3т-010309/4 від 01 березня 2010 р. підтверджується атами здачі-прийняття робіт № ОУ-0000010 від 11 січня 2010 р., № ОУ-0000011 від 08 лютого 2010 р., № ОУ-0000012 від 09 березня 2010 р., № ОУ-0000013 від 07 квітня 2010 р., № ОУ-0000014 від 11 травня 2010 р., справками з грудня 2010 року по квітень 2010 року, податковими накладними № 275 від 11 січня 2010 р., № 988 від 08 лютого 2010 р., № 1619 від 09 березня 2010 р., № 2408 від 07 квітня 2010 р., № 3313 від 11 травня 2010 р., платіжними дорученнями № 63 від 22 січня 2010 р., № 164 від 23 лютого 2010 р., № 252 від 23 березня 2010 р., №350 від 26 квітня 2010 р., №458 від 26 травня 2010 р., копії яких містяться в матеріалах справи і є підставою для формування позивачем валових витрат (том 3 а.с. 21-40).

Стосовно відносин позивача з товариством з обмеженою відповідальністю "Весткомплектсервіс".

Встановлено, що 01 червня 2010 р. між ТОВ "Житомирський міський інформаційний центр "Телемережа" (Замовник) та ТОВ "Весткомплектсервіс" (Виконавець) укладено договір про надання послуг з інфоматизації бази даних абонентів кабельного телебачення № ВКС-010610-1 (том 3, а.с. 41-42).

Відповідно до умов даного Договору, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надавати послуги з інфоматизації бази даних абонентів кабельного телебачення Замовника з метою ефективного виконання договірних зобов'язань "Замовник-Абонент" у відповідності до умов даного Договору.

На сторінці 15 акту перевірки зазначено, що в актах здачі-прийняття робіт та справках відсутні пізвища виконавців робіт.

Дані висновки податкового органу спростовуються наступним.

Зазначені вище акти здачі-прийняття робіт, окрім інших обов'язкових реквізитів, містять прізвище та особисті підписи керівників підприємств-виконавців, що дає змогу їх ідентифікувати як осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій, відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Факт виконання умов договору № ВКС-010610-1 від 01 червня 2010 р. підтверджується атами здачі-прийняття робіт № ОУ-0000001 від 24 червня 2010 р., № ОУ-0000002 від 09 липня 2010 р., № ОУ-0000003 від 10 серпня 2010 р., справками з травня 2010 року по липень 2010 року, податковими накладними № 240603 від 24 червня 2010 р., № 090705 від 09 липня 2010 р., № 100805 від 10 серпня 2010 р., платіжними дорученнями № 544 від 25 червня 2010 р., № 629 від 23 липня 2010 р., № 710 від 26 серпня 2010 р., копії яких містяться в матеріалах справи і є підставою для формування позивачем валових витрат (том 3 а.с. 45-56).

Із змісту п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону вбачається, що кваліфікуючою ознакою документів, підтверджуючих валові витрати, є обов'язковість їх ведення (зберігання) за правилами ведення податкового обліку.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами 1, 2 ст. 9 вказаного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В ході судового розгляду встановлено, що податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт, виписані позивачу ТОВ "Аметт", ТОВ "Фордінвестплюс", ТОВ "Модуль-Концепт", ТОВ "Скап Холдингс", ТОВ "Контекст-сервіс", ТОВ "Зетта-Фін" та ТОВ "Весткоплектсервіс", є тими документами, якими зафіксовані факти здійснення господарських операції. Витрати, понесені в межах цих господарських операцій, включені до складу валових витрат у перевіряємий період.

Слід зазначити, що чинне законодавство не містить переліку документів, обов'язкових для ведення і зберігання з метою їх застосування в податковому обліку, а тому, жодний документ по формальній ознаці не може бути визнаний підтверджуючим або не підтверджуючим валові витрати.

Таким чином, суд вважає, що для перевірки відповідачу було надано належні документи: договори, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт, звіти на виконання договорів, справки. Всі документи оформлені у відповідності з вимогами чинного законодавства і сумнівів в їх достовірності не має.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у податкового органу відсутні підстави стверджувати про не виконання послуг, обумовлених договорами, укладених між ТОВ "Житомирський міський інформаційний центр "Телемережа" та ТОВ "Аметт", ТОВ "Фордінвестплюс", ТОВ "Модуль-Концепт", ТОВ "Скап Холдингс", ТОВ "Контекст-сервіс", ТОВ "Зетта-Фін" та ТОВ "Весткоплектсервіс". Як наслідок, зі сторони позивача не було порушено приписи пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Встановлено, що підставою для донарахування податкових зобов'язань із податку на додану вартість, стало невизнання відповідачем податкового кредиту на 293549 грн., в тому числі по придбаних: послугах із будівництва та ремонту кабельних мереж від ПП "Гаранбудінвест" - 143 866 грн.; юридичних послугах та послугах з обробки інформації у ТОВ "Аммет" на 23976 грн., ТОВ "Зета-Фін" на 28 313 грн., ТОВ "Весткоплектсервіс" на 17874 грн., ТОВ "Фордінвестплюс" на 12532 грн., ТОВ "Модуль-Концепт" на 15163 грн., ТОВ "Скап Холдингс" на 13912 грн. та ТОВ "Контекст Сервіс" на 21590 грн.; виготовлених та встановлених офісних меблів, придбаних у ТОВ "СКМ Груп" на 16323грн.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Стосовно відносин позивача з ТОВ "Аммет", ТОВ "Зета-Фін, ТОВ "Весткоплектсервіс, ТОВ "Фордінвестплюс", ТОВ "Модуль-Концепт, ТОВ "Скап Холдингс" та ТОВ "Контекст Сервіс"

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

За змістом наведених норм наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), які в подальшому використовуються у межах господарської діяльності платника податку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з надання юридично-консультаційних послуг та послуг з обробки інформації, на які позивач посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) ПДВ до податкового кредиту, доведені у ході судового розгляду справи.

Щодо перебування контрагентів у стані "8", "11", "16" тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них і не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законодавством умови щодо такого формування та має всі документальні підтвердження розміру своїх витрат.

Крім того, суд не приймає до уваги доводи податкового органу щодо наявності порушеної кримінальної справи за фактом створення фіктивних фірм ТОВ "Зетта-Фін", оскільки вважає, що вказана обставина у даному випадку немає правового значення для вирішення справи.

Таким чином, враховуючи вище встановлене, суд вважає, що позивач правомірно відніс до валових витрат вартість отриманих юридичних послуг та послуг з обробки інформації, а відтак законно та у відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" включив сплачені суми податку на додану вартість в ціні таких послуг до складу податкового кредиту, зазначивши, що підставою для нарахування податкового кредиту є наявність податкових накладних, оформлених належним чином.

Стосовно відносин позивача з приватним підприємством "Гарантбудінвест".

Підставою для невизнання податкового кредиту в сумі 143866,00 грн. по господарським операціям з ПП "Гаранбудінвест" стало те, що відносно посадової особи ПП "Гарантбудінвест" ОСОБА_1 порушені кримінальні справи № 10/080202 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України та №079027/10 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України; позивачем фактично не було понесено витрати в зв'язку з проведенням ремонтно - будівельних робіт, оскільки по рахунку 631 "Розрахунки із вітчизняними постачальниками" рахується кредиторська заборгованість в сумі 795341,34 гри.; податкові накладні оформлені з порушеннями, а сааме: не зазначена конкретна номенклатура виконаних робіт та не зазначено, згідно яких саме актів проведено дані роботи та на яких об'єктах, а у рядку "Умови поставки" зазначені договори на виконання робіт, які були укладені в 2009р., що не дає змогу ідентифікувати, які саме роботи виконані та, відповідно, за який податковий період виписана податкова накладна.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Встановлено, що між ТОВ "Житомирський міський інформаційний центр ''Телемережа" та ПП "Гарантбудінвест" було укладено договори на будівельні роботи та роботи поточного ремонту кабельних мереж, а саме:

- № 001-1/10 від 04 січня 2010 р. (будівельні роботи по модернізації кабельних мереж районів вул. Крошенська (ділянка №4) та р-н по вул. Вітрука (ділянка №2) м. Житомира - термін виконання робі і до 31 січня 2010р.);

- № 002-1/10 від 01 лютого 2010 р. (будівельні роботи по будуванню кабельних мереж районів вул. Жукова - Військове училище(ділянка №2) м. Житомира термін виконання робіт до 28 лютого 2010р.);

- № 02р-2/10 від 01 лютого 2010 р.(на поточний ремонт кабельних мереж районів вул. Б. Тена, вул. Шевченка м. Житомира - термін виконання робіт до 28лютого 2010 р.);

- №02р-03/10 від 01 березня 2010р.(на поточний ремонт кабельних мереж районів вул. Вітрука, вул. Корольова м. Житомира - термін виконання робіт до 31 березня 2010 р.) ;

- №003-1/10 від 01 квітня 2010 р.( будівельні роботи по модернізації кабельних мереж районів вул. Вітрука (ділянка №7) м. Житомира - термін виконання робіт до 30 квітня 2010р.);

- №02р-04/10 від 01 квітня 2010 р.(на поточний ремонт кабельних мереж районів по вул. Тутківського, вул. Космонавтів м. Житомира - термін виконання робіт до 30 квітня 2010р.);

- №004-1/10 від 01 квітня 2010 р.(будівельні роботи по модернізації кабельних мереж районів вул. Бородія (ділянка №6) м. Житомира - термін виконання робіт до 30 травня 2010р.)

На виконання умов таких договорів по кожному об'єкту визначена договірна ціна на підставі кошторисних розрахунків, локальні кошториси, підсумкові відомості ресурсів.

Щомісячні обсяги виконаних робіт підтверджені формами № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" у відповідності до вимог наказу Мінрегіонбуду від 04 грудня 2009 р. №554 "Про затвердження примірних форм первинних первинних документів з обліку в будівництві".

Витрати пов`язані з реконструкцією основних фондів по господарських операціях з ПП "Гарантбудінвест" підтверджуються належними розрахунковими документами.

Правомірність віднесення таких витрат до складу валових витрат підтверджується пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно якого вартість реконструкцій, модернізацій включається до поняття "поліпшення".

Позивачем в деклараціях з податку на прибуток враховано у складі валових витрат вартість поліпшень в сумі 363543,00 грн. згідно п.п. 8.7.1. ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Вказаною нормою передбачено, що платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Решту вартості послуг в сумі 355787,00 грн. позивачем віднесено на збільшення балансової вартості основних фондів, які враховані при визначенні амортизаційних відрахувань та відображені в показниках відповідних декларацій з податку на прибуток.

Актом перевірки підтверджено задекларовані показники щодо вартості поліпшень основних фондів та суми амортизаційних відрахувань, що є доказом використання операцій з ПП "Гарантбудінвест" в господарській діяльності позивача при визначенні ним зобов'язань з податку на прибуток.

Суд не погоджується з доводами податкового органу про те, що позивачем фактично не було понесено витрати в зв'язку з проведенням ремонтно - будівельних робіт.

Пунктом 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно платіжних доручень та картки рахунку, позивачем було перераховано ПП "Гарантбудінвест" 526048,31грн. за виконані роботи.

Суд не приймає доводи відповідача стосовно того, що в податкових накладних не зазначена конкретна номенклатура виконаних робіт, оскільки зазначені недоліки не спростовують реальності здійснення господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.12.2005 р. по справі № 21-105сво05, листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-1 від 02.06.2011 р.

Суд не приймає до уваги доводи податкового органу щодо наявності порушених кримінальних справ відносно посадової особи ПП "Гарантбудінвест" ОСОБА_1, оскільки вважає, що вказана обставина у даному випадку немає правового значення для вирішення справи.

Факт виконання умов договорів підтверджується податковими накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт, зведеними кошторисами, договірними цінами, локальними кошторисами, розрахунками загальновиробничих витрат, підсумковими відомостями, довідками про вартість виконаних робіт, платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи (том 1 а.с. 119-250, том 2 а.с. 1-241).

Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з надання будівельних робіт та робіт поточного ремонту кабельних мереж, на які позивач посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) ПДВ до податкового кредиту, доведені у ході судового розгляду справи.

Таким чином, враховуючи вище встановлене, суд вважає, що позивач правомірно та у відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" включив сплачені суми податку на додану вартість в ціні таких послуг до складу податкового кредиту, зазначивши, що підставою для нарахування податкового кредиту є наявність податкових накладних, оформлених належним чином.

Стосовно відносин позивача з товариством з обмеженою відповідальністю "С.К.М. Груп".

Встановлено, що 19 січня 2012 р. між позивачем (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "С.К.М. Груп" (Виконавець) укладено договір № 19012012.

Відповідно до п. 1.1. даного Договору, Замовник замовляє, а Виконавець приймає замовлення та зобов'язується виготовити робочий проект, продати, доставити та змонтувати відповідний комплект меблів.

Пунктом 3.1.4. Договору встановлено, що одразу після встановлення комплекту меблів Виконавець зобов'язаний надати Замовнику для підпису відповідні акти приймання-передачі виконаних робіт.

Факт виконання умов договору № 19012012 від 19 січня 2012 р. підтверджується податковими накладними, видатковою накладною, актом приймання-передачі робіт, рахунком-фактурою, проектами - замовленнями, платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи (том 3 а.с. 133-164).

Згідно із підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підставою для нарахування податкового кредиту є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обов'язкових реквізитів.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V вказаного Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому відповідно до пункту 201.4 статті 201 розділу V ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Із системного аналізу вказаних вище норм вбачається, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги).

Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання меблів ТОВ "С.К.М. Груп", на які позивач посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) ПДВ до податкового кредиту, доведені у ході судового розгляду справи.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що у видаткових накладних відсутнє посилання на умови поставки, тому не має можливості визначити, де і яким чином виготовлену продукцію було передано, як вона транспортувалась, як проводились навантажувально-розвантажувальні роботи, та на той факт, що товарно-транспортні накладні, подорожні листи відсутні, з огляду на наступне.

Згідно з висновком Міністерства юстиції України від 15 травня 2006 р. №10/68 з Державного реєстру нормативно-правових актів виключено наказ Мінстату і Мінтрансу №228/253 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи", яким визначалась типова форма товарно-транспортної накладної та порядок її заповнення.

Також, слід зазначити, що дію п. 11.2. "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" затверджених від 14 жовтня 1997 р. №363 у відповідності до якого, - "Товарно-транспортні накладні і дорожні листи вантажного автомобіля належать до документів суворої звітності, які виготовляються друкарським способом з обліковою серією та номером. Форма і порядок заповнення цих документів замовником і перевізником визначаються відповідними нормативними актами." зупинено з 25 квітня 2006 р. згідно з повідомленням Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, опублікованим у газеті "Урядовий кур'єр" від 28 квітня 2006 р. № 81. Нового порядку заповнення ТТН чинним законодавством не передбачено.

Крім цього, листом Державної адміністрації автомобільного транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України від 21 квітня 2010 р. №1802-04/09/19-10 було відмічено, що - "Інструкція про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затверджена спільним наказом Міністерства статистики України, Міністерства транспорту України від 7 серпня 1996 р. № 228/253, не є обов'язковою для виконання. Вона носить рекомендаційний характер до прийняття нового порядку організації обліку перевезення вантажів автомобільним транспортом".

В листах Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011р. №742/11/13-11 та від 01 листопада 2011р. №1936/11/13-11 проаналізовано відповідні законодавчі акти щодо формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр-телемережа" сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток не ґрунтуються на вимогам чинного законодавства, а також суперечать встановленим у справі обставинам, а тому підлягають скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби від 29 березня 2013 р. №000084222 та №000085222.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр-телемережа" сплачений судовий збір у розмірі 4377,75 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Головуючий суддя Р.М.Шимонович

Повний текст постанови виготовлено: 20 вересня 2013 р.