Постанова № 34437121, 18.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2013 р. Справа №805/10897/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 50 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Бойка М.І.,

за участі секретаря судового засідання Кусти Ю.Ф.,

представникапозивачаОСОБА_1,

представника відповідача Самойленко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-425у від 16.05.2013 р. про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 4010,30 грн. та штрафу в розмірі 170,00 грн. в загальній сумі 4180,30 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області (далі - Відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-425у від 16.05.2013 р. про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 4010,30 грн. та штрафу в розмірі 170,00 грн. в загальній сумі 4180,30 грн.

Позивач вказане рішення вважає протиправним, посилаючись на той факт, що свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця видане 01.10.2009 р. на її дівоче прізвище ОСОБА_2. 24.09.2011 р. вона одружилась з ОСОБА_3 та змінила прізвище на ОСОБА_2. Зазначила, що підприємницьку діяльність не здійснювала з моменту проведення державної реєстрації по теперішній час, що підтверджується податковими деклараціями про майновий стан та доходи за 2010-2013 роки. 26.06.2013 р. подала заяву державному реєстратору про припинення підприємницької діяльності. Вимогу відповідача № Ф-425 від 16.05.2013 р. про сплату боргу із сплати єдиного внеску на суму 4180,30 грн. отримала лише 25.06.2013 р. у відділі державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції разом з постановою про відкриття виконавчого провадження від 04.06.2013 р. Крім того, зазначила, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яка визначає базу нарахування єдиного внеску, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).Вказані положення містяться також і в Інструкції про порядок нарахування і сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою ПФУ від 27.10.2010р. № 994/18289.Вважає, оскільки підприємницьку діяльність в 2010-2013 роках не здійснювала, ніякого доходу (прибутку) не отримувала, база нарахування єдиного внесу для неї відсутня то і відсутній обов'язок сплачувати єдиний внесок. Просила визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача № Ф-425у від 16.05.2013 р. про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 4010,30 грн. та штрафу в розмірі 170,00 грн. в загальній сумі 4180,30 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав, надав заперечення проти позову в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на те, що позивач є фізичною особою підприємцем, обрала спрощену систему оподаткування. Позивач не є пенсіонером за віком або інвалідом, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску, тому повинна сплачувати єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску за кожен місяць у період, коли була платником єдиного податку. Відповідно до картки особового рахунку позивача за останньою налічується недоїмка із сплати єдиного внеску за 2011 р. в розмірі 4010,30 грн. Крім того, рішенням відповідача від 12.03.2013 р. № 163 до позивача застосовані штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в сумі 170 грн. Відповідачем відповідно до ст. 25 зазначеного Закону 16.05.2013 р. прийнята вимога про сплату позивачем боргу в сумі 4180,30 грн., в тому числі недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 4010,30 грн. та штрафу в сумі 170 грн.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464), пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач -ОСОБА_2, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1, 01.10.2009 зареєстрована як фізична особа - підприємець, про що видано Свідоцтво серії НОМЕР_2 (а. с. 9), та обрала спрощену систему оподаткування (фіксований податок). Позивач 24.09.2011 р. уклала шлюб з ОСОБА_3 та після шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_2.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 року, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно ч.4 ст.4 ЗУ № 2464, особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Позивач не є пенсіонером за віком або інвалідом, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску.

Відповідач у справі Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області- орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників єдиного внеску на на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Відповідно до ч.2 ст.6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади.

Частинами 1, 5 статті 9 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Згідно з частиною 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, як передбачено частиною 12 статті 9 Закону № 2464.Єдинийвнесокпідлягаєсплатінезалежновідфінансового стану платника.

Як встановлено судом, позивач не сплатила на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з січня по грудень 2011 р. на загальну суму 4180,30 грн., що підтверджується розрахунком суми боргу.

Відповідачем 16.05.2013 р. прийнята вимога № Ф-425 у про сплату боргу, а саме суми недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 4010,30 грн. та штрафу в розмірі 170 грн., яка отримана позивачем 18.05.2013 р. (а.с. 57).

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Сумом не приймаються доводи позивачапро те, що остання підприємницьку діяльність не здійснювала з моменту проведення державної реєстрації по теперішній час, 25.06.2013 р. подала до податкової інспекції податкові декларації про майновий стан та доходи за 2010-2013 роки із зазначенням в останніх за цей час відсутність доходів та 26.06.2013 р. подала заяву державному реєстратору про припинення підприємницької діяльності, оскільки останні є необґрунтованими та не є підставами для звільнення фізичної особи - підприємця від сплати єдиного внескуна загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні позову, судові витрати, здійснені позивачем, останньому не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст. 2, ст. 11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької областіпро визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-425у від 16.05.2013 р. про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 4010,30 грн. та штрафу в розмірі 170,00 грн. в загальній сумі 4180,30 грн. - відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 18 жовтня 2013 року в присутності представника позивача та представника відповідача.

Постанова виготовлена в повному обсязі 23 жовтня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову Донецького окружного адміністративного суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Бойко М.І.