Рішення № 34435382, 29.10.2013, Апеляційний суд Сумської області

КОПІЯ

Справа №591/1704/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Прокудіна НГ.Номер провадження 22-ц/788/2350/13 Суддя-доповідач - Бойко В. Б. Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Бойка В. Б.,

суддів - Білецького О. М., Семеній Л. І.,

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства « Грандфінресурс » на заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14 травня 2013 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства « Грандфінресурс » про визнання договору недійсним, стягнення сплаченого внеску у подвійному розмірі та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про визнання укладеного договору та додатків до нього недійсними, стягнення завданих матеріальних збитків у вигляді сплаченої винагороди за фактично невиконану роботу у подвійному розмірі в сумі 23310 грн. та моральної шкоди в сумі 233 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що при укладенні договору, позивачка помилялася щодо природи правочину. Укладений договір не відповідає вимогам ст. 19 Закону України " Про захист прав споживачів ", якими заборонена нечесна підприємницька практика, яка вводить споживача в оману, зокрема така, як утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, заборонено включення до тексту несправедливих умов договору, крім того, ПП " Грандфінресурс " ( далі - ПП ) не мав відповідного дозволу ( ліцензії ) на укладення оскаржуваного договору.

Заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 14 травня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ПП на користь ОСОБА_3 11655 грн. 00 коп. в рахунок повернення сплачених за договором коштів. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено за необгрунтованістю. Вирішено питання судових витрат.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 16 вересня 2013 року заяву представника ПП про перегляд заочного рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14 травня 2013 року залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ПП, посилаючись на незаконність і необґрунтованість рішення суду, неповноту встановлення обставин, які мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. При цьому вказує, що відсутні підстави для визнання правочину недійсним, діяльність ПП не відноситься до фінансових послуг та не потребує ліцензування. Сторони договору досягли згоди щодо всіх істотних умов, свої зобов»язання відповідач виконує належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_3, яка заперечує проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що права на надання фінансових послуг у ПП не має, діяльність відповідача є такою, що вводить споживача в оману, оскільки позивачка сплатила кошти не за одержання товару чи послуги, а за можливість одержання права на отримання позики за рахунок залучення інших споживачів, що свідчить про наявність пірамідальної схеми. Внаслідок цього оспорюваний договір в силу абз. 1 ч. 6 ст. 19 Закону «Про захист прав споживачів» є нікчемним, оскільки його недійсність прямо встановлена законом. Окрім того, своє рішення суд мотивував також і тим, що умови даного договору є несправедливими для споживача.

Проте, з такими висновками повністю погодитись не можна з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 06.06.2012 року між сторонами було укладено договір №211520 про надання послуг з метою отримання грошової позики в сумі 150 000 грн. для придбання товару на умовах діяльності програми " Альянс Україна ", тобто з метою отримання грошових коштів на придбання товару в групі ( а.с. 5-9 ).

Згідно з п. 1.1 вищевказаного договору, адміністратор, за згодою учасника, зобов'язується вчинити від імені та за рахунок учасника певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, або відповідної суми у позику, в тому числі : сформувати реєстр учасників, організовувати та здійснити оплату товару на користь учасника або надати учаснику відповідну суму у позику.

Відповідно до п.п. 2.1.1, 2.1.2 договору, учасник в день підписання договору сплачує одноразовий комісійний внесок та адміністративний платіж, який сплачується не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання дозволу; своєчасно, не пізніше 15 числа кожного місяця, сплачує загальний платіж, який включає чистий внесок, за рахунок якого адміністратор здійснює оплату вартості товару чи надає відповідні суми у позику, та адміністративні витрати, що є платою за послуги адміністратора з організації діяльності програми.

Відповідно до ст. 4 договору, його укладено у двох примірниках, по одному для кожної із сторін. Цей договір не є поворотною фінансовою допомогою. Усі додатки до нього є його невід'ємною частиною. Підписання угоди є свідченням того, що сторони повністю розуміють її значення та умови, правові наслідки, що вона не носить характеру фіктивного або удаваного правочину, і що договірні умови є обов'язковими для виконання ( а.с. 5 ).

Згідно з п. 1.3 ст. 1 додатку № 2 до договору, його предметом є послуги з формування реєстру учасників програми, метою яких є придбання відповідної грошової суми.

Після вчасної сплати чергового загального платежу учасник набуває право брати участь у найближчому заході, коли фонд реєстру є достатнім ( п. 4.1 ст. 4 додатку №2 ).

Конкретні умови отримання учасником заявленої суми визначені у ст. 5 цього додатку.

Адміністратор гарантує учаснику надати обумовлену грошову суму за умови виконання останнім всіх умов договору і додатків до нього ( ст. 12 додатку №2 ).

Учасник підтверджує, що отримав усі коректно викладені пояснення від представника адміністратора, уважно прочитав та зрозумів умови додатку №2 та правові наслідки, що засвідчує своїм підписом ( ст. 15 додатку №2 ).

На виконання умов договору, позивачка сплатила 11 655 грн. 00 коп., що складається з суми одноразового комісійного внеску в розмірі 6000 грн., щомісячного чистого внеску в розмірі 3765 грн. та адміністративних витрат в розмірі 1890 грн. ( а.с. 10-11 ).

Із умов договору вбачається, що позивачка сплачувала зазначені кошти не за сам товар, тобто гроші, які вона бажала отримати, а за дозвіл отримати позику. Передбачувана позика сплачується із коштів учасників групи і ні договір, ні умови програми " Альянс Україна " не передбачають залучення власних коштів ПП.

З наведеного слідує, що предметом оспорюваної угоди є надання учаснику програми « Альянс Україна » адміністративних послуг, у тому числі фінансового характеру, з метою отримання заявленої до надання грошової суми.

Оплатні послуги адміністратора при виконанні споживачем всіх умов договору забезпечують не можливість, а реальне отримання останнім грошової суми за рахунок фонду реєстру, який формується з чистих внесків його та інших учасників, з наступним повним погашенням цієї суми своїми внесками.

До того ж при невиконанні цього обов'язку, настає відповідальність, передбачена ст. 9 додатку №2.

Таким чином, позивачка за оспорюваним договором виявила бажання отримати кошти, добровільно скориставшись наданими їй послугами, і у кінцевому результаті не за рахунок залучення інших споживачів.

За наявності наведених вище доказів та обставин, суд першої інстанції необґрунтовано зробив висновок про нікчемність укладеного між сторонами договору у зв'язку з тим, що діяльність відповідача носить ознаки пірамідальної схеми, яка є забороненою та тим, що вона вводить споживача в оману.

Проте, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що права на надання фінансових послуг у ПП немає.

Пунктом 3 частини 1 ст. 9 Закону « Про ліцензування певних видів господарської діяльності » унормовано, що відповідно до спеціальних законів ліцензуванню підлягає господарська діяльність, зокрема, із надання фінансових послуг.

Згідно з пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 1 Закону « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг » під фінансовою установою слід розуміти юридичну особу, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги ( операції ), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку.

Фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Такими фінансовими послугами, як зазначено у пунктах 2, 6, 11 ч. 1 ст. 4 цього ж Закону, вважаються довірче управління фінансовими активами, надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту та адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Водночас п. 4 ч. 1 ст. 34 даного Закону передбачено, що національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.

Здійснення такої діяльності дозволяється тільки після отримання відповідної ліценції ( ч. 2 ст. 34 вказаного Закону ).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що для укладення договору з позивачкою відповідач повинен був отримати у встановленому законом порядку відповідну ліцензію.

Тому вчинення ним цього правочину без відповідного дозволу ( ліцензії ) в силу ч. 1 ст. 203, ч.ч. 1, 3 ст. 215, ст. 227 ЦК України, є підставою для визнання договору недійсним.

Виходячи з правових наслідків недійсності правочину, визначених абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 11655 грн. 00 коп. на повернення внесених нею за договором платежів.

На підставі викладеного, рішення суду відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 309 ЦПК України, в частині вирішення позовних вимог про визнання угоди недійсною підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Стягнення на користь позивачки 11655 грн. 00 коп. по суті є правильним, тому рішення суду в цій частині, відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПК України, слід залишити без змін.

Рішення суду 1-ї інстанції в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди сторонами не оскаржується.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 313-316 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства « Грандфінресурс » задовольнити частково.

Заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14 травня 2013 року в частині вирішення позовних вимог про визнання правочину недійсним скасувати і ухвалити нове рішення.

Договір №211520 від 16 червня 2012 року, укладений в місті Суми між Приватним підприємством « Гранфінресурс » та ОСОБА_3, визнати недійсним.

В частині вирішення позовних вимог про стягнення внесених за договором коштів, заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14 травня 2013 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набрало законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді -