Рішення № 34432748, 25.10.2013, Центрально-Міський районний суд м. Макіївки

Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

буд.111 м. м. Макіївка Донецька область Україна 86108

Справа № 270/1292/13-ц

Провадження № 2/270/798/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2013 року м. Макіївка

Центрально-Міський районний суд міста Макіївка Донецької області у складі

головуючої судді Неженцевої О.В.

при секретарі Бабич Т.П.

за участю представників

позивача Дьоміної В.Ю.

Курова В.Г.

за участю представника

відповідача адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства « Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат,

В С Т А Н О В И В :

28 лютого 2013 року публічне акціонерне товариство « Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачами зобов'язань відповідно до умов договорів.

У судовому засіданні представники позивача- Дьоміна В.Ю. та Куров В.Г., які діють на підставі довіреностей юридичної особи, позовні вимоги підтримали у повному обсязі і на їх обґрунтування пояснили, що 02 червня 2006 року між Акціонерним поштово- пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство « Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_6 було укладено письмовий кредитний договір № 014/0088/73-113596, за умовами якого відповідачу було надані кредитні кошти у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у сумі 47 000 грн. для придбання транспортного засобу, зі строком погашення кредиту до 02 червня 2010 року та сплатою 16,5 % річних за користування кредитними коштами. Кредит було надано на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування. Відповідно до п.3.3. кредитного договору відповідач ОСОБА_6 зобов`язався щомісячно здійснювати погашення кредиту, згідно графіку погашення кредитної заборгованості та погашати щомісячно проценти за фактичне користування кредитними коштами. 02 червня 2006 року між Банком та відповідачкою ОСОБА_5 було укладено договір поруки № 014/0088/73-113596/1, за умовами якого нею було взято зобов`язання про солідарну відповідальність перед банком за повернення суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій. Крім того, 02 червня 2006 року між банком та ОСОБА_6 було укладено договір застави транспортного засобу №014/03/3415, згідно якого в забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору банку було передано у заставу автомобіль марки ВАЗ 211143 НГ, випуску 2006 року, реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований на ім`я ОСОБА_6

03 вересня 2009 року між банком та ОСОБА_6 було укладено письмову додаткову угоду до цього кредитного договору, за умовами якої датою остаточного погашення кредиту є 02 серпня 2012 року і сторонами було погоджено проведення реструктуризації, за умовами якої погашення кредиту з 03 вересня 2009 року повинно здійснюватися шляхом щомісячних ануїтетних платежів (щомісячний рівними частинами платіж, який включає в себе погашення частини заборгованості за кредитом та процентів) відповідно до графіку погашення кредиту та інших платежів за кредитним договором. Датою погашення кредиту визначено 02 число кожного календарного місяця.

Позичальник взяті на себе зобов`язання за умовами кредитного договору від 02 червня 2006 року не виконував належним чином, тому 01 грудня 2008 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 було видано виконавчий напис про звернення стягнення на предмет застави- автомобіль марки ВАЗ 211143НГ в межах суми боргу 44 677, 42 грн., який 17 вересня 2010 року було подано для примусового виконання до державної виконавчої служби Центрально- Міського району міста Макіївки.Після проведення 17 листопада 2012 року аукціону по реалізації арештованого рухомого майна, банком в рахунок виконання цього виконавчого напису було отримано- перераховано 25 263 грн. 82 коп., які було звернуто в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Враховуючи те, що суми, вирученої від продажу предмета застави, було недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, представники відповідача, посилаючись на положення статті 24 Закону України « Про заставу», вважають, що за станом на 04 грудня 2012 року у відповідача ОСОБА_6 перед банком існує заборгованість: по кредиту у сумі 2 433 грн. 05 коп.( 27 696 грн. 87 коп. (заборгованість за станом на 02 серпня 2012 року) - 25 263 грн. 82 коп. ( кошти від реалізації автомобіля) = 2433 грн. 05 коп.); по відсоткам у сумі 13 055 грн. 50 коп.; пеня за прострочку кредиту та відсотків - 101 302 грн. 29 коп., усього 116 790 грн. 83 коп., яку, посилаючись на протиправність дій відповідачів, якими суттєво порушуються законні права кредитора, просили стягнути з відповідачів у солідарному порядку та понесені по справі судові витрати (сплата судового збору) у сумі 1167 грн. 91 коп.

Відповідачка ОСОБА_5, яка була належним чином сповіщена про час та місце судового розгляду справи, для безпосередньої участі у судове засідання не прибула, зателефонувавши, повідомила суд про свою згоду на розгляд справи у її відсутність, пославшись на необхідність здійснення догляду за малолітньою дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1. Просила врахувати пояснення у судовому засіданні представника її чоловіка- адвоката ОСОБА_3

Представник відповідача - адвокат ОСОБА_3, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги від 10 вересня 2013 року, у судовому засіданні позовні вимоги не визнала і на обґрунтування своїх заперечень зазначила про те, що 02 червня 2006 року між банком та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір про отримання ним 47 000 грн. для придбання автомобілю, зі строком погашення до 02 червня 2010 року та сплатою 16,5 % за користування кредитними коштами. У зв`язку зі скрутним матеріальним становищем, ОСОБА_6 не зміг своєчасно сплачувати платежи за умовами кредитного договору і 03 вересня 2009 року була між ним та банком укладена додаткова письмова угода, за умовами якої було визначено, що станом за день її укладання сума заборгованості складає 18 578 грн. 45 коп. За умовами цієї додаткової угоди було збільшено строк дії кредитного договору до 02 серпня 2012 року, що на її думку є збільшенням відповідальності поручителя ОСОБА_5, бо мало місце збільшення періоду за який нараховувалися проценти за користування чужими грошима. Між тим, згода на укладання такої додаткової угоди від ОСОБА_5 не була отримана, про укладання її не було повідомлено, тому вважає, що договір поруки з цієї причини є припиненим, а ОСОБА_5 не може нести відповідальність як поручитель за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань перед банком. Враховуючи те, що після укладання цієї додаткової угоди ОСОБА_6 було здійснено дев`ять платежів на загальну суму 4838 грн. 54 коп. та позивачем у листопаді 2012 року було отримано кошти у сумі 25 263 грн. 82 коп. від реалізації заставного майна- автомобілю, вважає, що перед банком у повному обсязі було погашено заборгованість за спірним кредитним договором, тому просила з цих підстав у задоволенні позовних вимог відмовити. Стверджувала, що позивачем невірно зазначено у розрахунку заборгованості за станом на 03 вересня 2009 року про існування заборгованості відповідача ОСОБА_6 на суму 32 735 грн. 41 коп., бо ці відомості суперечать умовам додаткової угоди від 03 вересня 2009 року., яка є невід`ємною частиною самого кредитного договору.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України) встановив наступне.

Приписами частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Акціонерним поштово- пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство « Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_6 було укладено письмовий кредитний договір № 014/0088/73-113596, за умовами якого відповідачу було надані кредитні кошти у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у сумі 47 000 грн. для придбання транспортного засобу, зі строком погашення кредиту до 02 червня 2010 року та сплатою 16,5 % річних за користування кредитними коштами. Кредит було надано на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування. Відповідно до п.3.3. кредитного договору відповідач ОСОБА_6 зобов`язався щомісячно здійснювати погашення кредиту, згідно графіку погашення кредитної заборгованості та погашати щомісячно проценти за фактичне користування кредитними коштами. ( а.с. 5-7)

02 червня 2006 року між Банком та відповідачкою ОСОБА_5 було укладено договір поруки № 014/0088/73-113596/1, за умовами якого нею було взято зобов`язання про солідарну відповідальність перед банком за повернення ОСОБА_6 суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій. Сторони обумовили, що порука припиняється, якщо кредитор в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. ( а.с. 9-10)

Крім того, 02 червня 2006 року між банком та ОСОБА_6 було укладено договір застави транспортного засобу № 014/03/3415, згідно якого в забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору банку було передано у заставу автомобіль марки ВАЗ 211143 НГ, випуску 2006 року, реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований на ім`я ОСОБА_6 ( а.с. 168-169)

03 вересня 2009 року між банком та ОСОБА_6 було укладено письмову додаткову угоду за № 014/0088/73-113596/1 до цього кредитного договору, за умовами якої датою остаточного погашення кредиту є 02 серпня 2012 року і сторонами було погоджено проведення реструктуризації, за умовами якої погашення кредиту з 03 вересня 2009 року повинно здійснюватися шляхом щомісячних ануїтетних платежів ( щомісячний рівними частинами платіж, який включає в себе погашення частини заборгованості за кредитом та процентів) відповідно до графіку погашення кредиту та інших платежів за кредитним договором. Датою погашення кредиту визначено 02 число кожного календарного місяця. Згідно пункту 8 ця додаткова угода є невід`ємною частиною кредитного договору і відповідні положення кредитного договору застосовуються з врахуванням змін умов кредитування, внесених цією додатковою угодою.( а.с. 113-114).

Відповідно до частини 4 статті 29 Закону України « Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі набуття обтяжувачем права власності на предмет забезпечувального обтяження відповідне зобов`язання, забезпечене обтяженням, вважається повністю виконаним і обтяжувач не вправі пред`явити боржнику інші вимоги у зв`язку з виконанням цього зобов`язання.

Згідно із ч.3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі й щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ч.4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обгрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може грунтуватися на припущеннях (ч.4 ст. 60 ЦПК України).

Статтею 57 ЦПК україни передбачено, що доказами є будь- які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів та висновків експертів.

Доводи у судовому засіданні представника позивача Курова В.Г. про те, що за станом на 03 вересня 2009 року, як свідчить про це письмовий розрахунок заборгованості по сумі позовних вимог, у ОСОБА_6 існувала перед банком заборгованість по кредитному договору на суму 32 735 грн. 41 коп., не приймаються судом до уваги з наступних підстав.

Як свідчать відомості, викладені у пунктах 2.1 та 2.2 додаткової угоди від 03 вересня 2009 року, станом на дату укладання цієї додаткової угоди фактична заборгованість позичальника ОСОБА_6 за кредитним договором № 014/0088/73-113596 від 02 червня 2006 року по сплаті суми кредиту становить 25 890 грн. 73 коп. (надалі- фактична заборгованість за сумою кредиту). Станом на дату укладання цієї додаткової угоди заборгованість ОСОБА_6 за кредитним договором строк сплати якої настав складає 18 578 грн. 45 коп., у тому числі: 16099 грн. 19 коп. заборгованість з погашення суми кредиту, та 2479 грн. 26 коп. - заборгованість з погашення процентів (надалі- заборгованість за процентами).

Відповідно до пункту 2.3 на підставі цієї додаткової угоди з 03 вересня 2009 року фактична заборгованість за сумою кредиту збільшується насуму заборгованості за процентами, у зв`язку з чим відбувається зміна строку погашення заборгованості. Таке збільшення не супроводжується видачею кредитних коштів позичальнику.

У судовому засіданні представник позивача Куров В.Г. не зміг надати суду пояснення стосовно визначення остаточної суми заборгованості за станом на 03 вересня 2009 року згідно умов цієї додаткової угоди.

Враховуючи вищенаведені положення додаткової угоди, суд вважає, що при її укладанні - 03 вересня 2009 року сторонами було визначено розмір заборгованості за умовами кредитного договору від 02 червня 2006 року, а саме, що заборгованість складає 28 369 грн. 99 коп. (фактична заборгованість за сумою кредиту 25830 грн. 73 коп. (п.2.1) + заборгованість по процентам 2479 грн. 26 коп. (п.2.2), і саме цю суму відповідач ОСОБА_6 зобов`язався виплатити банку у майбутньому у складі щомісячних платежів.

01 грудня 2008 року приватним нотаріусом Донецького нотаріального округу ОСОБА_7 на підставі виконавчого напису( реєстровий № 11721) було звернуто стягнення на предмет застави- автомобіль марки ВАЗ 211143НГ, випуску 2006 року, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований в Макіївському МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України 01 червня 2006 року, і який належить на праві власності ОСОБА_6, у порядку погашення заборгованості у сумі 44 677 грн. 42 коп. за станом на 22 січня 2008 року на користь відкритого акціонерного товариства « Райффайзен Банк Аваль». ( а.с. 167).

Між тим, зазначений виконавчий напис було подано для примусового виконання до Центрально- Міського відділу державної виконавчої служби Макїівського міського управління юстиції лише 17 вересня 2010 року, про що свідчать відомості матеріалів виконавчого провадження № 203/1. ( а.с. 122-172)

У рахунок наявної станом на 03 вересня 2009 року заборгованості, 29 листопада 2012 року після проведення аукціону державною виконавчою службою Центрально- Міського району міста Макіївки Донецької області на рахунок позивача було перераховано 25 263 грн. 82 коп.- кошти від реалізації предмета застави- автомобілю марки ВАЗ 211143НГ, випуску 2006 року, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований в Макіївському МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України 01 червня 2006 року. (а.с. 12, 121-172, 176).

Зазначені обставини підтверджуються наданими матеріалами виконавчого провадження, визнані у судовому засіданні сторонами, тому не підлягають доказуванню відповідно дог вимог статті 61 ЦПК України.

Із наданого позивачем письмового розрахунку заборгованості та витягів із особових рахунків на ім`я ОСОБА_6 убачається, що після 03 вересня 2009 року - дати укладання додаткової угоди, якою визначено було суму заборгованості за кредитним договором, відповідачем ОСОБА_6 було здійснено дев`ять платежів на загальну суму 5038 грн. 54 коп. , але представником відповідача у судовому засіданні було помилково названо загальну суму платежів як 4838 грн. 54 коп.(а.с.11, 177-231)

Таким чином, наявна кредитна заборгованість перед банком, визначена додатковою угодою від 03 вересня 2009 року у сумі 28 369 грн. 99 коп., була цими платежами на суму 5038 грн. 54 коп. та отриманими коштами від реалізації заставного майна у сумі 25 263 грн. 82 коп., усього на загальну суму 30 302 грн. 36 коп. повністю погашена відповідачем ОСОБА_6

Крім того, суд бере до уваги ті факти, що позивачем при зверненні до суду не були у позовній заяві зазначені відомості про укладання 03 вересня 2009 року сторонами додаткової угоди, укладання 02 червня 2006 року між банком та ОСОБА_6 договору застави транспортного засобу, що свідчить, на думку суду, про те, що зазначені обставини не враховувалися позивачем при складанні тексту позовної заяви від 25 лютого 2013 року. При надіслання відповідачам письмового попередження 19 лютого 2013 року про наявність заборгованості за кредитним договором, позивачем також не було зроблено правильне посилання на дату остаточного погашення кредиту (зазначено 02.06.2010 року замість 02.08.2012 року, як це передбачено умовами додаткової угоди від 03 вересня 2009 року).

Суд вважає за необхідне додатково зазначити про те, що під час судового розгляду справи було встановлено, що 03 вересня 2009 року при укладанні додаткової угоди між банком та позичальником ОСОБА_6, внаслідок збільшення умовами угоди строку користування чужими грошима (остаточний строк було визначено як 02 серпня 2012 року), мало місце збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошима. Такі зміни основного зобов`язання без згоди поручителя- Алєксєєвої С.А., не дає підстав покладання на останню відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань перед банком, бо порука згідно положень частини 1 статті 559 ЦК України вважається припиненою.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами в силу статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем позовних вимог, оскільки ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» не надано жодного належного допустимого доказу на підтвердження наявності кредитної заборгованості відповідачів перед банком за станом на 04 грудня 2012 року, як про це зазначено у позовних вимогах, тому у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 116 790 грн. 83 коп. необхідно відмовити.

Відповідно до положень статті 88 ЦПК України не підлягають задоволенню і позовні вимоги банку про стягнення з відповідачів понесених судових витрат по справі - по сплаті судового збору у сумі 1167 грн. 91 коп.

Керуючись статтями 10,11, 57, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, статтями 204, 525-527, 611, 629, 1054, 1055 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства « Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/0088/73-1135 від 02 червня 2006 року, яка за станом на 04 грудня 2012 року складає 116 790 грн. 83 коп. та судових витрат по справі у сумі 1167 грн. 91 коп. відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.В. Неженцева