Рішення № 34431893, 25.10.2013, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 1225/2133/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2013 року , м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Гашинської О.А., при секретарі Сироватцькій А.О., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове, матеріали цивільної справи за позовом Кредитної спілки «Українська народна каса «Сватова - Лучка» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання акту «здачі - прийому виконаних робіт від 29.10.2009 року», підписаного між ОСОБА_1 та Кредитною спілкою «Українська народна каса «Сватова - Лучка» недійсним,

В С Т А Н О В И В:

Кредитна спілка «Українська народна каса «Сватова - Лучка» звернулась до суду з даним позовом , в якому зазначено, що 01.09.2009 р. між ОСОБА_1 з однієї сторони та Кредитною спілкою «Українська народна каса «Сватова - Лучка» (далі КС), в особі голови правління КС ОСОБА_2 з другої сторони була укладена трудова угода. У відповідності з вимогами даного договору, ОСОБА_1 зобов'язаний на свій власний ризик, своїми силами надати послуги у відповідності з завданням КС в строки, визначені угодою. А КС взяла на себе обов'язки оплатити ці послуги у відповідності до акту здачі - прийому виконаних робіт. За період часу з 01.09.2009 року по 29.10.2009 року ОСОБА_1 був проведений деякий об'єм робіт, пов'язаний з поверненням боргів, виконанням прострочених, невиконаних або частково виконаних зобов'язань. 10.09.2009 року між ОСОБА_1 та КС були підписані зміни до вищевказаного договору, де вказано, що КС зобов'язана: оплатити послуги виконавця у відповідності до актів виконаних робіт: - при поверненні кредитів строком прострочки від 60 днів, оплата складає 10 % від суми повернення; - при поверненні кредитів члена КС ОСОБА_3, які складають більше 30% кредитного портфелю спілки - оплата складає 20 % від суми повернення; - при поверненні кредитів члена КС ОСОБА_4, яка являється дружиною ОСОБА_3 і сума кредитів забезпечена майном ОСОБА_3 - оплата складає 12% від суми повернення. У відповідності до трудової угоди від 01.09.2009 року між ОСОБА_1 та головою правління КС ОСОБА_2 29.10.2009 року був складений акт здачі - прийому виконаних робіт на суму 213 837 грн. Згідно ч. 3 ст. 92 ЦК України «орган або особа, яка у відповідності до установчих документів юридичної особи або закону виступає від його імені зобов'язані діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно та розумно і не перевищуючи своїх повноважень». Відповідно при підписанні договорів, угод, інших фінансових зобов'язань ОСОБА_2 повинна була діяти добросовісно, розумно та в інтересах КС. Фактично, при складанні та підписанні вказаного акту відбулася двостороння угода, тобто дії осіб, направлені на виникнення цивільних прав та обов"язків, передбачена ст.. 202 ЦК України, тому що в результаті підписання даної угоди у ОСОБА_1 з одного боку, виникло право вимагати від КС оплати, а у КС з другого боку, виникли обов'язки оплатити гонорар у розмірі 213 837 грн. за начебто виконану ОСОБА_1. роботу. Позивач вважає, що вказаний акт був складений внаслідок зловмисної домовленості між головою правління КС ОСОБА_2, як представника КС з однієї сторони, та ОСОБА_1 з другої сторони. У відповідності до Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», в п. 22 вказано, що для визнання правочину недійсним на підставі ст.. 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення в зв'язку з цим несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи отримав учасник такої домовленості будь-яку вигоду від здійснення правочину ,чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.» Позивач вважає, що умисел зловмисної домовленості виразився в наступному. Даний акт виконаних робіт між КС та ОСОБА_1 був підписаний головою правління КС ОСОБА_2, з якою ОСОБА_1 на той момент підтримував близькі стосунки і, які через місяць після підписання вказаного акту були офіційно оформлені та ОСОБА_2з ОСОБА_1 стали офіційно чоловіком та дружиною. Кредитна спілка ніяких доручень на проведення робіт, направлених на повернення прострочених кредитів ОСОБА_1 не давала, що підтверджується відсутністю будь-яких документальних підтверджень у вигляді конкретних доручень, розпоряджень та ін. Внаслідок чого, ОСОБА_1 не було представлено до КС жодного акту виконаних робіт за його підписом. Дані обставини можуть бути підтверджені висновком судово - економічної експертизи. При підписанні акту здачі - прийому виконаних робіт ОСОБА_2 не були враховані об'єм виконаної роботи ОСОБА_1 ,та ОСОБА_2 до об'єму виконаної своїм майбутнім чоловіком роботи були віднесені фактичні надходження практично по всім кредиторським зобов'язанням перед КС, що також може бути підтверджено висновком судово - економічної експертизи. ОСОБА_2, являючись головою правління КС, взяла на себе повноваження та функції головного бухгалтера, обґрунтовуючи необхідність виплати вищевказаної суми своєму майбутньому чоловікові та провела розрахунки «Поверненої заборгованості ОСОБА_1 за період з 18.08.2009 р. по 06.11.2009 р.». При цьому, власноручно підписала два документа, в яких вказала абсолютно різні суми, а саме 124506,55 та 1087135,55 грн., які начебто були повернуті за участі ОСОБА_1. При цьому ОСОБА_2 незаконно включила у вказані акти виконаних ОСОБА_1 робіт період з 18.08.2009 року по 01.09.2009 року, тобто за період, коли між ОСОБА_1 та КС не був укладений договір про надання вищевказаних послуг і , в період часу з 29.10.2009 року по 06.11.2009 року, тобто вже після підписання акту про прийняті роботи. В дані акти були внесені тільки дві незмінні цифри, а саме: суми поверненої заборгованості по відділенню смт. Білокуракіне та по відділенню смт. Троїцьке в сумах 64677,26 грн та 45958,29 грн. відповідно. Проте, крім того, що в даний список ОСОБА_2 були включені дані за період з 18.08.2009 року по 06.11.2009 року, а не з 01.09.2009 по 29.10.2009, як зазначено в договорі та акті виконаних робіт, але також були включені платежі по кредитам, або менше 60 днів прострочки, або, взагалі такі , що не мають жодного дня прострочки по платежам. Таким чином, тільки по двом відділенням - смт. Троїцьке та смт. Білокуракіне, майбутня дружина ОСОБА_2, а на той час голова правління КС, в результаті зловмисної домовленості внесла в суму, начебто, повернених коштів, які надійшли на рахунок КС, відшкодування по кредитам на загальну суму близько 48 тисяч грн.., тим самим збільшивши гонорар на суму близько 5 000 грн. Крім того, 01.09.2009 року між КС в особі ОСОБА_2 та ОСОБА_6був підписаний договір аналогічний тому, який підписаний між КС та ОСОБА_1 За даним договором був складений та оплачений акт прийому - здачі робіт на суму 196257,72 грн. На підтвердження об'єму виконаної ОСОБА_6 роботи ОСОБА_2 також самочинно склала акт заборгованості по кредитам КС, повернутих за участі ПП ОСОБА_6 за період часу з 01.09.2009 по 20.11.2009 року, яким ОСОБА_2 фактично дублює суми та період їх повернення, ставлячи їх в об'єм виконаної роботи як ОСОБА_6 так і ОСОБА_1. Зокрема, у актах виконаних робіт і у ОСОБА_1 ,і у ОСОБА_6 одна із сум погашеної заборгованості співпадає повністю, а саме сума погашеного кредиту ОСОБА_7 - 13500 грн. « звіт по поверненню заборгованості по відділенню КС в смт. Білокуракіне за період часу з 01.09.2009 по 20.11.2009 р. за підписом голови правління КС ОСОБА_2», також складений та підписаний ОСОБА_2, який також практично повністю дублює аналогічний список по поверненню заборгованості по даному району за участі ОСОБА_1, що знову ж таки свідчить про наявність між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зловмисної домовленості, оскільки мало того, що ОСОБА_1 не проводив вказаний об'єм робіт, але і ОСОБА_2 хотіла провести подвійну оплату за один і той же об'єм робіт. Вищевказані факти можуть бути підтверджені документами, долученими до позову. Усвідомлюючи, що за таких обставин, зловмисна домовленість між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 може бути виявлена, ОСОБА_2, порушуючи ст.. 8 п. 6, 7 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» не виконала вимоги порядку оформлення та подачі на облік первинних документів, до яких відноситься «акт прийому - здачі виконаної роботи», в результаті чого головний бухгалтер КС не відобразила на рахунках бухгалтерського обліку вказані господарські операції.

Просить суд визнати акт здачі - прийому виконаних робіт від 29.10.2009 року на суму 213 837 грн., підписаний між КС в особі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 недійсним, як укладений внаслідок зловмисної домовленості між представником КС ОСОБА_2 та ОСОБА_1( а.с.2-5 т.1).

В судовому засіданні представник позивача Крива О.В. вказав , що позов підлягає задоволенню з підстав , зазначених в ньому.

В судовому засіданні представник позивача Хацько І.А. надала уточнення до позовної заяви , де просить суд визнати акт здачі-приймання виконаних робіт від 29.10.2009 р. між ОСОБА_1 та КС «Українська народна каса «Сватова-Лучка» на суму 213 837 грн. недійсним ; в зв'язку із проведенням судово-бухгалтерської експертизи та її оплатою , із зверненням до адвоката для отримання професійної допомоги стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрати у сумі 20273, 70 грн. , а саме:14 100 грн.- витрати за отримані юридичні послуги адвоката , 5 747, 00 грн.- витрати за проведення судово-бухгалтерської експертизи , 426,70 грн.- судові витрати ( а.с.29-30 т.2) та на задоволенні цих вимог наполягає, з підстав, зазначених в позові , на підтвердження вимог щодо оплати професійної допомоги адвоката надала специфікацію до договору про надання правової допомоги від 10 лютого 2013 року ( а.с.59 т.2).

В судовому засідання відповідач ОСОБА_2 позов не визнала, вказавши , що 01.09.2009 р. між ОСОБА_1 та позивачем було укладено трудову угоду про надання послуг, робіт, яку визнано судом дійсною. У відповідності до умов угоди складено акт здачі-приймання виконаних робіт від 29 .10.2009 року на суму 213837,76 грн. Даний акт було складено та підписано відповідно до проведених ОСОБА_1 робіт по поверненню прострочених кредитів згідно наданого ОСОБА_1 списку боржників ,доручення йому на проведення робіт викладено в п.2 трудової угоди. Фактично він почав працювати з 18 серпня 2009 р., на оплату взято період з 01.09.2009 р., ОСОБА_6 виконувала іншу роботу по іншим боржникам. З двох актів здачі -приймання виконаних робіт позивачем оскаржується чомусь лише один акт , а інший не оскаржується, таким чином позивач з ним погоджується, а отже і з фактом виконання робіт. При підписанні акту здачі-приймання виконаних робіт було враховано фактичне надходження грошових коштів по простроченим кредитам , виключно згідно списку боржників , з якими займався ОСОБА_1 . Шлюб між нею та ОСОБА_1 укладено після підписання даного акту, ніякої домовленості між ними не було. Проводилась аудиторська перевірка , в якій аналізувались робота проведена ОСОБА_1. Чому головний бухгалтер ОСОБА_9 не відобразила в бухгалтерському обліку акт, їй не відомо, оригінал висновків аудитора по вивченню питання по відносинам з ОСОБА_1 на момент її звільнення знаходився у позивача. Вважає позовні вимоги необ'єктивними , просить в задоволенні позову відмовити за відсутністю доказів.

Відповідач ОСОБА_1 під час попереднього судового засідання позов не визнав вказавши , що він виконував роботу згідно укладеної з позивачем трудової угоди щодо повернення боржниками прострочених кредитів, по результатам проведеної роботи 29.10.2009 року було складено акт здачі-приймання виконаних робіт, який відповідає дійсності та з яким довгий час погоджувався позивач. В послідуючому в судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з"явився , згідно надісланої телеграми суду -приїхати не має можливості , просить суд в задоволенні позову відмовити( а.с. 72 т.2 ).

Суд, заслухавши сторони, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні надані ними докази , з"ясувавши обставини , на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень , підтвердженими тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні , вважає , що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню за їх безпідставністю в зв"язку з наступним.

Позивач , кредитна спілка «Українська народна каса «Сватова-Лучка» просить суд визнати акт здачі-приймання виконаних робіт від 29.10.2009 р. , підписаний між нею в особі ОСОБА_2 з одної сторони та ОСОБА_1 з другої сторони , недійсним на підставі статті 232 ЦК України, як правочин , який вчинено у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, вказавши , що даний акт по суті є правочином, оскільки фактично, при складанні та підписанні вказаного акту відбулася двостороння угода, тобто дії осіб, направлені на виникнення цивільних прав та обов"язків, передбачена ст.. 202 ЦК України, тому що в результаті підписання даної угоди у ОСОБА_1 з одного боку, виникло право вимагати від КС оплати, а у КС з другого боку, виникли обов'язки оплатити гонорар у розмірі 213 837 грн. за начебто виконану ОСОБА_1 роботу.

Проте з такими доводами позивача суд не погоджується , оскільки із встановлених обставин випливають інші правовідносини сторін , які регулюються іншими правовими нормами ніж ті , на які посилається позивач в позові.

Згідно роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» , на положення якого посилається і позивач, викладених в п.1 -«При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини , та на підставі цих норм вирішувати справи».

Так, 29.10.2009 р. між Замовником , КС «Українська народна каса Сватова-Лучка» в особі ОСОБА_2 та Виконавцем ОСОБА_1 було підписано акт здачі-приймання виконаних робіт про те , що Виконавцем за період з 01 вересня 2009 року по 29 жовтня 2009 року були надані послуги пов'язані із поверненням боргів , виконанням прострочених , не виконаних або частково виконаних зобов'язань на основі проведеного аналізу кредитного портфелю та забезпечення наданих кредитів. Надано консультації з метою мінімізації ризиків діяльності кредитної спілки , консультації з моніторингу прострочених кредитів. Сума послуг становить 213 837 , 76 грн. без ПДВ (а.с.70 т.1).

Вказаний акт було укладено на підставі виконання трудової угоди про надання послуг(робіт) між фізичною особою ОСОБА_1 та кредитною спілкою «Українська народна каса «Сватова-Лучка» ( а.с.127) . Дану обставину підтверджують як позивач, про що зазначено ним в позові ( а.с.2 т.1) , так і відповідачі, про що вони пояснили суду та зазначено в запереченнях ( а.с. 111 т.1).

Згідно ч.1 ст..61 ЦПК України-обставини , визнані сторонами та іншими особами , які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Зазначену трудову угоду позивач оскаржував в суді , звернувшись з позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання угоди недійсною. Рішенням Сватівського районного суду від 24.07.2012 р., яке залишено без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 01.10.2012 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено ( а.с.73-80 ) . При цьому в рішенні суду 1 інстанції зазначено, що «судом встановлено , що угоду укладено у письмовій формі , сторони досягли домовленості щодо усіх істотних умов договору, волевиявлення сторін було вільним та спрямованим на укладення даної угоди , на реальне настання правових наслідків , що обумовлені ним. Про факт виконання відповідачем своїх обов'язків за укладеною угодою та виконання зобов'язань по оплаті послуг іншою стороною угоди свідчить крім пояснень сторін, також і матеріали справи -надані позивачем довідки про повернення заборгованості за участі ОСОБА_1 , списки повернення заборгованості , акти здачі-приймання робіт, аудиторський висновок про діяльність ОСОБА_1 (а.с.221,223-227.232-245) .

Згідно ч.3 ст.. 61 ЦПК України , обставини , встановлені судовим рішенням у цивільній , господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили , не доказуються при розгляді інших справ. У яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, з встановлених та викладених обставин підписання акту здачі-приймання виконаних робіт від 29.10.2009 року ,є не вчиненням правочину відповідно до положень ст..202 ЦК України ,як стверджує позивач , а підтвердженням виконання зобов'язання за вже укладеним договором відповідно до положень ст..545 даного Кодексу, якою встановлено , що прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника надати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Зобов"язанням же відповідно до положень ст..509 даного Кодексу є правовідношення, в якому сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно , виконати роботу , надати послугу , сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст..610 даного Кодексу встановлено , що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов , визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому правові наслідки порушення зобов'язання передбачені статтею 611 ЦК України , якою встановлено , що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором , або законом:

1)припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом , або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3)сплата неустойки ;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Отже, в даному випадку норми матеріального права, на які посилається позивач в позові щодо необхідності визнання акту приймання-передачі виконаних робіт, як правочину , недійсним на підставі статті 232 ЦК України, судом не можуть бути застосовані, оскільки за даних обставин між сторонами склались інші правовідносини ,- щодо підтвердження виконання зобов'язання за вже укладеним договором , які регулюються іншими правовими нормами, та в разі порушення зобов'язань настають інші передбачені законом наслідки,перелік яких є виключним, а отже не допускається ніяких відхилень від встановленого переліку цих норм. При цьому правові наслідки у разі порушення зобов'язання ,зазначеною трудовою угодою не встановлено, лише передбачено п.5 угоди, що спори з виконання умов Договору розглядуються районним судом ( а.с.127 т.1)

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядує цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , які беруть участь у справі.

Згідно ч.2 ст.10 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За даних обставин позовні вимоги не підлягають задоволенню, а докази, надані позивачем судом не можуть бути взяті до уваги , оскільки не підтверджують обставин, якими обґрунтовувались вимоги позивача щодо правовідносин сторін.

Згідно ст..58 ЦПК України -належними є докази , які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.11, 58,61, . 213-

215, 294 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Кредитної спілки «Українська народна каса «Сватова - Лучка» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання акту «здачі - прийому виконаних робіт від 29.10.2009 року», підписаного між ОСОБА_1 та Кредитною спілкою «Українська народна каса «Сватова - Лучка» недійсним, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.А. Гашинська