Ухвала суду № 34431474, 19.09.2013, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6575/13-ц

Провадження № 6/204/207/13

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої - судді Нізік О.В.

при секретарі - Таран К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську подання Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про тимчасове обмеження виїзду за кордон ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, -

в с т а н о в и в:

10 вересня 2013 року Красногвардійський ВДВС Дніпропетровського МУЮ звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження виїзду за кордон ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. В обґрунтування заявлених вимоги заявник посилається на те, що на виконанні Красногвардійського ВДВС ДМУЮ знаходиться виконавче провадження № 37958947 з примусового виконання виконавчого листа № 419/8652 від 20.02.2013 року виданого Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Марфін Банк» суми у розмірі 533163,80 грн. Відповідно до ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, боржнику надано строк на самостійного виконання вимог виконавчого документу, копії даної постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Боржником, у наданий строк для добровільного виконання вимог виконавчого документа не виконано. З метою забезпечення виконання вимого виконавчого документу державним виконавцем накладено арешт на майно боржника та кошти боржника про, що зроблено відповідні обтяження в Єдиному державному реєстрі заборон. Державним виконавцем неодноразово здійснювались виходи на дільницю за місцем знаходження боржника - юридичної особи та направлялись виклики - вимоги за місцем знаходження боржника та за місцем проживання керівника та засновника підприємства. Однак, жодного разу боржник в особі керівника підприємства на законні вимоги державного виконавця не відреагував. На адресу Красногвардійськго ВДВС ДМУЮ надійшла заява стягувача з проханням направити до суду подання про обмеження виїзду за кордон боржника ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІДН НОМЕР_1, що прописаний за адресою: АДРЕСА_1. Просив тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України з вилученням паспорта - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІДН НОМЕР_1, що прописаний за адресою: АДРЕСА_1, про що винести відповідну ухвалу, яку направити на адресу Красногвардійського ВДВС ДМУЮ.

Сторони у судове засідання не з'явились.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Стаття 217 ЦПК України передбачає, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Як встановлено у судовому засіданні, на виконанні Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського МУЮ знаходиться виконавче провадження № 37958947 з примусового виконання виконавчого листа № 419/8652 від 20.02.2013 року виданого Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Марфін Банк» суми у розмірі 533163,80 грн.

Відповідно до ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, боржнику надано строк на самостійного виконання вимог виконавчого документу, копії даної постанови направлено сторонам виконавчого провадження (а.с. 4).

З метою забезпечення виконання вимого виконавчого документу державним виконавцем накладено арешт на майно боржника та кошти боржника (а.с. 5, 6-7).

Стаття 217 ЦПК України визначає порядок забезпечення виконання рішення суду при його ухваленні судом із зазначенням про це в рішенні суду.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України від 21.01.1994 року № 3857-ХІІ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань. Ч. 2 ст. 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" підставою для тимчасових обмежень у праві виїзду громадянина України за кордон, зокрема, є те, що він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань; такі обмеження можуть встановлюватися судом шляхом тимчасового затримання або вилучення закордонного паспорту боржника.

З прийняттям 04.11.2010 Верховною Радою України Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" відповідні зміни внесені також до Закону України "Про виконавче провадження", який визначає умови та порядок виконання рішень судів та рішень інших органів (посадових осіб).

Так положеннями статті 11 цього Закону надано право державному виконавцю у процесі здійснення виконавчого провадження, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

За правилами статті 3771 Цивільного процесуального кодексу України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Слід зазначити що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець повинен зазначати у поданні. Так, державним виконавцем не надано до суду доказів, що боржник має паспорт громадянина України для виїзду за кордон (закордонний паспорт) і відповідно має реальну можливість виїхати за кордон, відсутні докази які б надавали підстави припускати намір боржника виїхати за межі України.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, а також оскільки до суду не надані дані про наявність закордонного паспорту у боржника або номер та серія при його наявності, не вказано у який спосіб треба встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон, не надано доказів того, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 збирається виїхати за межі України, або фактично знаходиться за межами України, суд вважає за необхідне в задоволенні подання Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про тимчасове обмеження виїзду за кордон ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 слід відмовити.

Керуючись ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України та в'їзду в України громадян України», ст. ст. 210, 217, 3771, 293 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про тимчасове обмеження виїзду за кордон ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.В. Нізік