Рішення № 34430740, 29.10.2013, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/2885/13-ц

Номер провадження 2/728/780/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Пархоменка П.І.

при секретарі Горбач Н.Д.,

за участі позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі справу за позовом ОСОБА_1 до Батуринської міської ради Бахмацького району Чернігівської області, Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відділ держземагенсства в Бахмацькому районі Чернігівської області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та про визнання права власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2013 року ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Батуринської міської ради Бахмацького району Чернігівської області з вимогою про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним та про визнання права власності на земельну ділянку. Свої вимоги обґрунтував тим, що позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом було видано вказаний державний акт, проте, звернувшись до Відділу держземагенства у Бахмацькому районі Чернігівської області з метою присвоєння кадастрового номера та виготовлення технічної документації на землю з'ясувалося, що маються неузгодженості щодо розташування земельної ділянки, яке зазначено в державному акті та фактичним розташуванням земельної ділянки на території Батуринської міської ради Бахмацького району Чернігівської області, що не дає можливості належним чином оформити технічну документацію та отримати кадастровий номер, все це порушує право позивача на землю та неможливо виправити в позасудовому порядку.

Ухвалою суду відповідно до ст. ст. 33, 35 ЦПК України за клопотанням позивача (а.с.21) в якості співвідповідача та третьої особи було залучено Бахмацьку районну державну адміністрацію Чернігівської області та Відділ держземагенсства в Бахмацькому районі Чернігівської області відповідно.

Позивач в порядку ст. 31 ЦПК України письмовою заявою (а.с.22) збільшив позовні вимоги та просив визнати недійсною реєстрацію Державного акта на право власності на земельну ділянку (пай № НОМЕР_1) серії ЧН № 017271 від 21.05.2004 року. Акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 12 від 24.05.2004 року.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в позовній заяві.

Відповідачі та представник третьої особи в судове засідання не з'явилися, надіслали заяви про розгляд справи без їх участі.

Судом встановленні такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Згідно із державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 017271 (а.с.9) ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29.04.2004 року № 1-916 є власником земельної ділянки площею 1,66 га, яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована на території Матіївської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області.

Витягом з технічної документації нормативно-грошової оцінки земельної ділянки від 02.10.2013 року № 01-25/3982 (а.с.10) підтверджується вартість спірної земельної ділянки.

Схемою розташування земельної ділянки та довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю „Батуринське" від 23.09.2013 року № 543 (а.с.5-6) підтверджується розташування спірної земельної ділянки на території Батуринської міської ради Бахмацького району Чернігівської області.

ОСОБА_1 було відмовлено у внесені змін у спірний державний акт, що підтверджується листом Відділу держземагенсства в Бахмацькому районі Чернігівської області від 15.10.2013 року № 01-25/5035 (а.с.19).

З встановленого випливають наступні висновки.

Статтею 15 ЦК України кожній особі гарантовано право на захист цивільних прав та інтересів, а відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 126 ЗК України (в редакції, чинній на час видачі акту) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. п. 1.13, 2.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.1999 року № 43 складання державного акта на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і об'єднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правоустановчих документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією; роботи зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою виконуються в такій послідовності: підготовчі роботи; встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки; складання кадастрового плану земельної ділянки; заповнення бланка державного акта.

Судом встановлено, що при видачі державного акту ОСОБА_1 було допущено помилку у визначенні місця розташування його земельної ділянки, дані обставини визнані сторонами і відповідно до ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. А ст.152 ЗК України, передбачено, що вимагати усунення порушень свого права на землю має власник земельної ділянки або землекористувач.

Крім того, згідно п. 2.9. вказаної Інструкції усі записи в державних актах мають бути зроблені українською мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються.

Згідно із ч. 1 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до п. „г" ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують той факт, що було допущено помилку при видачі державного акту позивачу.

Тому, враховуючи вищевикладене та те, що в правовстановлюючому документі були допущені технічні помилки, що порушує право позивача на землю, порушене право позивача підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню.

Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо, а визнання недійсними державного акту вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Керуючись ч. 1 ст. 41 Конституції України, ст.ст. 10, 60, 61, 213 - 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 81, 116, 126, 152 ЗК України, ст. ст. 3, 15, 16, 328 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Батуринської міської ради Бахмацького району Чернігівської області, Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відділ держземагенсства в Бахмацькому районі Чернігівської області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 017271, виданий на ім'я ОСОБА_1.

Визнати недійсною реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 017271, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 12 від 24.05.2004 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку (пай № НОМЕР_1), площею - 1,66 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Батуринської міської Бахмацького району Чернігівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області через Бахмацький районний суд Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Бахмацького районного суду

Чернігівської області П. І. Пархоменко