Ухвала суду № 34430239, 03.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" жовтня 2013 р. м. Київ К/800/31545/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої: суддів:Блажівської Н.Є., Лосєва А.М., Муравйова О.В., при секретарі Томилець Ю.Г.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове підприємство «Універсал» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року

у справі № 2-а-5154/10/2270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове

підприємство «Універсал»

до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій

області

про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислове підприємство «Універсал» звернулось до суду з позовом до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 8 липня 2010 року № 0001682310/0/1335, від 8 липня 2010 року №0001672310/01336, від 9 липня 2010 року № 0001692310/0/1402 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000282200/1403 від 9 липня 2010 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року позовні вимоги задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції від 8 липня 2010 року №0001682310/0/1335 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 513158 грн., в тому числі основний платіж в сумі 342105 грн., штрафні санкції на суму 171053 грн.; від 8 липня 2010 року №0001672310/0/1336 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 646921 грн., в тому числі основний платіж в сумі 501599 грн., штрафні санкції на суму 145362 грн.; від 9 липня 2010 року № 000162310/0/1402 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 693437 грн., в тому числі основний платіж в сумі 501559 грн., штрафні санкції на суму 191878 грн., а також визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 9 липня 2010 року № 0000282200/1403.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року апеляційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області задоволено частково: постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року по справі в справі № 2-а-5154/10/2270 скасовано в частині задоволених позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 001682310/0/1335 від 8 липня 2010 року; в решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислове підприємство «Універсал» в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуально права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить змінити постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року в частині скасування постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 8 липня 2010 року залишивши постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року без змін.

Податковим органом заявлено клопотання про заміну правонаступником Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області.

За правилами статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд, розглянувши дане клопотання, на підставі положень статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку щодо наявності підстав для допуску процесуального правонаступництва та заміни Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області на Хмельницьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області.

Заслухавши суддю-доповідача, сторін, що беруть участь у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами відповідача проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2009 по 31 березня 2010 року, за результатами якої встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислове підприємство «Універсал» порушено вимоги підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 501 559 грн., підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 342 105 грн. та порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

За наслідками перевірки податковим органом складено акт перевірки від 5 червня 2010 року № 1347/230/23841050 та прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 8 липня 2010 року №0001682310/0/1335 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 513 158 грн. (основний платіж - 342 105 грн., штрафні санкції - 171 053 грн.)

- податкове повідомлення-рішення від 8 липня 2010 року №0001672310/0/1336 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» в розмірі 646921 грн. (основний платіж - 501 599 грн., штрафні санкції - 145 362 грн.);

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 9 липня 2010 року №0000282200/1403 на суму 28394.46 грн.

Суд, керуючись вимогами частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги, тобто перевіряє дотримання вимог матеріального та процесуального права при винесенні судового рішення в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 8 липня 2010 року №0001682310/0/1335 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 513 158 грн. (основний платіж - 342 105 грн., штрафні санкції - 171 053 грн.) .

Як встановлено судами попередніх інстанцій, фактичною підставою для нарахування позивачу податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 8 липня 2010 року № 0001682310/0/1335 стали висновки контролюючого органу зокрема про безпідставне включення Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислове підприємство «Універсал» до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за здійсненими господарськими операціями купівлі будівельних матеріалів та будівельних робіт, які в подальшому використані на реконструкцію бази (швейна фабрика), що заходиться за адресою м. Хмельницький, провулок Купріна 54/2, тобто будівлі, яка знаходиться у власності ТОВ «Універсал-Хмельницький».

Так, задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 8 липня 2010 року № 0001682310/0/1335, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-Хмельницький», погодженого Рішенням зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислове підприємство «Універсал», проводиться припинення (а саме - реорганізація) Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-Хмельницький» шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислове підприємство «Універсал», що є правонаступником відповідно до передавального акту від 13 травня 2009 року, активи та пасиви Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-Хмельницький», що виявлені комісіями станом на 13 травня 2009 року передаються до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислове підприємство «Універсал» (згідно балансу), позивач правомірно відніс суми ПДВ, що сплаченні в ціні будівельних матеріалів та будівельних послуг для спорудження основних фондів ТОВ «Універсал-Хмельницький», до складу податкового кредиту.

Суд апеляційної інстанції не погодився із ухваленим судом першої інстанції рішенням та дійшов висновку, що оскільки позивачем не надано доказів того, що діяльність ТОВ «Універсал-Хмельницький» припинена в порядку, визначеному статтею 104 Цивільного кодексу України (внесений запис про припинення юридичної особи) відсутні підстави вважати, що позивач наділений усіма правами та обов'язками товариства, а відтак, у нього не виникло права на отримання податкового кредиту за операціями, купівлі будівельних матеріалів та будівельних робіт, які в подальшому використані на реконструкцію бази (швейна фабрика), яка знаходиться у власності ТОВ «Універсал-Хмельницький».

Перевіряючи відповідність судового рішення в межах касаційної скарги вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на наступне.

Згідно із підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Зі змісту наведених правових норм слідує, що чинне законодавство ставить право платника податку на включення сум податку на додану вартість сплачених в ціні придбаних товарів (послуг) до складу податкового кредиту в залежність від факту придбання таких товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

В свою чергу факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення придбаних послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Так, вирішуючи питання про правомірність включення сум податку на додану вартість сплачених в ціні придбаних товарів (послуг) до складу податкового кредиту, які сформовані за здійсненими господарськими операціями купівлі будівельних матеріалів та будівельних робіт, які в подальшому використані на реконструкцію бази (швейна фабрика), що з знаходиться у власності ТОВ «Універсал-Хмельницький» колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на наступне.

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-Хмельницький», погодженого Рішенням зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислове підприємство «Універсал», проводиться припинення (а саме - реорганізація) Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-Хмельницький» шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислове підприємство «Універсал», що є правонаступником відповідно до передавального акту від 13 травня 2009 року, активи та пасиви Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-Хмельницький», що виявлені комісіями станом на 13 травня 2009 року передаються до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислове підприємство «Універсал» (згідно балансу).

Частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Відповідно до частини 2 статті 104 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Згідно з частиною 1 статті 106 Цивільного кодексу України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення передбачено у статті 107 Цивільного кодексу України, згідно з якою, зокрема, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Підписані головою і членами комісії з припинення юридичної особи та затверджені учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи, примірники передавального акта та розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, за місцем її державної реєстрації, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи - правонаступника, за місцем її державної реєстрації.

Відтак, з аналізу наведених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства слідує, що затвердження передавального акту, за яким здійснюється передача активів та пасивів від юридичної особи, що припиняється особі-правонаступнику є одним з етапів припинення юридичної особи, який передує етапу внесення запису до Єдиного державного реєстру запису та, в свою чергу, спричиняє виникнення прав для особи-правонаступника, оскільки з цього моменту фактично відбувається передача, зокрема, активів і пасивів підприємства, що припиняється.

Так, за результатами здійснення позивачем операцій купівлі будівельних матеріалів та будівельних робіт, які в подальшому використані на реконструкцію бази (швейна фабрика), що знаходиться у власності ТОВ «Універсал-Хмельницький» фактично відбулось збільшення балансової вартості основних засобів останнього. Згідно передавального акту від 13 травня 2009 року, основні засоби, оскільки є активами юридичної особи, що припиняється, передані позивачу, як юридичній особі-правонаступнику ТОВ «Універсал-Хмельницький», а відтак, придбання таких товарів та послуг має на меті їх використання в господарській діяльності позивача і, таким чином, включення сум податку на додану вартість сплачених в ціні придбаних товарів (послуг) до складу податкового кредиту за господарськими операціями, що фактично зумовили збільшення балансової вартості основних засобів позивача, є правомірним.

Враховуючи викладене та системний аналіз чинного законодавства, з моменту затвердження передавального акту Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислове підприємство «Універсал» правомірно відображено пасиви та активи юридичної особи, що припиняється у своєму обліку.

Відтак, придбання товарів та послуг, що спрямовані на реконструкцію основних засобів має на меті їх подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача, з огляду на встановлення факту передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислове підприємство «Універсал» активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-Хмельницький».

Крім того, як слідує з фактичних обставин, що встановлені судами першої та апеляційної інстанції та підтверджується даними, що містяться в Акті перевірки від 5 червня 2010 року № 1347/230/23841050 (а. с. 121) податкове повідомлення-рішення від 8 липня 2010 року № 0001682310/0/1335 прийняте внаслідок неправомірного, на думку відповідача, включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по господарських операціях з придбання інформаційно-консультаційних та маркетингових послуг, фактичне виконання яких документально не засвідчує зв'язок отриманих послуг з веденням господарської діяльності.

Так, підпунктами 7.4.1 і 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на додану вартість за податкового кредиту.

З установлених судами фактичних обставин слідує, що надання інформаційно-консультаційних та маркетингових послуг відповідає діяльності позивача, а відтак останній законно та у відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» включив сплачені суми податку на додану вартість в ціні таких послуг до складу податкового кредиту, зазначивши, що підставою для нарахування податкового кредиту є наявність податкових накладних, оформлених належним чином.

Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відсутність з боку позивача порушень при формуванні податкового кредиту за наслідками здійснення операцій з придбання будівельних робіт та матеріалів, що використані на реконструкцію бази, а також інформаційно-консультаційних та маркетингових послуг.

В той же час, суд апеляційної інстанції дійшов до помилкового висновку про протиправне включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених за будівельні матеріали та будівельні послуги, що в подальшому були використані на реконструкцію бази (швейна фабрика), яка знаходиться у власності ТОВ «Універсал-Хмельницький» пов'язавши право позивача на податковий кредит з податку на додану вартість із фактом припинення господарської діяльності ТОВ «Універсал-Хмельницький».

За таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та порушено норми процесуального права в частині зроблених висновків про правомірність податкового повідомлення-рішення від 8 липня 2010 року № 0001682310/0/1335. В той же час, ухвалене по справі рішення суду першої інстанції в цій частині позовних вимог є законним і обґрунтованим.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

За правилами статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове підприємство «Універсал» підлягає задоволенню, рішення суду апеляційної інстанції в частині вирішених позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення 8 липня 2010 року № 0001682310/0/1335 - скасуванню, а прийняте із вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права та з вірною правовою оцінкою обставин у справі рішення суду першої інстанції в цій частині позовних вимог - залишенню без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислове підприємство «Універсал» задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року у справі № 2-а-5154/10/2270 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 001682310/0/1335 від 8 липня 2010 року скасувати, в іншій частині постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року та постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча : Н. Є. Блажівська

Судді А.М. Лосєв

О.В. Муравйов