Постанова № 34429815, 24.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року Справа № 925/645/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Могил С.К. (головуючий), Борденюк Є.М., Вовк І.В. (доповідач),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кононівської сільської ради Драбівського району Черкаської області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2013 року у справі № 925/645/13 за позовом Кононівської сільської ради Драбівського району Черкаської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" про розірвання договору та стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до відповідача про розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.02.2007 року № 9, стягнення заборгованості в сумі 141 399 грн. у зв'язку з істотним порушенням договору та невиконанням зобов'язання зі сплати орендної плати з урахуванням законодавчої зміни її розміру, оскільки згідно з вимогами Податкового кодексу України річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 21.06.2013 року (суддя Довгань К.І.) в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2013 року (судді Лобань О.І., Майданевич А.Г., Федорчук Р.В.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що судові рішення у справі є законними та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 24.10.2013 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 13.02.2007 року між Кононівською сільською радою Драбівського району Черкаської області (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 9 відповідно до умов якого в користування відповідачу передано земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 10,7000 га, кадастровий номер 7120685500:01:001:1001, яка знаходиться на адміністративній території села Кононівка, Драбівського району Черкаської області, розташування та межі якої визначені на плані земельної ділянки.

Відповідно до п. 2.1 договору орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 5,4 коп. за 1 кв.м. Загальна річна плата за орендовану земельну ділянку становить 17911,80 грн. та сплачується рівними частинами протягом року щомісячно до 10 числа місяця, що йде за звітним.

Згідно з п. 2.2 договору зміни сторонами форми, порядку, термінів та розмірів сплати орендної плати здійснюються шляхом внесення відповідних змін до договору та додатків до нього.

Пунктом 5.1 встановлено, що договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації. Строк дії договору становить з 13.02.2007 року по 13.02.2027 року. Зміна умов договору оренди земельної ділянки можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спір вирішується в судовому порядку.

Умовами п. 8.2 договору встановлено, що відносини, які виникають при виконанні договору і не застережені в ньому, регулюються чинним законодавством.

Договір зареєстровано Драбівським районним відділом земельних ресурсів в книзі реєстрації договорів земельних ділянок 16.02.2007 року за № 04.07.781.0006 та посвідчено приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_4 за реєстровим № 128.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 27.09.2011 року у справі № 03/5026/1785/2011 відмовлено Кононівській сільській раді в задоволенні позову до ТОВ "Кононівський елеватор" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, щодо зміни розміру орендної плати.

Предметом даного судового розгляду є вимоги органу місцевого самоврядування до орендаря про розірвання договору оренди земельної ділянки комунальної власності та стягнення заборгованості у зв'язку з істотним порушенням договору та невиконанням зобов'язання зі сплати орендної плати з урахуванням вимог Податкового кодексу України, яким встановлено граничний розмір орендної плати не менше трикратного розміру земельного податку.

Висновок попередніх судових інстанцій про відмову в позові мотивовано відсутністю підстав для розірвання договору та стягнення заборгованості у зв'язку з недоведеністю порушення умов договору, оскільки зміни в договір щодо розміру орендної плати сторонами не вносилися.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом частин 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Так, з прийняттям Податкового кодексу України ним регулюються відносини плати за землю та зокрема, встановлюється мінімальний розмір орендної плати за користування землями державної та комунальної власності.

Згідно з п. 14.1.147. ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

У відповідності до п. 288.5.1. ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Враховуючи вимоги ст.ст. 274.1 та 288.5.1 Податкового кодексу України річний розмір орендної плати не може бути менше 3 відсотків від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки комунальної власності за спірним договором оренди.

Виходячи зі змісту наведених норм матеріального права орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для її застосування незалежно від внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Отже, висновок судів обох інстанцій про незастосування зміненого в законодавчому порядку розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності у зв'язку з невнесенням змін щодо такого розміру орендної плати до договору оренди земельної ділянки не ґрунтується на вимогах закону.

Статтею 526 ЦК України, що кореспондується зі статтею 193 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства

Суди попередніх інстанцій відмовляючи у задоволенні позову про стягнення заборгованості з орендної плати виходили з недоведеності такої заборгованості, посилаючись на підписаний сторонами акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2009 року по 24.01.2013 року за договором оренди земельної ділянки від 13.02.2007 року.

Проте, судам необхідно мати на увазі рекомендації, що містяться у постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 року № 6, відповідно до п. 2.23 якої доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

До того ж, судами в порушення вимог ст. 43 ГПК України не наведено правової оцінки в сукупності з іншими доказами акту ревізії Золотоніської об'єднаної державної фінансової інспекції від 04.04.2013 року № 03-22/23 та акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 18.05.2013 № 287/1501/33284263 Золотоніської ОДПІ стосовно ТОВ "Кононівський елеватор" щодо розміру заборгованості з орендної плати за спірним договором оренди земельної ділянки.

Крім того, за частиною 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Водночас, судам слід було з'ясувати чи є істотним порушенням договору оренди земельної ділянки комунальної власності наявність в орендаря заборгованості з орендної плати, нарахованої за розміром, який встановлений законом та щодо якого не внесено змін до договору оренди землі.

З урахуванням наведеного для правильного вирішення спору судам належало ретельно з'ясувати підстави поданого позивачем позову про розірвання договору оренди земельної ділянки та їх відповідність підставам, що надають можливість дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки в судовому порядку згідно з умовами договору та зазначеними положеннями законодавства, встановити наявність чи відсутність обставин, що підтверджують підстави для дострокового розірвання спірного договору оренди в судовому порядку, у матеріалах справи.

Таким чином, висновок судів обох інстанцій про відсутність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки комунальної власності та стягнення заборгованості з орендної плати у зв'язку з не внесенням відповідних змін щодо розміру орендної плати до договору оренди земельної ділянки є передчасним, оскільки такий висновок не обґрунтований матеріалами справи та нормами законодавства, що регулюють спірні відносини.

За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Кононівської сільської ради Драбівського району Черкаської області задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2013 року та рішення господарського суду Черкаської області від 21.06.2013 року скасувати, і справу № 925/645/13 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий суддя С.Могил

Судді Є.Борденюк

І.Вовк