Рішення № 34429351, 24.10.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/3038/13 24.10.2013 24.10.2013

Провадження 22ц - 784/2547/13 Суддя першої інстанції: Гаврасієнко В.О.

Категорія 31 Доповідач апеляційного суду: Кутова Т.З.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 жовтня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої: Кутової Т.З.,

суддів: Крамаренко Т.В.,

Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання: Орельською Н.М.,

за участю: відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_3

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 квітня 2013 року по справі за позовом

ОСОБА_4

до

ОСОБА_3

про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

В С Т А Н О В И Л А:

В грудні 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Позивачка зазначала, що 24 січня 2011 року о 16 годині 40 хвилин в м. Миколаєві з вини відповідача ОСОБА_3 сталася ДТП, в наслідок якої позивачці заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження. Вказані обставини стали причиною заподіяння позивачці матеріальної шкоди в сумі 10031 грн. 93 коп., куди входять витрати на проведення обстеження в сумі 2250 грн. , на придбання медичних препаратів на суму 4819 грн. 90 коп. вартість проїзду до лабораторії, лікувального закладу, поїздок до учбового закладу з метою оформлення академічної відпустки, перевезення речей на суму 1656 грн. 89 коп. , оплата за проживання в гуртожитку у розмірі 1305 грн. Також позивачці заподіяно моральну шкоду, через пережиті страждання, біль, втрату здоров'я, яку вона оцінює в сумі 50000 грн.

В судовому засідання розмір матеріальної шкоди було збільшено до 12443 грн. 64 коп. в зв'язку з витратами на санаторно-курортне лікування.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 квітня 2013 року позов задоволено частково, на користь позивачки з ОСОБА_3 стягнуто 12443 грн. 64 коп. матеріальних збитків та 20000 грн. моральної шкоди, розподілено судові витрати.

Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача, дослідивши матеріали даної справи, кримінальної справи за № 11410033, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, і таке встановлено судом автомобіль «Honda Civik» реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до довідки УДАІ УМВС України в Миколаївській області від 2 грудня 2011 року по базі даних АІС ДАІ «Автомобіль» зареєстрований на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 9).

Так, 24 січня 2011 року о 16 годині 40 хвилин в м. Миколаєві ОСОБА_3, керуючи вказаним належним йому на праві власності автомобілем, на регульованому пішохідному переході, який знаходиться на перехресті вул. Г.Карпенка та вул. Крилова, порушив вимоги п. п. 12.1, 8.7.3, 16, 3 Правил дорожнього руху та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4, яка переходила регульований пішохідний перехід на дозволений сигнал світлофору. В наслідок наїзду останній було спричинені тілесні ушкодження.

Згідно виписок із медичних карт стаціонарного хворого ОСОБА_4 вона поступила на стаціонарне лікування 24 січня 2011 року з діагнозом забий правої половини тазу, больовий синдром. Стаціонарне лікування періодично переривалося, діагноз в подальшому було змінено на перелом S 1 хребта, забий та стійкий больовий синдром, нижній легкий парапарез, порушення функції тазових органів (а.с. 12-14).

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 жовтня 2011 року ОСОБА_3 було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 6 п. «в» Закону України «Про амністію в 2011 році» провадження у кримінальній справі стосовно відповідача закрито (а.с. 5).

Зазначеної постанови вбачається, що відповідно до довідки СМЕ № 168 від 22 липня 2011 року заподіяні позивачці тілесні ушкодження відносяться, до категорії середньої тяжкості .

Згідно з положеннями ст. 14 даного Закону України «Про амністію в 2011 році» особа, до якої застосовано вказаний закон, не звільняється, від обов'язку відшкодування потерпілій стороні спричиненої шкоди.

На підставі положень ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою , яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом , механізмом іншим об'єктом. Використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Враховуючи наведені обставини, районний суд дійшов вірного висновку про доведеність вини відповідача ОСОБА_3 в скоєнні ДТП та заподіянні позивачці тілесних ушкоджень.

Визначаючи розмір завданої позивачці матеріальної шкоди, районний суд вірно виходив з наданих позивачкою даних медичних установ щодо проходження стаціонарного та амбулаторного лікування, отримання консультацій лікарів, призначення їй необхідного медикаментозного лікування, а також квитанцій на придбання вказаних ліків, витрат на проїзд до місця лікування.

Між тим, визначаючи розмір матеріальної шкоди, завданої ДТП, суд безпідставно врахував витрати позивачки на благодійні внески, побутову хімію, предмети побуту, витрати по квитанціям де не вказано назва придбаного товару, продукти харчування, витрати по вантажній накладній, витрати на проїзд до м. Києва, пов'язаний з питаннями навчання, оплату проживання в гуртожитку за місцем навчання, а всього безпідставно включено витрат на суму 5503 грн. 31 коп. (а.с. 20, 21, 24, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 36, 36, 37).

Вимогами позивачки про збільшення позовних вимог від 27 січня 2012 року суд теж включив до загальної суми збитків, не навівши необхідної тому мотивації. Тоді як вказана позивачкою в даній заяві сума 1061 грн. 59 коп. не підлягає стягненню, оскільки витрати пов'язані з вирішенням питань щодо учбового процесу за місцем навчання позивачки, харчування, поштові витрати, є витратами не пов'язаними з лікуванням в наслідок ДТП (а.с. 41 42, 50-58).

Також позивачкою в заяві про збільшення позовних вимог від 22 червня 2012 року на суму 1350 грн. 12 коп., судом безпідставно включено до суми збитків витрати на проїзд в міському транспорті пов'язані з навчанням на суму 35 грн. та на суму 44 грн. без зазначення підстави, а також витрати на проїзд з м. Києва до м. Миколаєва в судові засідання по даній справі на суму 370 грн. 23 коп., оскільки вказані витрати відносяться до витрат пов'язаних з явкою до суду та підлягають розподілу в порядку ст. 88 ЦПК України (а.с. 208, 188, 182-185, 186). Таким чином за вказаною заявою про збільшення позовних вимог від 22 червня 2012 року підлягає стягненню лише витрати на санаторно-курортне лікування в сумі 850 грн. сплачених за квитанцією № 486 від 7 червня 12 року, яке рекомендовано позивачці в консультативному висновку від 24 травня 2012 року, 51 грн. витрат на проїзд до медичних установ та проходження лікувальних процедур, а всього - 901 грн., а сума 449 грн. за цими вимогами в суму збитків включено безпідставно (а.с. 193, 185, 187, 189).

За такого розмір матеріальної шкоди, який спричинений в наслідок ДТП та підлягає стягненню з відповідача становить 5919 грн. 62 коп. (12443, 64 - 5503, 31 -1061,59 - 449,12).

Положеннями ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі, неправомірними рішеннями , діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою , яка її завдала, за наявності її вини.

Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди, районний суд, дійшов вірного висновку що така шкода була завдана позивачці в наслідок ДТП та на підставі наведених положень закону вона підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Однак, районний суд вірно пославшись на положення ч.3 ст. 23 ЦК України, де визначено критерії, які впливають на визначення розміру моральної шкоди, не врахував положення цієї норми в повній мірі.

Так, визначаючи розмір моральної шкоди, яку зазнала позивачка, суд враховував завдання значної матеріальної шкоди позивачці, тоді, як відповідно до положень ч. 4 ст. 23 ЦК України, моральна шкода не пов'язана з розміром відшкодування матеріальної шкоди; також враховано судом поїздки до м. Києва для проходження медичного обстеження, що призвело до зміни життєвих зв'язків, однак, суд не врахував, що позивачка навчається в м. Києві в вищому учбовому закладі на денній формі навчання де і проживає, та проходила обстеження не за направленням в зв'язку з ДТП, а в студентській поліклініці за місцем проживання і навчання; суд також послався на те що, позивачкою займались кошти у знайомих на лікування, однак, як вбачається з рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 липня 2012 року лікування ОСОБА_4 в травматологічному відділенні Міської лікарні швидкої медичної допомоги м. Миколаєва відбувалося за рахунок медичного закладу, в зв'язку з чим з ОСОБА_3 стягнуто 6 367 грн. 73 коп. вказаних витрат та на виконання вказане рішення останнім сплачуються відповідні кошти (а.с. 296-299).

Проте, судом безпідставно не враховано те, що відповідач після ДТП сам викликав швидку допомогу та направив для супроводження останньої до лікарні свою дружину, яка перебувала там з потерпілою перші дні лікування та несла відповідні витрати пов'язані з лікуванням. Про вказані обставини зазначила ОСОБА_4, що відображено в протоколі її допиту від 15 червня 2011 року (а.с….). Також, слід врахувати характер страждань позивачки в зв'язку з завданням їй та переживанням фізичного болю, середню тяжкість зазнаних нею тілесних ушкоджень, тривалість лікування, негативні наслідки викликані ДТП, які полягають в необхідності оформлення академічної відпустки за місцем навчання, а також в необхідності докладання додаткових зусиль для організації свого життя.

За такого, колегія вважає, що розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню з відповідача слід визначити в сумі 8000 грн.

Враховуючи наведене, оскаржуване рішення суд, на підставі п.3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підлягає зміні. Так, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню 5429 грн. 62 коп. матеріальної шкоди завданої ДТП, 8000 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди.

Відповідно до положень ст.ст. 79, 88 ЦПК України також підлягають розподілу судові витрати. Так, з відповідача на користь позивачки слід стягнути 370 грн. 23 коп. витрат пов'язаних з явкою до суду та 229 грн. 40 коп. судового збору з майнових вимог та 229 грн. 40 коп. з немайнових вимог, а всього 458 грн. 80 коп. на користь держави.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 312, 316 ЦПК України , колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 квітня 2013 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 5429 (п'ять тисяч чотириста двадцять дев'ять) грн. 62 коп. матеріальної шкоди, 8000 (вісім тисяч) грн. моральної шкоди, 370 грн. 23 коп. судових витрат, а також 458 (чотириста п'ятдесят вісім) грн. 80 коп. судового збору на користь держави.

Рішення апеляційного суду може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуюча

Судді