Ухвала суду № 34428922, 10.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2013 року м. Київ К-16248/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.03.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2010

у справі № 2-а-1762/09/4/0170

за позовом Приватного підприємства „Стройсервіс-2000"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної

Республіки Крим

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Стройсервіс-2000" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0017262301/0 від 08.01.2009.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.03.2009 позовні вимоги задоволено, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі №0017262301/0 від 08.01.2009.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2010 постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.03.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена виїзна планова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2008 та складено акт № 9774/23-2/30450943 від 29.12.2008.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення №0017262301/0 від 08.01.2009, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "орендна плата з юридичних осіб" у сумі 91009,61 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст.ст. 2, 17, 19 Закону України „Про плату за землю", рішення Сімферопольського міської ради від 24.05.2007 № 264 „Про орендну плату за землю по м. Сімферополю", яким встановлено з 01.06.2007 розмір орендної плати за землю за укладеними договорами у наступному розмірі: за площу земельної ділянки 682,0 кв. м 477,00 грн. за місяць; за площу земельної ділянки 11984,00 кв. м 6711,04 грн. за місяць; за площу земельної ділянки 663 кв. м 560,24 грн. за місяць.

21.02.2007 між Сімферопольською міською радою та позивачем були укладені договори оренди земельної ділянки площею 1,1984 га що знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Данилова, 43 для обслуговування та експлуатації виробнично-адміністративного комплексу та земельної ділянки площею 0,0682 га, що знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Данилова, 43 для обслуговування та експлуатації виробнично-адміністративного комплексу.

09.07.2004 між Сімферопольською міською радою та позивачем був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,0663 га, що знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 37.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про плату за землю", розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Згідно з ст. 13 Закону України „Про плату за землю" підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності є договір оренди такої земельної ділянки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що договори оренди земельної ділянки не було змінено сторонами.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що підвищення орендної плати по раніше укладеним договорам оренди земельних ділянок комунальної власності не можлива до внесення змін до таких договорів в частині встановлення розміру орендної плати.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.03.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2010 у справі № 2-а-1762/09/4/0170 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.03.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2010 у справі № 2-а-1762/09/4/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко