ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2013 року Справа № 9104/157908/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Рибачука А.І.,
суддів - Дяковича В.П., Носа С.П.,
з участю - секретаря Драбчук М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Заготсервіс» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року по справі № 2а-1970/12/2754 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Заготсервіс» до Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Заготсервіс» (далі - ТзОВ «Заготсервіс») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області Державної податкової служби (далі - ДПІ в Підволочиському районі), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 30 січня 2012 року № 0000052301 та № 0000062301.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.
Позивач оскаржив вказану постанову суду в апеляційному порядку, посилаючись на те, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не врахував, що господарські операції між ТзОВ «Заготсервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Кредо» (далі - ТзОВ «Компанія «Кредо») були реально проведені та підтверджені первинними бухгалтерськими документами, що було встановлено позаплановою виїзною перевіркою, за результатами якої було складено акт перевірки від 10 червня 2009 року № 360/23/30915913. Також зазначає, що поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що вказані первинні документи були знищені у зв'язку з закінченням терміну їх зберігання, про що суду було надано відповідні документи. Крім цього, зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що перевірка, за результатами якої було встановлено порушення вимог податкового законодавства, була призначена та проведена відповідачем без належної на те правової підстави.
В судовому засіданні представник відповідача заперечила проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просила відмовити в її задоволенні.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча позивача належним чином було повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду, що відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі акта перевірки від 20 січня 2012 року № 274/23/30915913, складеного за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Заготсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині взаємовідносин з ТзОВ «Компанія «Кредо» за період з 01 вересня 2008 року по 31 січня 2009 року, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 30 січня 2012 року № 0000052301, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 277694.00 грн., з яких 136394.00 грн. за основним платежем, та 141300.00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0000062301, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 510.00 грн.
За результатами адміністративного оскарження рішенням Державної податкової служби у Тернопільській області Державної податкової служби України від 05 квітня 2012 року № 3462/10/10-207/72 податкове повідомлення-рішення ДПІ у Підволочиському районі від 30 січня 2012 року № 0000052301 скасовано в частині 73310.00 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, в іншій частині залишено без змін.
Підставою для визначення позивачеві податкових зобов'язань слугували висновки відповідача про порушення позивачем вимог пункту 1.4 статті 1, підпункту 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та вимог пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України.
Вказані висновки обґрунтовані посиланням на те, що у позивача відсутні первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій між ТзОВ «Заготсервіс» та його контрагентом ТзОВ «Компанія «Кредо», що свідчить про безпідставність віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних ТзОВ «Компанія «Кредо» в сумі 681966.77 грн., а також на те, що позивачем не забезпечено зберігання документів, визначених у пункті 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, при здійсненні взаємовідносин з ТзОВ «Компанія «Кредо» за період з 01 вересня 2008 року по 31 березня 2009 року.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позапланова документальна невиїзна перевірка проводилась відповідно до вимог статей 75-79 Податкового кодексу України і на підставі наказу ДПІ у Підволочиському районі від 05 січня 2012 року № 8, а також тим, що операції між позивачем та ТзОВ «Компанія «Кредо» не були спрямовані на настання реальних наслідків, не підтверджуються первинними документами, є такими, що порушують публічний порядок, спрямовані на порушення прав та інтересів держави.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Висновок відповідача про порушення позивачем вимог пункту 1.4 статті 1, підпункту 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» обґрунтований посиланням на результати перевірки ТзОВ «Компанія «Кредо», якою виявлено ряд порушень вимог податкового законодавства в діяльності цього підприємства, та на відсутність в позивача первинних бухгалтерських документів щодо господарський операцій з ТзОВ «Компанія «Кредо».
Однак, з матеріалів справи видно, що дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2009 року було предметом позапланової виїзної перевірки, за результатами якої складено акт від 10 червня 2009 року № 360/23/30915913.
Зазначеною перевіркою було виявлено лише одне порушення повноти визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, а саме його заниження за лютий 2009 року на суму 16667.00 грн., у зв'язку з включенням до податкового кредиту з податку на додану вартість суми податку на додану вартість у розмірі 16667.08 грн., не підтвердженої податковою накладною, у зв'язку з придбанням ВРХ від Приватного сільськогосподарського підприємства «Промінь». Будь-яких інших порушень щодо повноти визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість перевіркою встановлено не було.
Невиконання контрагентом позивача своїх зобов'язань щодо сплати податків до бюджету тягне за собою негативні наслідки лише для цього контрагента та не може бути підставою для збільшення податкових зобов'язань позивача.
Відповідно до підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.
Позапланова невиїзна перевірка позивача була проведена з порушенням вимог підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, оскільки стосувалась періоду, який уже перевірявся та була проведена відповідно до наказу ДПІ в Підволочиському районі від 05 січня 2012 року № 8 та за відсутності службового розслідування чи порушеної кримінальної справи щодо осіб, які проводили попередню перевірку.
Аналізуючи встановлені факти та зазначені правові норми, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про помилковість висновків податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, а відповідно про помилковість висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 січня 2012 року № 0000052301.
Щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 30 січня 2012 року № 0000062301 необхідно зазначити наступне.
Відповідно до пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Згідно з пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.
Згідно з пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Суми податку на додану вартість з господарських операцій з ТзОВ «Компанія «Кредо» були включені до податкових декларацій за січень-лютий 2009 року, а відповідно позивач повинен був забезпечити зберігання відповідних первинних документів не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності.
З листа позивача від 15 грудня 2011 року № 1020 адресованого заступнику голови комісії з проведення реорганізації - заступнику начальника ДПІ в Підволочиському районі Нагірному О.О. видно, що первинні документи щодо господарських операцій з ТзОВ «Компанія «Кредо» було знищено до закінчення граничного строку його зберігання, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України.
Отже, податковим органом зроблено правомірний висновок про порушення позивачем вимог пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України та застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції в сумі 510.00 грн.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 197, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Заготсервіс» задовольнити частково.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року по справі № 2а-1970/12/2754 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Заготсервіс» до Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області Державної податкової служби від 30 січня 2012 року № 0000052301.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а у випадку складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складання постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
ГОЛОВУЮЧИЙ: А.І. РИБАЧУК
СУДДІ В.П. ДЯКОВИЧ
С.П. НОС
Повний текст постанови виготовлено 21 жовтня 2013 року.
Судове рішення № 34428288, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.10.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1970/2754/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: