Постанова № 34427399, 17.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7149/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дельта-Інвест» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дельта-Інвест» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському міста Києва Державної податкової служби та просило скасувати податкове повідомлення-рішення від від 25.12.2012. № 0011372290.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що суми ПДВ за господарськими операціями з ТОВ «Рекламне агентство «Віп Медіа Дизайн» були неправомірно віднесені позивачем до складу податкового кредиту в липні 2011 року, оскільки, господарські операції між вказаними підприємствами не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, працівниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дельта-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.04.2011 по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2011 по 30.09.2012 року. За результатами перевірки складено Акт від 03.12.2012 №2043/22-90/33886393.

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушеннь: абз. 1 п.п. 201.10 ст. 201 Розділу V, п. 198.6 ст. 198 Розділу V Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму ПДВ 1 147 624 грн. в т.ч. по періодах за травень 2011 року на суму - 488 553 грн. та за липень 2011 року на суму - 659 071 грн.; п.177.6 ст.177, п.п. 168.1.1. п.168.1. ст. 168 Податкового Кодексу України занижено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 2 005,50 грн.; п.п.164.2.17 п.164.2. ст.164, п.п. 168.1.1. п.168.1. ст. 168 Податкового Кодексу України занижено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 492,51 грн.

Відповідно до висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, підставою для донарахування позивачу зобов'язань з податку на прибуток підприємств слугували висновки про безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту коштів, сплачених при взаємовідносинах з ТОВ «Рекламне агентство «Віп Медіа Дизайн», оскільки відповідачем встановлено відхилення між задекларованими податковими зобов'язаннями та задекларованим податковим кредитом за липень 2011 року на суму 659 071,00 грн., а також про те, що правочин, укладений позивачем з таким контрагентом, укладено без мети настання реальних наслідків та, на переконання податкового органу, є нікчемним.

З акту перевірки та пояснень представника відповідача, наданих ним у судовому засіданні, вбачається, що до таких висновків податковий орган прийшов з аналізу декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року ТОВ «Рекламне агентство «Віп Медіа Дизайн», згідно з якою витрати на оплату праці становлять 0 грн., сума страхового збору до фондів - 0 грн., основні засоби відсутні, основний вид діяльності - оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням; та з актів перевірки основних постачальників ТОВ «Рекламне агентство «Віп Медіа Дизайн»: Акту перевірки ТОВ «Унава» №220/2203/32109802 від 27.04.2012 р. ДПІ у Печерському районі м. Києва, Акту перевірки ТОВ «Діерре Україна» №1014/2203/36425488 від 27.02.2012 р. ДПІ у Печерському районі м. Києва, Акту перевірки ТОВ «Оптимафудс» №1535/2306/35759401 від 30.11.2011 р. ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, Акту перевірки ПП «Тиссона» №312/231/37429620 від 10.02.2012 р. Алчевської ОДПІ, за результатами яких встановлено відсутність у перелічених платників податків адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань за укладеними угодами та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Не погодившись з висновками акту перевірки позивач звернувся із запереченням до відповідача. Розглянувши заперечення, своєю відповіддю від 20.12.2012 року за №10883/10/22-9011 відповідач частково задовольнив заперечення та виклав висновки акта перевірки в такій редакції: «Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ТД «Дельта-Інвест»: абз.1 п.п. 201.10 сг. 201 Розділу V, п.198.6 ст. 198 Розділу V Податкового кодексу, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму ПДВ 659 071 грн., в т.ч. за липень 2011 р. на суму - 659 071 грн.».

На підставі висновків акту прийнято податкове повідомлення-рішення №0011372290 від 25.12.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість на 823 840,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 659 071,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 164 769,00 грн.).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань за спірними операціями, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано. З огляду на що, позивач правомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість за взаємовідносинами з ТОВ «Рекламне агентство «Віп Медіа Дизайн», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем та ТОВ «РА «Він Медіа Дизайн» укладено договори про надання останнім рекламних послуг, за якими замовник (ТОВ «ТД «Дельта-Інвест») доручає і оплачує, а рекламіст (ТОВ «РА «Він Медіа Дизайн») приймає на себе зобов'язання організувати рекламну кампанію замовника або Клієнта Замовника у формі розміщення аудіороликів (відеороликів) в рекламних блоках або розміщення інформації про ім'я, найменування, знак для товарів і послуг замовника або клієнта замовника в програмах або передачах на радіостанціях (телеканалах) в регіонах України та м. Києві у відповідності з умовами Договору.

На підтвердження реальності виконання вищевказаних договорів позивачем було надано такі документи, як: договори з додатками, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні та банківські виписки, що не заперечується податковим органом.

Водночас, матеріали справи не містять жодних доказів виконання ТОВ «РА «Він Медіа Дизайн» договірних зобов'язань. Тобто, позивачем не долучено жодних електронних, інформаційних чи фотозвітів, проектів узагальнень інформації щодо отриманих послуг. Таким чином, позивачем не було надано до суду доказів фактичного отримання послуг від ТОВ «РА «Він Медіа Дизайн», як і не було надано доказів використання таких продуктів (послуг) у власній господарській діяльності.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Згідно висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 07.02.2011 року по справі №21- 425во10, які у відповідності до ч.2 ст.161 КАС України є обов'язковими для суду при вирішенні аналогічних спорів, наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому, наявність факту укладення між учасниками господарської операції договору або відсутність рішення про визнання такого договору недійсним чи нікчемним самі по собі не свідчить про реальність вчинення відповідної операції, - з огляду на що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, в даному випадку, підлягали встановленню обставини щодо реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Колегія суддів звертає увагу, що серед контрагентів постачальників - ТОВ «РА «Віп Медіа Дизайн» немає ані радіостанцій, ані телеканалів. В той час, як серед постачальників позивача наявні і радіостанції, і телеканали. З огляду на що, незрозумілим є той факт, що маючи можливість укладати такі угоди самостійно, він скористався послугами ТОВ «РА «Він Медіа Дизайн».

Крім того, враховуючи умови договору між Позивачем та ТОВ «РА «Він Медіа Дизайн» останнім повинно було надано рекламні послуги позивачу шляхом їх розміщення, на радіостанціях, (телеканалах) в регіонах України та м. Києві. Тобто, ТОВ «РА «Вій Медіа Дизайн» на виконання умов договору повинно було укласти договір на розміщення аудіороликів (відеороликів) з радіостанціями (телеканалами) або укласти договір з іншими контрагентами.

Згідно з роз'ясненням Вищого адміністративного суду України (далі - ВАС У) викладеному в листі №742/11/13-11 від 02.06.2011 року щодо однакового застосування адміністративними судами окремих положень Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України. Коментованим листом ВАСУ роз'яснює, що дані податкового обліку платника податків щодо віднесення до складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податкового кредиту з ПДВ можуть бути підтверджені лише тими первинними документами, які складені у разі фактичного здійснення господарської операцій. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, які повністю спростовують висновки суду першої інстанції.

Таким чином, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, а тому, у відповідності до ст.202 КАС України, - підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.160, 167, 197, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2013 року скасувати.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дельта-Інвест» в задоволенні адміністративного позову до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.