Ухвала суду № 34426211, 03.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2013 р. справа № 0870/2368/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новоженіна І.Є.,

представників сторін:

позивача : - Броннікова О.В. (дов.від 27.05.2013 року)

відповідача: - Гавриленко Д.В. (дов.від 27.06.2013 року)

апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 р. у справі № 0870/2368/12

за позовом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Запорізької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими Національна радіокомпанія України

третя особа Національна радіокомпанія України

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2007 року Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Запорізької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з великими платниками податків в м. Запоріжжі в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000040806/0 від 01.03.2007 року в якому визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 109 297 грн. утомі числі 72 846 грн. за основним платежем та 36 451 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 2000 році Запорізький обласний радіотелевізійний передавальний центр(далі - ЗОРТПЦ) на підставі договору, укладеного з Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (далі - Концерн РРТ), надавав останньому послуги зв'язку для Національної радіокомпанії України вартість яких склала 225 123 гривень. Національна радіокомпанія України є бюджетною установою. ЗОРТПЦ не одержав сплати за надані послуги зв'язку до кінця 2000 бюджетного року, як це було передбачено умовами договору. Враховуючи вимоги підпункту 7.3.5 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобов`язання з податку на додану вартість не виникало. У першому кварталі 2005 року на підставі наказу № 12-д від 14.01.2005 «Про списання дебіторської заборгованості» ЗОРТПЦ списав дебіторську заборгованість в сумі 225 123 гривень у зв`язку зі спливом строку позовної давності. Оскільки оплата послуг передбачалася за рахунок державних коштів.

Справа неодноразово розглядалась судами різних інстанцій, після чого, надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду на підставі ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.02.2012 року, якою постанову Господарського суду Запорізької області від 20.11.2007 по справі 5/275/07-АП скасовано в частині скасування податкового повідомлення рішення № 0000040806/0 від 01.03.2007 щодо визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 37 520, 50 грн. за основним платежем та 18 788, 25 грн. за штрафними санкціями та в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 р. у справі № 0870/2368/12 адміністративний позов Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Запорізької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення до СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Запоріжжі, третя особа - Національна радіокомпанія України, про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Постанову суду мотивовано доведенням факту ненадходження бюджетних коштів на розрахунковий рахунок позивача або отримання будь-якої іншої компенсації за надані послуги, що підтвердило відсутність обов'язку сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість у позивача.

Не погодившись з постановою суду, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 р. у справі № 0870/2368/12, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що судом, під час винесення оскаржуваного рішення невірно застосовано пункт 4.2 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість". Скаржник посилається на те, що послуги зв'язку надані позивачем Національній радіокомпанії України відносяться до операцій з безоплатного виконання робіт, надання послуг та є об'єктом оподаткування.

До суду апеляційної інстанції позивачем надіслано заперечення на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити без задоволення апеляційну скаргу та залишити без змін оскаржувану постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.08.2012 року.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи у 2000 році ЗОРТПЦ відповідно до умов укладеної угоди, надавало послуги зв'язку Концерну РРТ для Національної радіокомпанії України. Вартість послуг за 1 квартал 2000 року склала 225 123 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 37 520,50 грн. До кінця 2000 бюджетного року, постачальник не отримав оплати за надані послуги зв'язку, всупереч умовам укладеної угоди.

В першому кварталі 2005 року ЗОРТПЦ на підставі наказу №12-д від 14.01.2005 року «Про списання дебіторської заборгованості» списав заборгованість в сумі 225 123 грн., у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

В лютому 2007 року відповідачем проведено виїзну планову перевірку ЗОРТПЦ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2003 року по 30.09.2006 року. За висновками перевірки СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Запоріжжі складено Акт №17/08-06/01184551, в якому зафіксовані виявлені під час перевірки порушення, зокрема порушення п.4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2005 року на суму 37 521 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000040806/0 від 01.03.2007 року, яким ЗОРТПЦ визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 109 297 грн., у тому числі 72 846 грн. - за основним платежем та 36 451 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 20.07.2006 року №751, Наказу Концерну РРТ від 08.02.2007 року №53 позивач є правонаступником ЗОРТПЦ.

Позивачем неодноразово оскаржувалось податкове повідомлення-рішення № 0000040806/0 від 01.03.2007 року в частині донарахування суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2005 року в сумі 37 521 грн. та розміру застосованих фінансових санкції до СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Запоріжжі. Рішеннями відповідача скарги залишені без задоволення, спірне податкове-повідомлення рішення - без змін.

Задовольняючи частину позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пп.7.3.5 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобов'язання з податку на додану вартість у позивача не виникло, оскільки зарахування бюджетних коштів на поточний рахунок ЗОРТПЦ не відбулось.

Дослідивши обставини справи колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Відповідно до п. 1 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 237 від 08.10.1999р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.1999р. за № 725/4018, встановлено, що це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності.

Відповідно до п. 4 Положення, безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Відповідно до п. 11 Положення, поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.

Термін «безнадійна заборгованість» Законом України «Про податок на додану вартість» не визначений, проте відповідно до п.1.15 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість, встановлено, що інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами у частині, що не суперечить цьому закону та іншим законом з питань оподаткування.

Визначення терміну «безнадійна заборгованість» міститься у п. 1.25 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого, безнадійна заборгованість - заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності; заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності; прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості; заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна: фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення; фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності); заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості; заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності списання позивачем суми дебіторської заборгованості по наданим за 1 квартал 2000 року телекомунікаційним послугам Концерну РРТ для Національної радіокомпанії України, за якими закінчився строк позовної давності, як безнадійної заборгованості.

Щодо нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість за наданими послугами, колегія суддів вважає зазначити наступне.

Відповідно до п.п. 7.3.5 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення податкових зобов'язань у разі поставки товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

Порядком складання, розгляду, затвердження та основних вимогах щодо виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ та організацій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2000 № 17 (чинний на момент надання телекомунікаційних послуг ЗОРТПЦ) , яким встановлений порядок виділення установам бюджетних коштів, визначено що:

установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів і планів асигнувань. Установи мають право брати зобов'язання та витрачати бюджетні кошти на цілі і в межах, установлених затвердженими кошторисами і планами асигнувань. Зобов'язання - це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення контракту (угоди), придбання товару, послуга чи інші ідентичні операції протягом бюджетного року, згідно з якими необхідно буде здійснити платежі з бюджету протягом цього ж бюджетного року або в майбутньому (пункт 5);

розпорядники бюджетних коштів (далі - розпорядники) - це бюджетні установи та організації в особі їх керівників, уповноважені на одержання асигнувань, взяття зобов'язань та здійснення видатків з бюджету (пункт 6);

здійснення видатків установ без затверджених у встановленому порядку кошторисів і планів асигнувань припиняється через 30 календарних днів після затвердження річного розпису призначень та помісячного розпису асигнувань загального фонду відповідних бюджетів. Після закінчення цього терміну органи Державного казначейства здійснюють операції з виконання видатків розпорядників коштів державного бюджету тільки відповідно до затверджених кошторисів і планів асигнувань, узятих на казначейський облік (пункт 43).

Відповідно до довідки Міністерства фінансів України від 06.06.200 року №042-301 Національна радіокомпанія України є виконавцем державного замовлення по створенню та розповсюдженню телерадіопрограм і у 2000 році фінансується з Державного бюджету України. ( т.2, а.с.30). Згідно з планом асигнувань Національної радіокомпанії України на 2000 рік, фінансування розповсюдження телерадіопрограм по коду функціональної класифікації 120100 «Телебачення та радіомовлення» здійснювалось за рахунок Державного бюджету України, на підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2000 рік» №1458 від 17.02.2000 (т.2, а.с. 28).

Таким чином, оскільки надходження бюджетних коштів на поточний рахунок ЗОРПТЦ за поставку телекомунікаційних коштів не відбулось, у позивача, відповідно до приписів пп.7.3.5 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не виник обов'язок щодо сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Посилання скаржника на те, що надані телекомунікаційні послуги позивача мають статус безоплатно наданих, внаслідок чого ЗОРТПЦ невірно визначена база оподаткування, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки приписи пп.7.3.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначають загальні принципи виникнення податкового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням того, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за рахунок бюджетних коштів, проте з контексту даної норми вбачається відсутність будь-якої диференціації виникнення податкового зобов'язання в залежності від виду бази оподаткування.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції щодо скасування спірного податкового повідомлення-рішення в частині визначення суми основного платежу 37 520,50 грн. та застосованих штрафних санкцій (фінансових) санкцій у сумі 18 788,25 грн. відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції дано доводам сторін вірну оцінку, постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки викладені в судовому рішенні не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 р. у справі № 0870/2368/12 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 р. у справі № 0870/2368/12 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко