Постанова № 34425206, 17.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2013 р. Справа №805/12861/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Грищенка Є.І.

при секретарі Сечкіній К.В.

за участю:

представників відповідача - Полякової О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислове об'єднання «Аріста» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському району м. Донецька Головного управління Міндоходів в Донецькій області про визнання податкового повідомлення - рішення № 0003691502 від 03.06.2013 року недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислове об'єднання «Аріста» (далі - ТОВ «ТПО «Аріста») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському району м. Донецька Головного управління Міндоходів в Донецькій області про визнання дій посадових осіб Державної податкової інспекції у Ворошиловському району м. Донецька Головного управління Міндоходів в Донецькій області щодо проведення камеральної перевірки та складання податкового повідомлення - рішення неправомірними та визнання податкового повідомлення - рішення № 0003691502 від 03.06.2013 року недійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту камеральної перевірки даних, задекларованих в податкової звітності з податку на додану вартість від 20.05.2013р. № 205/15-2/33221885. В зазначеному акті податковий орган встановив порушення вимог п. 200.10 ст. 201 Податкового кодексу України у вигляді завищення ТОВ «ТПО «Аріста» суми податкового кредиту згідно податкової декларації з ПДВ за лютий 2013 р. у сумі ПДВ 56133,33 грн. Позивач не погоджується з таким висновком податкового органу, оскільки вважає, що ТОВ «ТПО «Аріста» були дотримані положення Податкового кодексу України та правомірно включено до складу податкового кредиту у лютому 2013 року податкові накладні, які виписані від контрагентів ПАТ «Концерн Стирол» та ТОВ «Парамедіка». Просив суд визнати неправомірними дій посадових осіб Державної податкової інспекції у Ворошиловському району м. Донецька Головного управління Міндоходів в Донецькій області щодо проведення камеральної перевірки та складання податкового повідомлення - рішення, а також просив суд визнати податкове повідомлення - рішення № 0003691502 від 03.06.2013 року недійсним.

В ході розгляду справи представник позивача відмовилась від частини позовних вимог щодо визнання неправомірними дій посадових осіб Державної податкової інспекції у Ворошиловському району м. Донецька Головного управління Міндоходів в Донецькій області щодо проведення камеральної перевірки та складання податкового повідомлення - рішення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року провадження в частині позовних вимог про визнання дій посадових осіб Державної податкової інспекції у Ворошиловському району м. Донецька Головного управління Міндоходів в Донецькій області щодо проведення камеральної перевірки та складання податкового повідомлення - рішення неправомірними - закрито.

Решту заявлених позовних вимог представник позивача підтримала у повному обсязі. Просила суд визнати недійсним податкове повідомлення рішення відповідача № 0003691502 від 03.06.2013 року.

В судове засідання, яке було призначено на 17.10.2013 року представник позивача не з'явилась. Через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Приймаючи до уваги заяву представника позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог. Надав суду письмові заперечення в обґрунтування яких, зазначив, що отримані позивачем податкові накладні від контрагентів ПАТ «Концерн Стирол» та ТОВ «Парамедіка» не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до неправомірного включення до складу податкового кредиту цих податкових накладних в декларації з ПДВ за лютий 2013 року. Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняю продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Відповідач вважає, що спірне податкове повідомлення рішення прийнято з дотриманням вимог діючого податкового законодавства. Просив відмовити у задоволені позову.

Судом встановлено, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислове об'єднання «Аріста» зареєстровано у якості юридичної особи, включено до ЄДРПОУ за кодом 33221885.

Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів в Донецькій області проведена камеральна перевірка даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2013 року, за наслідками якої складено акт від 20.05.2013р. № 205/15-2/33221885 (а.с.7-9).

Згідно висновків вказаного акту, позивачем в порушення п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), завищено податковий кредит по податковій декларації за лютий 2013 року на суму 56 133,33 грн., шляхом неправомірного включення до складу податкового кредиту податкових накладних, які не були зареєстрована продавцем ТОВ «Парамедіка» та ПАТ «Концерн Стирол» в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 9).

Не погоджуючись із зазначеним висновком акту перевірки позивач надав до податкового органу заперечення на акт від 24.05.2013р. № 719 (а.с. 12-13), які листом відповідача щодо розгляду заперечень від 31.05.2013р. № 17618/10/15-213 були залишені без задоволення (а.с. 14-15).

3 червня 2013 року Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ГУ Міндоходів у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0003691502, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 84 199,00 гривень, у тому числі за основним платежем - 56133 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 28 066 грн. (а.с. 11).

12.06.2013 року позивачем подано скаргу на прийняте податкове повідомлення - рішення до Головного управління Міндоходів у Донецькій області (а.с.16-18). Рішенням Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 26.07.2013 № 05-99-10-04-12-5 скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін. (а.с.19-23). Рішенням Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду повторної скарги від 23.08.2013р. № 3539 16/99-98-10-01-15 податкове повідомлення-рішення № 0003691502 від 03.06.2013 року - залишено без змін. (а.с.24-25)

Не погодившись з спірним податковим повідомленням - рішенням та результатами розгляду скарг податковими органами позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із вказаним позовом.

У відповідності до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, контрагентами позивача ПАТ «Концерн Стирол» та ТОВ «Парамедіка» були виписані податкові накладні: № 62 від 10.01.2013р. на суму 114 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 22800 грн. (а.с. 53) № 2 від 07.02.2013р. на суму 166666,67 грн., у т.ч. ПДВ 333 33,33 грн. (а.с. 51).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними позивачем були включені до складу податкового кредиту у декларації з ПДВ за лютий 2013 року (а.с. 54, з.б. а.с. 57).

До податкової декларації з ПДВ за лютий 2013 року позивач додав Додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», в якому зазначив податкову накладну № 62 від 10.01.2013р. з описом порушення, допущеного постачальником ПАТ «Концерн Стирол»: «відсутня реєстрація в Єдиному реєстрі».

В акті перевірки відповідач прийшов до висновку, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту зазначені податкові накладні в декларації з ПДВ за лютий 2013 року.

Суд не погоджується з із вказаним висновком податкового органу з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 189.4 статті 189 цього Кодексу, базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу.

На підставі пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, у тому числі, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Стосовно включення до складу податкового кредиту ПАТ «Концерн Стирол» податкової накладної № 62 від 10.01.2013р. на суму 114 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 22800 грн. в декларації з ПДВ за лютий 2013 року суд зазначає наступне.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Пунктами 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

З огляду на вищевказані положення законодавства та на те, що ТОВ «ТПО Аріста» разом з декларацією з ПДВ за лютий 2013 року подало до податкового органу заяву про відмову ПАО «Концерн Стирол» надати податкову накладну, суд приходить до висновку, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковою накладною № 62 від 10.01.2013 року в розмірі 22 800,00 грн.

Стосовно включення до складу податкового кредиту ТОВ «Парамедіка» податкової накладної № 2 від 07.02.2013р. на суму 166666,67 грн., у т.ч. ПДВ 333 33,33 грн. в декларації з ПДВ за лютий 2013 року суд зазначає наступне.

Вимоги до оформлення податкових накладних, їх видачі та внесення до Єдиного реєстру податкових накладних встановлені статтею 201 Податкового кодексу України та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.2 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Пунктом 201.10 цієї ж статті передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, встановлено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

За змістом пункту 8 Порядку № 1246, для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Пунктом 9 Порядку № 1246 передбачено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Крім того, відповідно до пункту 7 розділу ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 р. № 233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 р. за № 320/15011, при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися встановленого цим пунктом порядку.

Як вбачається з квитанції про надіслання податкової накладної № 2 від 07.02.2013р. (а.с. 52), вказана накладна була отримана податковим органом 08.02.2013 року та за результатами контролю в ній помилок не виявлено.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що відповідно до п. 8 Порядку № 1246 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна ТОВ «Парамедіка» № 2 від 07.02.2013р. вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому суд зазначає, що в свою чергу податковим органом у якості доказу, що підтверджує його правову позицію по справі була надана роздруківка реєстру податкових накладних, згідно якого податкова накладна ТОВ «Парамедіка» № 2 від 07.02.2013р. відсутня.

Оцінивши в сукупності надані сторонами докази з цього приводу, суд приходить до висновку, що надана квитанція позивачем є належним доказом того, що спірна податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних в силу Закону. Доказ наданий відповідачем свідчить лише про відсутність вказаної податкової накладної в реєстрі, проте жодним чином не спростовує доводів позивача. Відповідач не надав суду доказів, що накладна ТОВ «Парамедіка» № 2 від 07.02.2013р. не була прийнята податковим органом.

Таким чином включення до податкового кредиту суми ПДВ по податкові накладній № 2 від 07.02.2013р., яка виписана контрагентом ТОВ «Парамедіка» є правомірним.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що включаючи до складу податкового кредиту ПДВ суми податку за податковими накладними виписаними контрагентами позивача ПАТ «Концерн Стирол» та ТОВ «Парамедіка» № 62 від 10.01.2013р. на суму 114 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 22800 грн. та № 2 від 07.02.2013р. на суму 166666,67 грн., у т.ч. ПДВ 333 33,33 грн. позивач діяв у відповідності до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Отже, відповідач не мав правових підстав для збільшення суми грошового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість, та для застосування фінансових санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення від 03.06.2013 року «Р» № 0003691502, а тому відповідно до вимог ст. 162 КАС України суд вважає для належного захисту порушених прав позивача скасувати вказане рішення суб'єкту владних повноважень.

На підставі ст. 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, тобто у розмірі 841,99 гривень.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислове об'єднання «Аріста» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів в Донецькій області про визнання податкового повідомлення рішення № 0003691502 від 03.06.2013 року недійсним - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів в Донецькій області від 03.06.2013 року № 0003691502.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислове об'єднання «Аріста» судовий збір у розмірі 841 (вісімсот шістдесят одна) гривня 99 копійок.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 17 жовтня 2013 року.

Повний текст постанови складений 22 жовтня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Грищенко Є.І.