Вирок № 34425017, 29.10.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23026/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2013 Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючої судді Царевич О.І.

при секретарі Гуцинюку Я.І.

з участю прокурора Станкова О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Яблунів, Мукачівського р-ну, Закарпатської обл., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, освіта повна загальна середня, офіційно непрацюючого, неодруженого, у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205, ч.2 ст. 358 КК України, -

встановив:

ОСОБА_1, грудні 2011 року знаходячись в місті Києві по бульвару Лесі Українки вступив у попередню змову з невстановленою слідством особою, спрямовану на створення ТОВ «Спецекспертгруп» з метою прикриття незаконної діяльності останнього та без наміру здійснення господарської діяльності, вчинивши при цьому дії по реєстрації суб'єкта підприємництва - ТОВ «Спецекспертгруп».

Так, ОСОБА_1 підписав протокол №4 Загальних зборів Учасників ТОВ «Спецекспертгруп», яким призначив себе на посаду директора вказаного товариства і нібито вніс 08.12.2011 до статутного капіталу 1 000 грн. грошових коштів, що відповідає 100% статутного капіталу товариства, чим вчинила дії, направлені на створення фіктивного суб`єкта підприємництва - ТОВ «Спецекспертгруп».

Також, в офісному приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу у нотаріуса ОСОБА_2 08.12.2011 року ОСОБА_1 підписав Статут ТОВ «Спецекспертгруп» без наміру зайняття підприємницькою діяльністю, яка передбачена Статутом підприємства.

В подальшому вищезазначені документи невстановленими слідством особами були передані до Солом'янської районної державної адміністрації в м. Києві для реєстрації ТОВ «Спецекспертгруп».

Підписання ОСОБА_1 реєстраційних документів ТОВ «Спецекспертгруп» дало змогу невстановленій слідством особі здійснювати незаконну діяльність, користуватися печаткою підприємства, прикриваючись фактом державної реєстрації вказаного товариства.

Дії ОСОБА_1, що створив ТОВ «Спецекспертгруп» здійснювалися в порушення законодавчих актів України, що регулюють діяльність суб'єктів підприємництва, а саме:

- статті 1 Закону України "Про підприємництво" № 698-ХІІ від 02.07.1991 року, із змінами та доповненнями, яка визначає, що "підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність з метою виробництва продукції, виконання робіт, чи надання послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку";

- статті 14 Закону України "Про підприємництво" № 698-ХІІ від 02.07.1991 року, із змінами та доповненнями, яка визначає, що управління підприємством здійснюється відповідно до статуту на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна. Власник здійснює свої права по управлінню підприємством безпосередньо, або через уповноважені ним органи;

- пункту 3 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16.07.1999 р., згідно якого власник, або уповноважена ним службова особа підприємства повинні організувати бухгалтерський облік на підприємстві та забезпечити фіксування здійснення всіх господарських операцій у первинних документах;

- пункту 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-ХІІ від 25.06.1991 р., із змінами та доповненнями, згідно якого підприємство повинно сплачувати до бюджету належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) в установлені законом терміни.

- статті 81 Цивільного Кодексу України, за якою юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу.

- статті 87 Цивільного кодексу України якою встановлено:

Для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

- статті 88 Цивільного кодексу України якою встановлено:

- У засновницькому договорі товариства визначаються … умови передання товариству майна учасників…

- статті 89 Цивільного кодексу України якою встановлено:

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом.

Порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи.

- статті 56 Господарського кодексу України якою встановлено, що суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу.

- статті 57 Господарського кодексу України якою встановлено:

Установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.

В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

У засновницькому договорі засновники зобов'язуються утворити суб'єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб'єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності суб'єкта господарювання, які передбачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону.

Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

- статті 57 Господарського кодексу України, якою встановлено, що суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом.

- статті 88 Господарського кодексу України якою встановлено, що учасники господарського товариства зобов'язані вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені установчими документами, відповідно до цього Кодексу та закону про господарські товариства.

- статті 89 Господарського кодексу України якою встановлено, що управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства.

- статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» № 755-IV від 15.05.2003 р., якою визначено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи, які подаються державному реєстратору, повинні містити відомості, передбачені законом.

- пункту 3 статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» № 755-IV від 15.05.2003 р., відповідальність за відповідність установчих документів законодавству, несуть засновники (учасники) юридичної особи.

- статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» № 755-IV від 15.05.2003 р., якою визначено, що для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору два примірники установчих документів. Частиною 4 цієї ж статті визначено, що у разі державної реєстрації юридичної особи, для якої законом встановлено вимоги щодо формування статутного фонду (статутного або складеного капіталу), крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається документ, що підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) юридичної особи в розмірі, який встановлено законом.

- статті 4 Закону України «Про господарські товариства» N 1576-XII від 19.09.1991 р. якою визначено, що товариства з обмеженою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, їх установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Крім того, ОСОБА_1 в грудні 2011 року, знаходячись в місті Києві по бульвару Л. Українки, вступив у попередню змову з невстановленою слідством особою, спрямовану на створення ТОВ «Спецекспертгруп» з метою прикриття незаконної діяльності останнього та без наміру здійснення господарської діяльності, вчинивши при цьому дії по реєстрації суб'єкта підприємництва - ТОВ «Спецекспертгруп».

Також, у денний час 08.12.2011 року, в офісному приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу у нотаріуса ОСОБА_2, ОСОБА_1 підписав Статут ТОВ «Спецекспертгруп» без наміру зайняття підприємницькою діяльністю, яка передбачена Статутом підприємства, чим вчинив дії, направлені на створення фіктивного суб`єкта підприємництва - ТОВ «Спецекспертгруп». Вказаний статут був посвідчений вищезазначеним нотаріусом. Після цього ОСОБА_1 передав вказаний статут, у якому містились завідомо неправдиві дані, невстановленим особам, які його використали шляхом направлення державному реєстратору для проведення реєстрації ТОВ «Спецекспертгруп». За виконання вищезазначених дій ОСОБА_1 отримав від невстановленої особи 4000 гривень.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на підробку офіційного документу який посвідчується нотаріусом, з метою його використання іншими особами, ОСОБА_1 підписав Статут ТОВ «Спецекспертгруп» редакція 2011 року, який містив завідомо неправдиві відомості стосовно призначення директором вказаного підприємства ОСОБА_1, передачі до статутного фонду грошових коштів у розмірі 1 000 грн., що відповідає 100% статутного капіталу товариства, хоча в дійсності зазначене майно ОСОБА_1 до статутного фонду ТОВ «Спецекспертгруп» не вносив.

Так, ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з невстановленою слідством групою осіб, 08.12.2011 прибув в офісне приміщення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, заздалегідь усвідомлюючи, що ТОВ «Спецекспертгруп» створюється для прикриття незаконної діяльності невстановленої слідством особи та він в цілому, достовірно знаючи, що створює товариство без наміру зайняття підприємницькою діяльністю, яка передбачена Статутом ТОВ «Спецекспертгруп», що Товариство не буде знаходитись за адресою: м. Київ, вул. Волинська 66, а також те, що він, як одноосібний учасник товариства, ніякого майна та коштів до Статутного фонду ТОВ «Спецекспертгруп» не вносив та вносити не буде, реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на підробку офіційних документів, які надають право на реєстрацію (створення) юридичної особи, підписав в приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, який знаходиться за адресою АДРЕСА_3, Статут ТОВ «Спецекспертгруп», який містив завідомо неправдиві відомості, а саме те, що Товариство не буде знаходитись за адресою: м. Київ, вул. Волинська 66, що ОСОБА_1, сформував статутний капітал, у розмірі 1 000 грн. за рахунок грошових коштів, що становить 100 % його частки у статутному капіталі Товариства, та який 08.12.2011 був посвідчений в приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2

Так, вище зазначені документи містили завідомо неправдиві відомості, а саме те, що:

- в розділі 1 п.1.5 зазначено, що товариство діє у відповідності до Конституції України та чинного законодавства України;

- в розділі 3 п.3.1.2. зазначено місцезнаходження Товариства: м. Київ, вул. Волинська 66, проте, за вказаною адресою воно знаходитись не буде;

- в розділі 2 зазначено мету та предмет діяльності ТОВ «Спецекспертгруп», які фактично ОСОБА_1 виконувати наміру не мав;

- в розділі 6 зазначено, що ОСОБА_1 володіє 100 % в статутному фонді товариства в розмірі 1 000 грн. у вигляді грошових коштів, яких фактично він у власності не мав.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 747 від 30.09.2013 року встановлено, що підписи в документах ТОВ «Спецекспертгруп» виконані громадянином ОСОБА_1, а саме в:

Статуті ТОВ «Спецекспертгруп» (код ЄДР 37849140);

Протоколі загальних зборі в учасників ТОВ «Спецекспертгруп» (код ЄДР 37849140);

Копії Наказу №8 від 08.12.2011 року;

Копії протоколу №5 загальних зборів учасників ТОВ «Спецекспертгруп» (код ЄДР 37849140) від 30.11.2012 року

Згідно листа № 77/01-16 від 30.09.2013 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, 08.12.2011 ним встановлювалась справжність підпису у Статуті ТОВ «Спецекспертгруп» та роз'яснювались громадянину ОСОБА_1 права й обов'язки, був попереджений про наслідки нотаріальних дій та встановлювались дійсні його наміри до вчинення правочину.

Підроблення ОСОБА_1 офіційних документів ТОВ «Спецекспертгруп», які посвідчувалися приватним нотаріусом, дало змогу невстановленій слідством особі здійснювати незаконну діяльність, користуватися печаткою підприємства, прикриваючись фактом державної реєстрації вказаного товариства.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєному визнав та показав, що в грудні 2011 року, він познайомився з раніше невідомим чоловіком на ім'я ОСОБА_3, який запропонував йому стати директором фірми, на що він погодився. При цьому він не поцікавився, яким видом діяльності буде займатися підприємство, в якому йому запропонували стати директором. Через деякий час він знову зустрівся з вказаним чоловіком та вони разом поїхали на ст. метро Лук'янівська до офісного приміщення нотаріуса, де йому були надані якісь документи щоб заповнити. Що це були за документи, він не знає, оскільки ОСОБА_3 йому нічого не пояснював. За вказані дії, він отримав винагороду в розмірі 200 грн. Згодом він ще декілька раз приїжджав до нотаріуса, де заповняв знову якісь документи, за що отримував грошові кошти, а загалом отримав грошові кошти в розмірі 4000 грн. Окрім цього показав, що, коли йому стало відомо, що він підписує протокол загальних зборів та ще якісь документи, насправді наміру займатись підприємницькою діяльністю в нього не було, він усвідомлював, що насправді функції директора він виконувати не буде і що відомості, які ним заповняються в наданих документах не відповідають дійсності, оскільки ніяких грошових коштів в рахунок статутного фонду товариства він не вносив. Пояснив, що вчинив такі дії у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, так як він на той час ніде не працював і йому потрібні були гроші, а оскільки йому запропонували грошову винагороду, він погодився. У вчиненому щиро кається.

Вважає недоцільним, у відповідності до ст.349 КПК України, досліджувати докази відносно фактичних обставин вчиненого ним діяння. Розуміє, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

За згодою осіб, які беруть участь у справі в судовому засіданні ухвалою головуючого вирішено питання про недоцільність дослідження доказів щодо фактичних обставин справи - обставин викрадення чужого майна, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження.

Оцінюючи докази зібрані в судовому засіданні, суд находить винність обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину повністю доведеною.

Умисні дії ОСОБА_1, які виразились фіктивному підприємництві, тобто створенні суб'єкту підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності та у підробленні офіційного документа, який посвідчується приватним нотаріусом, з метою використання його іншою особою та збуті такого документа суд кваліфікує за ч.1 ст. 205 та ч.1 ст. 358 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, ставлення обвинуваченого до вчиненого діяння, особу обвинуваченого пом'якшуючі і обтяжуючі покарання обставини.

В якості пом'якшуючих покарання обставин, суд враховує, що обвинувачений повністю визнав свою вину, у скоєному щиро кається.

В якості ознак, що характеризують його особу, суд враховує, що ОСОБА_1, на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем реєстрації характеризується виключно позитивно, раніше не судимий.

Обставин, що обтяжують покарання винного згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи викладені дані про особу винного, усі обставини справи, обставини, що пом'якшують покарання, суд вважає за можливе, призначити обвинуваченому покарання відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з метою перевиховання та виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів та вважає необхідним обрати йому міру покарання у виді штрафу в мінімальних межах санкції ч.1 ст. 205 КК України та у виді обмеження волі в межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 358 КК України.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі в межах санкції. Передбаченої ч.1 ст. 358 КК України та зі звільненням від відбуття покарання з іспитовим строком згідно положень ст. 75 КК України та виконанням покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 76 КК України.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Питання речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за залучення експерта на досудовому розслідуванні слід покласти на обвинуваченого.

Підстав для застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_1 судом не вбачається.

Керуючись ст. ст. 373, 374, КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України та призначити йому покарання у виді 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити ОСОБА_1 покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

Згідно зі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (УДКСУ у Печерському районі м. Києва, банк одержувач ГУДКСУ у м. Києві; р/р 31110106700007; МФО 820019; КЕКД 21081100;01) процесуальні витрати за залучення експерта під час досудового розслідування в розмірі 588 грн. 48 коп.

Документи, які визнані речовими доказами та долучені до матеріалів судового провадження - залишити при матеріалах судового провадження.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не застосовувати.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі не подачі на нього апеляції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.

Суддя: