Ухвала суду № 34424927, 28.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"28" жовтня 2013 р. Справа №46/553-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Сотнікова С.В.

Шевченка Е.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Антар" на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.08.2013 року у справі № 46/553-б (суддя Мандичев Д.В.)

за заявою публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ"

до товариства з обмеженою відповідальністю "НВБК "Відродження"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.08.2012 року по справі № 46/553-б відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Антар" у визнанні кредитором товариства з обмеженою відповідальністю "НВБК "Відродження" на суму 24 674 699, 88 грн.

25.09.2013 року до Київського апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Антар" надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.08.2013 року у справі № 46/553-б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Антар" на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.08.2013 року у справі № 46/553-б було повернуто скаржнику.

23.10.2013 року, не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Антар" повторно звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 19.08.2013 року по справі № 46/553-б скасувати та постановити нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Антар" до товариства з обмеженою відповідальністю "НВБК "Відродження" у сумі 24 674 699, 88 грн.

Оскільки частиною 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України не передбачено повторне подання апеляційної скарги після усунення обставин, зазначених у пункті 4 ст. 97 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, встановив наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу - протягом п'яти з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

В ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Так, ухвалу господарського суду міста Києваі було винесено 19.08.2013 року.

Всупереч нормам Господарського процесуального кодексу України вперше апеляційна скарга була направлена скаржником до господарського суду міста Києва лише 02.09.2013 року, тобто з порушенням строку передбаченого ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

В апеляційній скарзі апелянт просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 19.08.2013 року у справі № 46/553-б та прийняти апеляційну скаргу до розгляду, що за своєю суттю є клопотанням про відновлення пропущеного строку. Причину пропуску апелянт мотивує тим, що з повним текстом оскаржуваної ухвали ознайомився в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 24.08.2013 року, оскільки копію ухвали не отримував.

Відповідно до ст. 53 ГПК України відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску.

Виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні. Відповідна позиція відображена в п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року.

В п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" від 15.03.2007 № 01-8/123 зазначено: "Згідно з частиною першою статті 53 ГПК за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк".

Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК.

Виходячи з положень ст. 53 та ч. 2 ст. 93 ГПК України, апеляційний суд при розгляді клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги має враховувати, що відповідно до норм ст. 53 ГПК України суд може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску строку.

Приймаючи до уваги, що Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, доводи та обставини, що наведені на обґрунтування клопотання про відновлення строку мають бути підтверджені належними доказами у справі відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України та оцінюватись відповідно до норм ст. 43 ГПК України.

Відповідна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 14.03.2012 року у справі № 50/206-б.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що у скаржника не існувало жодних об'єктивно непереборних, що не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами обставин для своєчасного вчинення такої процесуальної дії, як звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки скаржником взагалі не зазначено таких підстав, не надано доказів існування поважних причин неподання у встановлені процесуальні строки апеляційної скарги; не наведено жодної з поважних причин неможливості подання апеляційної скарги в передбачені законодавством строки.

При наведених обставинах, апеляційний господарський суд вважає, що в клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги слід відмовити.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За даних обставин апеляційна скарга не приймається судом до розгляду і повертається скаржнику у зв'язку з тим, що скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання, а клопотання про його поновлення відхилено.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 53, 86, 91, 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відхилити клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Антар" про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Антар" на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.08.2013 року у справі № 46/553-б повернути скаржнику з доданими документами.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Антар" (адреса: 01135, м. Київ, вул. Андрющенка, 4-Д код ЄДРПОУ 33350516) з Державного бюджету України судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги згідно з квитанцією № 311.723.1 від 28.08.2013 у сумі 573 грн. 50 коп.

Головуючий суддя Разіна Т.І.

Судді Сотніков С.В.

Шевченко Е.О.