Постанова № 34424898, 28.10.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2013 р. Справа № 924/846/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В. ,

суддя Розізнана І.В.

при секретарі судового засідання Яремі Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Хмельницької області від 03.09.2013 р. у справі № 924/846/13

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз"

про стягнення 2203932,15 грн. боргу, з яких 8294,53грн. - інфляційні процеси за весь час прострочення, 151619,91грн. - 3% річних, 758099,53грн. - пеня, 1285918,19грн. - штраф.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Доценка О.І.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до місцевого господарського суду із позовом до публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню "Хмельницькгаз" про стягнення 2203932,15 грн. боргу, з яких 8294,53грн. - інфляційні втрати, 151619,91грн. - 3% річних, 758099,53грн. - пеня, 1285918,19грн. - штраф.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.09.2013 року (суддя Заверуха С.В.) вказаний позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 379049,77 грн. пені, 642959,10 грн. - 7% штрафу, 151619,91 грн. - 3% річних, 8294,53 грн. інфляційних втрат, 44078,64 грн. судового збору. В решті частині позову щодо стягнення 379049,76грн. пені та 642959,09 грн. штрафу відмовлено.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що на виконання умов договору №2012-ХМ-ПР від 30.03.2012 року за період з березня по червень 2012 року ПАТ НАК "Нафтогаз України" поставило ПАТ по газифікації та газопостачанню "Хмельницькгаз" природний газ на загальну суму 107366788,92грн. Натомість, відповідач розрахунок за газ в кожному місяці проводив з порушенням строків, з огляду на що суд дійшов висновку про наявність підстав для нарахування пені, штрафу, інфляційних втрат та річних. У той же час, суд скористався своїм правом наданим п.3 ч.1 ст.83 ГПК України та зменшив розмір заявленої до стягнення неустойки на 50%.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині зменшення розміру пені та штрафу.

Апелянт зокрема зазначає, що господарський суд при вирішенні питання щодо зменшення неустойки повинен був об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, оцінити причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, невідповідність розміру штрафних санкцій наслідкам порушення.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить в її задоволенні відмовити повністю, рішення господарського суду Хмельницької області від 03.09.2013 року залишити без змін.

У відзиві вказує на те, що господарський суд першої інстанції зменшуючи розмір пені, обґрунтовано взяв до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, майновий стан відповідача, невідповідність розміру пені та штрафу наслідкам порушення зобов'язання, а також те, що прострочення строків оплати вартості поставлено газу були незначними. Зауважує також, що несвоєчасне виконання обов'язку ПАТ по газифікації та газопостачанню "Хмельницькгаз" по оплаті за природний газ прямо пов'язане із затримкою у розрахунках позивача по договору на розподіл природного газу №14/3144/12 від 10.05.2012 року.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та вимоги відзиву на апеляційну скаргу.

Представник позивача не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2012р. ПАТ НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ПАТ по газифікації та газопостачанню "Хмельницькгаз" (покупець) уклали договір на купівлю-продаж природного газу №2012-ХМ-ПР, згідно п. 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору (далі - договір) (а.с.11-18).

Відповідно до п.1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації промисловим споживача та іншим суб'єктам господарювання, які є кінцевими споживачами газу.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що продавець передає покупцеві з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 1616000 тис.куб.м., у тому числі по місяцях кварталів: січень 2012 року - 11000 тис.куб.м., лютий 2012 року - 10500 тис.куб.м., березень 2012 року - 10500 тис.куб.м., квітень 2012 року - 10000 тис.куб.м., травень 2012 року - 9200 тис.куб.м., червень 2012 року - 9100 тис.куб.м., липень 2012 року - 9400 тис.куб.м., серпень 2012 року - 11000 тис.куб.м., вересень 2012 року - 12000 тис.куб.м., жовтень 2012 року - 26200 тис.куб.м., листопад 2012 року - 26800 тис.куб.м., грудень 2012 року - 15900 тис.куб.м.

Згідно із п. 3.6, 3.7 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати підписані та скріплені печаткою покупця продавцеві два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

За змістом п. 5.2 договору ціна за 1000 куб.м. природного газу на дату укладення цього договору становить 3509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того податок на додану вартість за ставкою - 0%. До сплати ціна за 1000 куб.м. природного газу - 3509,00 грн., крім того ПДВ - 0%, усього з ПДВ - 3509,00 грн.

Ціна договору (сума договору) складається із сум вартості місячних поставок газу за цим договором та на дату його укладання становить - 564054400,00 грн. (п. 5.4 договору).

Відповідно до п. 11.1 цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, але не раніше 14 днів з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника поширює дію на відносини, що фактично склались між стонами з 1 березня 2012 року і діє у частині поставки газу до 31.12.2012 року включно, а у частині розрахунків - до їх повного виконання.

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, на виконання договору протягом березня-червня 2012 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" поставило відповідачу природний газ на загальну суму 107366788,92грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.03.2012р. на суму 33851101,93грн., від 30.04.2012р. на суму 26879483,90 грн., від 31.05.2012р. на суму 24116599,06грн., від 30.06.2012р. на суму 22519604,03 грн., які підписані представниками сторін без зауважень.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Порядок та строк оплати послуг погоджений сторонами в п. 6.1 договору, за яким оплата за природний газ проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку: оплата в розмірі 30% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу; оплата в розмірі 70% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться в порядку, визначеному у п. 6.2. договору.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу (п. 6.2 договору).

Враховуючи те, що акти приймання-передачі природного газу, оформлення яких обумовлене п. 3.6, 3.7 договору, підписані уповноваженими представниками сторін 31.03.2012 року, 30.04.2012 року, 31.05.2012 року, 30.06.2012 року, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що відповідач зобов'язаний був здійснити розрахунок за отриманий газ до 20.04.2012 року, 20.05.2012 року, 20.06.2012 року, 20.07.2012 року, відповідно.

У той же час, як вбачається із виписки ПАТ "НАК "Нафтогаз України" по операціям з ПАТ по газифікації та газопостачанню "Хмельницькгаз", а також із акту звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2012 року - 31.12.2012 року, розрахунок за поставлений природний газ останній здійснював частинами та з порушенням строків оплати.

Таким чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно врахував положення ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 11, 509, 610, 612 ЦК України щодо законодавчого визначення поняття зобов'язання, його порушення відповідачем, недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язання, а також поняття прострочення боржника.

Крім того, ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як слідує зі змісту п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов пунктів 6.1, 6.2. договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

За порушення відповідачем зобов'язання по своєчасній оплаті вартості отриманого природного газу позивачем на підставі п.7.2 договору здійснено нарахування 758099,53грн. пені, у тому числі 44304,30грн. за зобов'язаннями березня 2012р., 45679,18грн. за зобов'язаннями квітня 2012р., 39332,58грн. за зобов'язаннями травня 2012р.; 628783,46грн. за зобов'язаннями червня 2012р.

При цьому, колегією суддів встановлено, що позивачем правильно здійснено нарахування 758099,53грн. пені з наступного дня, коли зобов'язання мало бути виконано, в межах шестимісячного строку, щодо кожного підписаного акту приймання-передачі природного газу окремо та у відповідності до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Також, позивачем заявлено до стягнення 1285918,19грн. - 7% штрафу за прострочення оплати вартості природного газу у червні 2012 року понад 30 днів.

Колегія суду зауважує, що господарський суд Хмельницької області правомірно врахував, що ч. 2 ст. 231 ГК України передбачена можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань. При чому таке стягнення не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГПК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Отже, позивачем обґрунтовано та у відповідності до п.7.2 договору нараховано 7% штрафу від вартості неоплаченого товару (18370259,83грн.), що складає 1285918,19грн.

У той же час, розглядаючи вимогу в частині стягнення пені та штрафу, суд першої інстанції скористався своїм правом наданим ст. 233 ГК України, ст. 83 ГПК України та зменшив їх розмір на 50 %.

Поряд з цим, у апеляційній скарзі ПАТ "НАК "Нафтогаз України" як на підставу скасування оскарженого рішення від 03.09.2013 року посилається на те, що суд не обґрунтував винятковості даного випадку виходячи з інтересів сторін.

Колегія суддів не погоджується із вказаним твердженням апелянта, з огляду на наступне.

Вирішуючи, у тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що зі змісту ст. 233 ГК України, ч.3 ст.551 ЦК України випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Як вбачається, позивачем не доведено факту завдання йому чи іншим учасникам господарських відносин збитків внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем коштів. У той же час, за порушення строку сплати грошових зобов'язань, крім пені та штрафу, нараховані інфляційні та річні; кінцевим споживачем основної кількості послуг, для забезпечення надання яких було поставлено природний газ, є населення, через низький ступінь розрахунків якого і виникла заборгованість у відповідача.

Крім того, 13.06.2005 року ПАТ "Хмельницькгаз" внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", тобто віднесено до переліку підприємств, що перебувають у скрутному матеріальному становищі, з огляду на що суд правомірно реалізував своє право на зменшення розміру неустойки на 50 %.

Підстав для переоцінки доказів та вірно встановлених місцевим господарським судом обставин справи колегія суддів не вбачає, у зв'язку з чим вважає, що судом правомірно стягнуто з відповідача 379049,77 грн. пені, 642959,10 грн. - 7% штрафу, що відповідає вимогам співрозмірності та враховує інтереси позивача та відповідача. У зв'язку з цим у позові про стягнення 379049,76 грн. пені та 642959,09 грн. штрафу судом правильно відмовлено.

Стосовно вирішення судом першої інстанції спору в частині розміру 3% річних та інфляційних втрат, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, апеляційний суд виходить з наступного.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів встановила, що надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірними та відповідають вимогам чинного законодавства.

Отже, місцевим господарським судом правильно стягнуто з відповідача 8294,53грн. інфляційних втрат та 151619,91 грн. - 3% річних.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 03.09.2013 р. у справі №924/846/13 залишити без змін, апеляційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

3. Справу №924/846/13 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.