Рішення № 34424743, 21.10.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2013 р.Справа № 922/3942/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (м. Харків) 2. Головного управління державної казначейської служби України в Харківської області (м. Харків) про стягнення 157 113, 70 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, довіреність від 17.01.2013 р.;

відповідача 1 - Антонюка В.М., довіреність № 05 від 14.01.2013 р.;

відповідача 2 - Мельниченко В.С., довіреність № 16-18/1-14 від 02.01.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (м. Харків) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Державного бюджету України через відповідача 1 - 150000 грн. безпідставно збережених грошових коштів, 7113,70 грн. 3% річних та з відповідача 2 - 3142,27 грн. судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 вересня 2013 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 15 жовтня 2013 року.

10 жовтня 2013 року відповідачем 1 подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Орджонікідзевським районним судом м. Харкова цивільної справи № 2029/12232/12 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення збитків.

15 жовтня 2013 року позивач надав заперечення проти клопотання, в якому просив суд відмовити відповідачу 1 в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 922/3942/13, посилаючись на те, що відсутні будь-які перешкоди для самостійного встановлення господарським судом фактів набуття та збереження грошових коштів відповідачем та відсутності для цього правових підстав.

В судовому засіданні 15 жовтня 2013 року було оголошено перерву до 21 жовтня 2013 року.

18 жовтня 2013 року (вх. № 03-5537) на адресу господарського суду Харківської області надійшло клопотання відповідача 1 про призначення колегіального розгляду справи, в зв"язку з її складністю.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 жовтня 2013 року було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача 1 про призначення колегіального розгляду справи № 922/3942/13.

18 жовтня 2013 року відповідач 1 надав заяву, в якій просив суд застосувати правові наслідки спливу позовної давності стосовно позовних вимог про стягнення коштів.

18 жовтня 2013 року представник відповідача 1 надав клопотання про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

21 жовтня 2013 року представник позивача надав заперечення проти заяви про застосування строку позовної давності, в яких просив суд відмовити в задоволенні вказаної заяви, посилаючись на те, що ЗУ "Про державну приватизацію" № 1723-ІІІ від 18.05.2000 р. втратив чинність 18.02.2012 р., у зв"язку з набранням чинності ЗУ "Про державну програму приватизації" від 13.01.2012 р., та з огляду на це з 18.02.2012 р. будь-які підстави для збереження коштів відповідачем 1, отриманих за розірваним договором купівлі - продажу " 986 від 24.09.2003 р., відсутні і саме з цього моменту має обчислюватись позовна давність щодо вимог позивача.

21 жовтня 2013 року представник відповідача 1 надав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, та зазначив, що обов"язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до правових (законних) підстав виникнення цивільних прав та обов"язків.

21 жовтня 2013 року запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: КП "Діловодство спеціалізованого суду".

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області проти позову заперечує з огляду на його безпідставність, надав відзив на позовну заяву, який було долучено судом до матеріалів справи. .

Представник Головного управління Державної казначейської служби в Харківській області проти позову заперечує з огляду на його безпідставність

Суд, розглянувши клопотання відповідача 1 про зупинення провадження у справі до вирішення Орджонікідзевським районним судом м. Харкова цивільної справи № 2029/12232/12 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення збитків відмовляє в його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Пов'язаною є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Неможливістю розгляду господарським судом справи означає неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Судом встановлено, що відповідач 1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення збитків.

Встановлення Орджонікідзевським районним судом м. Харкова обставин щодо заподіяння фізичною особою ОСОБА_1 збитків відповідачу 1 не може вплинути на подання і оцінку доказів щодо предмету доказування по даній справі. Суд наголошує, що у спірних правовідносинах позивач виступає як фізична особа-підприємець ОСОБА_1.

При розгляді даної справи в господарського суду відсутні будь-які перешкоди для самостійного встановлення обставин справи щодо безпідставного збереження майна позивача.

Відповідачем 1 не надано належних пояснень чи доказів, якими б підтверджувалась неможливість розгляду даної справи, а так само - пов'язаність даної справи та цивільної справи № 2029/12232/12, що розглядається Орджонікідзевським районним судом м. Харкова.

Суд вважає клопотання відповідача 1 про зупинення провадження по справі необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

26 липня 2010 року Харківським апеляційним господарським судом було винесено постанову у справі № 60/62-09, якою було задоволено апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на рішення господарського суду Харківської області від 28.04.2010 року у справі № 60/62-09, скасовано вищевказане рішення господарського суду та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Фонду державного майна України до ФО-П ОСОБА_1 задоволено, а у задоволені зустрічного позову відмовлено у повному обсязі, розірвано договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1 №986 від 24.09.2003 року, що був укладений між позивачем та відповідачем 1. Зобов'язано ФО-П ОСОБА_1 повернути об'єкт незавершеного будівництва «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1 у державну власність.

Харківським апеляційним господарським судом у постанові від 26 липня 2010 року по справі № 60/62-09 встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 за об'єкт незавершеного будівництва, відповідно до умов договору купівлі-продажу № 986 від 24.09.2003 року з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області повністю розрахувався.

В силу ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус.

Відповідно до п. 133 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки затвердженої Законом України від 18 травня 2000 р. № 1723-III та чинної на момент винесення постанови Харківського апеляційного господарського суду по справі № 60/62-09 у разі розірвання договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації у зв'язку з невиконанням їх умов або визнання їх недійсними в судовому порядку повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкт приватизації, провадиться на підставі рішення суду з коштів позабюджетного Державного фонду приватизації або фонду приватизації Автономної Республіки Крим, отриманих від повторного продажу цих об'єктів у порядку, встановленому Фондом державного майна України.

Таким чином, в період чинності Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, був встановлений спеціальний порядок для повернення грошових коштів за розірваним договором купівлі-продажу № 986 від 24.09.2003 року.

18 лютого 2012 року у зв'язку із набранням чинності Закону України «Про Державну програму приватизації» від 13.01.2012 Закон України «Про Державну програму приватизації» № 1723-III від 18.05.2000 втратив чинність. Відповідно, з 18 лютого 2012 року в законодавстві відсутні будь-які виключення чи обмеження щодо повернення грошових коштів за розірваними договорами купівлі-продажу, укладеними в процесі приватизації державного майна.

Ч.1 ст. 1212 ЦК України особа закріплено, що яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді коли підстава, на якій воно було набуте згодом відпала.

Таким чином, обов'язок повернення, у випадку збереження майна без достатньої правової підстави, виникає з моменту припинення існування правових підстав для його збереження.

За приписом п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення глави 83 ЦК України застосовуються, зокрема, до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Судом встановлено, що з 18 лютого 2012 року відсутні будь-які правові підстави для збереження грошових коштів позивача в Державному бюджеті України.

Ч. 1 ст. 21 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» встановлено, що кошти від продажу об'єктів незавершеного будівництва, що перебувають у державній власності, та земельних ділянок, на яких розташовані такі об'єкти, спрямовуються до Державного бюджету України в повному обсязі.

Відповідно до. п. 2.2. договору купівлі-продажу грошові кошти перераховувались позивачем на рахунок Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області.

За змістом ч. 2 ст. 6 Закону України «Про Фонд державного майна України» Регіональні відділення та представництва Фонду державного майна України мають рахунки в органах Державної казначейської служби України.

Згідно ч. 1 статті 43 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України, а після внесення змін до цього кодексу згідно Закону України від 07.07.2011р. № 3614-VI (набрав чинності 07.08.2011р.) Державна казначейська служба України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає здійснення операцій з бюджетними коштами.

П. 3 аб. 2 ч. 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України закріплено, що органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів здійснюють контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями.

Отже, після перерахування грошових коштів на казначейський рахунок відповідача 2 грошові кошти позивача набули статусу коштів бюджету.

Таким чином, судом встановлено, що стягнення безпідставно збережених Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області грошових коштів, має здійснюватись з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області, як суб'єкта уповноваженого на казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача 2 безпідставно збережених грошових коштів в сумі 150000 грн. правомірна та обгрунтована, така що не спростована відповідачами, оскільки вони не надали суду жодного доказу, який би свідчив про повернення грошових коштів, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 ЦК України).

За правилами ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч 1 ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В розумінні ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки обов'язок повернути безпідставно збережені грошові кошти виник 18 лютого 2012 року, то обчислення строку прострочення виконання відповідачами обов'язку щодо повернення грошових коштів з Державного бюджету України та нарахування трьох процентів річних має здійснюватись саме з цієї дати.

Судом перевірено правильність нарахування трьох процентів річних від простроченої суми та встановлено, що позивач при розрахунку помилився, сума трьох процентів річних становить 7103,02 гривень, які підлягають стягненню з відповідача 1. В стягненні 10,68 грн. трьох процентів річних слід відмовити, як зайво нарахованих.

Розглянувши заяву відповідача 1 про застосування позовної давності, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність починається від дня коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В п. 133 ЗУ "Про державну програму приватизації" № 1723-!!! від 18.05.2000 р. був встановлений спеціальний порядок повернення грошових коштів за розірваними договорами, виключно за рахунок коштів одержаних від повторного продажу об*єкта повернутого у власність держави.

В період чинності вказаної норми Закону, у позивача не було підстав для звернення до РВ ФДМУ по Харківській області з вимогами про повернення грошових коштів, переданих за розірваним договором купівлі - продажу № 986 від 24.09.03 р.

Вказаний Закон втратив чинність 18 лютого 2012 року, у зв*язку з набранням чинності Закону України «Про Державну програму приватизації» від 13.01.2012.

З огляду на зазначене, з 18 лютого 2012 року правові підстави для збереження грошових коштів позивача відпали, тобто з моменту набранням чинності Закону України «Про Державну програму приватизації» від 13.01.2012 та втрати чинності Закону України «Про Державну програму приватизації» № 1723-III від 18.05.2000, тому саме з цього моменту має обчислюватися позовна давність щодо вимог позивача, та відповідно позивачем позовна давність не пропущена.

Оскільки, спір виник внаслідок бездіяльності Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, щодо вжиття заходів по поверненню безпідставно збережених грошових коштів позивачеві, судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача 1.

На підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ч. 1 ст. 261, ч. 1 ст. 525, ст.526, ст.ст. 610, 611, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625, ч. 1, п. 3 ч. 3 ст. 1212, ч. 2 ст. 1214 Цивільного Кодексу України ст. 43 Бюджетного кодексу України, ч. 1 ст. 21 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва», п. 133 Закону України "Про державну програму приватизації", керуючись ст.ст. 1, 4, 12, ч. 2 ст. 35, ст.ст. 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 18, код ЄДРПОУ 37874947) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 150 000 гривень безпідставно збережених грошових коштів.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України в Харківській області (61024, м. Харків, вул.Гуданова, 18, код ЄДРПОУ 23148337) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 7 103,02 гривень 3 % річних, 3142 гривні 05 копійок судового збору.

В стягненні 10,68 грн. 3 % річних в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.10.2013 р.

Суддя Смірнова О.В.