Рішення № 34424594, 21.10.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2013 р.Справа № 922/4224/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

розглянувши справу

за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м. Харків) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Харків) про стягнення 11200,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - Фоміних А.В. (довіреність №39 від 14.06.2013 р.), Зубко І.М. (довіреність №29 від 21.05.2013 р.)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, про стягнення пені в сумі 11200,00 грн., яка нарахована за несвоєчасну сплату штрафу. Свої вимоги обґрунтовує несвоєчасну сплатою відповідачем штрафу в сумі 20000,00 грн., який було накладено рішенням Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 223-К від 28.12.2012 р., внаслідок чого на суму штрафу була нарахована пеня в сумі 6000,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 21.10.2013 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 21.10.2013 р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення №020474/2, яке долучено судом до матеріалів справи.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

28.12.2012р. адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по справі № 6/01-239-12 прийнято рішення № 223-К "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (надалі - Рішення), яким визнано, що відповідач -ФОП Якименко вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів. Витяг з зазначеного Рішення отримано відповідачем 15.01.13р., про що свідчить особистий підпис на супровідному листі ОСОБА_1

Згідно з абзацом другим частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачене, пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", було вирішено накласти на відповідача штраф у розмірі 20000,00 грн.

Відповідача попереджено про те, що він повинен сплатити штраф протягом двох місяців, а також роз'яснено право на оскарження даного рішення у двомісячний строк з дня одержання до господарського суду.

Рішення суду було отримано відповідачем особисто 15.01.2013 р., про що свідчить розпис на супровідному листі.

Згідно ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно ч. 1 ст. 60 зазначеного Закону, заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Таким чином, відповідач повинен був сплатити штраф або оскаржити рішення позивача до суду в строк до 16.03.2013р.

Позивач 04.04.2013 р. звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_1, про стягнення штрафу в сумі 20000,00 грн. за рішенням № 223-К від 28.12.2012р. та пені в сумі 6000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.05.2013 р. по справі №922/1438/13 позовні вимоги Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було задоволено. Стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь державного бюджету України штраф у сумі 20000,00 грн., пеню в сумі 6000,00 грн., а також стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір у сумі 1720,50 грн.

Судом встановлено, що станом на 19.07.2013 р. відповідачем сплачено штраф в розмірі 20000,00 грн. та пені в розмірі 6500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №4 від 25.04.2013 р. на суму 6000,00 грн., №8 від 24.07.2013 р. на суму 2500,00 грн., а також квитанціями №к27/R/42 від 27.05.2013 р. на суму 6000,00 грн., №k27/P/33 від 25.06.2013 р. на суму 6000,00 грн., №k27/J/17 від 19.07.2013 р. на суму 6000,00 грн.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що за період з 25.04.2013 р. по 24.07.2013 р. включно відповідачем сплачено 26500 грн. Враховуючи зазначене переплата за штраф та пеню за рішенням суду по справі №922/1438/13 становить 500 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вручено 22.08.2013р. лист від 07.08.2013 р. №02-26/6-3458 щодо сплати пені у розмірі 11200 грн., який залишився без відповіді.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною другою статті 12 зазначеного Закону передбачено, що повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 7 цього Закону у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методичного забезпечення діяльності Антимонопольного комітету України та застосування законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.

Голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження, між іншим, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження) (пункти 5, 12 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Аналогічні повноваження закріплено й у Положенні про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженому розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001 року № 32-р та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року за № 291/5482, зокрема, пункт 3 частини першої між іншим передбачає, що відділення АМК має повноваження вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.

Крім того, виходячи зі змісту статей 22, 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо подання суб'єктами господарювання документів, інформації тощо, необхідних для виконання цими органами завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, є обов'язковими для виконання у визначені ним строки.

Відповідно до п.1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, є антиконкурентні узгоджені дії.

Згідно з положеннями ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання, в розмірах, що передбачені даною статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Судом встановлено, що термін сплати штрафу відповідачем сплинув 15.03.2013 р.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Згідно з п. 7 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 11200,00 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові - на позивача.

Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн. покласти на відповідача.

Керуючись ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. 50, 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст. ст. 1, 12, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державного бюджету України (рахунок УДКСУ Харківському р-ні, Харківської обл., код УДКСУ 37999633, р/р 31110106700429, МФО 851011, код бюджетної класифікації - 21081100, символ звітності - 106) пеню в розмірі 11200,00 гривень.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова, № рахунку 31215206783003, код одержувача 37999654, банк одержувача - ГУДКСУ у Харківській обл., МФО 851011) судовий збір у сумі 1720,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.10.2013 р.

Суддя Сальнікова Г.І.