Рішення № 34424428, 28.10.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" жовтня 2013 р.Справа № 916/2482/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго"

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 12192,13 грн.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: Дмитроняк А.В., представник за довіреністю

Від відповідача:не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою, у якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 10949,22 грн. основного боргу, 103,89 грн. 3 % річних, 21,06 грн. інфляційних нарахувань, 536 грн. пені та 581,96 грн. 10% штрафу.

Як встановлено судом, та вбачається з даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.10.2013р., відповідачем у справі змінено прізвище, у зв'язку з чим у реєстрі відповідач значиться як Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надіслання ухвал суду на юридичну адресу, що вбачається з наявного у матеріалах справи поштового повідомлення про вручення ухвали суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

01 листопада 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго" (енергопостачальна організація) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (абонент) укладено договір на користування тепловою енергією у гарячій воді № 31/08-Т, відповідно до умов якого Енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання відпускати Абоненту теплову енергію у гарячій воді у відповідності до встановленого плану теплоспоживання у період з 01.11.2008р. по 31.12.2009р. для опалення приміщень загальною площею 101,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_1.

З урахуванням п. 17 Договору його дія поширювалась з 01.11.2008р. по 31.12.2009р. Між тим, відповідно до п. 20 Договору він вважався щорічно пролонгованим, в разі якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про закінчення його дії. Згідно пояснень представника позивача, договір на користування тепловою енергією у гарячій воді № 31/08-Т від 01 листопада 2008 року є діючим та неодноразово продовжувався в порядку п. 20 Договору.

За умовами п. 5 Договору облік теплової енергії, що відпускається здійснюється засобами обліку теплової енергії у встановленому на тепловому вводі Абонента у відповідності до інструкції по обліку тепла електростанціями та підприємствами теплових мереж. Засоби обліку пломбуються у встановленому порядку. За відсутності засобів обліку кількість теплової енергії, що відпускається Абоненту розраховується Енергопостачальною організацією по максимальному тепловому навантаженню з урахуванням фактичного часу споживання теплової енергії та фактичною температурою води у мережі у подавальному трубопроводі.

Відповідно до п. п. 7,8 Договору розрахунки за теплову енергію здійснюються у грошовій формі до 10 числа місяця, наступного за звітним, у відповідності до діючих тарифів. Енергопостачальна організація по закінченню місяця виписує фактично відпущену тепло енергію. Представник Абонента зобов'язаний отримати рахунок до 5 числа.

У відповідності до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 16.03.2012р. №138 Товариству з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго" було встановлено тарифи на теплову енергію з 1 квітня 2012р. У відповідності до положень даної постанови вартість теплової енергії для потреб інших споживачів (крім населення) з використанням теплоносія у вигляді гарячої води встановлено на рівні 956,43 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).

Відповідно до даних розрахунку позивача, проведеного на момент звернення з позовними вимогами за період з 21 жовтня 2012р. по 23 квітня 2013р., відповідачем не сплачено повну вартість спожитих послуг, у зв'язку з чим на момент звернення з позовними вимогами за відповідачем рахувалась заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 10949,22 грн., яка підтверджувалася залученими копіями актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за період з жовтня 2012р. по квітень 2013р., рахунками-фактурами за вказаний період Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго", даними розрахунків позивача.

Відповідно до п. 8.1 Договору в разі порушення абонентом строку оплати стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення та штраф у розмірі 10% від суми неналежно виконаного зобов'язання.

У зв'язку з простроченням сплати вартості спожитої теплової енергії, позивачем здійснено розрахунок пені, штрафу, інфляційних та 3% річних. Так, відповідно до даних такого розрахунку за відповідачем рахується 10949,22 грн. основного боргу, 103,89 грн. 3 % річних, 21,06 грн. інфляційних нарахувань, 536 грн. пені та 581,96 грн. 10% штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов Договору відповідачем щодо своєчасної оплати спожитої теплової енергії та направлені на стягнення з відповідача 10949,22 грн. основного боргу, 103,89 грн. 3 % річних, 21,06 грн. інфляційних нарахувань, 536 грн. пені та 581,96 грн. 10% штрафу.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Згідно положень ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно п. 40 „Правил користування тепловою енергією" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р., споживач зобов'язаний дотримуватись вимог договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго" про стягнення основної заборгованості в розмірі 10949,22 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Відповідно до п. 8.1 договору в разі порушення абонентом строку оплати стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення та штраф у розмірі 10% від суми неналежно виконаного зобов'язання.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем 536 грн. пені та 581,96 грн. 10% штрафу, вважає його вірним, а вимоги про їх стягнення правомірними .

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем 3% річних в сумі 103,89 грн., вважає його вірним а вимоги про стягнення 3% річних правомірними.

Щодо стягнення 21,06 грн. інфляційних нарахувань суд вважає за необхідне зауважити наступне. Відповідно до змісту п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування встановленого індексу інфляції здійснюється за весь час прострочення. Як встановлено судом, за період існування прострочення з жовтня 2012 року по вересень 2013 року офіційний рівень інфляції становить від'ємну величину, тобто в економіці зафіксовано дефляцію за вказаний період у 99,49 %., що засвідчує те, що позивач у справі не поніс збитків, що пов'язані з інфляцією. За викладених обставин, в даній частині позовних вимог судом відмовляється.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго" у справі підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача 10949,22 грн. основного боргу, 103,89 грн. 3 % річних, 536 грн. пені та 581,96 грн. 10% штрафу.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 1717,06 грн. покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49,75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго" (65490, Одеська область, м. Теплодар, вул. Польова, буд. 1, код 32483079; р/р 26008311756101 в АБ „Південний", МФО 328209) 10949 (десять тисяч дев'ятсот сорок дев'ять) грн. 22 коп. боргу, 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. пені, 103 (сто три) грн. 89 коп. 3% річних, 581 (п'ятсот вісімдесят одна) грн. 96 коп. штрафу та 1717 (тисяча сімсот сімнадцять) грн. 06 коп. судового збору.

3. В решті позовних вимог -відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 29 жовтня 2013 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Д'яченко Т.Г.