Рішення № 34424229, 23.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17364/13 23.10.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Будівельна фірма «Старатель»доПублічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на сторонівідповідача:Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловичапровизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконаннюСуддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:не з'явивсявід відповідача:Моцний О.Б.від третьої особи:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Будівельна фірма «Старатель» (надалі - ПАТ «Будівельна фірма «Старатель») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (надалі - ПАТ «Укрсоцбанк») про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вчинений 22.10.2009 р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича виконавчий напис №3905 про звернення стягнення на предмет застави не відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим позивач вказує на існування підстав для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду України від 12.09.2013 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича, розгляд справи призначено на 14.10.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.10.2013 р. розгляд справи відкладено до 23.10.2013 р. у зв'язку із неявкою представників відповідача та третьої особи та невиконанням ними вимог ухвали суду.

В судове засідання представник позивача не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

В судове засідання представник відповідача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надала пояснення стосовно суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляд справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.08.2008 р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», (кредитор) та Акціонерним товариством закритого типу «Будівельна фірма «Старатель», правонаступником якого є ПАТ «Будівельна фірма «Старатель» (позичальник) було укладено договір кредиту №24-10/165 (надалі - «Договір кредиту»).

Відповідно до п. 1.1 Договору кредитор зобов'язується передати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 1 129 000,00 грн. зі сплатою 21 процента річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними тарифами та послугами по наданню кредитів, які містяться в додатку 1 до цього договору, що є невід'ємною складовою частиною цього договору, та порядком повернення кредиту рівними частинами в сумі 94 083,00 грн. не пізніше 03 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому було надано кредит, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 03.08.2009 р. в сумі 94 087,00 грн., на умовах, визначених цим договором.

Крім того, 04.08.2008 р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», (заставодержатель) та Акціонерним товариством закритого типу «Будівельна фірма «Старатель», правонаступником якого є ПАТ «Будівельна фірма «Старатель» (заставодавець) було укладено договір застави майна (надалі - «Договір застави»).

Відповідно до п. 1.1 Договору застави за цим договором у якості забезпечення виконання заставодавцем у повному обсязі зобов'язань за Договором кредиту заставодавець передає заставодержателю в заставу наступне майно: придбаний за Договором кредиту транспортний засіб марки МАЗ, модель 630303, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами): Y3M6303A320000284 X8969814280AW9102, типу - вантажний автокран більше 20 т, реєстраційний номер АА6682НМ, зареєстрований ВРЕР-7 УДАІ в м. Києві 19.07.2008 р., що належить заставодавцю на підставі свідоцтва про право на реєстрацію транспортного засобу серії ААС №334151, виданого ВРЕР-7 УДАІ в м.Києві 19.07.2008 р.

Пунктом 4.2 Договору застави визначено, що звернення стягнення на предмет застави чи на відповідну його частину здійснюється відповідно до норм чинного законодавства України та умов цього договору в судовому або позасудовому порядку.

У зв'язку із неналежним виконанням ПАТ «Будівельна фірма «Старатель» зобов'язань за Договором кредиту, 22.10.2009 р. на підставі заяви ПАТ «Укрсоцбанк» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком Сергієм Павловичем було вчинено виконавчий напис №3905 про звернення стягнення на транспортний засіб.

Із спірного виконавчого напису вбачається, що за рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаних автомобілів, нотаріус пропонував задовольнити вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» у розмірі 910 336,76 грн., у тому числі прострочена заборгованість за кредитом 781 777,47 грн., штрафні санкції 128 559,29 грн.

10.11.2009 р. головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження ВП №15775857 з виконання вказаного виконавчого напису.

Спір у справі виник у зв'язку із невідповідністю, на думку позивача, вчиненого третьою особою виконавчого напису чинному законодавству України, а тому є підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Матеріалами справи підтверджується, що у зв'язку із неналежним виконанням ПАТ «Будівельна фірма «Старатель» зобов'язань за Договором кредиту, 22.10.2009 р. на підставі заяви ПАТ «Укрсоцбанк» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком Сергієм Павловичем було вчинено виконавчий напис №3905 про звернення стягнення на транспортний засіб марки МАЗ, модель 630303, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами): Y3M6303A320000284 X8969814280AW9102, типу - вантажний автокран більше 20 т, реєстраційний номер АА6682НМ, зареєстрований ВРЕР-7 УДАІ в м. Києві 19.07.2008 р., що належить заставодавцю на підставі свідоцтва про право на реєстрацію транспортного засобу серії ААС №334151, виданого ВРЕР-7 УДАІ в м.Києві 19.07.2008 р.

При цьому суд відзначає, що Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 р., в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (22.10.2009 р.), який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Прикінцевими і перехідними положеннями названого Закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

За таких обставин суд приходить до висновку, що Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України «Про заставу» застосовуються лише в частині, що не суперечать Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Частиною 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

В статті 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (в редакції, чинній на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису) наведено перелік позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якого обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:

1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом;

2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;

3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;

4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Таким чином, спірні правовідносини сторін врегульовано Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», яким не передбачено звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховний Суд України від 28.02.2012 р. у справі №28/55, від 12.12.2011 р. у справі №12/5007/5/11 та від 05.12.2011 р. у справі №9/5007/7/11.

За таких обставин суд приходить до висновку, що виконавчий напис нотаріуса №3905 було вчинено 22.10.2009 р. щодо рухомого майна, в той час як приписи статті 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не передбачали випадків звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до приписів ст. ст. 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Положеннями ст. 16 15 Цивільного кодексу України України встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника.

В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

Виходячи з приписів частини другої статті 50 Закону України «Про нотаріат», право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 р. «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються господарським судом за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо суб'єктний склад сторін відповідного спору відповідає приписам статті 1 ГПК. При цьому за змістом статей 1, 2, 18, 22, 27 ГПК, статей 1 і 3 названого Закону нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а залучається до участі в ньому як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.

Відтак, з аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що суд може захистити порушене право, зокрема, шляхом визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Предметом доказування у спорах зазначеної категорії є наявність обставин, які свідчать про порушення нотаріусом при вчиненні спірного виконавчого напису встановлених чинним законодавством правил вчинення нотаріальної дії.

З огляду на встановлення судом того факту, що звернення стягнення на заставлене рухоме майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису суперечить нормам чинного законодавства (чинним, на момент виникнення спірних правовідносин), суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про визнання виконавчого напису, вчиненого 22.10.2009 р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком Сергієм Павловичем за №3905, таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Будівельна фірма «Старатель» задовольнити повністю.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22.10.2009 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком Сергієм Павловичем за №3905, про звернення стягнення на транспортний засіб марки МАЗ, модель 630303, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами): Y3M6303A320000284 X8969814280AW9102, типу - вантажний автокран більше 20 т, реєстраційний номер АА6682НМ, зареєстрований ВРЕР-7 УДАІ в м. Києві 19.07.2008 р.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; ідентифікаційний код 00039019) на користь Приватного акціонерного товариства «Будівельна фірма «Старатель» (02068, м. Київ, вул. А. Ахматової, 5; ідентифікаційний код 13682121) судовий збір у розмірі 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.10.2013 р.

Суддя В.П. Босий