Рішення № 34424070, 01.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2013 р. Справа № 911/3385/13

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Правекс-Банк», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод декоративної упаковки», Київська область, Бородянський район, с. Луб'янка

про стягнення 7029,78 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача: Куліш О.О. (довіреність №1031 від 8 серпня 2013 року);

від відповідача: Талай С.В. (довіреність №17-09/2013 від 17 вересня 2013 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод декоративної упаковки» (далі - відповідач) про стягнення 7029,78 грн. пені.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач несвоєчасно сплатив грошові кошти за договором про відкриття мультивалютної лінії №501-001/11 від 28 квітня 2011 року.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 2 вересня 2013 року та призначено справу до розгляду на 17 вересня 2013 року.

У судовому засіданні 17 вересня 2013 року оголошено перерву до 1 жовтня 2013 року.

Представник відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечував.

1 жовтня 2013 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2011 року між позивачем (за договором - банк) та відповідачем (за договором - позичальник) укладено договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії за №501-001/11.

Відповідно до пункту 1.1 договору банк має право надати позичальнику відновлювальну мультивалютну кредитну лінію у валюті, обумовленій в цьому договорі, у розмірі 796540,00 грн., а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути його банку в повному обсязі в порядку та строки, обумовлені цим договором, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, передбачені цим договором.

Згідно пункту 3.2 договору на перший період за домовленістю сторін процента ставка погоджується у розмірі 20% річних.

Пунктом 4.1 передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі в валюті кредиту в строк до 28 квітня 2012 року.

У відповідності до пункту 6.1.2 договору позичальник зобов'язаний своєчасно повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом.

Відповідно до пункту 9.1 договору за порушення строків повернення кредиту та/або внесення процентів за користування кредитом банк нараховує позичальнику пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за весь період прострочення.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 75000,00 грн., що підтверджується банківською випискою (том 1, а.с. 20).

Судом встановлено, що відповідач станом на момент звернення з даним позовом до суду повністю повернув кредит та сплатив проценти за користування кредитом, проте, в порушення умов договору, відповідач допускав прострочення сплати кредиту та процентів за користування кредитом, що підтверджується банківськими виписками (том 1, а.с. 20-27).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Під час розгляду справи відповідачем було заявлено про застосування позовної давності щодо позовних вимог про стягнення неустойки (пені).

Відповідно до пункту 1 частини 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Оскільки, позивач звернувся з даним позовом до суду 29 серпня 2013 року, що підтверджується відтиском печатки господарського суду Київської області на даній позовній заяві, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності в частині стягнення з відповідача пені, в період з 28 квітня 2012 року по 22 серпня 2012 року на суму боргу у розмірі 74000,00 грн. та з 23 серпня 2012 року по 28 серпня 2012 року на суму боргу у розмірі 72000,00 грн.

Розмір пені, нарахованої позивачем складає 7029,78 грн.

Проте, згідно з вірним розрахунком пені, зробленим судом (з урахуванням заяви відповідача про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені), до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 3304,20 грн. за наступні періоди існування заборгованості за кредитом: з 29 серпня 2012 року по 3 вересня 2013 року на суму боргу у розмірі 72000,00 грн., з 4 вересня 2012 року по 27 вересня 2012 року на суму боргу у розмірі 62000,00 грн., з 28 вересня 2012 року по 26 листопада 2012 року на суму боргу у розмірі 52000,00 грн., з 27 листопада 2012 року по 31 грудня 2012 року на суму боргу у розмірі 42000,00 грн., з 1 січня 2013 року по 21 січня 2013 року на суму боргу у розмірі 42000,00 грн., з 22 січня 2013 року по 22 січня 2013 року на суму боргу у розмірі 38000,00 грн., з 23 січня 2013 року по 23 січня 2013 року на суму боргу у розмірі 34000,00 грн., з 24 січня 2013 року по 24 січня 2013 року на суму боргу у розмірі 30000,00 грн., з 25 січня 2013 року по 27 січня 2013 року на суму боргу у розмірі 26000,00 грн., з 28 січня 2013 року по 5 лютого 2013 року на суму боргу у розмірі 22000,00 грн., з 6 лютого 2013 року по 6 лютого 2013 року на суму боргу у розмірі 18000,00 грн., з 7 лютого 2013 року по 21 лютого 2013 року на суму боргу у розмірі 14000,00 грн., з 22 лютого 2013 року по 26 лютого 2013 року на суму боргу у розмірі 9000,00 грн., з 27 лютого 2013 року по 27 лютого 2013 року на суму боргу у розмірі 7000,00 грн., з 28 лютого 2013 року по 28 лютого 2013 року на суму боргу у розмірі 5000,00 грн. та з 1 березня 2013 року по 3 березня 2013 року на суму боргу у розмірі 1000,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод декоративної упаковки» (07831, Київська область, Бородянський район, с. Луб'янка, вул. Чкалова, 3а, код 36965137) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Правекс-Банк» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/2, код 14360920) - 3304 (три тисячі триста чотири) грн. 20 коп. пені та 808 (вісімсот вісім) грн. 69 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 7 жовтня 2013 року

Суддя Заєць Д.Г.