Рішення № 34424023, 24.10.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 жовтня 2013 р. Справа № 902/1333/13

Провадження № 16/902/77/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Снігур О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", м.Вінниця

до Квартирно-експлуатаційного відділу, м.Вінниця

про стягнення 278688,12 грн заборгованості згідно договору про постачання природного газу

За участю представників:

позивача: Бобко Т.Є. (довіреність № 94/13-Д від 04.09.2013 року);

відповідача: Черепащук Р.А. (довіреність № 2932 від 01.10.2013 року)

ВСТАНОВИВ :

Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" до господарського суду Вінницької області подано позов про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці 278688,12 грн заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання останнім умов договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/ТП-Б-Кл-040073 від 21.03.2013, з яких: 278184,98 грн - основний борг; 503,14 грн - 3 % річних.

Ухвалою суду від 23.09.2013 порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 24 жовтня 2013 року.

Під час розгляду справи представник позивача обставини, що викладені у поданій 04.10.2013 заяві №07-15-3048 від 03.10.2013 (вх.канц. №08-46/11914/13) підтримав. Посилаючись на погашення відповідачем суми основного боргу після порушення провадження у справі, просив провадження у вказаній частині позовних вимог припинити в зв'язку з відсутністю предмета спору та стягнути з відповідача 503,14 грн 3% річних, а також витрати на оплату судового збору.

Представник відповідача в судовому засіданні просив припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу, посилаючись на те, що суму основного боргу в розмірі 278688,12 грн було сплачено 18 вересня 2013 року, тобто до порушення провадження у даній справі. Стосовно вимог про стягнення 3 % річних відповідач просить в їх задоволенні відмовити з огляду на відсутність вини в простроченні виконання зобов'язання, оскільки Квартирно-експлуатаційний відділ м.Вінниці є бюджетною установою, а причиною виникнення заборгованості є недостатнє фінансування з державного бюджету.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

21.03.2013 між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" ( за договором - постачальник) та квартирно-експлуатаційним відділом м.Вінниці (за договором - споживач) укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2013/ТП-Б-Кл-040073.

Згідно п.1.1 договору постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що договірні обсяги постачання газу споживачу знаходяться в додатку 2 до договору.

Послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору (п.2.6 договору).

Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (п.2.9 договору).

В розділі 4 договору сторонами врегульовано визначення вартості послуг за договором та порядок розрахунків.

Зокрема в п.п. 4.1, 4.2. зазначено, що розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3 509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання.

До ціни на природний газ додаються:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ у розмірі 2 % - 70,180 грн.;

- тариф на постачання природного газу - 38,50 грн.;

- тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами - 249,00 грн.;

- тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 56,60 грн.;

- податок на додану вартість - 20%.

Всього до оплати за 1000 куб.м. природного газу 3 923,28 грн, крім того ПДВ - 784,656 грн., всього з ПДВ - 4707,936 грн (п.4.2 договору).

Згідно п.4.6 договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем 100% авансовим платежем, який має бути здійснений споживачем не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку місяця поставки газу.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 05 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.5.3.3 споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

До вказаного договору сторонами підписано додаток №1 "Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання", додаток №2 "Договірні обсяги постачання природного газу на 2013 рік", згідно якого передбачили обсяги постачання на кожен місяць 2013 року.

Як встановлено судом, на виконання умов вказаного вище договору в березні-серпні 2013 року відповідачу поставлений природній газ в об'ємі 139665 куб.м. на загальну суму 656858,62 грн, що підтверджується обопільно підписаними та скріпленими печатками сторін актами подачі-прийому та реалізації газу, який не був оплачений відповідачем у строки, визначені договором.

Відповідач за отриманий газ розрахувався частково в сумі 378673,63 грн, що стверджується наявними в матеріалах справи виписками банку від 15 квітня 2013 року, від 18 квітня 2013 року, від 21 червня 2013 року, від 18 липня 2013 року, від 23 серпня 2013 року.

Таким чином, основна заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений природний газ складає 278184,98 грн (656858,61 грн - 378673,63 грн).

Непроведення розрахунку відповідачем за отриманий природній газ в добровільному порядку спонукало позивача звернутись із відповідним позовом до суду.

Водночас судом встановлено, що згідно платіжного доручення №33 від 18 вересня 2013 року, яке оплачено управлінням ДКС у м.Вінниці Вінницької області 26 вересня 2013 року, відповідачем сплачено суму боргу в розмірі 278184,98 грн.

Надходження коштів на рахунок позивача відбулось 26 вересня 2013 року, що підтверджується відповідною банківською випискою, тобто після порушення провадження у справі.

З врахуванням встановлених обставин, а також приймаючи до уваги заяву позивача та клопотання відповідача про припинення провадження у справі в частині вимог про стягнення суми основного боргу, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з Договору, між сторонами склались правовідносини щодо постачання та транспортування природного газу, що регулюються параграфом 3 глави 54, главою 63 Цивільного кодексу України "Поставка" та главою 32 Господарського кодексу України.

Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

У відповідності до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як наголошено в п.4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26 грудня 2011 року господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення основного боргу в сумі 278184,98 грн, а тому провадження у цій частині підлягає припиненню згідно п.11 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 503,14 грн 3 % річних, нарахованих за період з 23 серпня 2013 року по 16 вересня 2013 року, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Таким чином, суд вважає, що вимоги щодо стягнення 3 % річних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинного законодавства.

При перерахунку 3% річних з урахуванням визначеного позивачем періоду прострочення та сум заборгованостей, на які здійснюється нарахування, судом не виявлено помилок, а тому позов в частині стягнення 3% річних в розмірі 503,14 грн слід задовольнити.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення 3% річних, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з врахуванням вищевикладених мотивів щодо припинення провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення суми основного боргу.

Витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, покладаються на відповідача згідно приписів ч.2 ст.49 ГПК України.

Керуючись п.11 ч.1 ст.80, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці (вул.Червоноармійська, 87, м.Вінниця, 21007; код ЄДРПОУ 08320218) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (пров.Щорса, 24, м.Вінниця, 21012; код ЄДРПОУ 03338649) 503,14 грн - 3 % річних та, 5573,76 грн - відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення 278184,98 грн основного боргу припинити.

4. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Повне рішення складено 29 жовтня 2013 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (пров.Щорса, 24, м.Вінниця, 21012);

3 - відповідачу - квартирно-експлуатаційному відділу (вул. Червоноармійська, 87, м.Вінниця, 21007)