Рішення № 34424017, 21.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12019/13 21.10.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»доДержавного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд»простягнення 848 162,30 грн.Головуючий суддя Босий В.П.

Судді: Літвінова М.Є.

Мандичев Д.В.

Представники сторін:

від позивача:Андрієвська О.В.

від відповідача:Святецький М.П., Портянко О.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (надалі - ПАТ «АК «Київводоканал») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» (надалі - «Підприємство») про стягнення 848 162,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином не виконує взяті на себе зобов'язання за договором на надання послуг з водопостачання та водовідведення №02820/1-1-02 від 22.07.2003 р., у зв'язку з чим за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 743 491,69 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 576,03 грн., штрафу у розмірі 37 174,59 грн., інфляційних втрат у розмірі 29 017,99 грн. та 3% річних у розмірі 35 902,00 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 29.07.2013 р.

29.07.2013 р. представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував повністю з огляду на те, що зобов'язаною стороною за спірним договором є Філія Підприємства - « 135 Домобудівельний комбінат», а нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 19 були відчужені на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма «Мет-інвест» згідно договору купівлі-продажу нерухомості від 18.08.2005 р.

В судовому засіданні 29.07.2013 р. оголошено перерву до 09.09.2013 р. та продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.09.2013 р. вирішено розгляд справи здійснювати колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 09.09.2013 р. для здійснення колегіального розгляду справи визначено наступних суддів: Босий В.П. (головуючий), судді: Літвінова М.Є., Мандичев Д.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.09.2013 р. справу прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 14.10.2013 р.

В судовому засіданні 14.10.2013 р. судом оголошувалась перерва до 21.10.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримала повністю.

Представники відповідача в судове засідання з'явилися, вимоги ухвал суду виконали, проти задоволення позовних вимог заперечували з огляду на викладені у відзиві на позовну заяву обставини.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2003 р. між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (після зміни найменування - ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал») (постачальник) та Філією Підприємства « 135 Домобудівельний комбінат» (абонент) було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №02820/1-1-02 (надалі - «Договір»).

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що за цим договором постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розраховуватися за вищевикладені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держитлокомунгоспу України №65 від 01.07.1994 р.

За містом пп. а) п. 2.2. Договору встановлено, що сплата за послуги з водопостачання та водовідведення здійснюється за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Пунктами 3.5, 3.6 Договору передбачено, що абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому чинним законодавством, у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи. У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акту звірки в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Позивач вказує, що за період з 01.11.2009 р. по 31.12.2012 р. у відповідача виникла заборгованість за надані згідно Договору послуги з водопостачання та водовідведення, яка становить 743 491,69 грн. та підтверджується актами зняття показань з приладу обліку, розшифровками та платіжними вимогами-дорученнями.

Спір виник у справі у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором по оплаті наданих послуги з водопостачання та водовідведення.

Договір є договором надання послуг водопостачання та водовідведення, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 63 Цивільного кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивач вказує, що у період з 01.11.2009 р. по 31.12.2012 р. надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 1 668 970,82 грн., а відповідач оплатив такі послуги лише у розмірі 925 479,13 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 743 491,69 грн., проте суд відзначає наступне.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В ст. 34 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

По-перше, із матеріалів справи вбачається, що даний позов ПАТ «АК «Київводоканал» пред'явлено до Підприємства, в той час як абонентом за Договором (тобто, особою, яка в розумінні п. 1.1 Договору зобов'язана розраховуватися за надані послуги) є саме Філія Підприємства « 135 Домобудівельний комбінат».

По-друге, згідно умов Договору адресою місцезнаходження об'єкта водопостачання сторонами визначено - 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 19.

Відповідно до п. 3.1. Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показами водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Суд відзначає, що матеріали справи не містять, а позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України надання абоненту за Договором послуг з постачання питної води та водовідведення саме за адресою місцезнаходження об'єкта водопостачання (м. Київ, вул. Бориспільська, 19).

При цьому, копії актів про зняття показань з приладу обліку не приймаються судом до уваги в якості належних доказів надання відповідачеві послуг за Договором, оскільки містять інші, ніж визначено умовами Договору адреси місцезнаходження об'єктів обліку, та містять відтиски печаток не позивача, а саме Філії Підприємства « 135 Домобудівельний комбінат».

По-третє, із матеріалів справи вбачається, що 18.08.2005 р. між Підприємством (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробнича фірма «Мет-інвест» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомості, відповідно до умов п. 1 якого продавець передає у власність, а покупець приймає у власність та зобов'язується сплатити обговорену грошову суму за належні продавцю нежилі будівлі загальною площею 31 126,70 кв.м, що знаходяться в місті Києві, по вул. Бориспільська, 19.

27.10.2005 р. сторонами було підписано акт приймання-передачі об'єктів нерухомого майна відповідно до договору купівлі-продажу нерухомості від 18.08.2005 р., за яким продавець на виконання п. 1 договору передав, а покупець прийняв у власність нежилі будівлі загальною площею 31 126,70 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 19.

Таким чином, з моменту передання у власність Товариству з обмеженою відповідальністю виробнича фірма «Мет-інвест» спірного нерухомого майна, що заходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 19, саме таке товариство стало отримувати послуги з постачання питної води та водовідведення за Договором.

Крім того, твердження позивача про те, що листом №112 від 16.07.2013 р. відповідач визнав борг перед ПАТ «АК «Київводоканал» у розмірі 2 050 039,41 грн. не приймається судом до уваги, оскільки вказаний лист направлений від імені Філії Підприємства « 135 Домобудівельний комбінат» і вказана заборгованість стосується саме діяльності такої філії.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами у розумінні ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України того, що ним фактично надавались відповідачу послуги на заявлену до стягнення суму, а тому у суду відсутні підстави вважати відповідача, таким що прострочив виконання грошового зобов'язання як на момент звернення до суду, так і на момент розгляду справи в суді.

Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 743 491,69 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судом відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення основної суми боргу, підстави для задоволення позову в частині стягнення пені у розмірі 2 576,03 грн., штрафу у розмірі 37 174,59 грн., інфляційних втрат у розмірі 29 017,99 грн. та 3% річних у розмірі 35 902,00 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у суду відсутні.

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.10.2013 р.

Головуючий суддя В.П. Босий

Судді М.Є. Літвінова

Д.В. Мандичев