Рішення № 34423990, 29.10.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" жовтня 2013 р. Справа № 906/1335/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Філімончук Г.М., дов. від 09.01.13р.

від відповідача: не з'явився

прокурор: Рудченко М.М., посв. № 019274, дійсне до 11.07.14р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Новоград-Волинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державного підприємства "Городницьке лісове господарство" (смт.Городниця Новоград-Волинського району Житомирської області)

до Приватного підприємства "Моноліт" (с.Наталівка Новоград-Волинського району Житомирської області)

про стягнення 52020,00 грн.

Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави про стягнення з відповідача на користь позивача 52020,00 грн. боргу згідно договору поставки брухту та відходів чорних металів від 01.04.13р.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.46).

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між ДП "Городницьке лісове господарство" (далі-позивач) та ПП "Моноліт" (далі-відповідач) договору поставки брухту та відходів чорних металів від 01.04.13р. (а.с.11), відповідач отримав від позивача товар - брухт та відходи чорних металів на загальну суму 85020,00 грн., що підтверджується накладними: № 172 від 04.04.13р., № 173 від 09.04.13р., № 174 від 10.04.13р., № 175 від 11.04.13р., № 186 від 12.04.13р., № 187 від 12.04.13р., № 188 від 15.04.13р., № 188/1 від 18.04.13р., № 189 від 19.04.13р. (а.с.16-24) та довіреністю № 39 від 01.04.13р. (а.с.27).

Згідно пп.1.1 договору, продавець (позивач) до "31" грудня 2013р. продає брухт та відходи чорних металів, іменовані надалі "брухт", по якості відповідних Госту ДСТУ 4121-2002, а покупець (відповідач) купує та оплачує його.

Відповідно до пп.2.1 договору, покупець оплачує продавцю вартість реалізованого товару с урахуванням послуг, наданих покупцем, із розрахунку 1950,00 грн. за 1 тн./ без ПДВ згідно з Податковим Кодексом.

Згідно пп.2.3 договору, остаточний розрахунок проводиться на підставі прийомо-здаточних актів, що пред'являються продавцю покупцем в відповідності до прийнятого порядком контролю та звітності для організацій, що займаються металобрухтом на території України.

Згідно даних прокурора та позивача, відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті отриманого брухту виконав частково, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 52020,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами звірення розрахунків станом на 06.08.13р. та станом на 29.10.13р. (а.с.28,48), довідкою позивача № 1438 від 29.10.13р. (а.с.47) та іншими матеріалами справи.

Згідно з ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач позов не оспорив, своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористався, доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі - з відповідача стягується на користь позивача 52020,00 грн. боргу згідно договору поставки брухту та відходів чорних металів від 01.04.13р.

Сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Моноліт", 11742, с.Наталівка Новоград -Волинського району Житомирської області, вул.Промислова 5, ідентифікаційний код 32183624:

- на користь Державного підприємства "Городницьке лісове господарство, 11714, смт.Городниця Новоград - Волинського району Житомирської області, вул.13-річчя Жовтня 5, ідентифікаційний код 13552379 - 52020,00 грн. боргу згідно договору поставки брухту та відходів чорних металів від 01.04.13р.;

- в доход державного бюджету України (№ доходного рахунку щодо сплати судового збору 31214206783002, МФО 811039, Банк одержувача ГУДКСУ у Житомирській області, одержувач УДКСУ у м.Житомирі (м.Житомир), 22030001, код ЄДРПОУ суду 03499916, код одержувача 38035726, призначення платежу - судовий збір, код 03499916 - 1720,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 29.10.13

Суддя Гансецький В.П.

Друк: 2 прим.:

1 - у справу,

2 - відповідачу (рек. з повід. про вруч.).