Рішення № 34421034, 16.10.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 1522/29849/12

Провадження № 2/522/3842/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем УКРАЇНИ

"16" жовтня 2013 року

Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Погрібного С.О.

за секретаря - Малини-Муравенко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» про захист прав споживача, відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок протиправного відключення від мережі газопостачання, стягнення безпідставно, передчасно стягнутих сум, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами до відповідача Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" про відшкодування збитків, в якій просить стягнути з відповідача на його користь вартість шкоди, завданої йому як споживачу в результаті незаконного відключення газу від його помешкання в сумі 171 346,0 гривень, моральної шкоди у розмірі 3 000,0 гривень, суму передчасно внесеного платежу у сумі 10 901,53 гривень, суму в 650,0 гривень, сплачених за зняття, перевірку та встановлення газового лічильника. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 26.03.2011 року його помешкання без попередження відключено від газопостачання. В результаті незаконного відключення від газопостачання, оскільки житло обладнано газовим котлом для опалювання, в будинку, де проживає позивач, внаслідок сильного морозу вийшли з ладу елементи опалення, водопостачання, пошкодилося плиткове покриття, а з настанням відлиги - сталися заливи кімнат будинку, в результаті чого йому були завдані матеріальні збитки.

В судове засідання з'явився позивач, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

В судове засідання з'явився представник відповідача, проти позовних вимог заперечував у повному обсязі, просив суд у їх задоволенні відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних причин. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі пояснень сторін, представлених сторонами письмових доказів.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником будинку № 26/2 по Морехідному провулку в м. Одесі, де і мешкає.

Позивач є споживачем газу, який постачається ПАТ "Одесагаз", абонентський рахунок НОМЕР_1, відкритий 05 лютого 2007 року.

Оплата спожитого абонентом газу здійснювалась ОСОБА_1 до січня 2011 року авансовими платежами. В березні 2011 року відповідачем позивачу представлено рахунок-фактуру з вказівкою на заборгованість у розмірі 21 541,12 гривень, яку згодом зменшено до 15 323,20 грн.

Позивач не здійснив оплати за вказаною вимогою про наявність заборгованості, після чого 26 березня 2011 року належне йому помешкання відключено від газопостачання, про що відповідачем складено відповідний акт.

Дії ПАТ "Одесагаз" з відключення житла ОСОБА_1 від газопостачання за адресою: АДРЕСА_1, є неправомірними, оскільки відповідачем порушений порядок відключення споживача від газопостачання, передбачений п. 19 постанови № 2246 Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання", зокрема, абонент мав бути письмово попереджений за 10 днів про відключення газопостачання.

Зазначені обставини встановлені рішенням Приморського районного суд м. Одеси від 09 лютого 2012 року по цивільній справі № 2/1522/11059/11 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" про зобов'язання виконати певні дії, відшкодування моральної шкоди, яке набрало законної сили 22 травня 2012 року. Вказаним рішенням позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" задоволено частково, зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Одесагаз" підключити незаконно відключений ОСОБА_1 газ, за адресою: АДРЕСА_1, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Отже, протиправний характер дій відповідача встановлений іншим рішенням суду, що набрало законної сили, тому обставини, ним встановлені, повторному доведенню та доказуванню у цьому процесі не підлягають.

Стосовно позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди судом враховано наступне.

Відповідно до ст.906 ЦК України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 28 постанови КМ України від 9 грудня 1999 року № 2246 «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання» передбачено, що споживач має право на відшкодування збитків згідно з Порядком відшкодування збитків, завданих споживачеві природного газу внаслідок порушення газопостачальником або газорозпорядником цих Правил.

Згідно п. 5 Порядку відшкодування збитків, завданих споживачеві природного газу внаслідок порушення газопостачальною або транспортною організацією Правил надання населенню послуг з газопостачання (постанова № 476 від 29 травня 2003 року) встановлено, що шкода, заподіяна житловому приміщенню і майну споживача, а також життю і здоров'ю підлягає відшкодуванню в повному обсязі газопостачальною (газотранспортною) організацією, якщо ця шкода стала наслідком порушення газопостачальною або газотранспортною організацією Правил надання населенню послуг з газопостачання та інших нормативно-правових актів, що регламентують відносини газопостачальної (газотранспортної) організації і споживачів у сфері надання послуг з газопостачання, якщо законодавством не передбачено більш високої міри відповідальності.

За змістом наведених норм для покладення цивільно-правової відповідальності на виконавця послуг газопостачання необхідна сукупність таких обов'язкових умов: наявність шкоди; протиправний характер дій заподіювача шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача й завданою шкодою; вина особи в заподіянні шкоди. Втім, судом не встановлено у досліджуваних обставинах наявності усіх умов покладення цивільно-правової відповідальності, що є безумовною підставою для відмови у задоволенні цієї частини вимог.

Зокрема, підставою для відмови у задоволенні цих позовних вимог є недоведеність безпосереднього причинного зв'язку між протиправним діями відповідача та негативними наслідками, що настали у майновій сфері позивача. Суд вправі робити висновок про наявність причинного зв'язку між двома подіями (фактами) лише в тому разі, якщо одна дія (подія) неодмінно має викликати настання іншої події (факту).

Суд констатує те, що не підлягає окремому доведенню той факт, що відключення позивача від газопостачання відбулося у холодну пору року з переважно морозним температурним режимом. Проте, судом не отримано таких доказів, які б з усією переконливістю свідчили, що відключення від газопостачання повинно було неодмінно призвести до виникнення у позивача (в його майновій сфері) саме таких негативних наслідків. У цьому висновку суд повинен враховувати, що позивач мав можливість застосування альтернативного способу опалення свого житла, а також вжиття ним усіх розумних заходів, спрямованих на відвернення можливого негативного впливу погодних умов, що мав би вчинити турботливий господар.

Зокрема, оцінюючи дії позивача на відвернення настання негативних наслідків погодних умов, суд визнає, що позивач не довів, що ним було вжито усіх розумних заходів, спрямованих на відвернення негативного впливу погодних умов, в тому числі позивачем не надано зрозумілих пояснень, чому в обстановці відключення опалення його житла від газопостачання ним не здійснено випуск води з мережі теплопостачання, що б неодмінно унеможливило виникнення в нього шкоди. Такі дії позивача, на переконання суду, незважаючи на протиправний характер дій відповідача, унеможливили б виникнення шкоди у позивача.

Додатково суд має врахувати, що подібні обставини про наявність причинного зв'язку між діями відповідача та шкодою, що виникла у позивача, у своїй оцінці вимагають спеціальних знань, а тому допустимим способом доведення вказаного причинного зв'язку по цій справі могло бути судове експертне дослідження, проведене у відповідності до ст.143 ЦПК України, згідно із якою для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Клопотання про призначення експертизи позивачем не заявлялось, призначити таке дослідження суд за власною ініціативою не вправі, відповідно судом таке дослідження не призначалось.

Наданий позивачем висновок від 30 травня 2012 року не доводить причинного зв'язку між діями відповідача та спричиненням шкоди позивачу, а лише свідчить про те, що позивач після відключення газу 26 березня 2011 року перед настанням зимового періоду не злив воду з системи опалення і водопостачання, тобто не вжив заходів для збереження свого будинку та його мереж від можливого пошкодження, що є його обов'язком відповідно до вимог ст.ст. 319, 322 ЦК України і ст.151 ЖК України, оскільки за будь яких умов тягар утримання майна лежить на його власникові.

Таким чином, враховуючи, що протиправні дії відповідача могли сприяти виникненню негативних наслідків у позивача, їх настання носить вірогіднісний характер, суд не вправі робити висновки про наявність причинного зв'язку між досліджуваними фактами. В ситуації, коли навіть протиправні за своїм характером дії однієї особи можуть викликати настання негативних наслідків в іншої особи, але можуть й не викликати виникнення цього, а сама постраждала особа своїми діями була в змозі відвернути їх настання, суд позбавлений права констатувати наявність причинного зв'язку між вказаними фактами.

У відповідності до ст. 151 ЖК УРСР громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію.

Таким чином, володіння на правах власника зазначеним житлом створило для позивача певні зобов'язання щодо забезпечення його схоронності, належного догляду, справності всіх мереж та комунікацій. Позивач зобов'язаний був вжити усі належні заходи, аби запобігти створенню загрози його майну. Втім, цього не було вчинено, що зумовило виникнення негативних майнових наслідків для позивача та його сфери інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При постановлені рішення суд враховує, що сторона позивача у судовому засіданні не довела ті обставини, які є підставою її позову.

Проте, зазначені обставини для суду носять вторинний характер, оскільки факт відсутності причинного зв'язку між вказаними діями відповідача та шкодою у позивача встановлено іншим судовим рішенням, а тому повторному доведенню не підлягають: відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та заданою йому шкоди встановлена судовими рішеннями, ухваленими Приморським районним судом м. Одеси від 05 липня 2012 року та ухвалою апеляційного суду Одеської області від 14.11.2012 року, що мають преюдиційне значення для вирішення цієї справи.

Щодо вимоги про стягнення передчасно внесеного платежу у сумі 10901,53 гривень судом враховано наступне.

В обґрунтування зазначеної вимоги позивач посилається на той факт, що перерахунок вартості використаного газу здійснюється, починаючи з 1 січня за минулий рік, отже відповідачем передчасно здійснено перерахунок вартості послуг, з огляду на що позивачем передчасно внесені зазначені кошти. Втім, із вказаним доводом ОСОБА_1 неможливо погодитись з огляду на наступне.

Згідно п.10 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року № 2246 «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання» за ініціативою газопостачального підприємства або заявою споживача газопостачальне підприємство проводить станом на 1 липня перерахунок оплати вартості використаного природного газу залежно від обсягу його використання у першому півріччі поточного року та від роздрібних цін, що діяли в першому півріччі поточного року, аналогічно перерахунку, який проводиться за підсумками року станом на 1 січня.

Беручи до уваги, що право відповідачу на перерахунок з 1 липня поточного року надано зазначеною постановою, інших підстав для визнання перерахунку протиправним судом не встановлено, суд має в цій частині у задоволенні позову відмовити.

Враховуючи, що дії відповідача в цій частині є правомірними, суд також має відмовити у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди, що виникла у зв'язку з неможливістю відбути на відпочинок.

Стосовно стягнення сплачених коштів за перевірку лічильника суд вважає ці вимоги обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню, оскільки у судовому засіданні представник відповідача не пояснив, якими є правові підстави для стягнення коштів за перевірку газового лічильника, не наведено правового обґрунтування таких дій; такі платежі не передбачені постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання». Факт отримання зазначених коштів визнано відповідачем у відповідному листі за зверненням позивача, відповідачем отримання цих коштів не оспорювалося.

Щодо вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Згідно до п.п. 7, 8 зазначеної постанови, заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Враховуючи доведеність факту протиправного відключення помешкання позивача від газопостачання, що встановлено рішенням Приморського районного суд м. Одеси від 09 лютого 2012 року по цивільній справі № 2/1522/11059/11 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Одесагаз", суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 000,0 гривень. У цьому висновку суд має вимоги позивача адекватними тим моральним чи фізичним стражданням, що спричинені особі незаконними діями та бездіяльністю відповідача, його службових осіб. Подібні моральні страждання стали безпосереднім наслідком порушення цивільних прав позивача, порушення його нормальних життєвих зв'язків, необхідністю позивачу докладати додаткових зусиль для нормалізації сфери свого особистого життя.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе стягнути з відповідача в дохід держави на відшкодування належної до сплати суми судового збору в розмірі 344,10 гривень. Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Керуючись ст.ст. 16, 23, 906 ЦК України, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", ст. ст. 10, 11, 60, 61, 81, 88, 212-215 ЦПК України, СУД -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» про захист прав споживача - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» (ІК 03351208) на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, завданої протиправним відключенням належного йому житла від мережі газопостачання, в розмірі 3 000,0 (трьох тисяч) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» (ІК 03351208) на користь ОСОБА_1 грошові кошти, безпідставно отримані відповідачем за зняття, перевірку та встановлення газового лічильника, встановленого в помешканні позивача ОСОБА_1, в розмірі 650,0 (шестисот п'ятдесяти) гривень.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» (ІК 03351208) в дохід держави на відшкодування належної до сплати суми судового збору в розмірі 344,10 (трьохсот сорока чотирьох) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: С.О. Погрібний

16.10.2013