09.08.2013
Справа № 521/5194/13-ц
Провадження № 4с/521/43/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2013 р. Малиновський райсуд м. Одеси
в складі: головуючого судді Роїк Д.Я.
при секретарі Чайковської О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність старшого державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Зуєва Георгія Олеговича, -
ВСТАНОВИВ:
03.04.2013 року ОСОБА_1 звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси зі скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Зуєва Георгія Олеговича. При цьому скаржник посилається на те, що державним виконавцем за наявності можливості для виконання рішення суду не було зроблено відповідних дій на протязі тривалого часу. Виходячи з того, що виконавцем не було знести самочинно збудоване майно, що знаходиться в АДРЕСА_2 та примикає до квартири № 12 за цією ж адресою, скаржниця звернулась до суду зі скаргою. 09.08.2013 року доповнивши вимоги скарги скаржниця просила: Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Зуєва Георгія Олеговича у виконавчому провадженні №В-3/1172 з виконання виконавчого листа від 14.11.2011 року №2-122/2011 виданого Малиновським районним судом м. Одеси.; Скасувати постанову від 12.03.2013 року старшого державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Зуєва Георгія Олеговича про закінчення виконавчого провадження №В-3/1172 з виконання виконавчого листа від 14.11.2011 року №2-122/2011 виданого Малиновським районним судом м. Одеси.; Скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 12.03.2013 року винесену старшим виконавцем Другого ДВС ОМУЮ Зуєва Георгія Олеговича.
В судовому засіданні представник скаржника підтримав доповнені вимоги скарги в повному обсязі.
Представник Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог скарги в повному обсязі посилаючись на її безпідставність та недоведеність про що надав вмотивовані заперечення.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2011 року у цивільній справі № 2-122/2011 частково задоволено позов ОСОБА_1 та зокрема, зобов'язано ОСОБА_3 за свій рахунок знести самочинно збудоване нерухоме майно, побудоване ним за адресою: АДРЕСА_1, та яке примикає до квартири № 12.
На підставі вказаного заочного рішення суду від 23.02.2011 р., що набрало законної сили 11.10.2011 р., Малиновським районним судом м. Одеси видано відповідний виконавчий лист від 14.11.2011 р.
Постановою старшого державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Зуєва Г.О. від 24.11.2011 р. № В-3/1172 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-122/2011.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 08 червня 2012 року у цивільній справі № 2-122/2011, що набрало законної сили 13.06.2012р., задоволено подання держвиконавця Зуєва Г.О., змінено спосіб та порядок виконання заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23.02.2011 року у даній цивільній справі, а саме, визначено, що знесення зазначеного у виконавчому документі самочинно збудованого нерухомого майна здійснюється за рахунок стягувача шляхом виготовлення стягувачем самостійно у строк, встановлений держвиконавцем, проекту зносу нерухомого майна та проведення стягувачем робіт згідно представленому проекту у строк, встановлений держвиконавцем Зуєвим Г.О.
Постановою держвиконавця Зуєва Г.О. від 11.07.2012 року № В-3/1172 залучено на платній основі для розроблення проекту зносу нерухомого майна - Науково-виробничий Центр «ЕКОСТРОЙ», якого зобов'язано розробити проектно-кошторисну документацію щодо зносу самочинно збудованого нерухомого майна у строк до 11.09.2012р.
На виконання зазначеної постанови держвиконавця Зуєва Г.О. від 11.07.2012р. № В-3/1172 ОСОБА_1 10.08.2012р. надано держвиконавцю проектно-кошторисну документацію щодо зносу вказаного самочинно збудованого нерухомого майна, яку виготовлено НВЦ «ЕКОСТРОЙ».
У даному разі постанова про відкриття виконавчого провадження № В-3/1172 винесена держвиконавцем Зуєвим Г.О. ще 24.11.2011 р., однак до теперішнього часу рішення суду держвиконавцем Зуєвим Г.О. не виконано.
Згідно додатку до заперечень державного виконавця вих. № 9663/0742 від 08.08.2013 року вбачається, що він посилається на власну думку відносно того, що у нього немає повноважень до організації проведення виконавчих робіт по зносу будинку без участі боржника. З таким висновком виконавця погодитися не можна.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має паво звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення.
Згідно до ч. 1 ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Таким чином, висновки державного виконавця про неможливість виконати рішення суду без участі, боржника ґрунтуються лише на власних припущеннях, проте відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 11 та ч. 1 ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець мав би звернутися до суду з заявою про роз'яснення щодо обставин які роблять його виконання неможливим. Заяви про роз'яснення рішення суду або обставин які роблять його виконання неможливим до суду не надходило.
Пунктом 4 статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що заходами примусового виконання рішень є, зокрема, заходи, передбачені рішенням.
12 березня 2013 року старшим державним виконавцем Другого Малиновського відділу ДВС ОМУЮ Зуєвим Г.О. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яка мотивується тим, що без участі боржника виконати рішення суду неможливо. Проте з таким рішенням суб'єкта оскарження погодитися неможливо з огляду на наступне.
Частиною другою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, зокрема, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Частиною 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законам, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Частиною 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Так само, за змістом статті 7 Закону України «Про державну виконавчу службу», державний виконавець зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.
Згідно з ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
Згідно ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Виходячи з всього вищевказаного та того, що виконавче провадження було закінчено, суд вважає, що державний виконавець порушив права позивача. Суд вважає за необхідне визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Зуєва Георгія Олеговича у виконавчому провадженні №В-3/1172 з виконання виконавчого листа від 14.11.2011 року №2-122/2011 виданого Малиновським районним судом м. Одеси. Також скасувати постанову від 12.03.2013 року старшого державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Зуєва Георгія Олеговича про закінчення виконавчого провадження №В-3/1172 з виконання виконавчого листа від 14.11.2011 року №2-122/2011 виданого Малиновським районним судом м. Одеси.
Суд відмовляє в задоволенні вимоги скаржника щодо зобов'язання старшого державного виконавця, оскільки питання щодо можливості проведення виконавчих дій судом не розглядалось, а заява про розгляд відповідного питання до суду не надходила.
Керуючись ст. ст. 386, 387 ЦПК України, ст. ст. 1, 6, 11, 32, 36, 49, 75 Закону України «Про виконавче провадження» -
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Зуєва Георгія Олеговича у виконавчому провадженні №В-3/1172 з виконання виконавчого листа від 14.11.2011 року №2-122/2011 виданого Малиновським районним судом м. Одеси.
Скасувати постанову від 12.03.2013 року старшого державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Зуєва Георгія Олеговича про закінчення виконавчого провадження №В-3/1172 з виконання виконавчого листа від 14.11.2011 року №2-122/2011 виданого Малиновським районним судом м. Одеси.
В задоволенні інших вимог скарги відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії її повного тексту.
Суддя:
Судове рішення № 34420984, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси) було прийнято 09.08.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 521/5194/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: