Рішення № 34419880, 29.10.2013, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження №2/263/3388/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

29 жовтня 2013 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Турченка О.В., при секретарі Лапоног Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на будинок за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, зазначивши, що у 1998 році він уклав з відповідачами договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1, який не був засвідчений нотаріально. З цього часу, вже понад десять років, він добросовісно, відкрито, безперервно володіє будинком, постійно в ньому мешкає, здійснює ремонт. Тому, оскільки він добросовісно заволодів вказаним нерухомим майном і продовжує ним володіти по теперішній час, просить визнати за ним право власності на вказаний будинок за набувальною давністю.

Позивач у судове засідання не з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з викладених у позові підстав.

Відповідачі у судове засідання також не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу у відсутності відповідачів на підставі ч.4 ст.169 ЦПК України, заочно.

Дослідивши матеріали справа, суд встановив наступні факти та відповідні їм правові відносини.

15.05.1998 року між ОСОБА_1 (покупцем), з однієї сторони, та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (продавцями), з іншої сторони, у простій письмовій формі укладений договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1, який не засвідчений нотаріально, а тому не може бути підставою для набуття позивачем права власності на спірний будинок.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №11493119 від 24.10.2013 р. право власності на будинок АДРЕСА_1 ні за ким не зареєстровано.

Разом з тим відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Таким чином, оскільки з боку ОСОБА_1 вбачається добросовісність заволодіння вищезазначеним будинком, яким він користується, не приховуючи цього, більше 12 років (рахуючи з 01.01.2001 р.), то позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 10, 11, 58-61, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на будинок за набувальною давністю задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуто Жовтневим районним судом м. Маріуполя за письмовою заявою відповідачів, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя О.В.Турченко