Рішення № 34419636, 10.10.2013, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/3310/13-ц

Провадження № 2/211/1517/13

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 жовтня 2013 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Папарига В.А.

при секретарі Курбаковій Ю.О.,

за відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 про виселення та зобов'язання приватного нотаріуса видати дублікат договору купівлі-продажу , -

ВСТАНОВИВ:

05.06.2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулися до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу з позовом до ОСОБА_2 про виселення. В обґрунтування своїх вимог послалися на те, що 03.10.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № DN80FI00000159 на суму 38 208,50 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,96% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 02.10.2029 року. З метою забезпечення зобов'язань по кредитному договору, між позивачем та відповідачем 03.10.2007 року був укладений договір іпотеки /нерухомого майна/ № DN80FI00000159, згідно умов якого, банку в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 62.0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2. Свої зобов'язання за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі, передбаченому умовами кредитного договору, в той час як відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав. 16 січня 2012 року рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення задоволено та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DN80FI00000159 від 03.10.2007 року, в розмірі 47325,56 доларів США, що станом на 16.01.2012 року за курсом НБУ становить 378121,76 гривень, звернуто стягнення на квартиру загальною площею 62,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ( на підставі договору іпотеки № DN80FI00000159 від 03.10.2007 року ) Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»( 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Після прийняття вказаного рішення відповідачу ОСОБА_2 та іншим мешканцям вказаної квартири банком було направлено повідомлення про їх добровільне виселення, однак вимоги банку не виконані, в зв'язку з чим, позивач просив суд виселити відповідача та осіб, які зареєстровані та проживають у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 зі зняттям їх з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири та стягнути з відповідачів понесені судові витрати по справі.

15.08.2013 року до початку розгляду справи по суті, позивач звернувся до суду з уточненим позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 про виселення та зобов'язання приватного нотаріуса видати дублікат договору купівлі-продажу. При цьому додатково послався на те, що для продажу квартири позивачу потрібен правовстановлюючий документ, яким є договір купівлі-продажу від 03.10.2007 року за реєстровим № 10473, що укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 та посвідчений 03.10.2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, оскільки позивач не був стороною вказаного договору купівлі-продажу, а без його наявності, а також виписки про реєстрацію прав власності та технічного паспорту на квартиру, Позивач позбавлений можливості укласти договір купівлі-продажу, на яку рішенням суду звернуто стягнення, так як відповідно до положень ч.1 ст. 55 Закону України «Про нотаріат» угоди про відчуження, що підлягають реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які проживають та зареєстровані у вищевказаній квартирі, зі зняттям їх з реєстрації та зобов'язати Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 видати ПАТ КБ «ПриватБанк» дублікат вищевказаного договору-купівлі продажу квартири, та стягнути з відповідачів понесені судові витрати по справі.

В судове засідання сторони повторно не з'явилися, про час та місце розгляду були повідомлені ( а.с. 36-37, 39-48, 53-55, 60-62, 66-67, 70-71 - повідомлення, розписки).

Представник позивача Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» Спатерук Я.С. надала заяву про розгляд справи за її відсутності на позовних вимогах наполягала ( а.с. 74 - заява).

Представник відповідача Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 - ОСОБА_9 надала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти позовних вимог в частині зобов'язання нотаріуса видати дублікат договору купівлі-продажу квартири заперечувала, посилаючись на подані раніше заперечення, а саме відсутність підстав передбачених ст. 53 Закону України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року для видачі приватним нотаріусом дублікату вказаного договору ( а.с. 63, 72-73 - заперечення, заява, довіреність).

Відповідно до ст.169 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача та відповідачів на підставі матеріалів справи.

Відповідно ч.2 ст. 197 ЦПК України розгляд справи проводиться без здійснення фіксування процесу за допомогою звукозаписувального засобу.

Дослідивши наявні у справі матеріали, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.10.2007 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № DN80FI00000159 на суму 38 208,50 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,96% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 02.10.2029 року ( а.с8-13 - копія договору).

З метою забезпечення зобов'язань по кредитному договору, між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 03.10.2007 року був укладений договір іпотеки /нерухомого майна/ № DN80FI00000159, згідно умов якого, банку в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 62.0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 14-19 - копія договору іпотеки).

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 16 січня 2012 року позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення задоволено частково та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DN80FI00000159 від 03.10.2007 року, в розмірі 47325,56 доларів США, що станом на 16.01.2012 року за курсом НБУ становить 378121,76 гривень, звернуто стягнення на квартиру загальною площею 62,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ( на підставі договору іпотеки № DN80FI00000159 від 03.10.2007 року ) Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»( 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу ( а.с. 20-22 - копія рішення суду).

Станом на 18.06.2013 року в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2, зареєстровані ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с. 51 - довідка КП «ЖЕО № 45»).

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно до ч.3 ст. 109 ЖК України, звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають в ньому, за винятками, встановленими законом. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

В п. 43 роз'яснень Постанови № 5 від 30.03.2012 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» встановлено, що при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати, що згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39- 40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

В той же час примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Таким чином за змістом, вказані норми матеріального права передбачають підстави виселення мешканців жилого приміщення на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки.

Згідно до вимог ст. 11 ЦПК України, суд розглядаючи цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі.

В ст. 60 ЦПК України встановлений обов'язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В матеріалах справи міститься копія повідомлення ОСОБА_2 про добровільне виселення у тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги, та копія реєстру відправлень заказних листів з повідомленням ( а.с. 23,24 - копія повідомлення та реєстру), однак доказів отримання відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 даного повідомлення позивачем суду не надано.

Неотримання ж відповідачами вимоги позивача про добровільне виселення з квартири свідчить про недотримання позивачем при зверненні до суду з позовом про виселення вимог ст. 40 Закону України «Про іпотеку», ч.3 ст. 109 ЖК України.

В зв'язку з чим, суд не вбачає підстав для задоволення в цій частині позовних вимог

Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк».

Крім того, відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Нотаріуси у встановленому порядку в межах своєї компетенції вирішують питання, що випливають з норм міжнародного права, а також укладених Україною міждержавних угод».

Згідно ст. 8 Закону України «Про нотаріат» довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою такі довідки видаються спадкоємцям померлого. У разі визнання особи безвісно відсутньою опікун, призначений для охорони майна безвісно відсутнього, має право отримувати довідки про вчинені нотаріальні дії, якщо це необхідно для збереження майна, над яким встановлена опіка.

Відповідно ст. 53 Закону України «Про нотаріат» у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за письмовою заявою осіб, перелічених у першому реченні частини п'ятої статті 8 цього Закону, видається дублікат втраченого документа. (частина перша статті 53 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 01.10.2008 р. N 614-VI) Видача дубліката втраченого або зіпсованого документа здійснюється державним нотаріальним архівом. До передачі в архів примірників документів, посвідчених або виданих нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, дублікат втраченого або зіпсованого документа видається відповідно нотаріусом чи посадовою особою виконавчого комітету за місцем його зберігання. (частина друга статті 53 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 01.10.2008 р. N 614-VI) Державний нотаріальний архів чи державна нотаріальна контора видають також дублікати заповітів, які надійшли на зберігання від посадових осіб, зазначених у статті 40 цього Закону».

П.1.1. глави 22 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено: «У разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом, за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких учинялася нотаріальна дія, нотаріусом видається дублікат утраченого або зіпсованого документа».

Зважаючи на те, що законодавством передбачені конкретні підстави видачі нотаріусами дублікатів договорів купівлі-продажу, а Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» не входить до переліку осіб зазначених в абзаці 5 ст. 8 ЗУ «По нотаріат», дані щодо втрати або зіпсування вказаного в позові договору купівлі-продажу відсутні, як і відсутні дані про те, що Банк звертався до власника квартири з приводу отримання оригіналів правовстановлюючих документів, як дані, що банк взагалі звертався до нотаріуса з заявою про видачу дублікату договору та йому в цьому було відмовлено, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині зобов'язання Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 видати ПАТ КБ «ПриватБанк» дублікат вищевказаного договору-купівлі продажу вказаної вище квартири.

На підставі викладеного, керуючись ст. 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 ЖК України, ст.ст. 7, 8, 53 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 10,11,60,209,212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 про виселення та зобов'язання приватного нотаріуса видати дублікат договору купівлі-продажу - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: В. А. Папарига