Рішення № 34418557, 29.10.2013, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Радянська, 25, тел. (265) 6-17-89, факс (265) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua

______________

2/381/1500/13

381/4946/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.10.2013 р. Фастівський міськрайонний суд Київської області в

складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

при секретарі - Борщ Л.А.,

з участю: представника позивача - Ратушного С.І.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові Київської області цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою в розмірі 11120,07 грн., витрат, пов'язаних із збором документів та визначенням вартості матеріального збитку, в розмірі 740,00 грн., витрат, понесених на правову допомогу, в розмірі 2000,00 грн., а також 229,41 грн. судового збору.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.07.2010 р. о 19 год. 00 хв., по вул. Леніна, в с. Бортники Фастівського району Київської області, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Тойота Авалон», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3.

10.09.2010 р. постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 340,00 грн.

Станом на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_2 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв'язку з чим потерпіла особа звернулась до Моторного (транспортного) страхового бюро України з заявою про відшкодування шкоди.

Згідно Звіту про оцінку автомобіля № 123 від 30.08.2010 р. розмір матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить 16502,73 грн.

За послуги аварійного комісара ФОП ОСОБА_4, які полягають у зборі документів, встановленні вартості збитку, Моторне (транспортне) страхове бюро України понесло витрати в розмірі: 740,00 грн., що підтверджується рахунком № СФ-0000051 від 24.09.2010 р. та Актом виконаних робіт № 051 від 17.08.2010 р.

Зазначена шкода особисто відповідачем потерпілому відшкодована не була.

На підставі наказу № 3062 від 28.10.2010 р. позивач відшкодував потерпілій особі матеріальні збитки в розмірі 11120,07 грн., а тому відповідно до пп. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у нього виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_2

Відповідно до додаткової угоди № 20 від 31.07.2013 р. позивач поніс витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 в добровільному порядку не компенсував виплаченого страхового відшкодування, то позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач позов не визнав.

Заслухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 30.07.2010 р. о 19 год. 00 хв., по вул. Леніна, в с. Бортники, Фастівського району Київської області, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Тойота Авалон», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням громадянина ОСОБА_3.

Згідно постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області у справі про адміністративне правопорушення № 3-1127/2010 р. від 10.09.2010 р, суд встановив наявність в діях ОСОБА_2 порушення, передбачені п. 2.3 (б), п. 13.3 ПДР України, у зв'язку з чим прийшов до висновку про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Відповідно до постанови суду ОСОБА_2 було визнано винним у вчинені правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.

Як регламентує ч.ч. 1, 3, 4 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Крім того, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Водночас, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Спираючись на вказану норму процесуального закону, суд приходить до висновку, що дорожньо-транспортна пригода відбулась з вини ОСОБА_2.

Дорожньо-транспортна пригода за участю вказаних транспортних засобів призвела, зокрема, до механічних пошкоджень автомобіля «Тойота Авалон», д.н.з. НОМЕР_2.

Згідно положень ст. 3 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, потерпілі.

Умовами п. 21.1 ст. 21 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування. Стосовно транспортних засобів, які не беруть участі в дорожньому русі, укладення договору страхування є необов'язковим. Транспортний засіб має відповідати вимогам, передбаченим пунктом 1.7 статті 1 цього Закону, з моменту взяття ним участі в дорожньому русі на території України. Положення цього пункту не поширюється на осіб, які звільнені від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 ст. 13 цього Закону.

Крім того, згідно з п. 21.4 ст. 21 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність. Завданням Моторного (транспортного) страхового бюро України є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах передбачених цим Законом.

При цьому, в силу пп. а) п. 41.1 ст. 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ, за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Умовами п. 34.2 ст. 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

В матеріалах справи наявний Звіт про оцінку автомобіля № 123 від 30.08.2010 р., згідно якого вартість матеріального збитку складає 16502 (шістнадцять тисяч п'ятсот дві) грн. 73 (сімдесят три) коп.

На підставі викладеного, вбачається, що Моторним (транспортним) страховим бюро України було здійснено виплату потерпілій стороні - ОСОБА_3 завданий матеріальний збиток в розмірі 11120 (одинадцять тисяч сто двадцять) грн. 07 (сім) коп., що підтверджується платіжним дорученням № 4346 від 28.10.2010 р. За послуги аварійного комісара фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, що полягали у визначенні розміру відшкодування і зборі матеріалів, позивач поніс витрати в розмірі 740 (сімсот сорок) грн. 00 коп., підтвердженням чого є платіжне доручення № 4006 від 30.09.2013 р.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 п. 3, ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Крім того, право зворотної вимоги до винної особи, передбачено також пп. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно якого, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у п. 13.1 ст. 13 цього Закону.

З урахуванням викладеного, вбачається, що в даному випадку між сторонами по справі є правовідносини з відшкодування збитків в порядку регресу.

Відповідно до п. 6 ст. 45 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у разі визнання господарським судом страховика банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, всі договори страхування, укладені таким страховиком, за якими страховий випадок не настав до дати прийняття зазначеного рішення, припиняється.

Оскільки постановою Господарського суду міста Києва від 18.05.2010 р. страховика відповідача визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів припинив свою дію 18.05.2010 р. та не був чинним на момент дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 31.07.2010 р.

А відтак, доводи відповідача щодо наявності у нього на момент дорожньо-транспортної пригоди чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є безпідставними та не можуть братися судом до уваги.

Таким чином, суд погоджується із обґрунтованістю вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України та приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню сума здійсненого страхового відшкодування у межах фактичних витрат в розмірі 11120 (одинадцять тисяч сто двадцять) грн. 07 (сім) коп., та витрат, що полягали у визначенні розміру відшкодування і зборі матеріалів, в розмірі 740 (сімсот сорок) грн. 00 коп.

Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги позивача про відшкодування витрат, понесених на правову допомогу, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

В контексті вказаної норми особа, яка надає правову допомогу, не є особою, яка бере участь у справі, а належить до інших учасників цивільного процесу, тому вона не може замінювати в процесі особу, якій надає правову допомогу, та бути її представником і в ході розгляду справи має лише ті права, які зазначені в ч. 2 ст. 56 ЦПК України, п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції».

У зв'язку із частковим задоволенням даного позову, суд вбачає обґрунтованим стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 41 (сорок одна) коп.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про страхування», Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 22, 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 56, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Томськ Томської області, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_4, не працюючого) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м.Київ, Русанівський бульвар, 8, п/р 2600101284871 в Укрексімбанку м.Києва, МФО 322313, ідентифікаційний код 21647131) витрати в сумі 11120 (одинадцять тисяч сто двадцять) грн. 07 (сім) коп., 740 (сімсот сорок) грн. 00 коп. витрат, пов'язаних із збором документів, сплачений судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 41 (сорок одна) коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Л.М.Кравченко