Ухвала суду № 34417302, 22.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 р.Справа № 815/22/13-а

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Бойка А.В.

- Яковлєва О.В.

при секретарі - Єршовій А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, Керівника апарату Суворовського районного суду м. Одеси Іщенка Олександра Валерійовича на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Керівника апарату Суворовського районного суду м. Одеси Іщенка Олександра Валерійовича, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, 3-тя особа ОСОБА_4 про скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до керівника апарату Суворовського районного суду м. Одеси Іщенко О.В., Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області, в якому просив скасувати наказ керівника апарату Суворовського районного суду м. Одеси Іщенко О.В. від 27.11.2012 року № 99-о/с-ап, поновити ОСОБА_3 на посаді судового розпорядника Суворовського районного суду м. Одеси, стягнути з Суворовського районного суду м. Одеси на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу з 27.11.2012 року по день поновлення на роботі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом керівника апарату Суворовського районного суду м. Одеси Іщенко О.В. від 27.11.2012 року № 99-о/с-ап позивача звільнено з займаної посади розпорядника Суворовського районного суду м. Одеси. Позивач вважає даний наказ незаконним та таким, що виданий з метою навмисного усунення позивача з займаної посади, через упереджене ставлення до нього керівника апарату у зв'язку зі зверненнями ОСОБА_5, що дискредитують честь та гідність державного службовця. Позивач зазначає, що цивільні справи № 2-339/1997 та № 2-2359/1998 він не знищував, про що свідчить відсутність його розпису у журналі видавання справ з архіву суду про передачу йому вказаних справ. Позивач зазначає, що він має вищу юридичну освіту з освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра права, успішно пройшов конкурс на посаду судового розпорядника, зарахований до кадрового резерву та наказом керівника апарату Суворовського районного суду м. Одеси Іщенко О.В. № 10-о/с-ап від 13.09.2012 року призначений на посаду судового розпорядника, 14.12.2010 року присвоєний 13 ранг державного службовця, як такому, що успішно пройшов випробувальний термін, визначені посадові обов'язки виконує добросовісно, навчався на курсах підвищення кваліфікації та отримав сертифікат. Таким чином позивач вважає, що його потрібно поновити на раніше займаній посаді та стягнути заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року адміністративний позов - задоволено частково.

Скасовано наказ керівника апарату Суворовського районного суду м. Одеси Іщенко Олександра Валерійовича №99-о/с-ап від 27.11.2012 року. Зобов'язано керівника апарату Суворовського районного суду м. Одеси Іщенко Олександра Валерійовича поновити ОСОБА_3 на посаді судового розпорядника Суворовського районного суду м. Одеси. Зобов'язано Територіальне управління державної судової адміністрації в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 27 листопада 2012 року по день поновлення на посаді. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, в частині задоволений позовних вимог, відповідач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Також, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в частині задоволений позовних вимог, відповідач - Керівник апарату Суворовського районного суду м. Одеси Іщенко Олександра Валерійовича, подав апеляційну скаргу, в якій вказується, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, Керівника апарату Суворовського районного суду м. Одеси Іщенка Олександра Валерійовича, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлені наступні обставини справи.

13.09.2010 року ОСОБА_3 наказом №10-о/с-ап керівника апарату Суворовського районного суду м. Одеси був призначений на посаду судового розпорядника Суворовського районного суду м. Одеси та прийняв присягу державного службовця.

Наказом Керівника апарату Суворовського районного суду м. Одеси Іщенко Олександра Валерійовича № 99-о/с-ап від 27.11.2012 року позивача було звільнено з займаної посади судового розпорядника Суворовського районного суду м. Одеси у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації, про що здійснений запис у трудовій книжці.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, підставою для видання оскаржуваного наказу стали доповідна записка архіваріуса ОСОБА_6 від 11.10.2012 року, доповідна записка секретаря суду ОСОБА_7 від 11.10.2012 року, копія наказу №84-о/с-ап від 15.11.2012 року «Про оголошення догани ОСОБА_3.», матеріали проведення службового розслідування від 16.11.2012 року.

В доповідній записці на ім'я керівника апарату суду від 11.10.2012 року архіваріус суду ОСОБА_6 повідомляє, що «за період роботи в архіві суду ОСОБА_3 проявив себе як безвідповідальний працівник, який свої обов'язки згідно інструкції, щодо знищення цивільних справ, відповіді на запити виконує повільно, нестаранно, неякісно. У робочий час займається особистими справами, чим допускає помилки та порушує строки виконання завдання. На зауваження співробітниці архіву щодо використання розмножувальної техніки з особистою метою реагує в грубій формі, погрожував застосувати фізичну силу.».

Так само в доповідній записці секретаря суду ОСОБА_7 на ім'я керівника апарату суду повідомляється, про те, що «ОСОБА_3 погано поводиться з ксероксом, залишає кримінальну кімнату (де знаходяться кримінальні справи) відчиненою й покидає її, на питання чому так повільно знищуються справи, їй відповідає грубістю.».

Наказом керівника апарату Суворовського районного суду м. Одеси №84-о/с-ап від 15.10.2012 року судовому розпоряднику ОСОБА_3 оголошена догана, через недобросовісне відношення до виконання своїх службових обов'язків, що виразилося в неякісному виконанню доручень керівника апарату суду по знищенню цивільних справ в архіві суду, а також порушення пунктів 2.3 та 3.5 Правил поведінки працівника суду затверджених Рішенням ради судів України від 06.02.2009 року №33

30.10.2012 року архіваріус ОСОБА_6 написала на ім'я керівника апарату суду доповідну записку у якій повідомила, що позивач знищив цивільну справу №2-339/1997, яка підлягає постійному строку зберігання.

На підставі цього відповідачем було 01.11.2012 року виданий наказ №8-з/п-ап про проведення службового розслідування по факту знищення судовим розпорядником ОСОБА_3 цивільної справи, та призначена комісія у складі: заступника керівника апарату суду Хмарук З.І., старшого секретаря Батіщевої З.А. консультанта Баргесян Є.Ш.

За наслідками службового розслідування був складений акт від 16.11.2012 року у якому встановлено, що ОСОБА_3 під час роботи в архіві було знищена цивільна справа №2-339/1997р. постійного терміну зберігання, та залишені для постійного зберігання оригінали рішень: від 02.12.1998р., від 05.06.1998р., оригінали ухвал Одеського обласного суду: від 22.09.1998р., від 16.02.1999р., та в матеріалах папки на момент перевірки відсутнє рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10.11.1998р. яке знищено ОСОБА_3 Також, було встановлено, що папки, де підшивались оригінали документів знищених справ, в оригіналах рішень та ухвал не було вказано номери справ в правому верхньому куті, лише на декількох із них рукою ОСОБА_3 проставлено номери, інші документи не пронумеровані.

Вирішуючи справу та задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що позивача було звільнено за неналежне виконання обов'язків, які не передбачені його посадовою інструкцією. При цьому, суд першої інстанції наголосив, що доказів ознайомлення позивача з розпорядженням керівника апарату Суворовського районного суду від 15.06.2011 року, яким на нього були покладені обов'язки по роботі в архіві суду не надано. Також, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції зазначив, що позивачу, згідно даних книги видачі справ, не видавались знищені цивільні справи № 2-339/1997 та № 2-2359/1998, а також суду взагалі не надано доказів знищення цих справ.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 149 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» керівник апарату суду призначає на посаду та звільняє з посади працівників апарату суду, застосовує до них заохочення та накладає дисциплінарне стягнення.

Правовий статус працівників апарату суду визначається Законом України «Про державну службу».

До штату апарату судів загальної юрисдикції входять секретарі судового засідання, наукові консультанти та судові розпорядники.

Ст. 9 Закону України «Про державну службу» передбачено, що регулювання правового становища державних службовців, які працюють в апараті суду, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.

Державна служба в України - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів (ст. 1 Закону України «Про державну службу»).

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

У ст. 40 КЗпП України зазначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з акту про результати службового розслідування (а.с.94-95), фактично невідповідність позивача займаній посаді або виконуваній роботі полягає, в тому, що ним не було дотримано вимог наказу Державної судової адміністрації України №22 від 11 лютого 2010 року «Перелік судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду із зазначенням строків зберігання» та Інструкції про порядок передання до архіву місцевого та апеляційного суду, зберігання в ньому, відбору та передання до державних архівних установ та архівних відділів міських рад судових справ та управлінської документації суду при виконанні роботи в архіві.

Водночас, як вірно наголошено судом першої інстанції, дотримання вимог зазначених нормативних актів не входять до обов'язків позивача. Так, зокрема, з метою забезпечення організації діяльності служби судових розпорядників наказом Державної судової адміністрації України 14.07.2011 року N 112 було затверджено Положення про службу судових розпорядників та організацію її діяльності. Наказом Державної судової адміністрації України від 20 липня 2005 р. N 86 затверджена типова посадова інструкція судового розпорядника місцевого загального суду.

Обов'язки судового розпорядника викладені у вказаних документах збігаються з обов'язками позивача зазначеними в його посадовій інструкції затвердженій наказом голови Суворовського районного суду м. Одеси за №91-з/п від 30.11.2005 року, та з якою ознайомлювали позивача при прийнятті на посаду.

Згідно п. 2.6 Наказу Державної судової адміністрації України 14.07.2011 року N 112 судові розпорядники призначаються на посаду та звільняються з посади керівником апарату суду.

Відповідно до п. 2.7. Наказу №112 на посаду судового розпорядника призначається особа, яка має вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки не нижче молодшого спеціаліста, та заперечень, щодо невідповідності позивача за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки відповідач не висуває, так як ОСОБА_3 має диплом магістра права (освіта вища) за спеціальністю «Правознавство».

Згідно п. 2.8. Наказу №112 у своїй діяльності судові розпорядники керуються Законом України «Про судоустрій і статус суддів», вимогами процесуального закону, відповідними правилами та інструкціями, розпорядженнями голови суду та головуючого в судовому засіданні.

Відповідно до п. 2.10 Наказу № 112 посадові обов'язки та повноваження судових розпорядників визначаються цим Положенням, положенням про відповідний структурний підрозділ апарату суду, а також посадовими інструкціями, які затверджуються керівником апарату суду.

Відповідно до п. 3.1. Наказу № 112 основними завданнями служби судових розпорядників є забезпечення: додержання особами, які перебувають у суді, встановлених правил; виконання учасниками судового процесу та іншими особами, які перебувають в залі судового засідання, розпоряджень головуючого в судовому засіданні.

Пункт 5.2 Наказу № 112 визначає обов'язки судових розпорядників, а саме: забезпечувати додержання особами, які перебувають у суді, встановлених правил; забезпечувати виконання учасниками судового процесу та особами, які присутні в залі судового засідання, розпоряджень судді або головуючого судді, а в разі необхідності - взаємодію зі спеціальними підрозділами органів Міністерства внутрішніх справ України, іншими правоохоронними органами; забезпечувати належний стан залу судового засідання чи приміщення, в якому планується проведення виїзного засідання, підготовку його до слухання справи і доповідати про готовність головуючому; визначати з урахуванням кількості місць конкретні місця розміщення та можливу кількість осіб, які можуть бути присутні в залі судового засідання; оголошувати про вхід суду до залу судового засідання і вихід з нього та пропонувати всім присутнім встати; запрошувати за розпорядженням головуючого до залу судового засідання свідків, експертів, перекладачів та інших учасників судового процесу, приводити їх до присяги; за розпорядженням головуючого приймати від учасників судового процесу документи, докази та інші матеріали, що стосуються розгляду справи, і передавати їх; забезпечувати дотримання вимог процесуального законодавства з метою обмеження спілкування свідків, які вже були допитані судом, із тими свідками, яких суд ще не допитав; забезпечувати виконання вимог процесуального законодавства щодо проведення закритого судового засідання та вживати заходів до обмеження входу до залу судового засідання сторонніх осіб; забезпечувати координацію діяльності щодо доставки в судове засідання підсудних, які тримаються під вартою; виконувати інші розпорядження головуючого щодо забезпечення належних умов для проведення судового засідання.

З матеріалів службового розслідування вбачається, що жодних зауважень щодо неспроможності позивачем виконувати свої посадові обов'язки (судового розпорядника) не висувалося, а тому й підстав для його звільнення не було.

Посилання апелянтів на розпорядження керівника апарату Суворовського районного суду м. Одеси від 15.06.2011 року № б/н, яким на позивача нібито були покладені обов'язки по роботі в архіві суду, а саме: доручено роботу по знищенню цивільних справ в архіві суду, зняття ксерокопій ухвал та рішень по заявам громадян та запитам, прийняття участі в прийомі справ з канцелярії суду до архіву, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки як під час розгляду справи в суді першої інстанції, а так само під час апеляційного розгляду справи відповідачами не надано доказів того, що позивач був ознайомлений з вказаним розпорядженням.

Крім того, на думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно наголосив, що покладення на позивача обов'язків не передбачених його посадовою інструкцією не дає, право роботодавцю звільнювати його за невідповідність працівника займаній посаді, якщо це пов'язано тільки з незадовільним виконанням обов'язків не передбачених посадовою інструкцією.

Окрім викладеного, колегія суддів наголошує, що наказом Державної судової адміністрації від 15 грудня 2011 року N 168 «Про затвердження Інструкції про порядок передання до архіву місцевого та апеляційного суду, зберігання в ньому, відбору та передання до державних архівних установ та архівних відділів міських рад судових справ та управлінської документації суду» (далі - Інструкція) затверджений особливий порядок передання на зберігання до державних архівних установ та архівних відділів міських рад судових справ та документації, що утворилася в процесі управлінської діяльності суду, а також їх відбору для знищення.

Так, відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 вказаної Інструкції експертиза цінності документів суду, їх відбір для наступного зберігання здійснюються експертною комісією (далі - ЕК) суду, що діє на підставі положень про них, розроблених та затверджених відповідно до Типового положення про експертну комісію державного органу, органу місцевого самоврядування, державного та комунального підприємства, установи та організації, затвердженого наказом Держкомархіву України від 17 грудня 2007 року N 183, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 січня 2008 року за N 13/14704.

Згідно вимог пп. 3.2.2 п. 3.2 цієї ж Інструкції ЕК суду приймає рішення про схвалення та подання до експертно-перевірної комісії (далі - ЕПК) державної архівної установи, архівного відділу міської ради проектів таких документів: описи справ постійного зберігання, внесених до НАФ, описи справ з особового складу, номенклатури справ, положення про структурні підрозділи та експертні комісії, акти про вилучення для знищення документів, не внесених до НАФ, акти про вилучення документів з НАФ.

Відповідно до пп. 3.4.2 п. 3.4 Інструкції під час проведення експертизи цінності здійснюється відбір документів постійного та тривалого (понад 10 років) зберігання для передання до архіву суду, визначення документів тимчасового зберігання в структурних підрозділах апарату суду, вилучення для знищення документів і справ за минулі роки, строки зберігання яких закінчилися. Одночасно перевіряються якість і повнота чинної номенклатури справ, правильність визначення строків зберігання справ, передбачених номенклатурою, дотримання встановлених правил оформлення документів та формування справ.

Підпунктом 3.4.8, 3.4.9, 3.4.10, 3.4.11 пункту 3.4 Інструкції передбачено, що за результатами експертизи цінності в суді складаються описи справ постійного, тривалого (понад 10 років) зберігання та з особового складу, а також акти про вилучення для знищення справ, не внесених до НАФ (додаток 2). При цьому, для управлінської документації враховуються такі примітки, як "Доки не мине потреба", "До заміни новими" тощо.

Відбір документів, строки зберігання яких закінчилися, та складання акта про вилучення цих документів для знищення здійснюються після зведення описів справ суду за відповідний період. Зведені описи і акт розглядаються ЕК суду одночасно. Схвалені ЕК суду описи справ, акти про вилучення для знищення документів разом подаються на розгляд ЕПК відповідного державного архіву.

Схвалені ЕПК описи справ постійного зберігання, а також погоджені нею описи справ з особового складу та акти про вилучення для знищення документів затверджуються головою суду, після чого проводиться знищення документів.

Справи включаються до акта про вилучення їх для знищення, якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, у якому складений акт. Наприклад, справи з трирічним строком зберігання, закінчені у 2003 році, можуть включатися в акт, що буде складений не раніше 1 січня 2007 року, з п'ятирічним строком зберігання - не раніше 1 січня 2009 року.

Підпунктом 3.4.12, 3.4.14, 3.4.16, 3.4.17 пункту 3.4 Інструкції передбачено, що акт про вилучення документів для знищення складається в двох примірниках на всі справи суду в цілому. Назви однорідних справ управлінської документації, відібраних до знищення, уносяться в акт під загальним заголовком із зазначенням кількості справ, включених до кожної групи.

В обліково-інформаційній картці робиться відмітка про те, що справа знищена, зазначається дата складання акта.

Справи, відібрані для знищення, після погодження та затвердження актів передаються у подрібненому вигляді, що унеможливлює прочитання документа, організаціям із заготівлі вторинної сировини за накладними, у яких зазначається вага паперової макулатури, що передана для переробки. Дата здачі документів, їх вага та номер накладної вказуються в актах про вилучення документів до знищення. Ці акти вміщуються в справу архівного фонду суду та зберігаються в архіві суду.

Якщо обсяг справ, що виділені до знищення, незначний, вони можуть бути спалені, про що в акті робиться позначка.

Однак, відповідачами не надано доказів, що позивач входив до експертної комісії щодо знищення судових справ. В матеріалах справи взагалі відсутні докази, які б засвідчували факт видачі позивачу цивільних справ № 2-339/1997 та № 2-2359/1998, а також відповідачами не надано доказів знищення цивільної справи №2-339/1997, (якими є акти на знищення) відповідно до положень Наказу Державної судової адміністрації від 15 грудня 2011 року N 168 «Про затвердження Інструкції про порядок передання до архіву місцевого та апеляційного суду, зберігання в ньому, відбору та передання до державних архівних установ та архівних відділів міських рад судових справ та управлінської документації суду».

З огляду на викладене, оскільки позивача було звільнено за неналежне виконання обов'язків, які не передбачені його посадовою інструкцією, доказів ознайомлення позивача з розпорядженням керівника апарату Суворовського районного суду м. Одеси від 15.06.2011 року, яким на нього були покладені обов'язки по роботі в архіві суду не надано, а також враховуючи, що позивачу, згідно даних книги видачі справ, не видавались знищені цивільні справи № 2-339/1997 та № 2-2359/1998 та суду не надано доказів знищення цих справ, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо необхідності скасування оскаржуваного наказу про звільнення ОСОБА_3, поновлення його на роботі та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 199; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, Керівника апарату Суворовського районного суду м. Одеси Іщенка Олександра Валерійовича залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв