Ухвала суду № 34416514, 22.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року Справа № 243/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Клюби В.В.

за участю секретаря судового засідання Саламахи О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2010 року у справі за позовом Торгово-виробничого закритого акціонерного товариства «Ексімп» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про часткове скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2010 року позивач - Торгово-виробниче закрите акціонерне товариство «Ексімп» звернулося до суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 19.10.2010 року: №0000672306/0 в частині, визначеної податковим органом, суми завищеного бюджетного відшкодування за серпень 2010 року в сумі 15 750,00 грн. (у зв'язку із безпідставним віднесенням до складу податкового кредиту за липень місяць 2010 року - 15750,00 грн.), №0000682306/0, згідно якого позивача повідомлено про завищення податкового кредиту за червень 2010 року на суму 2790 грн., що призвело до заниження позитивної різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту на 2790 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що висновок, наведений в акті перевірки відповідача №10717/23-06/14035315 від 18.10.2010 року, що стосується достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість не ґрунтується на відповідних доказах і без врахувань всіх обставин справи.

Зокрема, податковим органом не враховано те, що Закон України «Про податок на додану вартість» визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат зі сплати податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту, зазначених Законом чи будь- яким іншим актом вищої юридичної сили, не передбачено.

Таким чином, позивач вважає, що правомірність бюджетного відшкодування у сумі 15 750,00 грн. підтверджується належним чином пред'явленими податковими накладними.

Також позивач вказує на те, що подорожній лист заповняється міжнародним перевізником у довільній формі для внутрішнього використання.

На думку позивача, довільне заповнення транспортним підприємством усіх перелічених в Акті граф подорожнього листа не має ніякого відношення до бюджетного відшкодування заявленого підприємством, оскільки нормативні акти, що регулюють міжнародні перевезення вантажів та Закон, на підставі, якого здійснене нарахування суми бюджетного відшкодування мають абсолютно відмінний предмет регулювання, а тому застосування приписів інших правових норм, аніж ті, які регулюють нарахування податкового кредиту та бюджетного відшкодування, є надуманим, а з точки зору Закону України «Про податок на додану вартість» незаконним.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2010 року позов задоволено та скасовані податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 19 жовтня 2010 року №0000672306/0 та №0000682306/0.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідно з нормами пп. 7.2.4 та 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підтверджується правомірність бюджетного відшкодування у сумі 15750,00 грн. та правомірність визначення податкового кредиту за червень у сумі 2970,00 грн., зокрема, належним чином пред'явленими податковими накладними.

Суд першої інстанції прийшов до переконання, що платник податку - Торгово-виробниче закрите акціонерне товариство «Ексімп» мав усі підстави на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту за наявності податкової накладної.

Крім того, суд першої інстанції не взяв твердження відповідача про те, що подорожні листи оформлені з порушенням вимог нормативних документів, які регламентують порядок виготовлення та застосування первинної транспортної документації для перевезення вантажів (відсутні обов'язкові реквізити, які не дають можливості використання пального в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності). Оскільки, подорожній лист заповняється міжнародним перевізником у довільній формі для внутрішнього використання, відповідно до ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт», він не включений до переліку обов'язкових документів, необхідних для здійснення міжнародних перевезень вантажів. А тому, довільне заповнення транспортним підприємством усіх перелічених в Акті граф подорожнього листа не має ніякого відношення до бюджетного відшкодування заявленого підприємством, оскільки нормативні акти, що регулюють міжнародні перевезення вантажів та Закон, на підставі, якого здійснене нарахування суми бюджетного відшкодування мають абсолютно відмінний предмет регулювання.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2010 року та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що зважаючи на те, що подорожні листи оформлені з порушенням вимог нормативних документів, які регламентують порядок виготовлення та застосування первиної транспортної документації для перевезення вантажів (відсутні обов'язкові реквізити, які не дають можливості використання пального в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності), в порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ТВ ЗАТ «ЕКСІМП» в червні 2010 року безпідставно віднесено до складу податкового кредиту придбання паливо-мастильних матеріалів на суму 13 950 грн, в т.ч. ПДВ - 2 790 грн.

Водночас, ТВ ЗАТ «ЕКСІМП» за серпень місяць 2010 року подано декларацію на суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника в банку в сумі 46 829 грн. Перевіркою показників Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації за серпень місяць 2010 року) встановлено порушення, які описані у розділі 3.1.2, 3.2.4 акта перевірки від 18.10.2010р. № 10717/23-06/14035315.

Беручи до уваги норми пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та те, що подорожні листи оформлені з порушенням вимог нормативних документів, які регламентують порядок виготовлення та застосування первинної транспортної документації для перевезення вантажів (відсутні обов'язкові реквізити, які не дають можливості використання пального в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності), ТВ ЗАТ «ЕКСІМП» в липні 2010 року безпідставно віднесено до складу податкового кредиту придбання паливно-мастильних матеріалів на суму 78 750 грн., в т.ч. ПДВ 15 750 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування за серпень в сумі 15 750 грн. Апелянт вважає свої дії правомірними, а податкові повідомлення-рішення від 19.10.2010 р. № 0000672306/0 та № 000068230/0 прийнятими на підставі та у спосіб, визначений законом.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі направлення № 000178 від 06.10.2010 року, п.3 ч.6 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» у жовтні 2010 року працівниками державної податкової служби проведено виїзну позапланову перевірку ТВ ЗАТ «Ексімп» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість «на рахунок платника у банку» за липень місяць 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року, за серпень місяць 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2010 року по 31.07.2010 року, за результатами якої складено акт від 18.10.2010 р. №10717/23-06/14035315.

Під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем пп. 7.7.1, 7.7.2, п.7.7, та пп. 7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами і доповненнями), а саме - ТВ ЗАТ «ЕКСІМП» завищено суму бюджетного відшкодування за липень 2010 року на 72307,0 грн., та занижено суму бюджетного відшкодування за березень 2008 року на 55 831,0 грн. та червень 2010 року на 13 686,0 грн.;

- пп. 7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме - позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за серпень 2010 року на 15 750,0 грн.

На підставі даного акта перевірки прийнято оспорювань податкове повідомлення-рішення від 19.10.2010 р.: № 0000672306/0, згідно якого ТВ ЗАТ «ЕКСІМП» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальній сумі 88 057 грн. (в тому числі по звітних періодах: за 7 міс.2010 р. - 72307 та 8 міс.2010 р. - 15 750 грн.) та податкове повідомлення-рішення від 19.10.2010р. № 0000682306/0, згідно якого ТВ ЗАТ «ЕКСІМП» збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 69 517 грн. ( в тому числі по звітних періодах: за 2 міс.2008 р. - 55 831 та 6 міс. 2010 р.- 13 686 грн.)

Відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», (в редакції на час спірних правовідносин) та п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», (в редакції на час спірних правідносин), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними; у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Аналіз вищезазначених норм законодавства свідчить про те, що платником податків до складу податкового кредиту можуть бути включені суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням ним товарів (послуг) за умови підтвердження таких сум, зокрема, податковими накладними, що мають бути заповнені в порядку, визначеному законодавством, а саме, містити усі обов'язкові реквізити, встановлені підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ста. 7 Закону України «Про податок на додану вартість".

Відповідно до п.п. 4, 5, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984), акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п. 5.2 вказаного Положення, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень.

Разом з тим, відповідачем не зазначено та не доведено порушення саме позивачем жодної з вимог законодавства за спірний період, що перевірявся. Торгово-виробниче закрите акціонерне товариство «Ексімп» мало всі підстави для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту за наявності належно оформлених податкових накладних.

Податковим органом не доведено порушень позивачем, визначених в оспорюваних податкових повідомленнях-рішеннях.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог, правомірно задовольнивши позовні вимоги позивача.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2010 року у справі №2а-3525/10/1970 за позовом Торгово-виробничого закритого акціонерного товариства «Ексімп» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про часткове скасування податкових повідомлень-рішень - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Т.В. Онишкевич

В.В. Клюба

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 25.10.2013 року.