Постанова № 34415741, 24.10.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 р. Справа № 821/3707/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу Держземагенства у Скадовському районі Херсонської області про визнання дій протиправними, -

встановив:

26 вересня 2013 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) до Відділу Держземагенства у Скадовському районі Херсонської області (далі - відповідач, Відділ ДЗК у Скадовському районі) з позовними вимогами про визнання дій протиправними, а саме:

- визнати протиправними дії відповідача по відмові у видачі витягу з Державного земельного кадастру про належну позивачу на праві власності земельну ділянку з кадастровим номером 6524781000:01:026:0001;

- визнати протиправними дії відповідача по відмові у видачі витягу з технічної документації про нормативну оцінку належної позивачу на праві власності земельну ділянку з кадастровим номером 6524781000:01:026:0001.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, позивач зазначив, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ№890753 від 27.03.2006 він є власником земельної ділянки площею 0,0016 га. по АДРЕСА_1. Кадастровий номер земельної ділянки 6524781000:01:026:0001. 09 серпня 2013 року позивач звернувся до Державної реєстраційної служби Скадовського районного управління юстиції для отримання інформації щодо своїх майнових прав. 09 серпня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з письмовою заявою про надання витягу з реєстру про належну позивачу земельну ділянку та про надання довідки про грошову оцінку землі. Відповідь Відділу ДЗК у Скадовському районі від 29 серпня 2013 року №01-04/1668 «Про розгляд звернення», якою позивачу запропоновано звернутись до Відділу ДЗК з заявою та певними документами, а конкретно відповідність її законодавству, є предметом судового розгляду.

В судове засідання позивач не прибув, але надіслав 24 жовтня 2013 року заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не прибув, але надіслав 24 жовтня 2013 року заяву про розгляд справи без участі представника відповідача в порядку письмового провадження. Також, 15 жовтня 213 року на адресу суду надійшли письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких відповідач мотивує свою позицію наступним. Діями Відділу ДЗК Скадовському районі не порушено права та законні інтереси позивача. Позиція відповідача повністю співпадає з відповіддю наданій позивачу 29 серпня 2013 року №01-04/1668 «Про розгляд звернення».

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, згідно вимог ч.6 ст. 128 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Розглянувши надані позивачем та відповідачем документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №890753 від 27 березня 2006 року, позивач на підставі рішення Красненської сільської ради №177 від 26.05.2004 року є власником земельної ділянки площею 0,0016 га. по вул. Красіна, 38 с. Красне, Скадовського району, Херсонської області, яка призначена для індивідуального житлового будівництва, кадастровий номер 6524781000:01:026:0001.

09 серпня 2013 року позивач звернувся до Відділу ДЗК Скадовському районі з заявою про надання інформації для Державної реєстраційної служби Скадовського районного управління юстиції з метою реєстрації права власності на земельні ділянки. В заяві позивач просив видати витяг з реєстру на земельні ділянки та довідку про грошову оцінку земельних ділянок, оскільки, відсутність такої інформації порушує конституційні права позивача, щодо отримання інформації відносно себе.

29 серпня 2013 року на адресу позивача Відділом ДЗК у Скадовському районі направлено лист №01-04/1668 «Про розгляд звернення», в якому зазначено про необхідність звернутись до відповідача з заявою та наступними документами: копія паспорту, копія ідентифікаційного коду платника податків, копією державного акта на право власності на земельну ділянку, копію документа що підтверджує ціль використання нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач зазначених документів до Відділу ДЗК не надавав.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок №1051).

Цей Порядок визначає процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру (п.1 Порядку №1051).

Пунктом 9 передбачено, що до повноважень Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держземагентства у районах, містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення належать:

1) внесення або надання відмови у внесенні до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про землі та земельні ділянки (їх частини), розташовані в межах району, міста республіканського (Автономної Республіки Крим) чи обласного значення;

2) здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації;

3) формування поземельних книг на земельні ділянки, внесення записів до них, забезпечення зберігання поземельних книг;

4) присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам;

5) здійснення реєстрації:

заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

заяв про відкликання заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

заяв про надання відомостей з Державного земельного кадастру;

повідомлень про виявлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру;

заяв про виправлення технічних помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру;

заяв про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру;

6) проведення перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства;

7) узагальнення відомостей про землі в межах району, міста республіканського (Автономної Республіки Крим) чи обласного значення за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру;

8) надання відомостей з Державного земельного кадастру щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту, та відмови у їх наданні, витягів з Державного земельного кадастру про будь-яку земельну ділянку в межах державного кордону;

9) виправлення помилок у Державному земельному кадастрі, допущених у відомостях щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту;

10) оприлюднення за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на офіційному веб-сайті Держземагентства:

відомостей щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту;

дати та номера реєстрації заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та заяв про відкликання заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, їх стислого змісту та інформації про результати розгляду.

До Державного земельного кадастру державними кадастровими реєстраторами вносяться відомості (зміни до них), зазначені у пунктах 21 - 25 цього Порядку, про об'єкти Державного земельного кадастру (п.66 Порядку №1051).

Внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку. Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України "Про Державний земельний кадастр".Документи, які є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам:

текст документів має бути написаний розбірливо;

документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;

документи мають відповідати вимогам Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку (п.67 Порядку №1051).

Відповідно до п.138 Порядку № 1051помилками у Державному земельному кадастрі є:

1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру;

2) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру);

3) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель (в тому числі виявлена після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою);

4) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії.

У разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної чи іншої помилки) заінтересована особа письмово повідомляє про це за формою згідно з додатком 29 територіальному органові Держземагентства у районі (місті) за місцезнаходженням земельної ділянки. У повідомленні викладається суть виявлених помилок. До повідомлення додаються документи, що містять зазначені у повідомленні технічні помилки, та документи, що підтверджують такі помилки і містять правильну редакцію відповідних відомостей. Повідомлення разом з доданими до нього документами подається заінтересованою особою особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення (п.139 Порядку №1051).

Пунктом 166 Порядку №1051передбачено, що для отримання витягу з Державного земельного кадастру, довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру, засвідченої копії документа Державного земельного кадастру та витягу з нього заявник або уповноважена ним особа за дорученням власника земельної ділянки, або нотаріус відповідно до пункту 17 частини першої статті 34 Закону України "Про нотаріат" під час вчинення правочину щодо земельної ділянки подає Державному кадастровому реєстраторові:

1) заяву за формою згідно з додатком 42;

2) документ, що підтверджує оплату послуг з надання витягу з Державного земельного кадастру або довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), або викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру, або засвідченої копії документа Державного земельного кадастру та витягу з нього (крім випадків, визначених пунктом 165 цього Порядку);

3) документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).

Заява про надання відомостей з Державного земельного кадастру з доданими документами подається заявником або уповноваженою ним особою особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Державний кадастровий реєстратор надає протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви заявникові документ, передбачений пунктом 166 цього Порядку, або вмотивовану відмову в наданні такого документа. Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку видається заявникові в день надходження відповідної заяви (п.167 Порядку №1051).

Відмова у наданні відомостей з Державного земельного кадастру надається у формі повідомлення у разі, коли:

1) у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості;

2) із заявою про надання відомостей з Державного земельного кадастру звернулася неналежна особа;

3) документи подані не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам, встановленим законом.

Повідомлення про відмову у наданні відомостей надається за формою згідно з додатком 43 (п.168 Порядку №1051).

Згідно ч.2 ст. 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки, сформований як викопіювання з кадастрової карти (плану) території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку є обов'язковим при вчиненні правочинів щодо земельної ділянки (крім складення заповітів). Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку видається заявнику в день надходження заяви.

Відсутність даних в Державному земельному кадастрі не є помилкою, а тому такі данні слід внести до Державного земельного кадастру в передбаченому порядку.

В даному конкретному випадку позивач не зміг отримати необхідну інформацію не з вини відповідача, а через відсутність певних даних з Поземельної книги відповідно до вимог ст.26 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Як передбачає ч.3 ст.26 Закону України «Про Державний земельний кадастр» зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом.

Отже, саме позивач, як землевласник, несе відповідальність за актуальний стан відомостей про належну йому земельну ділянку.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем надано обґрунтовані письмові пояснення та відповідні докази в їх підтвердження щодо спростування вимог позивача, натомість останнім не доведено належними засобами доказування правомірності заявленого позову, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Аналізуючи наведене законодавство та нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини та встановлені обставини справи, суд зазначає, що за змістом ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 6 КАС України захисту в межах адміністративного судочинства підлягають виключно порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень права, свободи або інтереси.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки, вважає, що позивач належними та допустимими доказами не довів факт порушення його прав, свобод та інтересів, а тому відмовляє у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись Законом України «Про Державний земельний кадастр», Порядком ведення Державного земельного кадастру, ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу Держземагенства у Скадовському районі Херсонської області про визнання дій протиправними - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Кузьменко Н.А.

кат. 6.1.