Ухвала суду № 34415549, 08.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7783/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Маруліна Л.О. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

08 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2013 у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва до державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив стягнути з державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА» заборгованіть сум фактичних витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 334 129,80 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2013 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, управлінням Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва відповідачу визначено до сплати різницю між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період січень-квітень 2013 року у розмірі 334 129,80 грн.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем надано суду докази існування боргу у відповідача, в тому числі картку особового рахунку відповідача, копії повідомлень органів Пенсійного фонду щодо суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів, які має відшкодувати державне підприємство «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА» у 2013 році, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що не виявляється можливим дослідити підставу розрахунків різниці між зазначеними пенсіями, період стягнення заборгованості не може сприйматись як достовірний, так як зазначений в порушення п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004. Також, управлінням Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва не було здійснено розрахунків на рік і не направлено повідомлень до 20.01.2013, у зв'язку з чим має місце грубе порушення норм чинного законодавства України в частині порядку нарахування та здійснення розрахунків, а також процедури надіслання офіційних повідомлень органом владних повноважень.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV та Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР визначено порядок справляння та використання страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом другим пункту 13 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що коли особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на яку має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність».

Відповідно до ч. 9 ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету, для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50% різниці пенсії, призначеної за цим Законом, для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Згідно з п. 5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає сплаті у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25-го числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Пунктом п.п. 6, 8 вказаного Порядку передбачено, що у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством. У разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин. При цьому, у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за формою, встановленою Порядком, направлені на адресу відповідача повідомлення, в яких визначена сума витрат на фінансування різниці між сумами пенсій відносно пенсіонерів, які працювали у відповідача. Також, позивачем подано копії трудових книжок, уточнюючих довідок, розпоряджень про перерахунок пенсії, розрахунки наукового стажу колишніх працівників Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА», які перебувають на обліку в управлінні Пенсійного фонду України та отримають пенсію відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Крім того, позивачем надано суду докази існування боргу у відповідача, в тому числі, картку особового рахунку відповідача, копії повідомлень органів пенсійного фонду щодо суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів, які має відшкодувати Державне підприємство «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА» у 2013 році.

Матеріалами справи не підтверджується факт сплати ДП «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА» до 25 числа до органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідних коштів для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках. Крім того, розмір відшкодування таких витрат відповідачем не оскаржувався, дії позивача по визначенню витрат в зазначеному розмірі не оскаржувались, заперечень щодо кількості пенсіонерів, їх трудового стажу, права на призначення наукових пенсій, відсотка відшкодування призначеної пенсії не оскаржувалися, набуття такими пенсіонерами стажу роботи для призначення наукових пенсій у відповідача підтверджуються належними доказами, що містяться в матеріалах справи (довідками про підтвердження наукового стажу).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що апелянтом не доведено факт виконання ним обов'язку, передбаченого Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сплату у встановленому чинним законодавством порядку до органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням коштів для фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за січень-квітень 2013 року в сумі 334 129, 80 грн., а тому позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва підлягають задоволенню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції, а позивач, як суб'єкт владних повноважень - довів правомірність своїх дій.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 21.10.2013.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.