Постанова № 34415297, 21.10.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 року справа № 823/3074/13-а

м. Черкаси

12 год. 35 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

при секретарі - Чемерин І.В.,

за участю:

представників позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Астра-Бразерс» Романець О.І., Семченка Р.І. - за довіреностями,

представника відповідача Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області Барабаш О.П. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Астра-Бразерс» до Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Астра-Бразерс» (надалі - ТОВ «Астра-Бразерс») до Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, ставить питання про скасування податкових повідомлень рішень Катеринопільської ОДПІ від 01.07.2013р. №0000052200 та №0000062200.

В подальшому, в зв'язку з реорганізацією податкового органу, ухвалою суду від 02.10.2013р. було здійснено заміну неналежного відповідача - «Катеринопільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській області» на належного - «Звенигородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській області» (надалі - Звенигородська ОДПІ).

Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначає, що в період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р. ТОВ «Астра-Бразерс» мало взаємовідносини з ТОВ «Альтман Груп», ТОВ «ВАД Технолоджі Груп», ТОВ «Ей-Лат-Трейд», ТОВ «Конкорд Ексім», ТОВ «Трейдтех», ТОВ «Стім-А», були укладені договори поставок: від 10.01.2011р. №2/11, від 01.11.2011р. №12/11, від 01.05.2012р. №1/5, від 01.06.2012р. №1/6, від 02.07.2012р. №1/7 та від 01.09.2012р. №1/9. Умови зазначених договорів сторонами були виконані в повному обсязі, що підтверджується належно оформленими первинними бухгалтерськими документами, відображеними у податковій звітності позивача. В зв'язку з чим, твердження Звенигородської ОДПІ щодо фіктивності господарських операцій між зазначеними підприємствами, позивач вважає хибним, оскільки, такі твердження ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу та не підтверджуються належними доказами. Позивач також зазначає, що у нього наявні всі необхідні документи, що засвідчують факт придбання товарно-матеріальних цінностей у вищевказаних постачальників. В даних документах чітко вказано, які саме матеріальні цінності були поставлені контрагентами та отримані ТОВ «Астра-Бразерс», з їх змісту прослідковується, як конкретний підхід до виконання договору поставки так і факт його виконання, а отже у позивача були всі підстави для формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ. Позивач також не погоджується з доводами податкового органу, що до перевірки ТОВ «Астра-Бразерс» не були надані товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт переміщення придбаного товару від постачальника до замовника та зазначає, що відповідні ТТН були в повному обсязі надані до перевірки, проте, ревізорами з невідомих причин було проігноровано факт їх наявності, в зв'язку з чим вони не були досліджені під час перевірки.

У судовому засіданні представники позивача підтримали адміністративний позов та просили повністю задовольнити вимоги ТОВ «Астра-Бразерс».

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала повністю з підстав, викладених у запереченні. Крім того зазначила, що у відповідності до усного пояснення головного бухгалтера ТОВ «Астра-Бразерс» (під час перевірки) встановлено, що придбані товарно-матеріальні цінності доставлялися на склад покупця власним транспортом позивача, натомість ревізорами-інспекторами виявлено, що дана обставина суперечить умовам договору поставки де зазначено, що товарно-матеріальні цінності доставлялися за рахунок постачальника. Представник відповідача також зауважила, що у відповідності до даних протоколів допитів директорів ТОВ «ВАД Технолоджі Груп», ТОВ «Ей-Лат-Трейд», ТОВ «Трейдтех» та ТОВ «Стім-А» по кримінальних провадженнях, останні вказали, що вони веденням фінансово-господарської діяльності своїх підприємств не займалися, а реєстрацію підприємств здійснили від свого імені з метою отримання винагороди.

З огляду на вказані обставини, представник відповідача просила відмовити в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Астра-Бразерс» повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Астра-Бразерс» зареєстроване суб'єктом господарювання 01.11.2002р., за ідентифікаційним кодом - 32081316 (а.с.12).

Посадовими особами Катеринопільської ОДПІ була проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ «Астра-Бразерс» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р. при здійсненні операцій з придбання товарів, робіт (послуг) у ТОВ «Альтман Груп», ТОВ «ВАД Технолоджі Груп», ТОВ «Ей-Лат-Трейд», ТОВ «Конкорд Ексім», ТОВ «Трейдтех», ТОВ «Стім-А», за результатами якої складено акт від 12.06.2013р. №134/22-017/32081316 (том №1, а.с.17-35).

Висновками вказаного акту перевірки встановлено, наступні порушення, а саме:

- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму 997 432,67грн., в тому числі від придбання товарів у ТОВ «Альтман Груп» на суму 24 956,67грн., у ТОВ «ВАД Технолоджі Груп» на суму 321 573,50грн., у ТОВ «Ей-Лат-Трейд» на суму 169 515,50грн., у ТОВ «Конкорд Ексім» на суму 119 700,00грн., у ТОВ «Трейдтех» на суму 149 225,00грн., у ТОВ «Стім-А» на суму 212 462,00грн.;

- п.138.2 ст.138 та п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 1061 067,00грн., в т.ч. за ІІ квартал 2011р. на суму 28 700,00грн., за IV квартал 2011р. на суму 129 584,00грн., за І квартал 2012р. на суму 156 442,00грн., за ІІ квартал 2012р. на суму 289 990,00грн., за ІІІ квартал 2012р. на суму 264 693,00грн. та з IV квартал 2012р. на суму 191 658,00грн.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Астра-Бразерс» за період з січня 2011р. по грудень 2012р. були укладені договори поставки: від 10.01.2011р. №2/11 з ТОВ «Альтман Груп» (том №1, а.с.36-37); від 01.11.2011р. №12/11 з ТОВ «ВАД Технолоджі Груп» (том №1, а.с.206-207); від 01.05.2012р. №1/5 з ТОВ «Ей-Лат-Трейд» (том №1, а.с.153-154); від 01.06.2012р. №1/6 з ТОВ «Конкорд Ексім» (том №1, а.с.71-72); від 02.07.2012р. №1/7 з ТОВ «Трейдтех» (том №2, а.с.27-28); від 01.09.2012р. №1/9 з ТОВ «Стім-А» (том №1, а.с.85-86).

У відповідності до п.п.1.1 розділу 1 зазначених договорів, постачальники (якими виступають вищевказані товариства) беруть на себе обов'язок поставити покупцю (ТОВ «Астра-Бразерс») товарно-матеріальні цінності, зокрема: фанеру, емаль, розчинник, авто ткань, клей, ремені безпеки 2-х та 3-х точичні, дермонтин, механізми, а покупець в свою чергу - прийняти та оплатити поставлені товарно-матеріальні цінності.

За умовами вказаних договорів, придбаний товар доставлявся постачальниками своїми зусиллями на склад покупця.

Кінцева ціна за поставку товарів визначалась на підставі підписаних сторонами договору відповідних видаткових накладних (що визначено п.п.3.1 розділу 3 вищевказаних договорів), копії яких були долучені позивачем до матеріалів справи.

Підпунктами 4.1, 4.2 розділу 4 договорів визначено, що оплата за поставку товарів здійснювалася ТОВ «Астра-Бразерс» протягом 30 банківських днів з моменту передачі товару. Оплата проводилась у національній валюті, шляхом переказу позивачем коштів на розрахункові рахунки постачальників. Вказана обставина підтверджується наданими ТОВ «Астра-Бразерс» копіями виписок банку по рахунку №26005115578700, відкритого позивачем у АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, для здійснення господарської діяльності (том №2, а.с.86-157).

За період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р. на виконання умов зазначених договорів ТОВ «Альтман Груп», ТОВ «ВАД Технолоджі Груп», ТОВ «Ей-Лат-Трейд», ТОВ «Конкорд Ексім», ТОВ «Трейдтех» та ТОВ «Стім-А» були оформлені та надали позивачеві товарно-транспортні накладні на перевезення товарів, а також відповідні податкові накладні, належним чином завірені копії яких надані позивачем до матеріалів справи.

В подальшому, ТОВ «Астра-Бразерс» на підставі отриманих від своїх контрагентів податкових накладних включило до складу валових витрат та податкового кредиту за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р. суми ПДВ, у відповідності до зазначених договорів поставок.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що в ході позапланової перевірки позивача та при складанні акту перевірки від 12.06.2013р. №134/22-017/32081316, податковим органом були використані: - акт Західної МДПІ м. Харкова від 13.04.2012р. №66/15-314/37241926 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альтман Груп» за період червень 2011р.»; - акт ДПІ у Оболонському р-ні м. Києва від 19.10.2012р. №823/22-5/37639652 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВАД Технолоджі Груп» за період березень 2012р.»; - постанова слідчого СВ ДПІ у Печерському р-ні м. Києва ДПС про призначення по кримінальному провадженню №42013110060000070 податкової перевірки ТОВ «Астра-Бразерс» за період з 01.01.2011р. по 01.01.2013р., з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Ей-Лат-Трейд»; - постанова старшого слідчого з особливо важливих справ Генеральної прокуратури України від 18.03.2013р. про призначення перевірки щодо досудового розслідування матеріалів справи №4212000000000004 за фактом вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст. 27, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209, ч.3 ст.358, ч.3 ст. 212 КК України (відносно директора ТОВ «Трейдтех» - ОСОБА_6); - акт ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва від 16.10.2012р. №1617/22-60/36857538 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Конкорд Ексім» за період червень 2012р.»; - постанова старшого слідчого з особливо важливих справ Генеральної прокуратури України від 18.03.2013р. про призначення перевірки щодо досудового розслідування матеріалів справи №4212000000000004 за фактом вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст. 27, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209, ч.3 ст.358, ч.3 ст. 212 КК України (відносно директора ТОВ «Стім-А» - ОСОБА_10)

Зазначеними документами встановлено, що у ТОВ «Альтман Груп» та ТОВ «Конкорд Ексім» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, транспортні засоби, в зв'язку з чим, операції за їх участю не є господарською діяльністю останніх, в розумінні ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та є фіктивними. Крім того, у відповідності до даних протоколів допитів директорів ТОВ «ВАД Технолоджі Груп», ТОВ «Ей-Лат-Трейд», ТОВ «Трейдтех» та ТОВ «Стім-А» по кримінальних провадженнях, останні вказали, що вони веденням фінансово-господарської діяльності своїх підприємств не займалися, а реєстрацію підприємств здійснили від свого імені з метою отримання винагороди.

З урахуванням результатів перевірок контрагентів ТОВ «Астра-Бразерс», в акті перевірки від 12.06.2013р. №134/22-017/32081316 податковим органом зроблено висновок, що правочини між позивачем та його контрагентами, є нікчемним, тобто, господарські операції фактично не були проведені, а первинні бухгалтерські документи не є дійсними.

На підставі акту перевірки від 12.06.2013р. №134/22-017/32081316, податковим органом 01.07.2013р. прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- №0000062200, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Астра-Бразерс» з ПДВ на загальну суму 1 240 552,70грн., у тому числі основний платіж в сумі 997 432,70грн. та штрафні санкції в сумі 243 120,00грн.(т.1, а.с.13);

- №0000052200, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Астра-Бразерс» з податку на прибуток на загальну суму 1 286 762,80грн., у тому числі основний платіж в сумі 1 061 067,00грн. та штрафні санкції в сумі 225 695,80грн. (т.1, а.с.15).

Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд не може погодитись з наведеними висновками, викладеними в акті перевірки та прийнятими на підставі нього податковими повідомленнями-рішеннями, з огляду на наступне.

На час виникнення спірних правовідносин (період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р.), порядок нарахування та сплати податку на прибуток, а також податку на додану вартість було врегульовано - Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2755-VI.

Підпунктом 14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-IV (надалі - ПК України) визначено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК України).

При цьому, відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначену згідно з розділом V цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3 ст.198 ПК України).

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України, визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із аналізу наведених положень ПК України убачається, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки. Тобто, законодавець пов'язує виникнення у платника ПДВ права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у платника податків виникає право на віднесення вартості придбаних товарів (робіт, послуг) до складу витрат з метою визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та право на податковий кредит за наявності одночасно двох умов, а саме: фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) та їх підтвердження первинними документами бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV (надалі: Закон №996) визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У відповідності до ст. 1 Закону №996, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З урахуванням вищевказаних норм законів, суд зазначає, що первинні бухгалтерські документи, копії яких надані позивачем до перевірки (видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні) в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також дають змогу стверджувати, що вони відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки, містять в собі всі необхідні реквізити (назви підприємств від імені яких складений документ, назви документів та дати їх складання, зміст господарської операції та її вимірники, посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за складання первинних документів).

Суд критично оцінює доводи податкового органу щодо фіктивності господарських операцій між позивачем та його контрагентами та, як наслідок, визнання правочинів нікчемними у зв'язку з відсутністю під час перевірки товарно-транспортних накладних, які підтверджували б перевезення товарів від постачальників до замовника.

Порядок перевезення вантажів на території України, а також питання виписки товарно-транспортних накладних визначено наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997р. №363 (надалі-Правила).

У відповідності до абзацу 1 п.11.1 Правил, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Судом встановлено, що проведена перевірка ТОВ «Астра-Бразерс» дійсно відбулася без використання ТТН (т.1, а.с.18).

В судовому засіданні представники позивача зазначили, що відповідні ТТН були в повному обсязі надані до перевірки, проте, ревізорами з невідомих причин було проігноровано факт їх наявності, в зв'язку з чим, вони не були використані під час перевірки.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що до адміністративного позову ТОВ «Астра-Бразерс» були надані копії ТТН на підтвердження перевезення вантажів, зазначених у вищевказаних договорах поставок. При їх вивченні суд дійшов висновку, що вони оформлені та повністю відповідають вимогам «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», а отже є належним доказом реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами по перевезенню вантажів.

Суд також не може погодитись з твердженням податкового органу про відсутність у позивача довіреностей на отримання ТМЦ від ТОВ «Альтман Груп» та зазначає наступне.

У відповідності до «Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей» від 16.05.1996р. №99, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей видається в одному екземплярі особам, що працюють на даному підприємстві та реєструється в журналі реєстрації довіреностей. Працівник, якому видана довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей після отримання таких цінностей передає її постачальнику. В зв'язку з тим, що ТОВ «Альтман Груп» було постачальником позивача то довіреності виписані на ім'я директора ТОВ «Астра-Бразерс» після кожного отримання товару передавалися ТОВ «Альтман Груп», а отже не можуть знаходитись у позивача. Представником позивача в судовому засіданні було надано витяг з журналу реєстрації довіреностей з якого вбачається, що на ім'я директора ТОВ «Астра-Бразерс» дійсно виписувались довіреності на отримання товарів від ТОВ «Альтман Груп» (том №2, а.с.223-224).

Однією з підстав для визнання господарських відносин між підприємствами фіктивними стало посилання податкового органу в акті перевірки, що у відповідності до усного пояснення головного бухгалтера ТОВ «Астра-Бразерс» (під час перевірки) встановлено, що придбані товарно-матеріальні цінності доставлялися на склад покупця власним транспортом позивача, натомість ревізорами-інспекторами виявлено, що дана обставина суперечить умовам договору поставки де зазначено, що товарно-матеріальні цінності доставлялися за рахунок постачальника.

В судовому засіданні представниками позивача було наголошено, що жодних пояснень з цього приводу, під час проведення перевірки, головний бухгалтер ТОВ «Астра-Бразерс» не надавав. У відповідності до ч.3 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984 встановлено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками.

У відповідності до розділу 3 ч.1 зазначеного Порядку, залежно від фінансово-господарської діяльності платника податків та результатів перевірки до інформативних додатків належать, зокрема пояснення, зауваження або заперечення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо виявлених порушень або з інших питань, що виникли під час перевірки.

Тобто, платник податків відносно якого проводиться перевірка (його посадові особи) можуть давати пояснення щодо виявлених порушень, які обов'язково повинні бути оформлені в письмовій формі. Податковим органом, натомість, не було додано до матеріалів акту перевірки пояснень головного бухгалтера ТОВ «Астра-Бразерс» з приводу того, як проводилася доставка товарно-матеріальних цінностей від постачальників до замовника. Підтверджень того, що податковим органом направлявся запит на адресу позивача з приводу надання відповідних пояснень, в акті перевірки також відсутні. В зв'язку з чим, вказаний висновок податкового органу є безпідставним.

З приводу пояснень директорів ТОВ «ВАД Технолоджі Груп», ТОВ «Ей-Лат-Трейд», ТОВ «Трейдтех» та ТОВ «Стім-А», які були надані в контексті відкритих кримінальних провадженнях, що вони веденням фінансово-господарської діяльності своїх підприємств не займалися, а реєстрацію підприємств здійснили від свого імені з метою отримання винагороди, на що акцентує свою увагу представник відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно витягів з ЄДР юридичних осі та фізичних осіб підприємців керівниками вказаних товариств, як станом на день укладення угод з ТОВ «Астра-Бразерс» так і під час їх виконання були відповідно - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 Зазначені особи мали право вчиняти дії від імені юридичних осіб без будь-яких довіреностей.

У відповідності до 1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003р. №755-ІV, якщо відомості, які підлягають внесенню до ЄДР були внесені до нього то такі відомості вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідні зміни.

Отже, оскільки на час укладення договорів поставок, підписання видаткових, податкових та товарно-транспортних накладних директором ТОВ «ВАД Технолоджі Груп» був - ОСОБА_8, ТОВ «Ей-Лат-Трейд» - ОСОБА_9, ТОВ «Трейдтех» - ОСОБА_6 та ТОВ «Стім-А» - ОСОБА_10, які і підписали зазначені первинні бухгалтерські документи, то у позивача не було жодних підстав ставити під сумнів реальність здійснення господарської діяльності своїми контрагентами. ТОВ «Астра-Бразерс» не може і не повинно нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей внесених в ЄДР відносно своїх постачальників.

Суд також погоджується з доводами позивача, що порушення кримінальних проваджень відносно деяких директорів контрагентів позивача не є підставою для твердження про фіктивність господарських відносин та визнання правочинів нікчемними, оскільки єдиним, в даному випадку, доказом вини особи у вчиненні злочину, є лише вирок суду, а не припущення податкового органу.

Оскільки первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам позивача та його контрагентів відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Правилам перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, а також враховуючи підтвердження в ході розгляду справи реальності здійснення господарських операцій між ТОВ «Астра-Бразерс» та контрагентами-постачальниками, суд дійшов висновку про правомірність включення ТОВ «Астра-Бразерс» до валових витрат та податкового кредиту за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р. сум ПДВ, за вищевказаними договорами поставок.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд дійшов висновку, що суб'єкт владних повноважень не довів, що під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 01.07.2013р. №0000052200 та №0000062200 Катеринопільська ОДПІ діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому, зважаючи на обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги та заперечення на адміністративний позов, суд знаходить підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Астра-Бразерс» в повному обсязі.

Відповідно до вимог частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції у Черкаській області від 01.07.2013 р. № 0000052200 про збільшення суми податку на прибуток підприємства за основним платежем 1061067 (один мільйон шістдесят одну тисячу шістдесят сім) грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 225695 (двісті двадцять п'ять тисяч шістсот дев'яносто п'ять) грн. 80 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції у Черкаській області від 01.07.2013 р. № 0000062200 про збільшення суми податку на додану вартість за основним платежем 997432 (дев'ятсот дев'яносто сім тисяч чотириста тридцять дві) грн. 70 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями 243120 (двісті сорок три тисячі сто двадцять) грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

Повний текст постанови виготовлений 25 жовтня 2013 року.