Рішення № 34413790, 16.10.2013, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-206/11

н/п 2/640/34/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої - судді Шмадченко С.І.,

за участю секретарів Бурдіної Н.М., Карпенко І.О.,Галушко А.А.,Балахонової І.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідачів ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, у якій відповідно до останніх поданих 21.03.2013 року уточнень позовних вимог (а.с.158-166, 169-176 Т.2), просив стягнути:

- солідарно з відповідачів на його користь борг за договором позики від 20.04.2007 року у сумі, еквівалентній 268060 доларам США за курсом НБУ на день ухвалення рішення у справі, а також неустойку за прострочення виконання зобов'язань у розмірі 1095000,00 грн.;

- заборгованість за виданою відповідачами розпискою позичальників від 22.02.2008 року в сумі, еквівалентній 27106 доларам США;

-стягнути з ОСОБА_4 на його користь борг за договором позики від 23.11.2007 року у сумі, еквівалентній 137039 доларам США за курсом НБУ на день ухвалення рішення у справі, а також неустойку за прострочення виконання зобов'язань у розмірі 800000,00 грн.;

- в рахунок задоволення цих вимог звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1 шляхом набуття на нього права власності;

- стягнути з ОСОБА_4 на його користь заборгованість за розписками позичальника у сумі, еквівалентній 205018 доларам США за курсом НБУ на день ухвалення рішення у справі

- стягнути з відповідачів на його користь понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав просив їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що за укладеним позивачем з відповідачами в письмовій формі договором позики від 20.04.2007 року відповідачі позичили у позивача 156800 доларів США, які зобов'язалися повернути не пізніше 20.08.2007 року, але до теперішнього часу не повернули. Тому позивач просив стягнути з відповідачів борг за цим договором з процентами за весь час користування позикою, з нарахуванням трьох процентів річних від суми неповернутого боргу, що складає 268060 доларів США, а також передбачену договором неустойку за невиконання зобов'язань з повернення позичених коштів в розмірі 1095000,00 грн. за останні 365 днів прострочення боржників перед поданням останнього уточнення позовних вимог.

Крім того 22.02.2008 року відповідачі додатково позичили у позивача кошти у сумі 16800 доларів США, які зобов'язалися повернути до 22.06.2008 року, але не повернули. У зв'язку з цим позивач просив стягнути з відповідачів ці кошти, з процентами за користування ними та нарахуванням трьох процентів річних, що складає 27106 доларів США.

Також 23.11.2007 року позивач уклав з відповідачем ОСОБА_4 у письмовій формі договір позики та позичив у позивача 82000 доларів США, які зобов'язався повернути не пізніше 23.04.2008 року.

В забезпечення повернення ОСОБА_4 позивачеві позики за цим договором, між ними був укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.11.2007 року, за яким ОСОБА_4 передав позивачу в іпотеку житловий будинок АДРЕСА_1.

До теперішнього часу ОСОБА_4 борг не повернув, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з нього борг за договором позики, збільшений на три проценти річних, проценти за весь час користування позикою, що загалом складає 137039 доларів США, та передбачену умовами договору позики неустойку в розмірі 800000,00 грн. за останні 365 днів перед поданням останнього уточнення позовних вимог. Посилаючись на умови укладеного іпотечного договору, в рахунок своїх вимог до ОСОБА_4 за договором позики від 23.11.2007 року у вказаному вище розмірі позивач просив звернути стягнення на іпотечне майно шляхом набуття ним права власності на нього.

Крім того, протягом 2007 - 2008 років ОСОБА_4 додатково позичив у позивача кошти на загальну суму 144000 доларів США та на підтвердження чого надав 11 власноручно написаних розписок. Оскільки ці кошти ОСОБА_4 також не повернув, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь вказані кошти разом із процентами за користування на рівні облікової ставки НБУ за увесь час користування, що за розрахунками позивача склало 205018 доларів США.

Відповідач ОСОБА_5 позовні вимоги позивача ОСОБА_3 не визнала, посилалася на те, що вона фактично кошти від позивача не отримувала, а договори позики і розписку підписувала на прохання свого чоловіка ОСОБА_4 Додатково подала суду письмові заперечення, в яких вказувала на те, що на її думку, отримання нею з ОСОБА_4 від позивача позики в іноземній валюті суперечить чинному законодавству, наполягала на тому, що іпотечний договір від 23.11.2007 року порушує права її неповнолітньої дитини, при цьому просила суд в будь-якому випадку зменшити суму нарахованої їй з ОСОБА_4 неустойки за неналежне виконання ними зобов'язань за договором позики від 20.04.2007 (т. 1 а. с. 136, 213).

Відповідач ОСОБА_4 проти позову заперечував, пояснив, що між ним і ОСОБА_3 були дружні стосунки та домовленість про те, що вони будуть купляти земельні ділянки на яких будувати будинки та продавати. Він брав у ОСОБА_3 грошові кошти за які побудував йому два будинки по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_3. За отримані у ОСОБА_3 гроші він перед ним звітував, давав йому чеки. 07.12.2007 р. він у позивача позичив 23600 доларів США, які повернув і на підтвердження чого надав складену ОСОБА_3 розписку (а.с.186 Т.2).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного:

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів борг за договорами позики від 20.04.2007 р., 21.11.2007 р. суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині, виходячи з того, що позивач і його представник не надали оригіналів вказаних договорів позики. Суд не може прийняти до уваги копії цих договорів позики як на підтвердження їх невиконання відповідачами, оскільки лише наявність у кредитора боргового документа в оригіналі, свідчить про невиконання його боржником.

Направлені до суду Харківським обласним державним нотаріальним архівом копії договорів позики від 20.04.2007 р. та від 21.11.2007 р., які були укладеними між сторонами, свідчать лише про укладення таких договорів, що не заперечується сторонами і не може свідчити про їх виконання або не виконання.

Відповідно до п.37 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка діяла на час укладання вказаних договорів, документи, у яких викладено зміст правочинів, що посвідчуються в нотаріальному порядку, виготовляються нотаріусом не менше ніж у двох примірниках, один з яких залишається у справах

державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса, а інші, що

мають силу оригіналу, видаються сторонам. Усі примірники підписуються учасниками правочину. Посвідчувальний напис вчиняється на всіх примірниках правочину.

На бажання учасників правочину кожному з них видається по одному примірнику, про що зазначається у тексті договору.

Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення боргу за договором позики від 23.11.2007 р. суд також відмовляє позивачу в частині позову про звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1 шляхом набуття на нього права власності.

Позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів заборгованості за розписками позичальника у сумі, еквівалентній 205018 доларам США за курсом НБУ на день ухвалення рішення у справі суд задовольняє частково виходячи з наступного:

Згідно зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Як убачається з матеріалів справи позивач до позову додав 11 власноручно написаних розписок відповідачем ОСОБА_4

Суд вважає можливим стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача борг за розпискою, відповідно до якої ОСОБА_4 позичив у позивача гроші у сумі 10400 доларів США і зобов'язувався повернути до 25.04.2008 р. (а.с.37 т.2), а також борг за розпискою від 22.02.2008 р. відповідно до якої ОСОБА_4 позичив у позивача 16800 доларів США і зобов'язувався повернути борг 22.06.2008 р.(а.с.66 т.2)

Визначаючи вказані розписки борговими документами і відмовляючи ОСОБА_3 у стягнені сум за розписками від 07.12.2007; 21.08.2008; 27.08.2008.; 03.09.2008; 09.09.2008; 24.09.2008; 01.10.2008; 10.10.2008; 16.10.2008; 22.10.2008; (Т.2 а.с.36,38,39,40,41,42,43,44,45,46), суд виходить з того, що між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 існували правовідносини з будівництва будинків по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_3, за якими ОСОБА_4 здійснював будівельні роботи та закупку будівельних матеріалів, а ОСОБА_3, якому належало право забудови, їх фінансував, передаючи кошти ОСОБА_4

ОСОБА_4 у цих розписках ( Т.2 а.с.36,38,39,40,41,42,43,44,45,46) зазначає лише факт отримання грошей від ОСОБА_3, але не зазначено на які цілі, що на фоні отримання ним систематично від ОСОБА_3 грошей на нужди будівництва не може свідчити про належність правовідносин з договору позики.

В той же час у розписках про отримання ОСОБА_4 у позивача 10400 доларів США (а.с.37 Т.2) і 16800 доларів США (а.с.66 Т.2) зазначено умови про повернення вказаних сум до 25.04.2008 р. і до 22.06.2008 р., що є підставою для визнання між сторонами правовідносин з договорів позики.

Згідно зі ст.192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з того, що за умовами договорів позики, викладених у власноручних розписках ОСОБА_4 стягнення пені за порушення умов договору щодо повернення боргу не вказано і враховуючи ту обставину що згідно ст. 625 ЦК України суд стягує 3% річних за його порушення та враховуючи матеріальний стан ОСОБА_4 (хворіє, не працює), суд звільняє його від уплати неустойки.

Отже з урахуванням вказаних норм права судом здійснено наступний розрахунок повернення боргу відповідачем ОСОБА_4:

-за позикою у сумі 10400 доларів США, що за курсом НБУ (7,99) на момент подачі позову становить 83096,00 грн. (10400х7,99).

3% річних (з 25.04.2008 по 30.08.2012 (на час подання уточненого позову) =1585 днів; 83096:100х3=2492,88:365=6,83; 6,83х1585=10825,25, а всього 83096,00+10825,25=93921,25 грн.;

-за позикою у сумі 16800 доларів США, що за курсом НБУ (7,99) на момент подачі позову становить 134232 грн. (16800х7,99);

3% річних (з 22.06.2008 по 30.08.2012) = 1528 днів; 134232:100х3=4026,96:365=11,03; 11,03х1528=16858,07, а всього 134232+16858,07=151090,07 грн.

Суд не застосовує індекс інфляції до боржника, оскільки відповідач ОСОБА_4 позику отримав у іноземній валюті (доларів США), яка на момент подачі позовної заяви перерахована у гривні (валюти України) за курсом НБУ.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Виходячи з положень зазначеної статті, суд вважає можливим стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача розмір процентів облікової ставки НБУ за позикою від 22.02.2008 р. у сумі 16800 доларів США (134232 грн.), а саме 4474,40 грн. (134232х10%=13423,20 грн.:12х120 днів=4474,40 грн.)

Суд не стягує з відповідача розмір процентів облікової ставки НБУ за позикою у сумі 10400 долів США, тому що у розписці(а.с.37 т.2) не зазначено день коли позивач відповідачу передав грошові кошти.

Враховуючи наведені розрахунки, суд стягує з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму боргу за розписками у розмірі(93921,25 грн.+151090,07 грн.) 245011,32 грн. та проценти у сумі 4474,40 грн., а всього у сумі 249485,72 грн.

На підставі ст.88 ЦПК України, суд стягує з ОСОБА_4 на користю ОСОБА_3 судовий збір у сумі 1700 грн.

Керуючисьст.10,11,60,88,212-215 ЦПК України ст.ст.192,625,1046, 1047,1048,1050 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1), на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) борг за позикою у розмірі 249485,72 грн. (двісті сорок дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять ) грн. 84 коп., судові витрати в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в судову палату з цивільних справ апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд протягом 10днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя