Постанова № 34413767, 30.09.2013, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/4278/13-А

Провадження № 2-а/638/400/13

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27 вересня 2013 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Грищенко І.О.

при секретарі Бражнік Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про визнання протиправною бездіяльність, яка полягає у невиплаті заборгованості по грошовій компенсації замість невиданого не день звільнення речового майна та про стягнення заборгованості по грошовій компенсації замість невиданого не день звільнення речового майна,

В С Т А Н О В И В :

29.03.2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківського університету Повітряних Сил про визнання протиправною бездіяльність, яка полягає у невиплаті заборгованості по грошовій компенсації замість невиданого не день звільнення речового майна, та про стягнення заборгованості по грошовій компенсації замість невиданого не день звільнення речового майна у сумі 7142 грн. 61 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він проходив військову службу у Харківському університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на посаді начальника кафедри авіаційних радіотехнічних систем навігації та посадки факультету автоматизованих систем управління та наземного забезпечення польотів авіації, у військовому званні - «полковник». Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 25 січня 2013 року № 22 був звільнений з військової служби у запас з правом носіння військової форми одягу, та з 25 лютого 2013 року виключений зі списків особового складу Університету наказом начальника Університету (по стройовій частині) від 25 лютого 2013 року № 45. На речовому забезпеченні під час проходження служби і на час звільнення перебував у самому Університеті.

Відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" під час проходження військової служби його як військовослужбовця, який проходить військову службу і на якого поширюється дія зазначеного Закону, повинно було бути забезпечено за рахунок держави речовим майном відповідно до встановлених Кабінетом Міністрів України норм. Він забезпечувався речовим майном, але не у повному обсязі, у зв'язку з чим, на момент звільнення його з військової служби утворилася заборгованість по речовому майну в натурі.

Позивачем також зазначено, що з 25 лютого 2013 року, тобто з дня звільнення і виключення його зі списків особового складу Університету, він перестав бути військовослужбовцем, на якого поширюється дія Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині, що стосується забезпечення військовослужбовців, які служать, речовим майном і грошовою компенсацією замість нього, і перейшов до категорії військовослужбовців, звільнених з військової служби у запас. При цьому, саме для категорії військовослужбовців, звільнених з військової служби у запас, чинним законодавством України передбачена спеціальна пряма норма стосовно права звільнених військовослужбовців на отримання грошової компенсації замість не отриманого речового майна, яка викладена у пункті 27 "Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004р. № 1444, яка діяла на день звільнення і виключення його зі списків особового складу, діє на теперішній час і згідно якої: „Військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення".

Крім того, на підставі і в продовження зазначеної Постанови КМУ від 28.10.2004 року Міністром оборони України був виданий наказ № 45 від 31.01.2006 року «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1444», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.02.2006 року за № 125/11999 і яким був затверджений «Порядок відпуску речового майна військовим частинам та застосування норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України речовим майном у мирний час». Додатком 4 до пункту 3.1.12 вказаного «Порядку відпуску речового майна військовим частинам та застосування норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України речовим майном у мирний час», затвердженого наказом Міністра оборони України від 31.01.2006 року № 45, передбачена видача і встановлена форма Довідки «про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі». Тобто, навіть наказом Міністра оборони України передбачено право військовослужбовця, звільненого у запас, на одержання грошової компенсації замість речового майна та на отримання Довідки «про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі».

Отже, Позивач вважає, що отримав право на виплату, за бажанням, грошової компенсації замість речового майна саме у зв'язку з фактом звільнення у запас з правом носіння військової форми одягу і наявністю неотриманого на день звільнення речового майна.

На день виключення його зі списків особового складу Університету сума грошової компенсації замість належного до видачі речового майна складала 7142,61 грн, про що свідчать Довідка № 1/2 від 02.04.2013 року (про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягало видачі, на суму у розмірі 6945,46 грн.), Довідка № 1/1 від 02.04.2013 року ( про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягало видачі до березня 2000 року, на суму у розмірі 197,15 грн.), які видані Харківським університетом Повітряних Сил.

З метою досудового вирішення цього питання представник позивача звернувся із адвокатським запитом на ім'я начальника Університету з проханням виплатити у добровільному порядку заборгованість по грошовій компенсації замість належного до видачі речового майна та видати передбачені наказом Міністра оборони України довідки про розмір загальної заборгованості Університету по грошовій компенсації замість належного до видачі речового майна.

На зазначений запит адвоката Університет у своєму Листі від 08.04.2013 року № 350/176/7/414/ 44, відповів позивачу відмовою виплатити заборгованість, посилаючись на відсутність фінансування за цим призначенням.

Оскільки, на момент виключення зі списків особового складу Університет не розрахувався з ним стосовно

належного до видачі речового майна або грошової компенсації замість нього, про що також свідчать Довідка № 1/2 від 02.04.2013 року (про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягало видачі, на суму у розмірі 6945,46 грн.) та Довідка № 1/1 від 02.04.2013 року (про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягало видачі до березня 2000 року, на суму у розмірі 197,15 грн.) та враховуючи відмову з боку Харківського університету Повітряних Сил виплатити грошову компенсацію у добровільному порядку, позивач вважає, що з боку Харківського університету Повітряних Сил безумовно має місце протиправна бездіяльність, якою порушено його право на одержання грошової компенсації замість речового майна і йому завдана шкода.

У судовому засіданні уповноважений представник позивача ОСОБА_4, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та договору на ведення справи, підтримав позовні вимоги свого довірителя, просив позов задовольнити..

Представник відповідача Драгота П.В., що діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав, заперечував проти задоволення позову, посилаючись на обмежене фінансування Університету, як бюджетного закладу, за напрямком речового забезпечення військ.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи, наведені в обґрунтування позову, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судовим розглядом справи встановлено, що позивач проходив військову службу у Харківському університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на посаді начальника кафедри авіаційних радіотехнічних систем навігації та посадки факультету автоматизованих систем управління та наземного забезпечення польотів авіації, у військовому званні - «полковник». Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 25 січня 2013 року № 22 був звільнений з військової служби у запас з правом носіння військової форми одягу, та з 25 лютого 2013 року виключений зі списків особового складу Університету наказом начальника Університету (по стройовій частині) від 25 лютого 2013 року № 45. На речовому забезпеченні під час проходження служби і на час звільнення перебував у самому Університеті.

Як вбачається з даних витягу із наказу начальника Університету (по стройовій частині) від 25 лютого 2013 року № 45 - полковник ОСОБА_1 проходив військову службу у Харківському університеті Повітряних Сил на посаді начальника кафедри авіаційних радіотехнічних систем навігації та посадки факультету автоматизованих систем управління та наземного забезпечення польотів авіації Університету, і наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 25 січня 2013 року № 22 був звільнений з військової служби у запас з правом носіння військової форми одягу, та з 25 лютого 2013 року виключений зі списків особового складу Університету.

Виходячи зі змісту Довідки № 1/2 від 02.04.2013 року (про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягало видачі, на суму у розмірі 6945,46 грн.) та Довідки № 1/1 від 02.04.2013 року (про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягало видачі до березня 2000 року, на суму у розмірі 197,15 грн.), які видані Харківським університетом Повітряних Сил, - на речовому забезпеченні під час проходження служби позивач перебував у Харківському університеті Повітряних Сил; на день звільнення з військової служби у запас загальна сума грошової компенсації замість належного до видачі йому речового майна складала 7142,61 грн., і Університет не розрахувався з ним стосовно належного до видачі речового майна або грошової компенсації замість нього.

Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено: «військовослужбовці - особи, які проходять військову службу», а частиною 2 статті 24 цього ж Закону визначено: «Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України».

Норма частини другої ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції до внесення 03.11.2006р. змін у Закон), яка була призупинена пунктом 2 Закону України від 17.02.2000р. № 1459-III "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів", та норма частини 1 ст. 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції після внесення 03.11.2006р. змін у Закон) в частині одержання військовослужбовцями за їх бажанням грошової компенсації замість речового майна поширювалась саме на військовослужбовців, які фактично проходять службу. При цьому, особи, які належать до військовослужбовців і на яких поширюється дія Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції Закону на момент звільнення позивача), вичерпно визначені статтями 3 і 5 цього Закону. І, виходячи з вказаних норм позивач з дня звільнення з військової служби і виключення зі списків особового складу, перестав відноситись до категорії військовослужбовців, на яких поширюється дія Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині забезпечення військовослужбовців речовим майном, а звідти - і на яких поширюється дія пункту 2 Закону України від 17.02.2000р. № 1459-III "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів". Отже, позивач з дня звільнення з військової служби і виключення зі списків особового складу став відноситись до категорії військовослужбовців, звільнених з військової служби у запас.

При цьому, пунктом 27 "Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004р. № 1444 (яке діяло на момент виникнення права і правовідносин та діє на теперішній час), передбачено, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію замість нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Крім того, на підставі і в продовження зазначеної Постанови КМУ від 28.10.2004 року Міністром оборони України був виданий наказ № 45 від 31.01.2006 року «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1444», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.02.2006 року за № 125/11999 і яким був затверджений «Порядок відпуску речового майна військовим частинам та застосування норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України речовим майном у мирний час». Додатком 4 до пункту 3.1.12 вказаного «Порядку відпуску речового майна військовим частинам та застосування норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України речовим майном у мирний час», затвердженого наказом Міністра оборони України від 31.01.2006 року № 45, передбачена видача і встановлена форма Довідки «про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі».

Отже, приймаючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1, суд виходить з того, що позивач є військовослужбовцем, звільненим з військової служби у запас з правом носіння військової форми одягу, і відповідно до пункту 27 "Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004р. № 1444, має законне право за своїм бажанням одержати грошову компенсацію замість речового майна, належного йому на день звільнення.

Разом з тим, суд доходить висновку, що невиплата Позивачеві заборгованості по грошовій компенсації замість речового майна не є наслідком протиправної бездіяльності Відповідача, а утворилася внаслідок обмеженого фінансування за напрямком речового забезпечення військ, бо Харківський університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба є бюджетним державним навчальним закладом, який фінансується з державного бюджету. В той же час, відсутність фінансування за цим призначенням не є підставою для позбавлення Позивача права на отримання грошової компенсації замість речового майна, яке передбачено пунктом 27 "Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004р. № 1444.

На підставі наведеного, керуючись пунктом 27 "Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004р. № 1444; ст.ст. 11, 17, 71; ч. 3 ст. 112; ст.ст. 159, 160, 161, 163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на користь ОСОБА_1 заборгованість по грошовій компенсації замість невиданого на день звільнення з військової служби у запас речового майна, у сумі 7142 (сім тисяч сто сорок дві) грн. 61 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання стороною її копії, шляхом подачі до апеляційного адміністративного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після спливу вказаного строку на її оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 30.09.2013 року

Головуючий: суддя І.О.Грищенко