Рішення № 34411064, 23.10.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

23.10.2013 року

Справа № 127/17782/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23.10.2013 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борисюк І.Е.,

за участю: секретаря Пророк О. С.,

представника позивача Молодецького О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулося ПАТ КБ «Приватбанк» з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 на підставі кредитного договору № VIW3GK05931676 від 04.10.2007 року отримав кредит в сумі 55 000, 00 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 02.10.2026 року. Відповідно до умов договору позичальник повинен щомісяця в період сплати надавати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати. Відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, що призвело до збитків позивача, які мають вираз у залученні позивачем вільних коштів до страхового резерву, створеного в забезпечення простроченої заборгованості позичальника та нести витрати по сплаті податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів. Відповідач станом на 22.02.2013 року порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість в сумі 140 371, 87 дол. США, з яких: заборгованість за кредитом - 54 951, 84 дол. США, заборгованість по процентах - 29 185, 81 дол. США, заборгованість по комісії - 5 282, 43 дол. США, пеня - 44 237, 62 дол. США, штраф - 31, 29 дол. США (фіксована частина), штраф - 6 682, 88 дол. США (процентна складова). В забезпечення виконання умов договору кредиту з відповідачем 04.10.2007 року був укладений договір іпотеки, предметом якого є будинок АДРЕСА_1, загальною площею 43,20 кв.м., яка належить йому на підставі договору купівлі-продажу. Обумовлена позивачем і відповідачем ціна предмету іпотеки - 399 861, 00 гривень.

Вище викладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про звернення стягнення на будинок в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № VIW3GK05931676 від 04.10.2007 року в сумі 140 371, 87 дол. США та виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі з квартири зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі ДМС України до повноважень якого входять питання громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб, а також стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача.

В ході розгляду справи представник позивача уточнив та зменшив позовні вимоги. Просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № VIW3GK05931676 від 02.10.2007 року в розмірі 140 371, 87 дол. США, що за курсом 7, 99 гривень відповідно до службового розпорядження НБУ від 22.02.2013 року складає 1 121 571, 27 гривень, звернути стягнення на будинок загальною площею 43,20 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки на підставі договору іпотеки № VIW3GК05931676 від 04.10.2007 року публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з внесенням даних про правочин купівлі-продажу предмету іпотеки у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а також можливістю здійсненням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій необхідних для здійснення продажу предмета іпотеки, встановивши початкову ціну вартості реалізації предмету іпотеки на рівні не нижчому за звичайні ціни на даний вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності. Також, представник позивача просив суд виселити ОСОБА_2 з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача зменшені позовні вимоги підтримав, аргументуючи мотивами, викладеними в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог, просив вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином. Про причини неявки суд не повідомлено.

Суд, враховуючи думку представника позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

02.10.2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № VIW3GK05931676, згідно якого банк зобов'язався надати останньому кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу банку у вигляді непоновлюваної кредитної лінії в розмірі 67 747, 00 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,92 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення - 02.10.2026 року включно. (а.с. 11-12, 66)

Відповідно до п.7.1. кредитного договору № VIW3GK05931676 від 02.10.2007 року кредит надано на купівлю нерухомості в сумі 55 000,00 дол. США, а також на сплату страхових платежів, зазначених у п.2.1.3., 2.2.7. цього договору - в сумі 12 747, 00 доларів США.

Судом встановлено отримання кредитних коштів ОСОБА_2 по кредитному договору № VIW3GK05931676 від 04.10.2007 року, що підтверджується ордером-розпорядженням та оформленням договору купівлі-продажу нерухомого майна, на купівлю якого й було отримано кредит. (а.с. 13, 18)

В забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань по кредитному договору № VIW3GK05931676 від 02.10.2007 року, між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 04.10.2007 року було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 6220. Згідно даного договору ОСОБА_2 надав банку в іпотеку житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 43,2 кв.м., яка належить йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 04.10.2007 року за реєстровим № 6267. Обумовлена ціна предмету іпотеки - 399 861, 00 гривень. (а.с. 16-18)

Відповідно до нової редакції Статуту Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» останнє є правонаступником за всіма правами і обов'язками Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк». (а.с. 24 (зворот)

Розділом 3 та 7 кредитного договору № VIW3GK05931676 від 02.10.2007 року визначено порядок проведення розрахунків по кредиту. (а.с. 66)

Позивачем на адресу ОСОБА_2 неодноразово направлялись письмові вимоги про необхідність повного погашення заборгованості. Також, позивач повідомив відповідача, що у разі не виконання вимог буде звернено стягнення на предмет іпотеки. Однак, вимоги повертались із зазначенням «за закінченням терміну зберігання». (а.с. 9-10, 63-65) Відповідно, вимоги позивача ОСОБА_2 були залишені без належного реагування.

Станом на 22.02.2013 року за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість по кредиту в сумі 54 951, 84 дол. США, по процентах - 29 185, 81 дол. США, по комісії - 5 282, 43 дол. США. (а.с. 5-7)

Пунктом 7.4. кредитного договору № VIW3GK05931676 від 02.10.2007 року передбачено право банку нарахування пені в розмірі 0,15 % від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожень день прострочки, але не менше 1 гривні.

Позивачем у відповідності до умов вище зазначеного кредитного договору нараховано пеню на суму заборгованості відповідача перед позивачем, яка становить 44 237, 62 дол. США. (а.с. 5-7)

Відповідно до п. 4.3 кредитного договору № VIW3GK05931676 від 02.10.2007 року при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 гривень + 5% від суми позову.

Позивачем у відповідності до п. 4.3. кредитного договору № VIW3GK05931676 від 02.10.2007 року нараховано штраф, який становить: 31, 29 дол. США - фіксована частина та 6 682, 88 дол. США - процентна складова. (а.с. 5-7)

Згідно розрахунку, наданого позивачем, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № VIW3GK05931676 від 02.10.2007 року станом на 22.02.2013 року становить 140 371, 87 доларів США, що станом на 22.02.2013 року складає 1 121 571, 27 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 54 951, 84 дол. США, заборгованість по процентах - 29 185, 81 дол. США, заборгованість по комісії - 5 282, 43 дол. США, пеня - 44 237, 62 дол. США, штраф - 31, 29 дол. США (фіксована частина), штраф - 6 682, 88 дол. США (процентна складова). (а.с. 5-8)

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування, згідно ч. 2 ст. 61 ЦПК України. Офіційний курс гривні до іноземних валют, встановлений Національним банком України є загальновідомим.

НБУ 22.02.2013 року встановлено офіційний курс гривні до долара США в розмірі: 100 дол.США = 799, 30 гривень.

Відповідно, неустойка, а саме штраф (фіксована частина), яка визначена п. 4.3. кредитного договору № VIW3GK05931676 від 02.10.2007 року в сумі 250, 00 гривень еквівалентна сумі 31, 29 доларів США, визначеній позивачем в розрахунку заборгованості.

Судом перевірено розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем і встановленого його часткову невідповідність умовам кредитного договору № VIW3GK05931676 від 02.10.2007 року, а саме в частині нарахування штрафу в сумі 6 682, 89 дол. США (процентна складова).Решта розрахунку відповідає умовам договору.

Заборгованість відповідачем перед позивачем не погашена. Протягом тривалого часу ніяких розрахунків відповідач не веде, відповідно, ухиляється від виконання зобов'язань, взятих на себе згідно кредитного договору.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3. ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ст. 530 ЦК України, зобов'язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Частиною 3 ст. 533 ЦК України передбачено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Також, право на здійснення операцій в іноземній валюті, в тому числі і надання кредитів в іноземній валюті, передбачено ст.ст. 2, 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

При цьому згідно зі ст. 2 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

На вище викладене, також, звернув увагу в п. 10, п. 11 Постанови Пленуму № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судом встановлено наявність у позивача банківської ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, позивач має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно надано кредит в іноземній валюті.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, відповідно до ст. 611 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст.ст. 546, 549, 550 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Враховуючи вище викладене суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача неустойки. Так з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 44 237, 62 дол. США, що станом на 22.02.2013 року еквівалентно 353 458, 58 гривень та штраф в сумі 31, 29 дол. США, що еквівалентно станом на 22.02.2013 року 250, 00 гривень (фіксована частина). Однак, суд не погоджується з нарахуванням штрафу в розмірі 6 682, 89 дол. США, що станом на 22.02.2013 року еквівалентно 53 396, 29 гривень, враховуючи наступне. Пунктом 4.3 умов кредитного договору № VIW3GK05931676 від 02.10.2007 року передбачено, зокрема, нарахування штрафу в розмірі 5 % від суми заборгованості. Позивачем нараховано даний штраф, в тому числі, й на пеню, що є неприпустимим, оскільки штраф та пеня є різновидом неустойки як юридичної відповідальності. Судом прийнято до уваги, що пеня і штраф застосовані позивачем до боржника за різні правопорушення договірного зобов'язання, що не суперечить ч. 1 т. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 503 ЦК України. Сума заборгованості становить - 89 420, 08 дол. США (заборгованість по кредиту, відсотках та комісії), а 5 % від цієї суми - 4 471, 00 дол. США. Тому, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафу. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф (процентна складова) в сумі - 4 471, 00 дол. США, а в стягненні 2 211, 88 дол. США - слід відмовити.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

У відповідності до положень ст. 584 ЦК України, сторонами в договорі застави визначено його зміст.

Відповідно до ст. 589 ЦК України та ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

Судом надана правова оцінка співмірності визначеної позивачем суми заборгованості за кредитом із вартістю заставного майна.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником будинку, що є предметом договору іпотеки житлового будинку від 04.10.2007 року, що підтверджується довідкою КК «Дмитрієвський». (а.с. 50)

Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

Разом з тим, у ч. 1 ст. 40 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

У частинах 2 і 3 цієї ж статті 40 законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. 3 ст. 109 ЖК України.

Судом встановлено дотримання позивачем вищевказаної процедуру, а саме: направлено письмову вимогу про виселення у тридцяти денний строк з дня отримання вимоги.

Згідно ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Відповідно до ст. 109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Враховуючи вище викладене суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог про виселення ОСОБА_2 з житлового будинку АДРЕСА_1

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню.

Кредитний договір № VIW3GK05931676 від 02.10.2007 року, а так само й договір іпотеки квартири від 04.10.2007 року, є домовленість сторін цих договорів, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України. Предметом виконання як невід'ємним елементом виконання договору є ті конкретні суб'єктивні права і конкретні юридичні обов'язки для набуття, здійснення і виконання яких конкретні суб'єкти права вступають в конкретні правовідносини і, відповідно, до вимог норми права, що реалізується, вчиняються належні правомірні дії.

Суд вважає, що ОСОБА_2 порушено вимоги ст. 526 ЦК України, згідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а також вимоги ст. 1049 ЦК України, яка вказує, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 589 ЦК України та ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до ч. 1 ст. 40 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей

Враховуючи вище викладене, а також ст. 16 ЦК України, згідно якої суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, суд приходить до висновку, що в даному випадку існують підстави для захисту прав позивача, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: будинок, загальною площею 43,20 кв.м., яка розташований за адресою: АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № VIW3GK05931676 від 02.10.2007 року, яка становить 138 159, 99 дол. США, що станом на 22.02.2013 року еквівалентно 1 103 898 (один мільйон сто три тисячі вісімсот дев'яносто вісім) гривень 32 копійки, з яких: заборгованість за кредитом - 54 951,84 дол. США, що еквівалентно 439 065 (чотириста тридцять дев'ять тисяч шістдесят п'ять) гривень 20 копійок, заборгованість по процентах - 29 185,81 дол. США, що еквівалентно 233 194 (двісті тридцять три тисячі сто дев'яносто чотири) гривень 62 копійки, заборгованість з комісії - 5 282,43 дол. США, що еквівалентно 42 206 (сорок дві тисячі двісті шість) гривень 62 копійки, пеня - 44 237,62 дол. США, що еквівалентно 353 458 (триста п'ятдесят три тисячі чотириста п'ятдесят вісім) гривень 58 копійок, штраф - 31, 29 дол. США (фіксована частина), що еквівалентно 250 (двісті п'ятдесят) гривень 00 копійок, штраф - 4 471, 00 дол. США (процентна складова), що еквівалентно 35 723 (тридцять п'ять тисяч сімсот двадцять три) гривень 29 копійок, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки на підставі договору іпотеки № VIW3GК05931676 від 04.10.2007 року публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з внесенням даних про правочин купівлі-продажу предмету іпотеки у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а також можливістю здійсненням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій необхідних для здійснення продажу предмета іпотеки. Також, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині виселення відповідача з житлового будинку АДРЕСА_1, оскільки дана вимога є обґрунтованою. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості в сумі 2 211, 88 дол. США, що еквівалентно станом на 22.02.2013 року 17 672 (сімнадцять тисяч шістсот сімдесят дві) гривні 92 копійки - відмовити, оскільки вимоги в цій частині є необґрунтованими.

Враховуючи положення ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» суд встановлює початкову ціну вартості реалізації предмету іпотеки на рівні не нижчому за звичайні ціни на даний вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Позивачем при зверненні до суду у відповідності до Закону України «Про судовий збір» сплачено судовий збір в сумі 114, 70 гривень за вимоги немайнового характеру та 3 441, 00 гривень за вимоги майнового характеру.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 555, 70 гривень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вище викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 2, 47, 49 Законом України «Про банки і банківську діяльність», п. 3 ч. 1 ст. 3, ст.ст. 14-16, 192, 525, 526, 530, ч. 3 ст. 533, ст.ст. 536, 546, 549, 550, ч. 1 ст. 572, ч. 1 ст. 575, ст.ст. 584, 589, ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 590, 610, 611, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 624, ст. 627, ч. 1 ст. 1046, ч. 1 ст. 1049, ч. 2 ст. 1050, ч. 1, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, ст.ст. 33, 35, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 25 Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ч. 4 ст. 9, ч. 3 ст. 109 ЖК України, ст. 7 Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 3, 10, 11, 58-61, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212-215, 217, 218, 224-226, 228, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № VIW3GК05931676 від 02.10.2007 року в розмірі 138 159, 99 дол. США, що станом на 22.02.2013 року еквівалентно 1 103 898 (один мільйон сто три тисячі вісімсот дев'яносто вісім) гривень 32 копійки, з яких: заборгованість за кредитом - 54 951,84 дол. США, що еквівалентно 439 065 (чотириста тридцять дев'ять тисяч шістдесят п'ять) гривень 20 копійок, заборгованість по процентах - 29 185,81 дол. США, що еквівалентно 233 194 (двісті тридцять три тисячі сто дев'яносто чотири) гривень 62 копійки, заборгованість з комісії - 5 282,43 дол. США, що еквівалентно 42 206 (сорок дві тисячі двісті шість) гривень 62 копійки, пеня - 44 237,62 дол. США, що еквівалентно 353 458 (триста п'ятдесят три тисячі чотириста п'ятдесят вісім) гривень 58 копійок, штраф - 31, 29 дол. США (фіксована частина), що еквівалентно 250 (двісті п'ятдесят) гривень 00 копійок, штраф - 4 471, 00 дол. США (процентна складова), що еквівалентно 35 723 (тридцять п'ять тисяч сімсот двадцять три) гривень 29 копійок, звернути стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок, загальною площею 43,20 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки на підставі договору іпотеки № VIW3GК05931676 від 04.10.2007 року публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» (місцезнаходження: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з внесенням даних про правочин купівлі-продажу предмету іпотеки у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а також можливістю здійсненням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій необхідних для здійснення продажу предмета іпотеки.

Встановити початкову ціну вартості реалізації предмету іпотеки на рівні не нижчому за звичайні ціни на даний вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з житлового будинку АДРЕСА_1

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості в сумі 2 211, 88 дол. США, що еквівалентно станом на 22.02.2013 року 17 672 (сімнадцять тисяч шістсот сімдесят дві) гривні 92 копійки - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (місцезнаходження: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, рах. № 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в сумі 3 555, 70 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано ним протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Позивач вправі оскаржити рішення суду в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

СУДДЯ: