Рішення № 34411052, 24.10.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/14431/13-ц

Провадження № 2/127/4753/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2013 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Луценко Л.В.,

при секретарі Чумаченко С.М.,

за участю: представника позивача-відповідача ОСОБА_1,

представника відповідачки-позивачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання шлюбу недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_4 про визнання шлюбу недійсним та просив суд визнати шлюб, укладений між ним та відповідачкою, зареєстрований 08.05.2004 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним розвитком сім`ї, актовий запис №709 недійсним у зв'язку з фіктивністю (таємним небажанням відповідачки у справі створити сім`ю для спільного проживання). Оскільки, після реєстрації шлюбу відповідачка знялась з реєстрації в м. Вінниці для проживання у м. Києві, але у вересні 2004 року покинула позивача заради проживання зі своїм коханцем у м. Вінниці, у зв'язку з чим відповідачці було куплено квартиру АДРЕСА_1. А тому вважає, що відкрите проживання одного із членів сім`ї з іншою особою відразу ж після укладення шлюбу - є підставою для визнання такого шлюбу недійсним у зв'язку з фіктивністю та виключення актового запису в книзі реєстрації актів про одруження.

16.10.2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, яка ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.10.2013 року була прийнята до спільного розгляду із первісною позовною заявою.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що 08.05.2004 року сторони зареєстрували шлюб у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з державним розвитком сім`ї, актовий запис №709.

Від даного шлюбу у сторін є син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Спільне подружнє життя сторін не склалося, оскільки останні мають несумісні характери та різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння, повага один до одного. Неодноразово відповідач виражався нецензурною лайкою на адресу позивачки, підіймав на останню руку. А тому, позивачка у вересні 2004 року переїхала проживати з м. Києва, де вона проживала разом із відповідачем, до батьків у м. Вінницю. З того часу сторони разом не проживають, не ведуть спільне господарство та фактично припинили шлюбні відносини.

З метою захисту своїх законних прав та інтересів позивачка звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу. Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 21.04.2006 року шлюб між сторонами було розірвано.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 03.06.2013 року рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 21.04.2006 року скасовано, в задоволенні позову позивачки до відповідача про розірвання шлюбу відмовлено.

Однак, на момент ухвалення рішення апеляційною інстанцією позивачка перебувала та перебуває в даний час у зареєстрованому шлюбі з іншим чоловіком - ОСОБА_6, у шлюбі з яким у них народився син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Тому, у зв'язку з тим, що на даний час позивачка перебуває у зареєстрованому шлюбі з іншим чоловіком, має іншу сім'ю, остання звернулась до суду з даним позовом.

В судовому засіданні на обставинах, викладених в позовній заяві, представник позивача за первісним позовом та представник відповідача за зустрічним позовом за довіреністю ОСОБА_1 підтримав первісний позов повністю, просив суд його задовольнити. Зустрічний позов не визнав та просив суд відмовити в його задоволенні.

Представник відповідачки за первісним позовом та представник позивачки за зустрічним позовом за довіреністю ОСОБА_2 первісний позов не визнала, зустрічний позов підтримала повністю та просила суд його задовольнити, надавши пояснення аналогічні змісту зустрічної позовної заяви.

Від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 та відповідачки за первісним позовом та позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_4 надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність. Позивач-відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги за первісним позовом підтримує в повному обсязі, зустрічні позовні вимоги не визнає та просить у задоволенні останніх відмовити, а відповідачка-позивачка ОСОБА_4 позовні вимоги за первісним позовом не визнає та просить у задоволенні останніх відмовити, позовні вимоги за зустрічним позовом підтримує та просить суд їх задовольнити.

Відповідно до ч.2 ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Заслухавши пояснення сторін в судовому засіданні, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання шлюбу недійсним задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що 08.05.2004 року сторони зареєстрували шлюб у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з державним розвитком сім`ї, актовий запис №709, згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1, виданого Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним розвитком сім`ї 08.05.2004 року, що знаходиться в матеріалах цивільної справи Ленінського районного суду м. Вінниці №2-822/2006.

Від даного шлюбу у сторін є син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач та його представник в судовому засіданні посилаються на те, що основною метою укладення шлюбу для відповідачки був намір заволодіти часткою квартири, купленої за власні кошти позивача. Окрім того, позивач не виключає той факт, що відповідачка реєструвала з ним шлюб не з метою створення сім'ї, а саме для того, щоб запобігти пліткам, що вона нагуляла дитину, так як одружившись в травні 2004 року відповідачка покинула позивача заради проживання зі своїм коханцем у м. Вінниці.

Разом з тим, як зазначила відповідачка у своїх письмових запереченнях проти позову та представник відповідачки у судовому засіданні, сторонами по справі за взаємною згодою була подана зава про реєстрацію шлюбу у Центральний відділ реєстрації шлюбів м. Києва, після подання вищевказаної заяви сторони спільно визначились із датою та місцем проведення весілля. Укладаючи шлюб з позивачем відповідачка його кохала, народила дитину, намагалась створити міцну сім'ю, але через деякий час стосунки сторін погіршились і відповідачкою було прийнято рішення у вересні 2004 року переїхати проживати з м. Києва, де вона проживала разом із позивачем, до батьків у м. Вінницю.

Відповідно до ч.2 ст.40 СК України шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.

Отже, ті обставини, що сторони свідомо та вільно укладали шлюб, після його укладення підтримували подружні стосунки, вели спільне господарство, від шлюбу сторін народилась дитина, свідчить про відсутність ознак фіктивності їх шлюбу, а відтак позовні вимоги позивача про визнання шлюбу недійсним є такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, то суд приходить до висновку, що даний зустрічний позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 08.05.2004 року сторони зареєстрували шлюб у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з державним розвитком сім`ї, актовий запис №709, згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1, виданого Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним розвитком сім`ї 08.05.2004 року, що знаходиться в матеріалах цивільної справи Ленінського районного суду м. Вінниці №2-822/2006.

Від даного шлюбу у сторін є син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Спільне подружнє життя сторін не склалося, оскільки останні мають несумісні характери та різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння, повага один до одного. А тому, позивачка у вересні 2004 року переїхала проживати з м. Києва, де вона проживала разом із відповідачем, до батьків у м. Вінницю. З того часу сторони разом не проживають, не ведуть спільне господарство та фактично припинили шлюбні відносини.

З метою захисту своїх законних прав та інтересів позивачка звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу. Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 21.04.2006 року шлюб між сторонами було розірвано.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 03.06.2013 року рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 21.04.2006 року скасовано, в задоволенні позову позивачки до відповідача про розірвання шлюбу відмовлено.

Однак, на момент ухвалення рішення апеляційною інстанцією позивачка перебувала та перебуває в даний час у зареєстрованому шлюбі з іншим чоловіком - ОСОБА_6, згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 26.04.2012 року, у шлюбі з яким у них народився син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області ІНФОРМАЦІЯ_2. Таким чином, подальше формальне збереження шлюбу позивачки з відповідачем суперечить її інтересам та інтересам її новоствореної сім'ї.

Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Тому, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що є всі підстави для ухвалення рішення про задоволення зустрічного позову про розірвання шлюбу, оскільки вимоги позивачки є законними, достатньо вмотивованими і ґрунтуються на наявних у справах доказах.

Окрім того, відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, тому суд вважає за можливе після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище - «ОСОБА_4».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 38-43, 104, 105, 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 10, 11, 158, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання шлюбу недійсним - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зареєстрований 08 травня 2004 року центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім`ї, актовий запис №709 - розірвати.

Після розірвання шлюбу відповідачці-позивачці ОСОБА_4 залишити прізвище - «ОСОБА_4».

Копію рішення суду в частині розірвання шлюбу з набранням ним законної сили направити до відповідного відділу органу реєстрації актів цивільного стану.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: