Рішення № 3440942, 07.04.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" квітня 2009 р.

Справа № 9/9

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №9/9

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", м.Київ, просп. Возз'єднання, 15

до відповідача: приватного підприємства "Наукова селекційно-насінницька фірма "Соєвий вік", м. Кіровоград, вул. Мурманська, 29г

про стягнення 286021,19 грн.

Представники сторін:

від позивача - Бакатанов В.Г., довіреність б/н від 10.11.2008 р., представник;

від відповідача - Вишнева Є.Л., довіреність №235 від 09.10.2008 р., представник.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" подано позовну заяву №10 від 25.01.2009 року про стягнення з приватного підприємства "Наукова селекційно-насінницька фірма "Соєвий вік" (з урахуванням заяви №27 від 10.03.2009 року про зміну розміру позовних вимог) заборгованості за поставлений позивачем товар в загальній сумі 286021 грн. 19 коп., в тому числі: 213708 грн. 68 коп. основного боргу, 13823 грн. 10 коп. пені, 9681 грн. 47 коп. втрат від інфляції, 8655 грн. 06 коп. - 15% річних, 40152 грн. 88 коп. штрафу.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

За результатами судового засідання 31.03.2009 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 07.04.2009 року.

В судовому засіданні 07.04.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Із змісту відзиву приватного підприємства "Наукова селекційно-насінницька фірма "Соєвий вік" від 31.03.2009 року вбачається, що відповідач погоджується із сумою основною боргу, нарахування пені та штрафу вважає не правомірними. Крім того, відповідач не погоджується із розрахунком позивача щодо стягнення 15% річних та інфляційних збитків.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.03.2008 року між приватним підприємством "Хімагромаркетинг Агро", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (надалі - Продавець) та приватним підприємством "Наукова селекційно-насінницька фірма "Соєвий вік" (надалі - Покупець) укладено договір поставки №Ап-01-0122 (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити засоби захисту рослин (товар).

Згідно пунктів 1.2., 1.4. Договору загальна вартість товару складає 5600,00 грн.; кількість і асортимент товару, який підлягає поставці, визначається відповідно до п. 1.1. даного договору. За бажанням Покупця кількість та асортимент товару може бути збільшена, що оформляється додатковою угодою.

В подальшому сторони домовилися доповнити предмет договору поставки №Ап-01-0122 від 19.03.2008 року додатковим переліком засобів захисту рослин: згідно додаткової угоди №Ап-01-0122ДС1 від 01.04.2008 року на загальну суму 54731,00 грн.; згідно додаткової угоди №Ап-01-0122ДС3 від 21.04.2008 року на загальну суму 550,00 грн.; згідно додаткової угоди №Ап-01-0122ДС4 від 24.04.2008 року на загальну суму 20408,60 грн.; згідно додаткової угоди №Ап-01-0122ДС5 від 05.05.2008 року на загальну суму 59975,00 грн.; згідно додаткової угоди №Ап-01-0122ДС6 від 06.05.2008 року на загальну суму 33369,00 грн.; згідно додаткової угоди №Ап-01-0122ДС7 від 26.05.2008 року на загальну суму 440,00 грн.; згідно додаткової угоди №Ап-01-0122ДС8 від 27.05.2008 року на загальну суму 3100,00 грн.; згідно додаткової угоди №Ап-01-0122ДС10 від 25.06.2008 року на загальну суму 1720,00 грн.; згідно додаткової угоди №Ап-01-0122ДС12 від 28.07.2008 року на загальну суму 14697,00 грн.; згідно додаткової угоди №Ап-01-0122ДС13 від 29.07.2008 року на загальну суму 2272,50 грн.; згідно додаткової угоди №Ап-01-0122ДС14 від 01.08.2008 року на загальну суму 24942,30 грн.; згідно додаткової угоди №Ап-01-0122ДС15 від 14.08.2008 року на загальну суму 73470,45 грн.; згідно додаткової угоди №Ап-01-0122ДС16 від 01.09.2008 року на загальну суму 27590,00 грн.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю вартість товару, зазначену в п. 1.2. даного договору з урахуванням положень п. 1.3. Договору, в наступні строки: 1120,00 грн. - не пізніше 21.03.2008 року; 4480,00 грн. - не пізніше 31.12.2008 року.

В подальшому строки оплати за поставлений товар сторони передбачили у вищезазначених додаткових угодах.

За своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором поставки.

Відповідно до вимог статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов Договору передано, а відповідачем прийнято обумовлений договором поставки №Ап-01-0122 від 19.03.2008 року та додатковими угодами до нього товар, що підтверджується видатковими накладними: №Ап-01-0122 від 20.03.2008 року; №Ап-01-0194 від 04.04.2008 року; №Ап-01-0365 від 22.04.2008 року; №Ап-01-0396 від 25.04.2008 року; №Ап-01-0420 від 06.05.2008 року; №Ап-01-0454 від 12.05.2008 року; №Ап-01-0455 від 12.05.2008 року; №Ап-01-0534 від 27.05.2008 року; №Ап-01-0543 від 28.05.2008 року; №Ап-01-0684 від 27.06.2008 року; №Ап-01-0722 від 29.07.2008 року; №Ап-01-0723 від 29.07.2008 року; №Ап-01-0726 від 04.08.2008 року; №Ап-01-0727 від 04.08.2008 року; №Ап-01-0753 від 15.08.2008 року; та довіреностями (а.с.24-38, 42-54).

Всього позивачем поставлено товару на суму 295275,85 грн. Отриманий відповідачем товар на загальну суму 27590,00 грн. повернуто позивачеві, що підтверджується видатковою накладною (повернення) №ВП-0000002 від 02.09.2008 року (а.с.41).

Таким чином, відповідач зобов'язаний був оплатити, у визначені Договором строки, позивачу вартість отриманого товару в сумі 267685 грн. 85 коп.

Однак, взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав, за отриманий товар розрахувався частково в сумі 53977 грн. 17 коп. (що підтверджується банківськими виписками), внаслідок чого утворився борг, який становить 213708,68 грн., що не оспорюється відповідачем.

Господарський суд враховує вимоги статті 193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

За викладених обставин, позовні вимоги про стягнення 213708 грн. 68 коп. основного боргу заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги в іншій частині, господарський суд враховує наступне.

В силу вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача за період з вересня 2008 року по січень 2009 року становить 7848,50 грн.

За умовами п. 5.5. Договору сторони прийшли до згоди щодо зміни процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановили в розмірі 15%. З дня закінчення строків сплати вважається, що Продавцем пред'явлена вимога сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та відсотків річних.

Враховуючи умови п. 5.5. Договору сума 15 процентів річних, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 7295,03 грн.

При цьому, слід зазначити, що при обрахунку розміру інфляційних втрат, 15 процентів річних, а також сум штрафних санкцій господарський суд враховує розрахунок позивача (а.с.112-114), у якому підлягає виключенню з нарахування сума повернутого товару у розмірі 27590 грн. 00 коп. з початком нарахування таких сум з 11.11.2008 р. по 10.03.2009 р. Таким чином, у розрахунках позивача замість суми боргу 58776 грн. 36 коп., господарським судом врахована сума боргу 31186 грн. 36 коп. (58776,36 - 27590,00).

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Сторонами в пункті 5.2. Договору передбачено сплату Покупцем пені за несвоєчасну оплату товару в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день простроченого платежу та штрафу в розмірі 15 % від ціни договору.

Сума пені, яка підлягає стягненню за період з 30.07.2008 р. по 10.03.2009 р. складає 11362 грн. 37 коп.; сума штрафу розрахована позивачем в розмірі 15% від суми неналежно виконаного зобов'язання, яка підлягає стягненню з відповідача складає 40152 грн. 88 коп.

Розглядаючи позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" щодо стягнення з приватного підприємства "Наукова селекційно-насінницька фірма "Соєвий вік" на користь позивача штрафу, господарський суд враховує, що законодавець не забороняє сторонам передбачити в договорі положення щодо сплати штрафу за порушення зобов’язання, як і не прив'язує цей вид неустойки до конкретного виду правовідносин, що узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, яка викладена в постанові від 28.10.2008 року у справі №2/57.

Поряд з цим, оцінюючи співрозмірність сум штрафних санкцій з реальними наслідками негативного характеру, яких зазнав позивач; враховуючи нарахування відповідачу збитків від інфляції та 15 відсотків річних, господарський суд на підставі ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне зменшити суму нарахованих штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача, до 9000 грн. пені та 20000 грн. штрафу.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 257852 грн. 21 коп. заборгованості, в тому числі: 213708 грн. 68 коп. основного боргу, 7848 грн. 50 коп. втрат від інфляції, 9000 грн. 00 коп. пені, 7295 грн. 03 коп. - 15% річних та 20000 грн. 00 коп. штрафу.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Наукова селекційно-насінницька фірма "Соєвий вік" (м. Кіровоград, вул. Мурманська, 29г, ідентифікаційний код 31775283) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (м. Київ, просп. Возз'єднання, 15, ідентифікаційний код 30262667) - 257852 грн. 21 коп. заборгованості, в тому числі: 213708 грн. 68 коп. основного боргу, 7848 грн. 50 коп. втрат від інфляції, 9000 грн. 00 коп. пені, 7295 грн. 03 коп. - 15% річних, 20000 грн. 00 коп. штрафу, а також 2860 грн. 21 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя

Дата підписання рішення - 13.04.2009 р.