Рішення № 3440900, 31.03.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "31" березня 2009 р. Справа № 2/194

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Стародуб Л.Ф.

за участю представників сторін

від позивача Жолобчук Л.В. (довіреність від 02.01.09)

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон і К" в особі філії "Рівненська" ТОВ "Ланжерон і К" (м. Рівне)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міріса" (м.Житомир)

про стягнення 7645,18 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 7645,18грн., з яких: 5472,69грн. боргу за отриманий товар, 453,35грн. пені, 340,56грн. 3% річних, 284,04грн. інфляційні, 1094,54грн. штрафу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, зазначив, що позивач поставив відповідачу товар, однак відповідач на даний час не розрахувався.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про день розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2007 між Філією Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон і К" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міріса" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов'язався поставити товар, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити його вартість.

Даний договір укладений на строк до 31.12.2015р. (а.с.11).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач за накладними №РН-0011932 від 04.07.08р. на суму 16767,96грн. та №РН-0017374 від 26.09.08р. на суму 17197,57грн. (а.с.13-14) поставив відповідачу товар на загальну суму 33965,53грн.

За умовами протоколу розбіжностей, який підписаний сторонами та скріплений печатками, сторони погодили викласти п.5.4 договору в наступній редакції: "Оплата за товар здійснюється з відстрочкою платежу протягом 21 календарного дня, з моменту отримання товару" (а.с.12).

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Внаслідок неналежного виконання умов договору, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 5472,69грн., яка на день розгляду справи не змінилась та підлягає стягненню.

За несвоєчасне виконання умов договору, позивач на підставі п.6.2 договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та штраф в розмірі 20% від суми поставленого та неоплаченого товару

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом,пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (п.3 ст.549 ЦК України), що відповідно до розрахунку позивача становить 453,35грн.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (п.2 ст.549 ЦК України), що відповідно до розрахунку позивача складає 1094,54грн.

Перевіривши розрахунок суми пені суд встановив, що позивачем не правильно визначений строк виконання зобов'язань в частині оплати товару, тобто не враховано, що в протоколі розбіжностей до договору цей строк визначений як 21 календарний день з моменту отримання товару. Разом з тим, перерахувавши розмір пені з урахуванням протоколу розбіжностей суд встановив, що розмір пені має бути більшим, ніж тей, який нарахований позивачем, тому суд задовольняє позов в цій частині в повному обсязі.

Перевіривши розрахунок штрафу суд приходить до висновку, що він складений правильно, тому задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 18% річних та інфляційні, що відповідно до розрахунку позивача становить 340,56грн. річних та 284,04грн. інфляційних (а.с.3).

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що в разі прострочення оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 18% річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок суми річних суд встановив, що позивачем не правильно визначений строк виконання зобов'язань в частині оплати товару, тобто не враховано, що в протоколі розбіжностей до договору цей строк визначений як 21 календарний день з моменту отримання товару. Разом з тим, перерахувавши розмір річних з урахуванням протоколу розбіжностей суд встановив, що розмір річних має бути більшим, ніж тей, який нарахований позивачем, тому суд задовольняє позов в цій частині в повному обсязі.

Перевіривши розрахунок інфляційних, суд прийшов до висновку, що позивачем безпідставно врахований індекс інфляції за жовтень місяць 2008 року, так як індекс за жовтень є таким по відношенню до попереднього місця, тобто до вересня. А так як строк виконання зобов'язання настав в жовтні, то перший індекс інфляції, який має бути врахований - це індекс за листопад.

Обрахувавши суму інфляційних нарахувань самостійно, суд задовольняє позов в цій частині частково в сумі 198,74грн., а в частині стягнення 85,30грн. суд відмовляє.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню частково в сумі 7559,88грн. з яких: 5472,69грн. борг, 453,35грн. пеня,198,74грн. інфляційні нарахування, 340,56 грн. річні, 1094,54грн. штраф. В решті позову суд відмовляє.

Витрати, пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно суми задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82 – 85 ГПК України, Господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міріса" (м.Житомир, вул.Кооперативна,6;22064638) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон і К" (33016, м. Рівне, вул.Фабрична,12; код 35425106) - 5472,69грн. боргу, 453,35грн. пені,198,74грн. інфляційних нарахувань, 340,56 грн. річних, 1094,54грн. штрафу, 100,86грн. витрат на оплату державного мита, 116,68грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Тимошенко О.М.

Віддрукувати: 3 прим.